CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Judg. 9
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Judges

Chapter 9

1 AND Abimeleck the son of Nedo-baal went to Shechem to his mother's brothers, and spoke to them and to all the family of the house of his mother's father, saying,

2 Speak, before all the lords of Shechem, Which is better for you, that all the seventy men, the sons of Nedo-baal, rule over you, or that one man rule over you? Remember also that I am your bone and your flesh.

3 And his mother's brothers spoke of him before all the lords of Shechem all these words; and their hearts inclined to follow Abimeleck; for they said, He is our brother.

4 And they gave him seventy pieces of silver from the house of Baal-kiama, with which Abimeleck hired vain and wanton persons, who followed him.

5 And he went to his father's house at Ophrah, and slew his brothers, the sons of Nedo-baal, seventy men, upon one stone; but Jotham the youngest son of Nedo-baal was left; for he hid himself.

6 And all the lords of Shechem gathered together, and all the people of Beth-millo, and went and made Abimeleck king over them, by the oak of Mazpiah which is in Shechem.

7 And when they told it to Jotham, he went and stood on the top of mount Gerizim, and lifted up his voice and cried, and said to them, Hearken to me, O lords of Shechem, that God may hearken to you.

8 Once upon a time the trees went forth to anoint a king over them; and they said to the olive tree, Reign over us.

9 But the olive tree said to them, Should I leave my fertility, by which gods and men are honored, to be abominated for reigning over the trees?

10 And the trees said to the fig tree, Come you, and reign over us.

11 But the fig tree said to them, I am not going to leave my sweetness and my good fruit, to be abominated for reigning over the trees.

12 Then the trees said to the vine, Come you, and reign over us.

13 But the vine said to them, I am not going to leave my wine which cheers the hearts of gods and men, to be abominated for reigning over the trees.

14 Then all the trees said to the bramble, Come you, and reign over us.

15 And the bramble said to the trees, If in truth you anoint me king over you, then come and take refuge in my shade; and if not, let fire come out of the bramble and devour the cedars of Lebanon.

16 Now therefore, if you have done truly and sincerely, in that you have made Abimeleck king, and if you have dealt well with Nedo-baal and his household, and have rewarded him according to the deeds of his hands;

17 (For my father fought for you, and ventured his life afar, and delivered you from the hand of Midian;

18 And you have risen up against my father's house this day, and have slain his sons, seventy men, upon one stone, and have made Abimeleck, the son of his maidservant, king over the lords of Shechem, because he is your brother;)

19 If you then have dealt truly and sincerely with Nedo-baal and with his house this day, then rejoice in Abimeleck, and let him also rejoice in you;

20 But if not, let fire come out from Abimeleck, and devour the lords of Shechem and the lords of Millo; and let fire come out from the lords of Shechem and from the lords of Millo, and devour Abimeleck.

21 And Jotham ran away and escaped, and went to Debir, and dwelt there, the place where Abimeleck had lived before.

22 When Abimeleck had reigned over Israel three years,

23 Then God sent an evil spirit upon Abimeleck and upon the lords of Shechem; and the lords of Shechem dealt treacherously with Abimeleck,

24 That the cruelty done to the seventy sons of Nedo-baal might come, and their blood be laid upon Abimeleck their brother, who slew them; and upon the lords of Shechem, who strengthened his hands in the killing of his brothers.

25 And the men of Shechem laid an ambush against him on the top of the mountain, and they robbed all who passed by them along that way; and it was told Abimeleck.

26 And Gaal the son of Epar came with his brothers, and went over to Shechem; and the lords of Shechem put their confidence in him.

27 And they went out into the fields, and gathered their vineyards and trod the grapes, and they made a banquet and went into the house of their gods and did eat and drink, and reviled Abimeleck.

28 And Gaal the son of Epar said, Who is Abimeleck and who is Shechem that we would serve him? Is he not the son of Nedo-baal? And Zebul because he changed his allegiance served the men of Hamor the father of Shechem; why then should we serve him?

29 And would to God this people were under my command! Then I would remove Abimeleck. And he said to Abimeleck, Increase your army, and come out.

30 And when Zebul the governor of the city heard the words of Gaal the son of Epar, his anger was kindled.

31 And he sent messengers to Abimeleck deceitfully, saying, Behold, Gaal the son of Epar and his brothers have come to Shechem; and, behold, they fortify the city against you.

