Библия - Обещанное Восстановление

Откровение

Глава 14

1 И еще увидел я: стоит на горе Сион Агнец и рядом с Ним сто сорок четыре тысячи тех, на челе которых запечатлено имя Его и Отца Его имя.

2 Вдруг послышались с неба звуки. Шуму водопада были подобны они и раскатам великого грома, напоминало это и игру на кифарах, когда играют на них кифареды.

3 Сто сорок четыре тысячи искупленных из всех народов земли, стоя перед престолом и перед четырьмя живыми существами и старцами, пели новую песнь, и никто не мог научиться этой песни, кроме самих певших.

4 Они не осквернились с женщинами, девственники они. Они следуют за Агнцем, куда бы ни шел Он. Были искуплены они, как первые плоды человечества, Богу и Агнцу предназначенные.

5 Уста их не знают лжи: они непорочны.

6 Потом увидел я одного ангела: он летел высоко в небе, и была у него вечная Весть Благая, чтобы благовествовать всем живущим на земле: всякому племени, колену, языку и народу.

7 Он громко взывал к людям: «Благоговейте перед Богом, воздавайте славу Ему, ибо пришел час суда Его: поклонитесь Сотворившему небо и землю, море и вод источники!»

8 Вслед за первым явился в небе ангел второй. Он возвещал: «Пал, пал великий Вавилон, вином блудной страсти своей напоивший все народы!»

9 И еще один ангел, третий, следовал за первыми двумя, предостерегал он грозно: «Кто зверю и образу его поклоняется, кто клеймо его на лоб свой или руку свою принимает,

10 будет пить тот вино ярости Божьей, цельное вино, подаваемое в чаше гнева Его, в огне и сере будет мучим он перед ангелами святыми и перед Агнцем.

11 Во веки веков будет восходить дым мучения того, ни днем, ни ночью не будут знать покоя поклоняющиеся зверю и образу его, клеймо с его именем принимающие».

12 Здесь стойкость народа Божия, тех, кто Божьи заповеди соблюдает и остается верен Иисусу.

13 Вновь услышал я голос с неба: «Напиши: „Блаженны отныне мертвые, в Господе почившие“». «Воистину так, — говорит Дух, — пусть успокоятся они после трудов своих, ибо следуют за ними дела их».

14 Увидел я тут облако белое. На нем сидел Некто, похожий на «Сына Человеческого». На голове у Него был золотой венец, а в руке у Него — острый серп.

15 Вышел тогда из Храма еще один ангел и громко воззвал к Сидящему на облаке: «Пошли серп Твой на жатву, ведь пришел ее час — созрела жатва на земле».

16 Кинул Сидящий на облаке серп Свой на землю, и собран был урожай на земле.

17 Другой ангел вышел из Храма, что на небе. У него тоже был острый серп.

18 Наконец, [вышел] и еще один ангел, он был от жертвенника и имел власть над огнем. Голосом громким сказал он ангелу, у которого был острый серп: «Пусти в дело серп свой острый и собери гроздья винограда с земной лозы, ибо поспели ягоды ее!»

19 Кинул ангел свой серп на землю и, собрав гроздья с лозы земной, бросил их в огромную давильню ярости Божьей.

20 Истоптаны были они в давильне за городом, и полилось из него так много крови, что растеклась она на 1600 стадий и поднялась до самых узд конских.

Об'явлення

Розділ 14

1 І я глянув, — і ось Агнець стоїть на Сіонській горі, а з Ним сто сорок чотири тисячі, що мають Ім'я́ Його й Ім'я́ Отця Його, написане на своїх чо́лах.

2 І почув я голос із неба, немов шум великої води, і немов гук міцно́го грому. І почув я голос гуслярі́в, що грали на гу́слах своїх,

3 і співали, як пісню нову́ перед престолом і перед чотирьома́ тваринами й ста́рцями. І ніхто не міг навчитися пісні, окрім цих ста сорока чотирьох тисяч, ви́куплених від землі.

4 Це ті, хто не оскверни́вся з жінками, бо чисті вони. Вони йдуть за Агнцем, куди Він іде. Вони ви́куплені від людей, пе́рвістки Богові й Агнцеві,

5 не знайшлося бо пі́дступу в їхніх уста́х, бо вони непорочні!

6 І побачив я іншого ангола, що летів серед неба, і мав благовісти́ти вічну Єва́нгелію ме́шканцям землі, і кожному людові, і племені, і язи́ку, і наро́дові.

