IsaiahChapter 58 |
|
1 CRY aloud, spare not, lift up your voice like a trumpet and show my people their transgressions, and the house of Jacob their sins. |
|
2 Yet they seek me daily and wish to know my ways, as a nation that did righteousness, and forsook not the ordinance of their God; they ask of me the ordinances of justice; they take delight in drawing near to God. |
|
3 Why have we fasted, and thou seest it not? Why have we afflicted ourselves, and thou takest no notice? Behold, in the day of your fast you do what you wish, and you present offerings to all of your idols. |
|
4 Behold, you fast for strife and quarreling, and to strike violently with the fist of wickedness; you shall not fast as you do this day, to make your voice to be heard on high. |
|
5 Is it such a fast that I have chosen? A day for a man to afflict his soul, to bow down his head like a bulrush, and to spread sackcloth and ashes under him? Will you call this a fast, and an acceptable day to the LORD? |
|
6 This is the fast that I have chosen: to loose the bonds of wickedness, to cut off the bands of treachery, to let the oppressed go free, and to break every yoke; |
|
7 To share your bread with the hungry, and to bring the stranger to your house; when you see the naked, to cover him; and to refuse not one of your own flesh. |
|
8 Then shall your light break forth as the morning and your righteousness shall spring forth speedily; and your righteousness shall go before you; the glory of the LORD shall be your reward. |
|
9 Then you shall call, and the LORD shall answer you; you shall cry, and he shall say, Here am I. If you remove deceit from your midst and release the prisoners and cease speaking falsehood; |
|
10 And give your bread to the hungry, and satisfy the afflicted soul; then shall your light shine in darkness, and your darkness be as the noonday; |
|
11 And the LORD shall guide you continually and satisfy your soul with rich food; and strengthen your bones; and you shall be like a watered garden, and like a spring whose water fails not. |
|
12 And some of you shall build the old waste places; you shall raise up the foundations of many generations; and you shall be called the repairer of the breaches, the restorer of paths to dwell in. |
|
13 If you turn away your foot from the sabbath, from doing your pleasures on my holy day; and call the sabbath a delight, the holy of the LORD, honorable; and shall honor it, not doing on it your own ways, nor doing on it your own pleasure, nor speaking idle words; |
|
14 Then you shall put your trust in the LORD; and I will cause you to ride upon the high places of the earth and feed you with the heritage of Jacob your father; for the mouth of the LORD has spoken it. |
IсаяРозділ 58 |
|
1 |
|
2 Вони бо щоденно шукають Мене та жадають пізнати доро́ги Мої, мов наро́д той, що праведне чинить, і права́ свого Бога не кидає. Питаються в Мене вони про права́ справедливости, жадають набли́ження Бога: |
|
3 „На́що ми по́стимо, коли Ти не бачиш, мучимо душу свою, Ти ж не знаєш того́?“ Отак, — у день по́сту свого ви чините волю свою, і всіх ваших робі́тників ти́снете! |
|
4 Тож на сва́рку та за́колот по́стите ви, та щоб кулако́м бити наха́бно. Тепер ви не по́стите так, щоб ваш голос почу́тий був на височині́! |
|
5 Хіба ж оце піст, що Я вибрав його, — той день, коли мо́рить люди́на душу свою́, свою голову гне, як та очерети́на, і сте́лить вере́ту та по́піл? Чи ж оце називаєш ти по́стом та днем уподо́би для Господа? |
|
6 Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв'яза́ти кайда́ни безбожности, пу́та ярма́ розв'язати й пустити на волю ути́снених, і всяке ярмо́ розірва́ти? |
|
7 Чи ж не це, — щоб влама́ти голодному хліба свого́, а вбогих бурла́ків до дому впрова́дити? Що як побачиш наго́го, — щоб вкри́ти його, і не схова́тися від свого рі́дного? |
|
8 Зася́є тоді́, мов досві́тня зоря́, твоє світло, і хутко шкі́рою рана твоя заросте́, і твоя справедливість ходи́тиме перед тобою, а слава Господня сторо́жею за́дньою! |
|
9 Тоді кли́кати будеш — і Господь відпові́сть, будеш кли́кати — і Він скаже: Ось Я! Якщо віддали́ш з-поміж себе ярмо́, не бу́деш підно́сити пальця й казати лихо́го, |
|
10 і будеш давати голодному хліб свій, і знедо́лену душу наси́тиш, — тоді то засві́тить у те́мряві світло твоє, і твоя те́мрява ніби як по́лудень стане, |
|
11 і буде Господь тебе за́вжди прова́дити, і душу твою нагоду́є в посу́ху, ко́сті твої позміцня́є, і ти станеш, немов той напо́єний сад, і мов джерело́ те, що во́ди його не всиха́ють! |
|
12 І руїни відві́чні сини твої позабудо́вують, поставиш осно́ви дові́чні, і будуть тебе називати: „Замуро́вник проло́му, напра́вник шляхів для посе́лення“! |
|
13 Якщо ради суботи ти стримаєш но́гу свою́,щоб не чинити своїх забага́нок у день Мій святий, і будеш звати суботу приє́мністю, днем Господнім святим та шано́ваним, і її пошануєш, — не пі́деш своїми дорогами, діла свого не шука́тимеш та не будеш казати даре́мні слова́, — |
|
14 тоді в Го́споді розкошува́ти ти будеш, і Він посадо́вить тебе на висо́тах землі, та зробить, що будеш ти спожива́ти спа́дщину Якова, батька твого́, — бо у́ста Господні сказали оце! |