32 Now therefore arise by night, you and the people that are with you, and lie in wait in the field;

33 And in the morning as soon as the sun is up, you must rise early, and march upon the city; and, behold, when he and the people that are with him come out against you, you may do to them as you are able to do.

34 And Abimeleck and all the people that were with him rose up by night, and they laid in ambush against Shechem in four companies.

35 And Gaal the son of Epar went out and stood in the entrance of the gate of the city; and Abimeleck and the people that were with him rose up from ambush.

36 And when Gaal saw the people, he said to Zebul, Behold, there are people coming down from the top of the mountains. And Zebul said to him, You see the shadows of the mountains that look like men.

37 And Gaal spoke again and said, Behold, there are people coming down from the center of the land, and one company is coming along from the way of the house of the oak of Meaonin.

38 Then Zebul said to him, Where is now your mouth with which you said, Who is Abimeleck that we should serve him? Are not these the people whom you have despised? Go out now and fight with them.

39 And Gaal went out before the lords of Shechem and fought with Abimeleck.

40 And Abimeleck chased him, and he fled before him, and many people fell slain, even to the entrance of the gate.

41 And Abimeleck dwelt at Adomah; and Zebul expelled Gaal and his brethren, that they should not dwell in Shechem.

42 And it came to pass on the next day, that the people went out into the fields, and they told Abimeleck.

43 And he took the people and divided them into three companies, and lay in wait in the fields, and he looked, and, behold, the people were coming forth out of the city; and he rose up against them and slew them.

44 And Abimeleck and the company that was with him rushed forward, and stood in the entrance of the gate of the city; and the two other companies rushed against all the people who were in the fields, and slew them.

45 And Abimeleck fought in the city all that day; and he took the city, and he slew all the people that were in it, and he destroyed the city, and sowed it with salt.

46 And when all the lords of the tower of Shechem heard of it, they came to take refuge in the house of the god of the covenant.

47 And it was told Abimeleck that all the lords of the tower of Shechem were gathered together.

48 And Abimeleck went up to mount Zalmon, he and all the people that were with him; and Abimeleck took an axe in his hand and cut down a branch from the trees, and took it and laid it on his shoulder, and said to the people that were with him, What you have seen me do, make haste and do as I have done.

49 So every man cut down his branch and followed Abimeleck, and they piled them up, and then set the city on fire, so that all the men that were in the tower of Shechem died in fire, about a thousand men and women.

50 Then Abimeleck went to Thebez, and encamped against Thebez and took it.

51 But there was a strong tower within the city, and thither fled all the men and women and all the lords of the city, and shut it behind themselves, and went to the top of the tower.

52 And Abimeleck advanced as far as the tower, and fought against it, and drew near to the door of the tower to set it on fire.

53 And a certain woman threw a piece of an upper millstone upon Abimeleck's head and broke his skull.

54 Then he called hastily to his young armorbearer, and said to him, Draw your sword and slay me with it, that men may not say of me, A woman slew him. So the young man thrust him through, and he died.

55 And when the men of Israel saw that Abimeleck was dead, they departed every man to his place.

56 Thus God requited the wickedness of Abimeleck, which he did to his father, in slaying his seventy brothers;

57 And all the wickedness of the men of Shechem did God bring upon their heads; and upon them came the curse of Jotham the son of Nedo-baal.

Книга Суддiв

Розділ 9

1 І пішов Авімелех, син Єруббаалів, до Сихему, до братів своєї матері, і говорив до них та до всьо́го роду ба́тьківського дому своєї матері, кажучи:

2 „Говорі́ть го́лосно до всіх сихемських госпо́дарів: Що́ ліпше для вас: чи панува́ння над вами семидесяти́ мужів, усіх Єруббаа́лових сині́в, чи панува́ння над вами му́жа одно́го? І пам'ятайте, що я кість ваша та тіло ваше“.

3 І говорили брати його матері про нього го́лосно до сихемських госпо́дарів усі ті слова́, — і їхнє серце схилилося до Авімелеха, бо вони сказали: „Він наш брат“.

4 І дали́ йому сімдеся́т шеклів срібла з дому Баал-Беріта, а Авімелех найняв за них пустих та легкова́жних людей, — і вони пішли за ним.

