Библия - Обещанное Восстановление

Евангелие от Иоанна

Глава 19

1 Тогда Пилат приказал бичевать Иисуса.

2 Солдаты сплели венок из терновника и надели Ему на голову. Они одели Его в пурпурную мантию,

3 подходили к Нему, говоря: — Да здравствует Царь иудеев! — и били Его по лицу.

4 Пилат вышел еще раз и сказал им: — Смотрите! Вот, я вывожу Его еще раз, чтобы вы убедились, что я не нахожу в Нем никакой вины.

5 — Вот Человек, — сказал Пилат, когда Иисус вышел в терновом венке и в пурпурной мантии.

6 Как только первосвященники и стража увидели Его, они закричали: — Распни! Распни Его! Но Пилат ответил: — Берите Его сами и распинайте, я же не нахожу в Нем никакой вины.

7 Иудеи настаивали: — У нас есть Закон, и по нашему Закону Он должен умереть, потому что называет Себя Сыном Бога!

8 Услышав это, Пилат еще больше испугался.

9 Он опять вошел во дворец и спросил Иисуса: — Откуда Ты? Но Иисус не отвечал ему.

10 — Ты что, отказываешься говорить со мной? — сказал Пилат. — Неужели Ты не понимаешь, что у меня есть власть освободить Тебя или распять!

11 Иисус ответил: — У тебя не было бы надо Мной никакой власти, если бы она не была дана тебе свыше. Поэтому на том, кто передал Меня тебе, больший грех.

12 С этого момента Пилат искал возможности освободить Иисуса, но иудеи продолжали кричать: — Если ты отпустишь Его, то ты не друг кесарю. Каждый, кто заявляет, что он царь, — враг кесарю!

13 Когда Пилат это услышал, он вывел Иисуса, сел в судейское кресло на месте, называемом Каменный Помост, а на еврейском языке Габбата.

14 Была пятница перед Пасхой, и час шестой. — Вот ваш Царь, — сказал Пилат иудеям.

15 Они закричали: — Уведи Его вон! Вон! Распни Его! — Распять вашего Царя? — спросил Пилат. — У нас нет царя, кроме кесаря, — отвечали первосвященники.

16 Тогда Пилат отдал им Иисуса на распятие. Они взяли Иисуса и повели.

17 Неся Свой крест, Иисус пошел на место, называемое Лобным, а на еврейском языке — Голгофа.

18 Там Иисуса распяли, а с Ним, по обе стороны, еще двоих; Иисус был посередине.

19 Пилат приказал прикрепить на кресте табличку с надписью: «ИИСУС НАЗАРЯНИН — Царь Иудеев».

20 Надпись эту читало много иудеев, так как место распятия Иисуса было близко к городу, а написано было по-еврейски, по-латыни и по-гречески.

21 Начальники иудеев возразили Пилату: — Напиши не «Царь иудеев», а что Он заявлял, будто Он Царь иудеев.

22 — Что я написал, то написал, — ответил Пилат.

23 Когда воины распяли Иисуса, они взяли Его верхнюю одежду и разделили на четыре части, каждому по одной. Рубашка Иисуса была без швов, сотканная целиком.

24 — Не будем ее рвать, — решили они, — бросим лучше жребий и посмотрим, кому она достанется. Это случилось во исполнение сказанного в Писании: «Они разделили между собой Мои одежды, и бросали жребий о Моем одеянии». Солдаты это исполнили.

25 Недалеко от креста Иисуса стояли Его мать, сестра матери, Мария — жена Клеопы и Мария из Магдалы.

26 Иисус увидел Свою мать и Своего любимого ученика, стоявшего рядом с ней. — О женщина, вот твой сын, — сказал Иисус матери.

27 Своему же ученику Он сказал: — Вот твоя мать. С этого времени ученик этот взял ее к себе в дом.

