JeremiahChapter 9 |
|
1 OH that my head were waters and my eyes a fountain of tears, that I might weep day and night for the slain of the daughter of my people! |
|
2 Oh that I had in the wilderness a lodging place of wayfaring men, that I might leave my people and go away from them! For they are all adulterers, an assembly of liars. |
|
3 And they bend their tongues like their bow; in falsehood and not in truth they are valiant upon the earth; for they proceed from evil to evil, and they do not know me, says the LORD. |
|
4 Take heed every one of his neighbor and do not trust in any brother; for every brother henceforth will defraud and every neighbor will walk deceitfully. |
|
5 And every man will lie against his neighbor and will not speak the truth; they have taught their tongues to speak lies, they are weary and worn out. |
|
6 Your habitation is in the midst of deceit; through their deceit they refuse to know me, says the LORD. |
|
7 Therefore thus says the LORD of hosts, Behold, I will refine them and try them; for what else shall I do because of the daughter of my people? |
|
8 Their tongue is a sharp pointed arrow; it speaks deceit; one speaks peacefully to his neighbor with his mouth, but in his heart he lies in wait for him. |
|
9 Shall I not punish them for these things? says the LORD; shall I not avenge myself on a people such as this? |
|
10 Take up weeping and wailing for the mountains and a lamentation for the camps of the shepherds in the wilderness, because they are desolate so that none can pass through them; neither can any one hear the voice of the cattle; both the fowl of the air and the beast have fled and they are gone. |
|
11 And I will make Jerusalem heaps and a den of jackals; and I will make the cities of Judah desolate without an inhabitant. |
|
12 Who is the wise man that may understand this? And who is he to whom the mouth of the LORD has spoken, that he may declare it, why is the land perished and become desolate like a wilderness so that no one passes through it? |
|
13 And the LORD says, Because they have forsaken my law which I gave to them and to their fathers, and have not obeyed my voice, neither walked according to my warnings; |
|
14 But have followed after the imagination of their own evil heart and after the idols which their fathers taught them; |
|
15 Therefore thus says the LORD of hosts, the God of Israel: Behold, I will feed them, even this people, with wormwood and give them bitter water to drink. |
|
16 I will scatter them also among the Gentiles, whom neither they nor their fathers have known; and I will send a sword after them till I have consumed them. |
|
17 Thus says the LORD of hosts, Call for the mourning women that they may come; and send for women versed in lamentations that they may come; |
|
18 And let them make haste and take up lamentations for us, so that our eyes may run down with tears, and our eyelids gush out with waters. |
|
19 For a voice of wailing is heard out of Zion, saying, How are we plundered! We are greatly ashamed, because we have left the land, because our tents are dismantled. |
|
20 Therefore hear the word of the LORD, O women, and let your ears receive the word of his mouth, and teach your daughters lamentations, and every one to her neighbor a melody. |
|
21 For death is come up into our windows and is entered into our palaces, to cut off the children from the streets and the young men from the broad ways. |
|
22 For thus says the LORD, The carcasses of men shall fall as rubbish upon the open field and as the grass after the reaper, and none shall gather them. |
|
23 Thus says the LORD, Let not the wise man glory in his wisdom, neither let the mighty man glory in his might, and let not the rich man glory in his riches; |
|
24 But let him who glories glory in this: that he understands and knows me, that I am the LORD who executes lovingkindness, justice and righteousness in the earth; for in these things I delight, says the LORD. |