5 А він прийшов до дому свого батька в Офру, і повбивав своїх братів, синів Єруббаа́лових, сімдеся́т чоловіка на однім камені. І позостався тільки Йотам, син Єруббаа́лів, наймолодший, бо сховався.

6 І були́ зі́брані всі сихемські госпо́дарі та ввесь Бет-Мілло, і вони пішли та й настановили Авімелеха за царя при Елон-Муццаві, що в Сихемі.

7 І повідомили про це Йотама, і він пішов, і став на верхі́в'ї гори Ґаріззі́м, і підвищив свій голос, і закликав та й сказав їм: „Почуйте мене, сихемські госпо́дарі, і хай почує вас Бог!

8 Пішли були раз дерева́, щоб пома́зати царя над собою, і сказали вони до оли́вки: Царюй ти над нами!

9 А оли́вка сказала до них: Чи я загубила свій товщ, що Бога й людей ним шанують, і сторожити піду́ над дере́вами?

10 І сказали дере́ва до фіґи: Іди ти, та й над нами царю́й!

11 І сказала їм фіґа: Чи я загубила свої солодо́щі та свій добрий врожа́й, і сторожи́ти піду́ над дере́вами?

12 І дере́ва промовили до винограду: Іди ти, та й над нами царюй!

13 І промовив до них виноград: Чи я загубив свого со́ка, що Бога й людей весели́ти, і сторожи́ти піду́ над дере́вами?

14 Тоді всі дере́ва сказали терни́ні: Іди ти, та й над нами царюй!

15 А терни́на сказала дере́вам: якщо справді мене на царя над собою пома́зуєте, — підійді́ть, похова́йтеся в ті́ні моїй! А як ні, — то ось вийде огонь із терни́ни, та кедри лива́нські поїсть!

16 А тепер, — якщо направду й у невинності зробили ви, що настанови́ли Авімелеха царем, і якщо ви добре зробили з Єруббаалом та з домом його, і якщо ви зробили йому за заслугою рук його,

17 бо мій ба́тько воював за вас, і кинув був життя своє на небезпе́ку, і врятував вас із руки Мідія́на,

18 а ви сьогодні повстали на дім ба́тька мого, та й повбивали синів його, сімдеся́т люда, на одно́му камені, і настановили царем Авімелеха, сина його невільниці, над сихемськими госпо́дарями, бо він брат ваш,

19 і якщо в правді й невинності зробили ви з Єруббаалом та з домом його цього дня, — то радійте Авімелехом, і нехай і він радіє вами!

20 А як ні, — ви́йде огонь з Авімелеха, та й поїсть госпо́дарів Сихему й Бет-Мілло, і ви́йде огонь із госпо́дарів Сихему й з Бет-Мілло, та й з'їсть Авімелеха“.

21 І втік Йотам і збіг, і пішов до Бееру, і сидів там перед братом своїм.

22 І володів Авімеле́х над Ізраїлем три роки.

23 І послав Господь злого духа між Авімелехом та між сихемськими госпо́дарями, — і зрадили сихемські госпо́дарі Авімелеха,

24 щоб прийшла кривда семидесяти Єруббаалових синів, а їхня кров спала на Авімелеха, їхнього брата, що їх повбивав, та на сихемських господарів, що зміцнили його руки забити братів своїх.

25 І сихемські господарі́ поставили на верхів'ях гір чатівників на нього, і вони грабува́ли все, що прихо́дило до них на дорозі. І сказано про це Авімелеху.

26 І прийшов Ґаал, Еведів син, та брати його, і вони прийшли до Сихему, — і дові́рилися йому сихемські господарі́.

27 І вихо́дили вони в поле, і збирали виноград свій, і вича́влювали, і робили празник. І входили вони до дому свого бога, і їли й пили та проклинали Авімелеха.

28 І говорив Ґаал, син Еведів: „Хто Авімелех і хто Сихе́м, що бу́демо служити йому? Чи ж він не син Єруббаа́лів, а Зевул начальник його? Служіть людям Гемора, батька Сихема, а чому ми бу́демо служити йому?

29 А хто дав би цього народа в мою руку, то я прогнав би Авімелеха. І він скаже до Авімелеха: Помнож своє ві́йсько, та й вийди!“

30 І почув Зевул, голова міста, слова Ґаала, сина Еведового, — і запалився його гнів.