IsaiahChapter 58 |
IсаяРозділ 58 |
|
1 CRY aloud, spare not, lift up your voice like a trumpet and show my people their transgressions, and the house of Jacob their sins. |
1 |
|
2 Yet they seek me daily and wish to know my ways, as a nation that did righteousness, and forsook not the ordinance of their God; they ask of me the ordinances of justice; they take delight in drawing near to God. |
2 Вони бо щоденно шукають Мене та жадають пізнати доро́ги Мої, мов наро́д той, що праведне чинить, і права́ свого Бога не кидає. Питаються в Мене вони про права́ справедливости, жадають набли́ження Бога: |
|
3 Why have we fasted, and thou seest it not? Why have we afflicted ourselves, and thou takest no notice? Behold, in the day of your fast you do what you wish, and you present offerings to all of your idols. |
3 „На́що ми по́стимо, коли Ти не бачиш, мучимо душу свою, Ти ж не знаєш того́?“ Отак, — у день по́сту свого ви чините волю свою, і всіх ваших робі́тників ти́снете! |
|
4 Behold, you fast for strife and quarreling, and to strike violently with the fist of wickedness; you shall not fast as you do this day, to make your voice to be heard on high. |
4 Тож на сва́рку та за́колот по́стите ви, та щоб кулако́м бити наха́бно. Тепер ви не по́стите так, щоб ваш голос почу́тий був на височині́! |
|
5 Is it such a fast that I have chosen? A day for a man to afflict his soul, to bow down his head like a bulrush, and to spread sackcloth and ashes under him? Will you call this a fast, and an acceptable day to the LORD? |
5 Хіба ж оце піст, що Я вибрав його, — той день, коли мо́рить люди́на душу свою́, свою голову гне, як та очерети́на, і сте́лить вере́ту та по́піл? Чи ж оце називаєш ти по́стом та днем уподо́би для Господа? |
|
6 This is the fast that I have chosen: to loose the bonds of wickedness, to cut off the bands of treachery, to let the oppressed go free, and to break every yoke; |
6 Чи ж ось це не той піст, що Я вибрав його: розв'яза́ти кайда́ни безбожности, пу́та ярма́ розв'язати й пустити на волю ути́снених, і всяке ярмо́ розірва́ти? |
|
7 To share your bread with the hungry, and to bring the stranger to your house; when you see the naked, to cover him; and to refuse not one of your own flesh. |
7 Чи ж не це, — щоб влама́ти голодному хліба свого́, а вбогих бурла́ків до дому впрова́дити? Що як побачиш наго́го, — щоб вкри́ти його, і не схова́тися від свого рі́дного? |
|
8 Then shall your light break forth as the morning and your righteousness shall spring forth speedily; and your righteousness shall go before you; the glory of the LORD shall be your reward. |
8 Зася́є тоді́, мов досві́тня зоря́, твоє світло, і хутко шкі́рою рана твоя заросте́, і твоя справедливість ходи́тиме перед тобою, а слава Господня сторо́жею за́дньою! |
|
9 Then you shall call, and the LORD shall answer you; you shall cry, and he shall say, Here am I. If you remove deceit from your midst and release the prisoners and cease speaking falsehood; |
9 Тоді кли́кати будеш — і Господь відпові́сть, будеш кли́кати — і Він скаже: Ось Я! Якщо віддали́ш з-поміж себе ярмо́, не бу́деш підно́сити пальця й казати лихо́го, |
|
10 And give your bread to the hungry, and satisfy the afflicted soul; then shall your light shine in darkness, and your darkness be as the noonday; |
10 і будеш давати голодному хліб свій, і знедо́лену душу наси́тиш, — тоді то засві́тить у те́мряві світло твоє, і твоя те́мрява ніби як по́лудень стане, |
|
11 And the LORD shall guide you continually and satisfy your soul with rich food; and strengthen your bones; and you shall be like a watered garden, and like a spring whose water fails not. |
11 і буде Господь тебе за́вжди прова́дити, і душу твою нагоду́є в посу́ху, ко́сті твої позміцня́є, і ти станеш, немов той напо́єний сад, і мов джерело́ те, що во́ди його не всиха́ють! |
|
12 And some of you shall build the old waste places; you shall raise up the foundations of many generations; and you shall be called the repairer of the breaches, the restorer of paths to dwell in. |
12 І руїни відві́чні сини твої позабудо́вують, поставиш осно́ви дові́чні, і будуть тебе називати: „Замуро́вник проло́му, напра́вник шляхів для посе́лення“! |
|
13 If you turn away your foot from the sabbath, from doing your pleasures on my holy day; and call the sabbath a delight, the holy of the LORD, honorable; and shall honor it, not doing on it your own ways, nor doing on it your own pleasure, nor speaking idle words; |
13 Якщо ради суботи ти стримаєш но́гу свою́,щоб не чинити своїх забага́нок у день Мій святий, і будеш звати суботу приє́мністю, днем Господнім святим та шано́ваним, і її пошануєш, — не пі́деш своїми дорогами, діла свого не шука́тимеш та не будеш казати даре́мні слова́, — |
|
14 Then you shall put your trust in the LORD; and I will cause you to ride upon the high places of the earth and feed you with the heritage of Jacob your father; for the mouth of the LORD has spoken it. |
14 тоді в Го́споді розкошува́ти ти будеш, і Він посадо́вить тебе на висо́тах землі, та зробить, що будеш ти спожива́ти спа́дщину Якова, батька твого́, — бо у́ста Господні сказали оце! |