7 І він говорив гучним голосом: „Побійтеся Бога та славу віддайте Йому, бо настала година суду Його, і вклоніться Тому, Хто створи́в небо, і землю, і море, і водні джере́ла!“

8 А інший, другий ангол леті́в слідо́м і казав: „Упав, упав Вавило́н, місто великий, бо лютим вином розпусти своєї він напоїв усі наро́ди!“

9 А інший, третій а́нгол летів услід за ним, гучним голосом кажучи: „Коли хто вклоняється звіри́ні та о́бразу її, і приймає знаме́но на чолі́ своїм чи на руці своїй,

10 то той питиме з вина Божого гніву, вина незмішаного в чаші гніву Його, і буде му́чений в огні й сірці перед ангола́ми святими та перед А́гнцем.

11 А дим їхніх мук підійматиметься вічні віки́. І не мають споко́ю день і ніч усі ті, хто вклоняється звіри́ні та о́бразу її, і приймає знаме́но йме́ння його“.

12 Тут терпеливість святих, що доде́ржують заповіді Божі та Ісусову віру!

13 І почув я голос із неба, що до мене казав: „Напиши: Блаженні ті мертві, хто з цього ча́су вмирає в Господі! Так, каже Дух, — вони від праць своїх заспоко́яться, бо їхні діла йдуть за ними слідо́м“.

14 І я глянув, — і ото біла хмара, а на хмарі сидить подібний до Лю́дського Сина. Він мав на Своїй голові золотого вінця́, а в руці Його гострий серп.

15 І інший ангол вийшов із храму, і гучним голосом кликнув до Того, Хто на хмарі сидів: „Пошли серпа свого й жни, бо настала година пожати, дозріло бо жни́во землі!“

16 I Той, Хто на хмарі сидів, скинув додолу серпа свого, — і земля була вижата.

17 І інший Ангол вийшов із храму, що на небі, — і він мав гострого серпа.

18 І інший ангол, що мав вла́ду над огнем, вийшов від же́ртівника. І він гучним голосом кли́кнув до того, що мав гострого серпа, говорячи: „Пошли свого гострого серпа, і позбирай гро́на зе́мної виноградини, бо гро́на її вже доспіли“.

19 І ангол кинув додо́лу серпа свого, і зібрав виноград на землі, і вкинув в велике чави́ло Божого гніву.

20 І пото́вчене було чави́ло за містом, і потекла кров із чави́ла аж до кі́нських вузде́чок, на тисячу шістсот стадій.