31 І послав він послів до Авімелеха з хитрістю, говорячи: „Ось Ґаал, син Еведів, та брати його прихо́дять до Сихему, і ось вони підбу́рюють місто проти тебе.

32 А тепер устань уночі ти та той наро́д, що з тобою, і чату́й на полі.

33 І буде, — встанеш рано вранці, як схо́дитиме сонце, і нападеш на місто. І ось, — він та народ той, що з ним, ви́йдуть до тебе, а ти зробиш йому, як зна́йде потрібним рука твоя“.

34 І встав уночі Авімелех та ввесь народ, що з ним, та й чатували над Сихемом чотири відділи.

35 І вийшов Ґаал, син Еведів, і став при вході місько́ї брами. І встав Авімелех та народ, що з ним, із за́сідки.

36 А Ґаал побачив той народ, та й сказав до Зевула: „Ось народ схо́дить із верхі́в гір“. І сказав до нього Зевул: „Ти бачиш гірську́ тінь, немов людей!“

37 А Ґаал далі говорив та казав: „Ось народ сходить з верхі́в'я, а один відділ приходить із дороги Елон-Меоненіму“.

38 І сказав до нього Зевул: „Де тоді уста твої, що говорили: Хто Авімелех, що ми бу́дем служити йому? А оце той народ, що ти пого́рджував ним. Виходь же тепер, та й воюй з ним!“

39 І вийшов Ґаал перед сихемськими господаря́ми, та й воював з Авімелехом.

40 І Авімелех погнав його, і він побі́г перед ним. І напа́дало багато трупів аж до входу до брами.

41 І осівся Авімелех в Арумі, а Зевул вигнав Ґаал а та братів його, щоб не сиділи в Сихемі.

42 I сталося другого дня, і вийшов наро́д на поле, а Авімелеху доне́сли про це.

43 І взяв він людей, і поділив їх на три ві́дділи, та й чатував на полі. І побачив він, аж ось народ вихо́дить із міста, — і встав він на них, та й побив їх.

44 А Авімелех та відділи, що з ним, напали й стали при вході місько́ї брами, а два відділи напали на все, що в полі, та й повбивали їх.

45 І Авімелех воював із містом ці́лий той день, та й здобув місто, а народ, що був у ньому, позабивав. І зруйнував він те місто, та й обсіяв його сіллю.

46 І почули про це всі, хто був у сихемській башті, і ввійшли до твердині, до дому бога Беріта.

47 І було доне́сено Авімелехові, що зібралися всі господарі́ сихемської ба́шти.

48 І вийшов Авімелех на го́ру Цалмон, він та ввесь народ, що з ним. І взяв Авімелех сокири в свою руку, та й настина́в галу́ззя з де́рева, і позно́сив його, і поклав на своє плече. І сказав він до народу, що з ним: „Що ви бачили, що́ зробив я, — поспішно зробіть, як я“.

49 І настина́в також увесь народ кожен галу́ззя собі, і пішли за Авімелехом, і поскладали над печерою, та й підпалили над ними ту печеру огнем. І повмирали всі люди сихемської ве́жі, близько тисячі чоловіків та жінок.

50 І пішов Авімелех до Тевецу, і таборува́в при Тевеці, та й здобув його.

51 А в сере́дині міста була́ міцна́ башта, і повтікали туди всі чоловіки й жінки та всі господарі́ міста, і замкнули за собою, та й вийшли на дах тієї башти.

52 І прийшов Авімелех аж до башти, та й воював із нею. І підійшов він аж до входу башти, щоб спалити її огнем.

53 Тоді одна жінка кинула горі́шнього ка́меня від жо́рен на Авімелехову голову, — та й розторо́щила йому че́репа.

54 І він зараз кликнув до юнака́, свого́ зброєно́ші, та й сказав йому: „Витягни свого меча, та й забий мене, щоб не сказали про мене: Його жінка забила!“ І його юна́к проколов його, — і він помер.

55 І побачили ізра́їльтяни, що Авімелех помер, та й порозхо́дилися кожен на своє місце.

56 І Бог віддав Авімелехові зло, яке він зробив був своєму батькові, що повбивав сімдеся́т братів своїх.

57 А все зло сихемських людей Бог повернув на їхню го́лову, — і прийшло на них прокля́ття Йотама, Єруббаа́лового сина.

