HebrewsChapter 7 |
|
1 FOR this Mel-chis'e-dec was king of Sa lem, the priest of the most high God, who met A'bra-ham, returning from the slaughter of the kings, and blessed him; |
|
2 And to whom A'bra-ham also set aside a tenth part from the choice things he had with him. His name is interpreted King of righteousness, and again, King of Salem, which means King of peace. |
|
3 Neither his father nor his mother is recorded in the genealogies; and neither the beginning of his days nor the end of his life; but, like the Son of God, his priesthood abides for ever. |
|
4 Now consider how great this man was, unto whom even the patriarch Abraham gave tithes and paid head tax. |
|
5 For those sons of Levi who received the office of the priesthood, were authorized by law to take tithes from the people; even from their own brethren who also had come out of the loins of Abraham. |
|
6 But this man who is not recorded in their genealogies took tithes even from Abraham, and blessed him who had received the promises. |
|
7 Beyond dispute: he who was less was blessed by him who was greater than himself. |
|
8 And here mortal men receive tithes; but there he, of whom the scripture testifies that he lives, receives them. |
|
9 Speaking as a man, through A'bra-ham, even Levi who received tithes, also gave tithes. |
|
10 For he was yet in the loins of his forefather Abraham, when Mel-chis'e-dec met him. |
|
11 If therefore perfection had been reached by the Le-vit'ic-al priesthood, by which the law was enacted for the people, what further need was there that another priest should rise after the order of Mel-chis'e-dec? Otherwise, the scriptures would have said, that he would be after the order of Aaron. |
|
12 Since there was a change in the priesthood, so also there was a change in the law. |
|
13 For he, concerning whom these things are spoken, was born of another tribe, from which no man ever ministered at the altar. |
|
14 For it is evident that our LORD sprang out of Juda, of which tribe Moses said nothing concerning the priesthood. |
|
15 And yet, it is far more evident because he said that another priest would rise after the order of Mel-chis'e-dec, |
|
16 One who was not appointed after the law of carnal commandments, but after the power of life which abides for ever. |
|
17 For he testified concerning him, Thou art a priest for ever after the order of Melchis'e- dec. |
|
18 For the change which took place in the former law, was made on account of its weaknesses, and because it had become useless. |
|
19 For the law made nothing perfect, but there has come in its place a better hope, by which we draw near to God. |
|
20 And he confirmed it for us by oath. |
|
21 For they were made priests without oaths; but this one was made a priest with an oath, as it was said concerning him by David, The LORD has sworn, and will not lie, Thou art a priest for ever after the order of Mel-chis'edec. |
|
22 All these things make a better covenant because Jesus is its surety. |
|
23 And these priests were many, because they were mortal, and they were not permitted to continue because of death: |
|
24 But this man, because he is immortal, has a priesthood which remains for ever. |
|
25 Therefore he is able to forever save those who come to God by him because forever he lives to make intercession for them. |
|
26 For this is the kind of high priest proper for us; pure, without evil, and undefiled, far away from sin, and made higher than the heavens; |
|
27 And who needs not daily, as do those high priests, to offer up sacrifice, first for their own sins, and then for the people's, for this he did once when he offered up himself. |
|
28 For the law appoints imperfect men priests; but the word of the oath which came after the law appoints the Son who is perfect for evermore. |
До євреївРозділ 7 |
|
1 |
|
2 Авраам відділив йому й десяти́ну від усього, — найперше бо він визначає „цар праведности“, а потім „цар Сали́му“, цебто „цар миру“. |
|
3 Він без ба́тька, без матері, без родово́ду, не мав ані поча́тку днів, ані кінця життя, уподо́бився Божому Сину, — пробуває священиком за́вжди. |
|
4 Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам! |
|
5 Ті з синів Леві́євих, що свяще́нство приймають, мають заповідь — брати за Зако́ном десятину з наро́ду, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових сте́гон. |
|
6 Але цей, що не похо́дить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обі́тницю мав. |