Откровение Глава 14	Об'явлення Розділ 14
1 И еще увидел я: стоит на горе Сион Агнец и рядом с Ним сто сорок четыре тысячи тех, на челе которых запечатлено имя Его и Отца Его имя.	1 І я глянув, — і ось Агнець стоїть на Сіонській горі, а з Ним сто сорок чотири тисячі, що мають Ім'я́ Його й Ім'я́ Отця Його, написане на своїх чо́лах.
2 Вдруг послышались с неба звуки. Шуму водопада были подобны они и раскатам великого грома, напоминало это и игру на кифарах, когда играют на них кифареды.	2 І почув я голос із неба, немов шум великої води, і немов гук міцно́го грому. І почув я голос гуслярі́в, що грали на гу́слах своїх,
3 Сто сорок четыре тысячи искупленных из всех народов земли, стоя перед престолом и перед четырьмя живыми существами и старцами, пели новую песнь, и никто не мог научиться этой песни, кроме самих певших.	3 і співали, як пісню нову́ перед престолом і перед чотирьома́ тваринами й ста́рцями. І ніхто не міг навчитися пісні, окрім цих ста сорока чотирьох тисяч, ви́куплених від землі.
4 Они не осквернились с женщинами, девственники они. Они следуют за Агнцем, куда бы ни шел Он. Были искуплены они, как первые плоды человечества, Богу и Агнцу предназначенные.	4 Це ті, хто не оскверни́вся з жінками, бо чисті вони. Вони йдуть за Агнцем, куди Він іде. Вони ви́куплені від людей, пе́рвістки Богові й Агнцеві,
5 Уста их не знают лжи: они непорочны.	5 не знайшлося бо пі́дступу в їхніх уста́х, бо вони непорочні!
6 Потом увидел я одного ангела: он летел высоко в небе, и была у него вечная Весть Благая, чтобы благовествовать всем живущим на земле: всякому племени, колену, языку и народу.	6 І побачив я іншого ангола, що летів серед неба, і мав благовісти́ти вічну Єва́нгелію ме́шканцям землі, і кожному людові, і племені, і язи́ку, і наро́дові.
7 Он громко взывал к людям: «Благоговейте перед Богом, воздавайте славу Ему, ибо пришел час суда Его: поклонитесь Сотворившему небо и землю, море и вод источники!»	7 І він говорив гучним голосом: „Побійтеся Бога та славу віддайте Йому, бо настала година суду Його, і вклоніться Тому, Хто створи́в небо, і землю, і море, і водні джере́ла!“
8 Вслед за первым явился в небе ангел второй. Он возвещал: «Пал, пал великий Вавилон, вином блудной страсти своей напоивший все народы!»	8 А інший, другий ангол леті́в слідо́м і казав: „Упав, упав Вавило́н, місто великий, бо лютим вином розпусти своєї він напоїв усі наро́ди!“
9 И еще один ангел, третий, следовал за первыми двумя, предостерегал он грозно: «Кто зверю и образу его поклоняется, кто клеймо его на лоб свой или руку свою принимает,	9 А інший, третій а́нгол летів услід за ним, гучним голосом кажучи: „Коли хто вклоняється звіри́ні та о́бразу її, і приймає знаме́но на чолі́ своїм чи на руці своїй,
10 будет пить тот вино ярости Божьей, цельное вино, подаваемое в чаше гнева Его, в огне и сере будет мучим он перед ангелами святыми и перед Агнцем.	10 то той питиме з вина Божого гніву, вина незмішаного в чаші гніву Його, і буде му́чений в огні й сірці перед ангола́ми святими та перед А́гнцем.
11 Во веки веков будет восходить дым мучения того, ни днем, ни ночью не будут знать покоя поклоняющиеся зверю и образу его, клеймо с его именем принимающие».	11 А дим їхніх мук підійматиметься вічні віки́. І не мають споко́ю день і ніч усі ті, хто вклоняється звіри́ні та о́бразу її, і приймає знаме́но йме́ння його“.
12 Здесь стойкость народа Божия, тех, кто Божьи заповеди соблюдает и остается верен Иисусу.	12 Тут терпеливість святих, що доде́ржують заповіді Божі та Ісусову віру!
13 Вновь услышал я голос с неба: «Напиши: „Блаженны отныне мертвые, в Господе почившие“». «Воистину так, — говорит Дух, — пусть успокоятся они после трудов своих, ибо следуют за ними дела их».	13 І почув я голос із неба, що до мене казав: „Напиши: Блаженні ті мертві, хто з цього ча́су вмирає в Господі! Так, каже Дух, — вони від праць своїх заспоко́яться, бо їхні діла йдуть за ними слідо́м“.
14 Увидел я тут облако белое. На нем сидел Некто, похожий на «Сына Человеческого». На голове у Него был золотой венец, а в руке у Него — острый серп.	14 І я глянув, — і ото біла хмара, а на хмарі сидить подібний до Лю́дського Сина. Він мав на Своїй голові золотого вінця́, а в руці Його гострий серп.
15 Вышел тогда из Храма еще один ангел и громко воззвал к Сидящему на облаке: «Пошли серп Твой на жатву, ведь пришел ее час — созрела жатва на земле».	15 І інший ангол вийшов із храму, і гучним голосом кликнув до Того, Хто на хмарі сидів: „Пошли серпа свого й жни, бо настала година пожати, дозріло бо жни́во землі!“
16 Кинул Сидящий на облаке серп Свой на землю, и собран был урожай на земле.	16 I Той, Хто на хмарі сидів, скинув додолу серпа свого, — і земля була вижата.
17 Другой ангел вышел из Храма, что на небе. У него тоже был острый серп.	17 І інший Ангол вийшов із храму, що на небі, — і він мав гострого серпа.
18 Наконец, [вышел] и еще один ангел, он был от жертвенника и имел власть над огнем. Голосом громким сказал он ангелу, у которого был острый серп: «Пусти в дело серп свой острый и собери гроздья винограда с земной лозы, ибо поспели ягоды ее!»	18 І інший ангол, що мав вла́ду над огнем, вийшов від же́ртівника. І він гучним голосом кли́кнув до того, що мав гострого серпа, говорячи: „Пошли свого гострого серпа, і позбирай гро́на зе́мної виноградини, бо гро́на її вже доспіли“.
19 Кинул ангел свой серп на землю и, собрав гроздья с лозы земной, бросил их в огромную давильню ярости Божьей.	19 І ангол кинув додо́лу серпа свого, і зібрав виноград на землі, і вкинув в велике чави́ло Божого гніву.
20 Истоптаны были они в давильне за городом, и полилось из него так много крови, что растеклась она на 1600 стадий и поднялась до самых узд конских.	20 І пото́вчене було чави́ло за містом, і потекла кров із чави́ла аж до кі́нських вузде́чок, на тисячу шістсот стадій.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Откровение

Глава 14

Об'явлення

Розділ 14

Откровение

Глава 14

Об'явлення

Розділ 14

Ветхий завет

Новый завет

Откровение

Глава 14

Об'явлення

Розділ 14

Откровение

Глава 14

Об'явлення

Розділ 14

Ветхий
завет

Новый
завет