Judges

Chapter 9

Книга Суддiв

Розділ 9

1 AND Abimeleck the son of Nedo-baal went to Shechem to his mother's brothers, and spoke to them and to all the family of the house of his mother's father, saying,

1 І пішов Авімелех, син Єруббаалів, до Сихему, до братів своєї матері, і говорив до них та до всьо́го роду ба́тьківського дому своєї матері, кажучи:

2 Speak, before all the lords of Shechem, Which is better for you, that all the seventy men, the sons of Nedo-baal, rule over you, or that one man rule over you? Remember also that I am your bone and your flesh.

2 „Говорі́ть го́лосно до всіх сихемських госпо́дарів: Що́ ліпше для вас: чи панува́ння над вами семидесяти́ мужів, усіх Єруббаа́лових сині́в, чи панува́ння над вами му́жа одно́го? І пам'ятайте, що я кість ваша та тіло ваше“.

3 And his mother's brothers spoke of him before all the lords of Shechem all these words; and their hearts inclined to follow Abimeleck; for they said, He is our brother.

3 І говорили брати його матері про нього го́лосно до сихемських госпо́дарів усі ті слова́, — і їхнє серце схилилося до Авімелеха, бо вони сказали: „Він наш брат“.

4 And they gave him seventy pieces of silver from the house of Baal-kiama, with which Abimeleck hired vain and wanton persons, who followed him.

4 І дали́ йому сімдеся́т шеклів срібла з дому Баал-Беріта, а Авімелех найняв за них пустих та легкова́жних людей, — і вони пішли за ним.

5 And he went to his father's house at Ophrah, and slew his brothers, the sons of Nedo-baal, seventy men, upon one stone; but Jotham the youngest son of Nedo-baal was left; for he hid himself.

5 А він прийшов до дому свого батька в Офру, і повбивав своїх братів, синів Єруббаа́лових, сімдеся́т чоловіка на однім камені. І позостався тільки Йотам, син Єруббаа́лів, наймолодший, бо сховався.

6 And all the lords of Shechem gathered together, and all the people of Beth-millo, and went and made Abimeleck king over them, by the oak of Mazpiah which is in Shechem.

6 І були́ зі́брані всі сихемські госпо́дарі та ввесь Бет-Мілло, і вони пішли та й настановили Авімелеха за царя при Елон-Муццаві, що в Сихемі.

7 And when they told it to Jotham, he went and stood on the top of mount Gerizim, and lifted up his voice and cried, and said to them, Hearken to me, O lords of Shechem, that God may hearken to you.

7 І повідомили про це Йотама, і він пішов, і став на верхі́в'ї гори Ґаріззі́м, і підвищив свій голос, і закликав та й сказав їм: „Почуйте мене, сихемські госпо́дарі, і хай почує вас Бог!

8 Once upon a time the trees went forth to anoint a king over them; and they said to the olive tree, Reign over us.

8 Пішли були раз дерева́, щоб пома́зати царя над собою, і сказали вони до оли́вки: Царюй ти над нами!

9 But the olive tree said to them, Should I leave my fertility, by which gods and men are honored, to be abominated for reigning over the trees?

9 А оли́вка сказала до них: Чи я загубила свій товщ, що Бога й людей ним шанують, і сторожити піду́ над дере́вами?

10 And the trees said to the fig tree, Come you, and reign over us.

10 І сказали дере́ва до фіґи: Іди ти, та й над нами царю́й!

11 But the fig tree said to them, I am not going to leave my sweetness and my good fruit, to be abominated for reigning over the trees.

11 І сказала їм фіґа: Чи я загубила свої солодо́щі та свій добрий врожа́й, і сторожи́ти піду́ над дере́вами?

12 Then the trees said to the vine, Come you, and reign over us.

12 І дере́ва промовили до винограду: Іди ти, та й над нами царюй!

13 But the vine said to them, I am not going to leave my wine which cheers the hearts of gods and men, to be abominated for reigning over the trees.

13 І промовив до них виноград: Чи я загубив свого со́ка, що Бога й людей весели́ти, і сторожи́ти піду́ над дере́вами?

14 Then all the trees said to the bramble, Come you, and reign over us.

14 Тоді всі дере́ва сказали терни́ні: Іди ти, та й над нами царюй!