28 После того Иисус, зная, что все уже совершилось, и чтобы исполнилось Писание, сказал: — Хочу пить.

29 Там стоял кувшин с кислым вином, и солдаты, обмакнув в него губку, надели ее на стебель иссопа и поднесли к губам Иисуса.

30 Иисус попробовал вино и сказал: — Совершилось! Сказав это, Он уронил голову на грудь и предал дух.

31 Была пятница, и иудеи не хотели, чтобы тела оставались на крестах в субботу, тем более, что эта суббота была днем великого праздника. Поэтому они попросили Пилата перебить распятым голени и снять их тела с крестов.

32 Солдаты пришли и перебили голени сначала одному распятому рядом с Иисусом, а затем другому.

33 Когда же они подошли к Иисусу, то увидели, что Он уже мертв, и не стали перебивать Его ног.

34 Вместо этого один из солдат пронзил копьем бок Иисуса, и из него сразу же потекли кровь и вода.

35 Тот, кто сам это видел, свидетельствует об этом, чтобы и вы поверили. Его свидетельство истинно, и он знает, что говорит правду.

36 Все это произошло, чтобы исполнились слова Писания: «Ни одна из Его костей не будет переломлена».

37 И в другом месте Писания говорится: «Они будут смотреть на Того, Которого пронзили».

38 После этого Иосиф из Аримафеи попросил Пилата отдать ему тело Иисуса. Иосиф был учеником Иисуса, но тайным, из страха перед иудеями. С позволения Пилата он пришел и забрал тело.

39 С Иосифом был Никодим, который как-то приходил к Иисусу ночью. Никодим принес смесь из смирны и алоэ, литров около ста.

40 Они сняли тело Иисуса и завернули его вместе с бальзамом в пелены из льняной ткани. Таков был иудейский погребальный обычай.

41 Там, где Иисуса распяли, был сад, и в саду — новая гробница, где еще никого не хоронили.

42 Так как это была пятница — день приготовления к Пасхе, а гробница была рядом, то они положили там Иисуса.

Вiд Iвана

Розділ 19

1 От тоді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичува́ти Його.

2 Вояки́ ж, сплівши з те́рну вінка, Йому покла́ли на голову, та багряни́цю наділи на Нього,

3 і приступали до Нього й казали: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“ І били по щоках Його.

4 Тоді вийшов назо́вні ізно́ву Пилат та й говорить до них: „Ось Його я виво́джу назо́вні до вас, щоб ви перекона́лись, що провини нія́кої в Нім не знахо́джу“.

5 І вийшов назо́вні Ісус, у терно́вім вінку та в багря́нім плащі. А Пилат до них каже: „Оце Чоловік!“

6 Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: „Розіпни́, розіпни́!“ Пилат каже до них: „То візьміть Його ви й розіпні́ть, — бо провини я в Нім не знахо́джу!“

7 Відказали юдеї йому: „Ми маємо Зако́на, а за Зако́ном Він мусить умерти, — бо за Божого Сина Себе видавав!“

8 Як зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш,

9 і вернувся в прето́рій ізно́ву, і питає Ісуса: „Звідки Ти?“ Та Ісус йому відповіді не подав.

10 І каже до Нього Пилат: „Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я вла́ду розп'я́сти Тебе, і маю вла́ду Тебе відпустити?“

11 Ісус відповів: „Надо Мною ти жодної вла́ди не мав би, коли б тобі зве́рху не да́но було́; тому більший гріх має той, хто Мене тобі ви́дав“.

12 Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: „Якщо Його пустиш, то не ке́сарів при́ятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться ке́сареві“.

13 Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назо́вні Ісуса, і засів на судде́ве сиді́ння, на місці, що зветься літострото́н, по-гебрейському ж гавва́та.

