Библия - Обещанное Восстановление

Книга пророка Исайи Глава 38
1 В те дни Езекия тяжело заболел и уже был при смерти. Пророк Исайя, сын Амоца, пришел к нему и сказал: «Вот что говорит ГОСПОДЬ: передай дела преемникам своим, ибо не выздороветь тебе — ты умрешь».
2 Ничего не ответил Езекия, отвернулся к стене и взмолился ГОСПОДУ:
3 «ГОСПОДИ, вспомни, как я верен был Тебе и от всего сердца делал то, что в Твоих глазах было праведно». Горько заплакал тут Езекия.
4 Тогда ГОСПОДЬ велел Исайе
5 передать Езекии такие слова: «Вот что сказал ГОСПОДЬ, Бог праотца твоего Давида: „Я услышал твою молитву и увидел слезы твои. Я продлю жизнь твою еще на пятнадцать лет.
6 И от ассирийского царя Я спасу тебя и этот город избавлю и защищу его!“»
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21 После того Исайя велел: «Пусть принесут пластырь из смокв и приложат к нарыву, тогда Езекия поправится».
22 Езекия спросил: «Какое дашь знамение, что я еще приду в Храм ГОСПОДЕНЬ?» [7] «Вот тебе знак от ГОСПОДА, что Он исполнит обещанное: [8] тень от солнца, что спускается по ступеням Ахаза, Я поверну вспять, и она вернется на десять ступеней назад». И поднялась тень от солнца на десять ступеней, по которым она спустилась. [9] После того Езекия, царь иудейский, который болен был и оправился от своей болезни, написал: [10] «Думал я, что, едва прожив полжизни, должен сойти к вратам Шеола, лишен я остатка дней моих! [11] Говорил себе: не видать мне ГОСПОДА — ГОСПОДА на земле живых; на людей уже не глядеть и не быть мне среди обитателей этого мира. [12] Жилище мое с места сорвано, уносит его прочь, словно ветер — шатер пастуха; жизнь свою я свернул, словно ткач — полотно, и Он отрезает ее от станка; день и ночь приближают мой конец. [13] Я вопию о помощи до утра, но Он, как лев, мои кости крушит; день и ночь приближают мой конец. [14] Как ласточка или журавль, я кричу, стенаю, как голубь; устали глаза мои в небо смотреть — горько мне, Владыка мой, заступись! [15] Но что мне сказать? Что Он обещал, то и сотворил. Смиренно буду доживать свою жизнь из-за горести моей душевной. [16] Владыка, чем люди живут нынче, тем же и моя душа жива — вернул Ты мне и здоровье, и жизнь; [17] благом обернулась беда моя, любовь Твоя от гибельной ямы избавила, и все грехи мои Ты за спину Свою бросил. [18] Не в Шеоле благодарят Тебя, не мертвые прославляют Тебя и не те, кто в гроб нисходит, уповают на верность Твою. [19] Но кто жив, воистину живой благодарит Тебя, как ныне я Тебя благодарю; и да поведают отцы сыновьям своим о верности Твоей! [20] ГОСПОДЬ спасает меня, и до конца дней жизни нашей звучать не перестанут песни наши в Храме ГОСПОДНЕМ».

Iсая

Розділ 38

1 Тими днями смерте́льно захворі́в був Єзекі́я. І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: „Так сказав Господь: Заряди́ своєму до́мові, бо ти вмираєш і не будеш жити“.

2 І відвернув Єзекія обличчя своє до стіни, і помолився до Господа,

3 та й сказав: „О, Господи, згадай же, що я ходив перед обличчям Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в оча́х Твоїх!“ І заплакав Єзекія ревним плачем!

4 І було Господнє слово до Ісаї, говорячи:

5 „Іди й скажеш до Єзекії: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу́ твою ! Ось Я додаю до днів твоїх п'ятнадцять літ,

6 і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто.

7 І оце тобі знак від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив:

8 ось я вертаю тінь ступеня́, що від сонця зійшла на ступе́ні Ахазові, назад на десять ступені́в“. І вернулося сонце на десять ступені́в тими ступе́нями, якими зійшло було.

9 Ось писа́ння Єзекії, Юдиного царя, коли він був захво́рів та видужав з своєї хвороби:

10 „Я сказав був: Опі́вдні днів своїх відійду́ до шео́лових брам, решти ро́ків своїх я не ма́тиму.