|
7 І без усякої супере́чки більший меншого благословляє. |
|
8 І тут люди смерте́льні беруть десяти́ну, а там той, про якого засвідчується, що живе. |
|
9 І, щоб сказати отак, через Авраама і Леві́й, що бере десятини, дав сам десятини. |
|
10 Бо ще в ба́тькових сте́гнах він був, коли стрів його Мелхиседе́к. |
|
11 Отож, коли б досконалість була через свяще́нство леви́тське, — бо люди Зако́на оде́ржали з ним, — то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседе́ковим, а не зватися за чином Ааро́новим? |
|
12 Коли бо свяще́нство зміняється, то з потреби буває переміна й Зако́ну. |
|
13 Бо Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до же́ртівника. |
|
14 Бож відо́мо, що Госпо́дь наш походить від Юди, а про це плем'я́, про свяще́нство його, нічого Мойсей не сказав. |
|
15 І ще більше відо́мо, коли повстає на подобу Мелхиседе́ка Інший Священик, |
|
16 що був не за зако́ном тілесної заповіді, але з сили незнища́льного життя. |
|
17 Бо свідчить: „Ти Священик навіки за чином Мелхиседе́ковим“. |
|
18 Попере́дня бо заповідь відкладається через не́міч її та некори́сність. |
|
19 Бо не вдоскона́лив нічого Зако́н. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога. |
|
20 І поскільки воно не без клятви, — |
|
21 вони бо без клятви були́ священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: „Клявся Госпо́дь — і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседе́ковим“, — |
|
22 то постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту! |
|
23 І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм, |
|
24 але Цей, що навіки лишається, безперестанне Свяще́нство Він має. |
|
25 Тому може Він за́вжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він за́вжди живий, щоб за них заступи́тись. |
|
26 Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлоби́вий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса́, |
|
27 що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше прино́сити жертви за власні гріхи, а потому за лю́дські гріхи, — бо Він це раз наза́вжди вчинив, принісши Само́го Себе. |
|
28 Зако́н бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Зако́ном, ставить Сина, Який досконалий навіки! |
HebrewsChapter 7 |
До євреївРозділ 7 |
|
1 FOR this Mel-chis'e-dec was king of Sa lem, the priest of the most high God, who met A'bra-ham, returning from the slaughter of the kings, and blessed him; |
1 |
|
2 And to whom A'bra-ham also set aside a tenth part from the choice things he had with him. His name is interpreted King of righteousness, and again, King of Salem, which means King of peace. |
2 Авраам відділив йому й десяти́ну від усього, — найперше бо він визначає „цар праведности“, а потім „цар Сали́му“, цебто „цар миру“. |
|
3 Neither his father nor his mother is recorded in the genealogies; and neither the beginning of his days nor the end of his life; but, like the Son of God, his priesthood abides for ever. |
3 Він без ба́тька, без матері, без родово́ду, не мав ані поча́тку днів, ані кінця життя, уподо́бився Божому Сину, — пробуває священиком за́вжди. |
|
4 Now consider how great this man was, unto whom even the patriarch Abraham gave tithes and paid head tax. |
4 Побачте ж, який він великий, що йому й десятину з добичі найліпшої дав патріярх Авраам! |
|
5 For those sons of Levi who received the office of the priesthood, were authorized by law to take tithes from the people; even from their own brethren who also had come out of the loins of Abraham. |
5 Ті з синів Леві́євих, що свяще́нство приймають, мають заповідь — брати за Зако́ном десятину з наро́ду, цебто з братів своїх, хоч і вийшли вони з Авраамових сте́гон. |
|
6 But this man who is not recorded in their genealogies took tithes even from Abraham, and blessed him who had received the promises. |
6 Але цей, що не похо́дить з їхнього роду, десятину одержав від Авраама, і поблагословив того, хто обі́тницю мав. |
|
7 Beyond dispute: he who was less was blessed by him who was greater than himself. |
7 І без усякої супере́чки більший меншого благословляє. |
|
8 And here mortal men receive tithes; but there he, of whom the scripture testifies that he lives, receives them. |
8 І тут люди смерте́льні беруть десяти́ну, а там той, про якого засвідчується, що живе. |
|
9 Speaking as a man, through A'bra-ham, even Levi who received tithes, also gave tithes. |
9 І, щоб сказати отак, через Авраама і Леві́й, що бере десятини, дав сам десятини. |
|