|
25 Behold, the days come, says the LORD, that I will punish all those who are circumcised together with the uncircumcised; |
|
26 Egyptians and Jews and Edomites, and the children of Ammon and Moab, and all those who cut their beards, who dwell in the wilderness; for all these nations are uncircumcised in their flesh, and all the house of Israel is uncircumcised in heart. |
ЄремiяРозділ 9 |
|
1 |
|
2 Вони напина́ють свого язика́, немов лука свого́, для неправди, міцні́ють вони на землі не для правди, бо від злого до злого ідуть і не знають Мене, говорить Господь! |
|
3 Один о́дного остеріга́йтесь, і не поклада́йтесь на жодного брата, — кожен бо брат обмани́ти — обма́нить, і при́ятель кожен — обмо́вник! |
|
4 Один о́дного зво́дить, і правди не кажуть, привчи́ли свого язика́ говорити неправду, пому́чилися, лихо чинячи! |
|
5 Серед ома́ни твоє прожива́ння, через ома́ну не хочуть пізнати Мене, говорить Госпо́дь. |
|
6 Тому так промовляв Господь Савао́т: Ось Я їх перето́плюю та випробо́вую їх, бо що маю вчинити Я ради дочки́ Свого люду? |
|
7 Їхній язик — смертоно́сна стріла́, він ома́ну говорить: уста́ми своїми говорить із ближнім про мир, а в нутрі своє́му кладе свою за́сідку. |
|
8 Чи ж за це Я їх не покараю? говорить Господь. Хіба ж над наро́дом, як цей, непомсти́ться душа Моя? |
|
9 Я плач та рида́ння здійму́ над оцими гора́ми, і спів жало́бний — понад степови́ми лугами, вони бо попа́лені так, що ними не ходить ніхто, і ре́ву худоби не чути: від птаства небесного й аж до худоби розбі́глося все, відійшло́! |
|
10 І Я Єрусалим на руїни відда́м, на мешка́ння шакалів, а юдські міста́ на спусто́шення дам, — і не буде мешка́нця у них! |
|
11 Хто муж мудрий, який зрозумів би оце, і до кого Господні уста́ промовляли, щоб вияснить те, за що згинув цей край, за що спа́лений він, як пустиня, і що не́ю не ходить ніхто? |
|
12 А Господь відказав: За те, що вони поки́нули Зако́на Мого, що Я дав перед ними, і не слухалися Мого голосу, і не ходили за ним, за Зако́ном, |
|
13 а ходили за впе́ртістю серця свого й за Ваа́лами, що навчи́ли про них їхні батьки́. |
|
14 Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я їх, цей наро́д, полино́м нагодую й водою отру́йною їх напою́! |
|
15 І розпоро́шу Я їх серед наро́дів, яких ні вони, ні батьки їхні не знали, і пошлю Я за ними меча́, аж поки не ви́гублю їх! |
|
16 Так говорить Господь Савао́т: Розгля́ньтеся та голосі́льниць покличте, і нехай вони при́йдуть, і пошліте до мудрих жіно́к, — і вони поприхо́дять! |
|
17 І хай поспішають, і хай спів жало́би над ними піді́ймуть, — і хай наші очі зайду́ться сльозо́ю, а з наших пові́ків вода хай тече́! |
|
18 Бо почується голос жало́бного співу з Сіону: „Як ми попусто́шені, як посоро́млені дуже! Бо ми поки́нули свій край, бо покинули місце свого пробува́ння“. |
|
19 Тож почуйте, жінки́, слово Господа, і хай ваше ухо візьме́ слово уст Його, і навчі́ть дочок ваших жало́бного співу, й одна о́дну — жало́бної пісні! |
|
20 Бо смерть увійшла в наші ві́кна, до наших пала́т увійшла́, щоб ви́різати дітей з вулиці, із площ — юнакі́в. |
|
21 Кажи так: Говорить Господь: І напа́дає лю́дського трупа, мов гно́ю на полі, і мов тих снопів за женце́м, і не буде кому позбира́ти! |
|
22 Так говорить Господь: Хай не хва́литься мудрий своєю премудрістю, і хай не хвалиться ли́цар своєю хоро́брістю, багатий багатством своїм хай не хвалиться! |
|
23 Бо хто буде хвали́тись, хай хва́литься тільки оцим: що він розуміє та знає Мене, що Я — то Господь, Який на землі чинить ми́лість, правосу́ддя та правду, бо в цьо́му Моє уподо́бання, каже Господь! |
|
24 Ось дні наступають, — говорить Господь, — і Я навіщу́ всіх обрі́заних та необрі́заних, |
|
25 Єгипет та Юду, й Едома та Аммонових синів, і Моава та всіх, хто воло́сся довко́ла стриже́, хто сидить на пустині, бо всі оці люди — пообрі́зані, а ввесь дім Ізраїлів — необрізаносе́рдий! |