14 Був то ж день Пригото́влення Пасхи, година була — близько шостої. І він каже юдеям: „Ось ваш Цар!“

15 Та вони закричали: „Геть, геть із Ним! Розіпни́ Його!“ Пилат каже до них: „Царя вашого маю розп'я́сти?“ Первосвященики відповіли: „Ми не маєм царя, окрім ке́саря!“

16 Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'я́сти. Розп'яття́ Ісуса І взяли Ісуса й повели́...

17 І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Черепо́вищем зване, по-гебрейському Голго́фа.

18 Там Його розп'яли́, а з Ним ра́зом двох інших, з одно́го та з другого боку, а Ісуса всере́дині.

19 А Пилат написав і на́писа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: „Ісус Назаряни́н, Цар Юдейський“.

20 І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'я́тий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано.

21 Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: „Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я — Цар Юдейський.

22 Пилат відповів: „Що я написав — написав!“

23 Розп'я́вши ж Ісуса, вояки́ взяли одіж Його, та й поділили на чотири частині, по частині для кожного вояка́, теж і хіто́на. А хіто́н був не шитий, а ви́тканий ці́лий відве́рху.

24 Тож сказали один до одно́го: „Не будемо дерти його, але же́реба киньмо на нього, — кому припаде́“. Щоб збуло́ся Писа́ння: „Поділили одежу Мою між собою, і метну́ли про шату Мою жеребка́“. Вояки ж це й зробили.

25 Під хрестом же Ісуса стояли — Його мати, і сестра Його матері, Марія Клео́пова, і Марія Магдали́на.

26 Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: „Оце, жоно, твій син!“

27 Потім каже до учня: „Оце мати твоя!“ І з тієї години той учень узяв її до себе.

28 Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писа́ння, проказує: „Пра́гну!“

29 Тут стояла посу́дина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом напо́внивши, і на трости́ну її настромивши, підне́сли до уст Його.

30 А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: „Звершилось!“ І, голову схиливши, віддав Свого духа.

31 Був же день Приго́товлення, тож юдеї, щоб тіла́ на хресті не зосталися в суботу, — був бо Великдень тієї суботи — просили Пилата зламати голі́нки розп'я́тим, і зняти.

32 Тож прийшли вояки́ й поламали голі́нки першому й другому, що розп'я́тий з Ним був.

33 Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голі́нок Йому не зламали,

34 та один з воякі́в списом бо́ка Йому проколов, — і зараз витекла звідти кров та вода.

35 І самовидець засвідчив, і правдиве свідо́цтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.

36 Бо це сталось тому́, щоб збулося Писа́ння: „Йому кості ламати не бу́дуть!“

37 І знов друге Писа́ння говорить: „Дивитися будуть на Того, Кого́ проколо́ли“.

38 Потім Йо́сип із Арімате́ї, що був учень Ісуса, але потайни́й, — бо боявся юдеїв, — став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове.

39 Прибув також і Никоди́м, — що давніше прихо́див вночі до Ісуса, — і сми́рну приніс, із ало́єм помішану, щось літрів із сто.

40 Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його у полотно́ із па́хощами, як є зви́чай ховати в юдеїв.

41 На тім місці, де Він був розп'я́тий, знахо́дився сад, а в саду́ новий гріб, що в ньому ніко́ли ніхто не лежав.

42 Тож отут, — з-за юдейського дня Пригото́влення — вони покла́ли Ісуса, бо побли́зу був гріб.