15 And the bramble said to the trees, If in truth you anoint me king over you, then come and take refuge in my shade; and if not, let fire come out of the bramble and devour the cedars of Lebanon.

15 А терни́на сказала дере́вам: якщо справді мене на царя над собою пома́зуєте, — підійді́ть, похова́йтеся в ті́ні моїй! А як ні, — то ось вийде огонь із терни́ни, та кедри лива́нські поїсть!

16 Now therefore, if you have done truly and sincerely, in that you have made Abimeleck king, and if you have dealt well with Nedo-baal and his household, and have rewarded him according to the deeds of his hands;

16 А тепер, — якщо направду й у невинності зробили ви, що настанови́ли Авімелеха царем, і якщо ви добре зробили з Єруббаалом та з домом його, і якщо ви зробили йому за заслугою рук його,

17 (For my father fought for you, and ventured his life afar, and delivered you from the hand of Midian;

17 бо мій ба́тько воював за вас, і кинув був життя своє на небезпе́ку, і врятував вас із руки Мідія́на,

18 And you have risen up against my father's house this day, and have slain his sons, seventy men, upon one stone, and have made Abimeleck, the son of his maidservant, king over the lords of Shechem, because he is your brother;)

18 а ви сьогодні повстали на дім ба́тька мого, та й повбивали синів його, сімдеся́т люда, на одно́му камені, і настановили царем Авімелеха, сина його невільниці, над сихемськими госпо́дарями, бо він брат ваш,

19 If you then have dealt truly and sincerely with Nedo-baal and with his house this day, then rejoice in Abimeleck, and let him also rejoice in you;

19 і якщо в правді й невинності зробили ви з Єруббаалом та з домом його цього дня, — то радійте Авімелехом, і нехай і він радіє вами!

20 But if not, let fire come out from Abimeleck, and devour the lords of Shechem and the lords of Millo; and let fire come out from the lords of Shechem and from the lords of Millo, and devour Abimeleck.

20 А як ні, — ви́йде огонь з Авімелеха, та й поїсть госпо́дарів Сихему й Бет-Мілло, і ви́йде огонь із госпо́дарів Сихему й з Бет-Мілло, та й з'їсть Авімелеха“.

21 And Jotham ran away and escaped, and went to Debir, and dwelt there, the place where Abimeleck had lived before.

21 І втік Йотам і збіг, і пішов до Бееру, і сидів там перед братом своїм.

22 When Abimeleck had reigned over Israel three years,

22 І володів Авімеле́х над Ізраїлем три роки.

23 Then God sent an evil spirit upon Abimeleck and upon the lords of Shechem; and the lords of Shechem dealt treacherously with Abimeleck,

23 І послав Господь злого духа між Авімелехом та між сихемськими госпо́дарями, — і зрадили сихемські госпо́дарі Авімелеха,

24 That the cruelty done to the seventy sons of Nedo-baal might come, and their blood be laid upon Abimeleck their brother, who slew them; and upon the lords of Shechem, who strengthened his hands in the killing of his brothers.

24 щоб прийшла кривда семидесяти Єруббаалових синів, а їхня кров спала на Авімелеха, їхнього брата, що їх повбивав, та на сихемських господарів, що зміцнили його руки забити братів своїх.

25 And the men of Shechem laid an ambush against him on the top of the mountain, and they robbed all who passed by them along that way; and it was told Abimeleck.

25 І сихемські господарі́ поставили на верхів'ях гір чатівників на нього, і вони грабува́ли все, що прихо́дило до них на дорозі. І сказано про це Авімелеху.

26 And Gaal the son of Epar came with his brothers, and went over to Shechem; and the lords of Shechem put their confidence in him.

26 І прийшов Ґаал, Еведів син, та брати його, і вони прийшли до Сихему, — і дові́рилися йому сихемські господарі́.

27 And they went out into the fields, and gathered their vineyards and trod the grapes, and they made a banquet and went into the house of their gods and did eat and drink, and reviled Abimeleck.

27 І вихо́дили вони в поле, і збирали виноград свій, і вича́влювали, і робили празник. І входили вони до дому свого бога, і їли й пили та проклинали Авімелеха.

28 And Gaal the son of Epar said, Who is Abimeleck and who is Shechem that we would serve him? Is he not the son of Nedo-baal? And Zebul because he changed his allegiance served the men of Hamor the father of Shechem; why then should we serve him?