|
26 |
JeremiahChapter 9 |
ЄремiяРозділ 9 |
|
1 OH that my head were waters and my eyes a fountain of tears, that I might weep day and night for the slain of the daughter of my people! |
1 |
|
2 Oh that I had in the wilderness a lodging place of wayfaring men, that I might leave my people and go away from them! For they are all adulterers, an assembly of liars. |
2 Вони напина́ють свого язика́, немов лука свого́, для неправди, міцні́ють вони на землі не для правди, бо від злого до злого ідуть і не знають Мене, говорить Господь! |
|
3 And they bend their tongues like their bow; in falsehood and not in truth they are valiant upon the earth; for they proceed from evil to evil, and they do not know me, says the LORD. |
3 Один о́дного остеріга́йтесь, і не поклада́йтесь на жодного брата, — кожен бо брат обмани́ти — обма́нить, і при́ятель кожен — обмо́вник! |
|
4 Take heed every one of his neighbor and do not trust in any brother; for every brother henceforth will defraud and every neighbor will walk deceitfully. |
4 Один о́дного зво́дить, і правди не кажуть, привчи́ли свого язика́ говорити неправду, пому́чилися, лихо чинячи! |
|
5 And every man will lie against his neighbor and will not speak the truth; they have taught their tongues to speak lies, they are weary and worn out. |
5 Серед ома́ни твоє прожива́ння, через ома́ну не хочуть пізнати Мене, говорить Госпо́дь. |
|
6 Your habitation is in the midst of deceit; through their deceit they refuse to know me, says the LORD. |
6 Тому так промовляв Господь Савао́т: Ось Я їх перето́плюю та випробо́вую їх, бо що маю вчинити Я ради дочки́ Свого люду? |
|
7 Therefore thus says the LORD of hosts, Behold, I will refine them and try them; for what else shall I do because of the daughter of my people? |
7 Їхній язик — смертоно́сна стріла́, він ома́ну говорить: уста́ми своїми говорить із ближнім про мир, а в нутрі своє́му кладе свою за́сідку. |
|
8 Their tongue is a sharp pointed arrow; it speaks deceit; one speaks peacefully to his neighbor with his mouth, but in his heart he lies in wait for him. |
8 Чи ж за це Я їх не покараю? говорить Господь. Хіба ж над наро́дом, як цей, непомсти́ться душа Моя? |
|
9 Shall I not punish them for these things? says the LORD; shall I not avenge myself on a people such as this? |
9 Я плач та рида́ння здійму́ над оцими гора́ми, і спів жало́бний — понад степови́ми лугами, вони бо попа́лені так, що ними не ходить ніхто, і ре́ву худоби не чути: від птаства небесного й аж до худоби розбі́глося все, відійшло́! |
|
10 Take up weeping and wailing for the mountains and a lamentation for the camps of the shepherds in the wilderness, because they are desolate so that none can pass through them; neither can any one hear the voice of the cattle; both the fowl of the air and the beast have fled and they are gone. |
10 І Я Єрусалим на руїни відда́м, на мешка́ння шакалів, а юдські міста́ на спусто́шення дам, — і не буде мешка́нця у них! |
|
11 And I will make Jerusalem heaps and a den of jackals; and I will make the cities of Judah desolate without an inhabitant. |
11 Хто муж мудрий, який зрозумів би оце, і до кого Господні уста́ промовляли, щоб вияснить те, за що згинув цей край, за що спа́лений він, як пустиня, і що не́ю не ходить ніхто? |
|
12 Who is the wise man that may understand this? And who is he to whom the mouth of the LORD has spoken, that he may declare it, why is the land perished and become desolate like a wilderness so that no one passes through it? |
12 А Господь відказав: За те, що вони поки́нули Зако́на Мого, що Я дав перед ними, і не слухалися Мого голосу, і не ходили за ним, за Зако́ном, |
|
13 And the LORD says, Because they have forsaken my law which I gave to them and to their fathers, and have not obeyed my voice, neither walked according to my warnings; |
13 а ходили за впе́ртістю серця свого й за Ваа́лами, що навчи́ли про них їхні батьки́. |
