Притчи

Глава 19

1 Лучше нищий, живущий в непорочности своей, нежели тот, кто хитр устами, а между тем неразумен.

2 И без рассудительной души нехорошо, и торопливый ногами оступится.

3 Глупость человека делает строптивым путь его, и на Иегову негодует сердце его.

4 Богатство прибавит много друзей; а бедный с другом своим расходится.

5 Лжесвидетель не останется без наказания, и кто произносит неправду, не спасется.

6 Многие ласкают щедрого, и у кого есть что давать, тому всякий друг.

7 Все братья нищего ненавидят его, тем паче приятели его удаляются от него; погонится за словами, они ничто.

8 Кто наживает сердце мудрое, тот любит душу свою; сохраняющий разумение обретет благо.

9 Лжесвидетель не останется без наказания; и кто произносит неправду, погибнет.

10 Неприлично глупому жить в утешениях, тем паче рабу господствовать над князьями.

11 Ум человека укрощает гнев его; и краса для него - прощать вину.

12 Гнев царя как львиный рев, а благоволение его как роса на траву.

13 Беда для отца своего глупый сын, а ссора с женою есть непрестанная теча.

14 Дом и богатство - наследие от родителей; а жена благоразумная - от Иеговы.

15 Леность наведет сонливость, и нерадивая душа будет голодна.

16 Кто хранит заповедь, тот хранит душу свою; небрегущий о путях своих умирает.

17 Милующий бедного - взаймы дает Иегове, и Он отплатит ему за благодеяние его.

18 Наказывай сына твоего, пока есть еще надежда; а чтоб убить его, того душа твоя не должна желать.

19 Необузданный в ярости пусть несет наказание, ибо если избавишь его, то дашь ей пищу.

20 Слушайся совета и принимай наставление, чтобы тебе, в последующее время твое, быть мудрым.

21 Много помышлений в сердце человека; а состоится совет Иеговы.

22 Привлекательное в человеке есть благотворительность его; и нищий лучше человека обманчивого.

23 Страх Иеговы к жизни ведет; и сыт ложится спать человек, не посещается злом.

24 Ленивец опустит руку свою в чашу, и до рта своего не донесет ее назад.

25 Накажешь развратного, и неопытный будет осторожнее; но обличи разумного, и научится ведению.

26 Кто отца разорит, матерь прогонит, тот сын есть стыд и бесславие человечества.

27 Не слушай, сын мой, такого учения, которое отводит от слов ведения.

28 Негодный свидетель издевается над судом; и уста беззаконных глотают неправду.

29 На развратных готовы суды; и удары - на хребет глупых.

Приповiстi

Розділ 19

1 Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.

2 Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.

3 Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.

4 Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.

5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.

6 Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.

7 Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!

8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.

9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

10 Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.

11 Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.

12 Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.

13 Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.

14 Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.

15 Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.

16 Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.

17 Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.

18 Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.

19 Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.

20 Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.

21 У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.

22 Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.

23 Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.

24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.

25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.

26 Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —

27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!

28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.

29 На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.

Притчи

Глава 19

Приповiстi

Розділ 19

1 Лучше нищий, живущий в непорочности своей, нежели тот, кто хитр устами, а между тем неразумен.

1 Ліпший убогий, що ходить в своїй непови́нності, ніж лукавий уста́ми та нерозумний.

2 И без рассудительной души нехорошо, и торопливый ногами оступится.

2 Теж не добра душа без знання́, а хто на́глить ногами, спіткне́ться.

3 Глупость человека делает строптивым путь его, и на Иегову негодует сердце его.

3 Глупо́та люди́ни дорогу її викривля́є, і на Господа гні́вається її серце.

4 Богатство прибавит много друзей; а бедный с другом своим расходится.

4 Маєток примно́жує дру́зів числе́нних, а від бідака́ відпадає й товариш його.

5 Лжесвидетель не останется без наказания, и кто произносит неправду, не спасется.

5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто бре́хні говорить, не буде врято́ваний.