11 Я сказав: Не побачу я Господа, Господа в кра́ї живих, уже між мешка́нцями царства померлих не побачу люди́ни.

12 Домі́вка моя вже розі́брана, і від мене віді́брана, немов той пасту́ший наме́т; я життя своє зви́нув, мов ткач, — від осно́ви мене Він віді́рве, покі́нчить мене з дня до ночі.

13 Я кричав аж до ра́нку... Він, як лев, поторо́щить всі кості мої, з дня до ночі покі́нчить зо мною...

14 Пищу́ я, мов ла́стівка чи жураве́ль, воркочу́, мов той голуб; зани́діли очі мої, визираючи до високо́сти. Господи, прича́влений я, — поручися за мене!

15 Що маю сказати? А що Він сказав був мені, те й вчинив. Тихо змандру́ю всі лі́та свої через гі́ркість моєї душі!

16 Господи, на них, на словах Твоїх, жи́тимуть люди, і в усьо́му цьому́ життя моєї душі, — уздоро́в же мене й оживи́ Ти мене!

17 Ось терпі́ння це вийшло мені на добро, Ти стримав від гро́бу гниття́ мою душу, бо Ти кинув за спи́ну Свою всі гріхи мої,

18 бо не буде ж шео́л прославля́ти Тебе, смерть не буде Тебе вихваля́ти. Не мають надії на правду Твою ті, хто схо́дить до гро́бу.

19 Живий, тільки живий — Тебе сла́вити буде, як я ось сьогодні, батько синам розголо́сить про правду Твою!

20 Господь на спасі́ння мені, і ми будем співати пісноспі́ви свої у домі Господнім по всі́ дні мого життя!“

21 А Ісая сказав: „Нехай ві́зьмуть грудку фіґ, і нехай розітру́ть на тому гнояку́, — і видужає!

22 А Єзекія промовив: „Який знак, що я ввійду́ до Господнього дому?