10 For he was yet in the loins of his forefather Abraham, when Mel-chis'e-dec met him. |
10 Бо ще в ба́тькових сте́гнах він був, коли стрів його Мелхиседе́к. |
|
11 If therefore perfection had been reached by the Le-vit'ic-al priesthood, by which the law was enacted for the people, what further need was there that another priest should rise after the order of Mel-chis'e-dec? Otherwise, the scriptures would have said, that he would be after the order of Aaron. |
11 Отож, коли б досконалість була через свяще́нство леви́тське, — бо люди Зако́на оде́ржали з ним, — то яка ще потреба була, щоб Інший Священик повстав за чином Мелхиседе́ковим, а не зватися за чином Ааро́новим? |
|
12 Since there was a change in the priesthood, so also there was a change in the law. |
12 Коли бо свяще́нство зміняється, то з потреби буває переміна й Зако́ну. |
|
13 For he, concerning whom these things are spoken, was born of another tribe, from which no man ever ministered at the altar. |
13 Бо Той, що про Нього говориться це, належав до іншого племени, з якого ніхто не ставав був до же́ртівника. |
|
14 For it is evident that our LORD sprang out of Juda, of which tribe Moses said nothing concerning the priesthood. |
14 Бож відо́мо, що Госпо́дь наш походить від Юди, а про це плем'я́, про свяще́нство його, нічого Мойсей не сказав. |
|
15 And yet, it is far more evident because he said that another priest would rise after the order of Mel-chis'e-dec, |
15 І ще більше відо́мо, коли повстає на подобу Мелхиседе́ка Інший Священик, |
|
16 One who was not appointed after the law of carnal commandments, but after the power of life which abides for ever. |
16 що був не за зако́ном тілесної заповіді, але з сили незнища́льного життя. |
|
17 For he testified concerning him, Thou art a priest for ever after the order of Melchis'e- dec. |
17 Бо свідчить: „Ти Священик навіки за чином Мелхиседе́ковим“. |
|
18 For the change which took place in the former law, was made on account of its weaknesses, and because it had become useless. |
18 Попере́дня бо заповідь відкладається через не́міч її та некори́сність. |
|
19 For the law made nothing perfect, but there has come in its place a better hope, by which we draw near to God. |
19 Бо не вдоскона́лив нічого Зако́н. Запроваджена ж краща надія, що нею ми наближуємось до Бога. |
|
20 And he confirmed it for us by oath. |
20 І поскільки воно не без клятви, — |
|
21 For they were made priests without oaths; but this one was made a priest with an oath, as it was said concerning him by David, The LORD has sworn, and will not lie, Thou art a priest for ever after the order of Mel-chis'edec. |
21 вони бо без клятви були́ священиками, Цей же з клятвою через Того, Хто говорить до Нього: „Клявся Госпо́дь — і не буде Він каятися: Ти Священик навіки за чином Мелхиседе́ковим“, — |
|
22 All these things make a better covenant because Jesus is its surety. |
22 то постільки Ісус став запорукою кращого Заповіту! |
|
23 And these priests were many, because they were mortal, and they were not permitted to continue because of death: |
23 І багато було їх священиків, бо смерть боронила лишатися їм, |
|
24 But this man, because he is immortal, has a priesthood which remains for ever. |
24 але Цей, що навіки лишається, безперестанне Свяще́нство Він має. |
|
25 Therefore he is able to forever save those who come to God by him because forever he lives to make intercession for them. |
25 Тому може Він за́вжди й спасати тих, хто через Нього до Бога приходить, бо Він за́вжди живий, щоб за них заступи́тись. |
|
26 For this is the kind of high priest proper for us; pure, without evil, and undefiled, far away from sin, and made higher than the heavens; |
26 Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлоби́вий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса́, |
|
27 And who needs not daily, as do those high priests, to offer up sacrifice, first for their own sins, and then for the people's, for this he did once when he offered up himself. |
27 що потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше прино́сити жертви за власні гріхи, а потому за лю́дські гріхи, — бо Він це раз наза́вжди вчинив, принісши Само́го Себе. |
|
28 For the law appoints imperfect men priests; but the word of the oath which came after the law appoints the Son who is perfect for evermore. |
28 Зако́н бо людей ставить первосвящениками, що немочі мають, але слово клятви, що воно за Зако́ном, ставить Сина, Який досконалий навіки! |