|
14 But have followed after the imagination of their own evil heart and after the idols which their fathers taught them; |
14 Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я їх, цей наро́д, полино́м нагодую й водою отру́йною їх напою́! |
|
15 Therefore thus says the LORD of hosts, the God of Israel: Behold, I will feed them, even this people, with wormwood and give them bitter water to drink. |
15 І розпоро́шу Я їх серед наро́дів, яких ні вони, ні батьки їхні не знали, і пошлю Я за ними меча́, аж поки не ви́гублю їх! |
|
16 I will scatter them also among the Gentiles, whom neither they nor their fathers have known; and I will send a sword after them till I have consumed them. |
16 Так говорить Господь Савао́т: Розгля́ньтеся та голосі́льниць покличте, і нехай вони при́йдуть, і пошліте до мудрих жіно́к, — і вони поприхо́дять! |
|
17 Thus says the LORD of hosts, Call for the mourning women that they may come; and send for women versed in lamentations that they may come; |
17 І хай поспішають, і хай спів жало́би над ними піді́ймуть, — і хай наші очі зайду́ться сльозо́ю, а з наших пові́ків вода хай тече́! |
|
18 And let them make haste and take up lamentations for us, so that our eyes may run down with tears, and our eyelids gush out with waters. |
18 Бо почується голос жало́бного співу з Сіону: „Як ми попусто́шені, як посоро́млені дуже! Бо ми поки́нули свій край, бо покинули місце свого пробува́ння“. |
|
19 For a voice of wailing is heard out of Zion, saying, How are we plundered! We are greatly ashamed, because we have left the land, because our tents are dismantled. |
19 Тож почуйте, жінки́, слово Господа, і хай ваше ухо візьме́ слово уст Його, і навчі́ть дочок ваших жало́бного співу, й одна о́дну — жало́бної пісні! |
|
20 Therefore hear the word of the LORD, O women, and let your ears receive the word of his mouth, and teach your daughters lamentations, and every one to her neighbor a melody. |
20 Бо смерть увійшла в наші ві́кна, до наших пала́т увійшла́, щоб ви́різати дітей з вулиці, із площ — юнакі́в. |
|
21 For death is come up into our windows and is entered into our palaces, to cut off the children from the streets and the young men from the broad ways. |
21 Кажи так: Говорить Господь: І напа́дає лю́дського трупа, мов гно́ю на полі, і мов тих снопів за женце́м, і не буде кому позбира́ти! |
|
22 For thus says the LORD, The carcasses of men shall fall as rubbish upon the open field and as the grass after the reaper, and none shall gather them. |
22 Так говорить Господь: Хай не хва́литься мудрий своєю премудрістю, і хай не хвалиться ли́цар своєю хоро́брістю, багатий багатством своїм хай не хвалиться! |
|
23 Thus says the LORD, Let not the wise man glory in his wisdom, neither let the mighty man glory in his might, and let not the rich man glory in his riches; |
23 Бо хто буде хвали́тись, хай хва́литься тільки оцим: що він розуміє та знає Мене, що Я — то Господь, Який на землі чинить ми́лість, правосу́ддя та правду, бо в цьо́му Моє уподо́бання, каже Господь! |
|
24 But let him who glories glory in this: that he understands and knows me, that I am the LORD who executes lovingkindness, justice and righteousness in the earth; for in these things I delight, says the LORD. |
24 Ось дні наступають, — говорить Господь, — і Я навіщу́ всіх обрі́заних та необрі́заних, |
|
25 Behold, the days come, says the LORD, that I will punish all those who are circumcised together with the uncircumcised; |
25 Єгипет та Юду, й Едома та Аммонових синів, і Моава та всіх, хто воло́сся довко́ла стриже́, хто сидить на пустині, бо всі оці люди — пообрі́зані, а ввесь дім Ізраїлів — необрізаносе́рдий! |
|
26 Egyptians and Jews and Edomites, and the children of Ammon and Moab, and all those who cut their beards, who dwell in the wilderness; for all these nations are uncircumcised in their flesh, and all the house of Israel is uncircumcised in heart. |
26 |