28 І говорив Ґаал, син Еведів: „Хто Авімелех і хто Сихе́м, що бу́демо служити йому? Чи ж він не син Єруббаа́лів, а Зевул начальник його? Служіть людям Гемора, батька Сихема, а чому ми бу́демо служити йому?

29 And would to God this people were under my command! Then I would remove Abimeleck. And he said to Abimeleck, Increase your army, and come out.

29 А хто дав би цього народа в мою руку, то я прогнав би Авімелеха. І він скаже до Авімелеха: Помнож своє ві́йсько, та й вийди!“

30 And when Zebul the governor of the city heard the words of Gaal the son of Epar, his anger was kindled.

30 І почув Зевул, голова міста, слова Ґаала, сина Еведового, — і запалився його гнів.

31 And he sent messengers to Abimeleck deceitfully, saying, Behold, Gaal the son of Epar and his brothers have come to Shechem; and, behold, they fortify the city against you.

31 І послав він послів до Авімелеха з хитрістю, говорячи: „Ось Ґаал, син Еведів, та брати його прихо́дять до Сихему, і ось вони підбу́рюють місто проти тебе.

32 Now therefore arise by night, you and the people that are with you, and lie in wait in the field;

32 А тепер устань уночі ти та той наро́д, що з тобою, і чату́й на полі.

33 And in the morning as soon as the sun is up, you must rise early, and march upon the city; and, behold, when he and the people that are with him come out against you, you may do to them as you are able to do.

33 І буде, — встанеш рано вранці, як схо́дитиме сонце, і нападеш на місто. І ось, — він та народ той, що з ним, ви́йдуть до тебе, а ти зробиш йому, як зна́йде потрібним рука твоя“.

34 And Abimeleck and all the people that were with him rose up by night, and they laid in ambush against Shechem in four companies.

34 І встав уночі Авімелех та ввесь народ, що з ним, та й чатували над Сихемом чотири відділи.

35 And Gaal the son of Epar went out and stood in the entrance of the gate of the city; and Abimeleck and the people that were with him rose up from ambush.

35 І вийшов Ґаал, син Еведів, і став при вході місько́ї брами. І встав Авімелех та народ, що з ним, із за́сідки.

36 And when Gaal saw the people, he said to Zebul, Behold, there are people coming down from the top of the mountains. And Zebul said to him, You see the shadows of the mountains that look like men.

36 А Ґаал побачив той народ, та й сказав до Зевула: „Ось народ схо́дить із верхі́в гір“. І сказав до нього Зевул: „Ти бачиш гірську́ тінь, немов людей!“

37 And Gaal spoke again and said, Behold, there are people coming down from the center of the land, and one company is coming along from the way of the house of the oak of Meaonin.

37 А Ґаал далі говорив та казав: „Ось народ сходить з верхі́в'я, а один відділ приходить із дороги Елон-Меоненіму“.

38 Then Zebul said to him, Where is now your mouth with which you said, Who is Abimeleck that we should serve him? Are not these the people whom you have despised? Go out now and fight with them.

38 І сказав до нього Зевул: „Де тоді уста твої, що говорили: Хто Авімелех, що ми бу́дем служити йому? А оце той народ, що ти пого́рджував ним. Виходь же тепер, та й воюй з ним!“

39 And Gaal went out before the lords of Shechem and fought with Abimeleck.

39 І вийшов Ґаал перед сихемськими господаря́ми, та й воював з Авімелехом.

40 And Abimeleck chased him, and he fled before him, and many people fell slain, even to the entrance of the gate.

40 І Авімелех погнав його, і він побі́г перед ним. І напа́дало багато трупів аж до входу до брами.

41 And Abimeleck dwelt at Adomah; and Zebul expelled Gaal and his brethren, that they should not dwell in Shechem.

41 І осівся Авімелех в Арумі, а Зевул вигнав Ґаал а та братів його, щоб не сиділи в Сихемі.

42 And it came to pass on the next day, that the people went out into the fields, and they told Abimeleck.

42 I сталося другого дня, і вийшов наро́д на поле, а Авімелеху доне́сли про це.

43 And he took the people and divided them into three companies, and lay in wait in the fields, and he looked, and, behold, the people were coming forth out of the city; and he rose up against them and slew them.