6 Многие ласкают щедрого, и у кого есть что давать, тому всякий друг.

6 Багато-хто го́дять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш люди́ні, яка не скупи́ться на дари.

7 Все братья нищего ненавидят его, тем паче приятели его удаляются от него; погонится за словами, они ничто.

7 Бідаря́ ненави́дять всі браття його, а тимбільш його при́ятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, — нема їх!

8 Кто наживает сердце мудрое, тот любит душу свою; сохраняющий разумение обретет благо.

8 Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже́, той знахо́дить добро́.

9 Лжесвидетель не останется без наказания; и кто произносит неправду, погибнет.

9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

10 Неприлично глупому жить в утешениях, тем паче рабу господствовать над князьями.

10 Не лицю́є пишно́та безумному, тим більше рабові панувати над зве́рхником.

11 Ум человека укрощает гнев его; и краса для него - прощать вину.

11 Розум люди́ни припинює гнів її, а вели́чність її — перейти над провиною.

12 Гнев царя как львиный рев, а благоволение его как роса на траву.

12 Гнів царя — немов рик левчука́, а ласка́вість його — як роса на траву.

13 Беда для отца своего глупый сын, а ссора с женою есть непрестанная теча.

13 Син безумний — погибіль для батька свого́, а жінка сварлива — як ри́нва, що з неї вода тече за́вжди.

14 Дом и богатство - наследие от родителей; а жена благоразумная - от Иеговы.

14 Хата й маєток — спа́дщина батьків, а жінка розумна — від Господа.

15 Леность наведет сонливость, и нерадивая душа будет голодна.

15 Лі́нощі сон накидають, і лінива душа — голодує.

16 Кто хранит заповедь, тот хранит душу свою; небрегущий о путях своих умирает.

16 Хто заповідь охороня́є, той душу свою стереже́; хто дороги свої легкова́жить, — помре.

17 Милующий бедного - взаймы дает Иегове, и Он отплатит ему за благодеяние его.

17 Хто милости́вий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолу́жить йому.

18 Наказывай сына твоего, пока есть еще надежда; а чтоб убить его, того душа твоя не должна желать.

18 Карта́й свого сина, коли є наді́я навчити, та забити його — не підно́сь свою душу.

19 Необузданный в ярости пусть несет наказание, ибо если избавишь его, то дашь ей пищу.

19 Люди́на великого гніву хай кару несе, бо якщо ти вряту́єш її, то вчи́ниш ще гірше.

20 Слушайся совета и принимай наставление, чтобы тебе, в последующее время твое, быть мудрым.

20 Слухай ради й карта́ння приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці́.

21 Много помышлений в сердце человека; а состоится совет Иеговы.

21 У серці люди́ни багато думо́к, але ви́повниться тільки за́дум Господній.

22 Привлекательное в человеке есть благотворительность его; и нищий лучше человека обманчивого.

22 Здобу́ток люди́ні — то милість її, але ліпший біда́р за люди́ну брехливу.

23 Страх Иеговы к жизни ведет; и сыт ложится спать человек, не посещается злом.

23 Страх Господній веде́ до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не дося́гне його.

24 Ленивец опустит руку свою в чашу, и до рта своего не донесет ее назад.

24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не піді́йме її.

25 Накажешь развратного, и неопытный будет осторожнее; но обличи разумного, и научится ведению.

25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остеріга́ти, то він зрозуміє поуку.

26 Кто отца разорит, матерь прогонит, тот сын есть стыд и бесславие человечества.

26 Хто батька грабує, хто матір жене? — Це син, що засти́джує та осоро́млює, —

27 Не слушай, сын мой, такого учения, которое отводит от слов ведения.

27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання́!

28 Негодный свидетель издевается над судом; и уста беззаконных глотают неправду.

28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибри́зкують кривду.

29 На развратных готовы суды; и удары - на хребет глупых.

29 На насмі́шників кари готові пості́йно, і вдари на спи́ну безумним.

1.0x