Книга пророка Исайи Глава 38	Iсая Розділ 38
1 В те дни Езекия тяжело заболел и уже был при смерти. Пророк Исайя, сын Амоца, пришел к нему и сказал: «Вот что говорит ГОСПОДЬ: передай дела преемникам своим, ибо не выздороветь тебе — ты умрешь».	1 Тими днями смерте́льно захворі́в був Єзекі́я. І прийшов до нього Ісая, Амосів син, пророк, і сказав до нього: „Так сказав Господь: Заряди́ своєму до́мові, бо ти вмираєш і не будеш жити“.
2 Ничего не ответил Езекия, отвернулся к стене и взмолился ГОСПОДУ:	2 І відвернув Єзекія обличчя своє до стіни, і помолився до Господа,
3 «ГОСПОДИ, вспомни, как я верен был Тебе и от всего сердца делал то, что в Твоих глазах было праведно». Горько заплакал тут Езекия.	3 та й сказав: „О, Господи, згадай же, що я ходив перед обличчям Твоїм правдою та цілим серцем, і робив я добре в оча́х Твоїх!“ І заплакав Єзекія ревним плачем!
4 Тогда ГОСПОДЬ велел Исайе	4 І було Господнє слово до Ісаї, говорячи:
5 передать Езекии такие слова: «Вот что сказал ГОСПОДЬ, Бог праотца твоего Давида: „Я услышал твою молитву и увидел слезы твои. Я продлю жизнь твою еще на пятнадцать лет.	5 „Іди й скажеш до Єзекії: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу́ твою ! Ось Я додаю до днів твоїх п'ятнадцять літ,
6 И от ассирийского царя Я спасу тебя и этот город избавлю и защищу его!“»	6 і з руки асирійського царя врятую тебе та це місто, й обороню це місто.
7	7 І оце тобі знак від Господа, що Господь зробить ту річ, про яку говорив:
8	8 ось я вертаю тінь ступеня́, що від сонця зійшла на ступе́ні Ахазові, назад на десять ступені́в“. І вернулося сонце на десять ступені́в тими ступе́нями, якими зійшло було.
9	9 Ось писа́ння Єзекії, Юдиного царя, коли він був захво́рів та видужав з своєї хвороби:
10	10 „Я сказав був: Опі́вдні днів своїх відійду́ до шео́лових брам, решти ро́ків своїх я не ма́тиму.
11	11 Я сказав: Не побачу я Господа, Господа в кра́ї живих, уже між мешка́нцями царства померлих не побачу люди́ни.
12	12 Домі́вка моя вже розі́брана, і від мене віді́брана, немов той пасту́ший наме́т; я життя своє зви́нув, мов ткач, — від осно́ви мене Він віді́рве, покі́нчить мене з дня до ночі.
13	13 Я кричав аж до ра́нку... Він, як лев, поторо́щить всі кості мої, з дня до ночі покі́нчить зо мною...
14	14 Пищу́ я, мов ла́стівка чи жураве́ль, воркочу́, мов той голуб; зани́діли очі мої, визираючи до високо́сти. Господи, прича́влений я, — поручися за мене!
15	15 Що маю сказати? А що Він сказав був мені, те й вчинив. Тихо змандру́ю всі лі́та свої через гі́ркість моєї душі!
16	16 Господи, на них, на словах Твоїх, жи́тимуть люди, і в усьо́му цьому́ життя моєї душі, — уздоро́в же мене й оживи́ Ти мене!
17	17 Ось терпі́ння це вийшло мені на добро, Ти стримав від гро́бу гниття́ мою душу, бо Ти кинув за спи́ну Свою всі гріхи мої,
18	18 бо не буде ж шео́л прославля́ти Тебе, смерть не буде Тебе вихваля́ти. Не мають надії на правду Твою ті, хто схо́дить до гро́бу.
19	19 Живий, тільки живий — Тебе сла́вити буде, як я ось сьогодні, батько синам розголо́сить про правду Твою!
20	20 Господь на спасі́ння мені, і ми будем співати пісноспі́ви свої у домі Господнім по всі́ дні мого життя!“
21 После того Исайя велел: «Пусть принесут пластырь из смокв и приложат к нарыву, тогда Езекия поправится».	21 А Ісая сказав: „Нехай ві́зьмуть грудку фіґ, і нехай розітру́ть на тому гнояку́, — і видужає!
22 Езекия спросил: «Какое дашь знамение, что я еще приду в Храм ГОСПОДЕНЬ?» [7] «Вот тебе знак от ГОСПОДА, что Он исполнит обещанное: [8] тень от солнца, что спускается по ступеням Ахаза, Я поверну вспять, и она вернется на десять ступеней назад». И поднялась тень от солнца на десять ступеней, по которым она спустилась. [9] После того Езекия, царь иудейский, который болен был и оправился от своей болезни, написал: [10] «Думал я, что, едва прожив полжизни, должен сойти к вратам Шеола, лишен я остатка дней моих! [11] Говорил себе: не видать мне ГОСПОДА — ГОСПОДА на земле живых; на людей уже не глядеть и не быть мне среди обитателей этого мира. [12] Жилище мое с места сорвано, уносит его прочь, словно ветер — шатер пастуха; жизнь свою я свернул, словно ткач — полотно, и Он отрезает ее от станка; день и ночь приближают мой конец. [13] Я вопию о помощи до утра, но Он, как лев, мои кости крушит; день и ночь приближают мой конец. [14] Как ласточка или журавль, я кричу, стенаю, как голубь; устали глаза мои в небо смотреть — горько мне, Владыка мой, заступись! [15] Но что мне сказать? Что Он обещал, то и сотворил. Смиренно буду доживать свою жизнь из-за горести моей душевной. [16] Владыка, чем люди живут нынче, тем же и моя душа жива — вернул Ты мне и здоровье, и жизнь; [17] благом обернулась беда моя, любовь Твоя от гибельной ямы избавила, и все грехи мои Ты за спину Свою бросил. [18] Не в Шеоле благодарят Тебя, не мертвые прославляют Тебя и не те, кто в гроб нисходит, уповают на верность Твою. [19] Но кто жив, воистину живой благодарит Тебя, как ныне я Тебя благодарю; и да поведают отцы сыновьям своим о верности Твоей! [20] ГОСПОДЬ спасает меня, и до конца дней жизни нашей звучать не перестанут песни наши в Храме ГОСПОДНЕМ».	22 А Єзекія промовив: „Який знак, що я ввійду́ до Господнього дому?

Ветхий
завет

Новый
завет

Книга пророка Исайи

Глава 38

Iсая

Розділ 38

Книга пророка Исайи

Глава 38

Iсая

Розділ 38

Ветхий завет

Новый завет

Книга пророка Исайи

Глава 38

Iсая

Розділ 38

Книга пророка Исайи

Глава 38

Iсая

Розділ 38

Ветхий
завет

Новый
завет