43 І взяв він людей, і поділив їх на три ві́дділи, та й чатував на полі. І побачив він, аж ось народ вихо́дить із міста, — і встав він на них, та й побив їх.

44 And Abimeleck and the company that was with him rushed forward, and stood in the entrance of the gate of the city; and the two other companies rushed against all the people who were in the fields, and slew them.

44 А Авімелех та відділи, що з ним, напали й стали при вході місько́ї брами, а два відділи напали на все, що в полі, та й повбивали їх.

45 And Abimeleck fought in the city all that day; and he took the city, and he slew all the people that were in it, and he destroyed the city, and sowed it with salt.

45 І Авімелех воював із містом ці́лий той день, та й здобув місто, а народ, що був у ньому, позабивав. І зруйнував він те місто, та й обсіяв його сіллю.

46 And when all the lords of the tower of Shechem heard of it, they came to take refuge in the house of the god of the covenant.

46 І почули про це всі, хто був у сихемській башті, і ввійшли до твердині, до дому бога Беріта.

47 And it was told Abimeleck that all the lords of the tower of Shechem were gathered together.

47 І було доне́сено Авімелехові, що зібралися всі господарі́ сихемської ба́шти.

48 And Abimeleck went up to mount Zalmon, he and all the people that were with him; and Abimeleck took an axe in his hand and cut down a branch from the trees, and took it and laid it on his shoulder, and said to the people that were with him, What you have seen me do, make haste and do as I have done.

48 І вийшов Авімелех на го́ру Цалмон, він та ввесь народ, що з ним. І взяв Авімелех сокири в свою руку, та й настина́в галу́ззя з де́рева, і позно́сив його, і поклав на своє плече. І сказав він до народу, що з ним: „Що ви бачили, що́ зробив я, — поспішно зробіть, як я“.

49 So every man cut down his branch and followed Abimeleck, and they piled them up, and then set the city on fire, so that all the men that were in the tower of Shechem died in fire, about a thousand men and women.

49 І настина́в також увесь народ кожен галу́ззя собі, і пішли за Авімелехом, і поскладали над печерою, та й підпалили над ними ту печеру огнем. І повмирали всі люди сихемської ве́жі, близько тисячі чоловіків та жінок.

50 Then Abimeleck went to Thebez, and encamped against Thebez and took it.

50 І пішов Авімелех до Тевецу, і таборува́в при Тевеці, та й здобув його.

51 But there was a strong tower within the city, and thither fled all the men and women and all the lords of the city, and shut it behind themselves, and went to the top of the tower.

51 А в сере́дині міста була́ міцна́ башта, і повтікали туди всі чоловіки й жінки та всі господарі́ міста, і замкнули за собою, та й вийшли на дах тієї башти.

52 And Abimeleck advanced as far as the tower, and fought against it, and drew near to the door of the tower to set it on fire.

52 І прийшов Авімелех аж до башти, та й воював із нею. І підійшов він аж до входу башти, щоб спалити її огнем.

53 And a certain woman threw a piece of an upper millstone upon Abimeleck's head and broke his skull.

53 Тоді одна жінка кинула горі́шнього ка́меня від жо́рен на Авімелехову голову, — та й розторо́щила йому че́репа.

54 Then he called hastily to his young armorbearer, and said to him, Draw your sword and slay me with it, that men may not say of me, A woman slew him. So the young man thrust him through, and he died.

54 І він зараз кликнув до юнака́, свого́ зброєно́ші, та й сказав йому: „Витягни свого меча, та й забий мене, щоб не сказали про мене: Його жінка забила!“ І його юна́к проколов його, — і він помер.

55 And when the men of Israel saw that Abimeleck was dead, they departed every man to his place.

55 І побачили ізра́їльтяни, що Авімелех помер, та й порозхо́дилися кожен на своє місце.

56 Thus God requited the wickedness of Abimeleck, which he did to his father, in slaying his seventy brothers;

56 І Бог віддав Авімелехові зло, яке він зробив був своєму батькові, що повбивав сімдеся́т братів своїх.

57 And all the wickedness of the men of Shechem did God bring upon their heads; and upon them came the curse of Jotham the son of Nedo-baal.

57 А все зло сихемських людей Бог повернув на їхню го́лову, — і прийшло на них прокля́ття Йотама, Єруббаа́лового сина.

1.0x