Евангелие от Иоанна Глава 19	Вiд Iвана Розділ 19
1 Тогда Пилат приказал бичевать Иисуса.	1 От тоді взяв Ісуса Пилат, та й звелів збичува́ти Його.
2 Солдаты сплели венок из терновника и надели Ему на голову. Они одели Его в пурпурную мантию,	2 Вояки́ ж, сплівши з те́рну вінка, Йому покла́ли на голову, та багряни́цю наділи на Нього,
3 подходили к Нему, говоря: — Да здравствует Царь иудеев! — и били Его по лицу.	3 і приступали до Нього й казали: „Раді́й, Ца́рю Юдейський!“ І били по щоках Його.
4 Пилат вышел еще раз и сказал им: — Смотрите! Вот, я вывожу Его еще раз, чтобы вы убедились, что я не нахожу в Нем никакой вины.	4 Тоді вийшов назо́вні ізно́ву Пилат та й говорить до них: „Ось Його я виво́джу назо́вні до вас, щоб ви перекона́лись, що провини нія́кої в Нім не знахо́джу“.
5 — Вот Человек, — сказал Пилат, когда Иисус вышел в терновом венке и в пурпурной мантии.	5 І вийшов назо́вні Ісус, у терно́вім вінку та в багря́нім плащі. А Пилат до них каже: „Оце Чоловік!“
6 Как только первосвященники и стража увидели Его, они закричали: — Распни! Распни Его! Но Пилат ответил: — Берите Его сами и распинайте, я же не нахожу в Нем никакой вины.	6 Як зобачили ж Його первосвященики й служба, то закричали, говорячи: „Розіпни́, розіпни́!“ Пилат каже до них: „То візьміть Його ви й розіпні́ть, — бо провини я в Нім не знахо́джу!“
7 Иудеи настаивали: — У нас есть Закон, и по нашему Закону Он должен умереть, потому что называет Себя Сыном Бога!	7 Відказали юдеї йому: „Ми маємо Зако́на, а за Зако́ном Він мусить умерти, — бо за Божого Сина Себе видавав!“
8 Услышав это, Пилат еще больше испугался.	8 Як зачув же Пилат оце слово, налякався ще більш,
9 Он опять вошел во дворец и спросил Иисуса: — Откуда Ты? Но Иисус не отвечал ему.	9 і вернувся в прето́рій ізно́ву, і питає Ісуса: „Звідки Ти?“ Та Ісус йому відповіді не подав.
10 — Ты что, отказываешься говорить со мной? — сказал Пилат. — Неужели Ты не понимаешь, что у меня есть власть освободить Тебя или распять!	10 І каже до Нього Пилат: „Не говориш до мене? Хіба ж Ти не знаєш, що маю я вла́ду розп'я́сти Тебе, і маю вла́ду Тебе відпустити?“
11 Иисус ответил: — У тебя не было бы надо Мной никакой власти, если бы она не была дана тебе свыше. Поэтому на том, кто передал Меня тебе, больший грех.	11 Ісус відповів: „Надо Мною ти жодної вла́ди не мав би, коли б тобі зве́рху не да́но було́; тому більший гріх має той, хто Мене тобі ви́дав“.
12 С этого момента Пилат искал возможности освободить Иисуса, но иудеи продолжали кричать: — Если ты отпустишь Его, то ты не друг кесарю. Каждый, кто заявляет, что он царь, — враг кесарю!	12 Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: „Якщо Його пустиш, то не ке́сарів при́ятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться ке́сареві“.
13 Когда Пилат это услышал, он вывел Иисуса, сел в судейское кресло на месте, называемом Каменный Помост, а на еврейском языке Габбата.	13 Як зачув же Пилат оце слово, то вивів назо́вні Ісуса, і засів на судде́ве сиді́ння, на місці, що зветься літострото́н, по-гебрейському ж гавва́та.
14 Была пятница перед Пасхой, и час шестой. — Вот ваш Царь, — сказал Пилат иудеям.	14 Був то ж день Пригото́влення Пасхи, година була — близько шостої. І він каже юдеям: „Ось ваш Цар!“
15 Они закричали: — Уведи Его вон! Вон! Распни Его! — Распять вашего Царя? — спросил Пилат. — У нас нет царя, кроме кесаря, — отвечали первосвященники.	15 Та вони закричали: „Геть, геть із Ним! Розіпни́ Його!“ Пилат каже до них: „Царя вашого маю розп'я́сти?“ Первосвященики відповіли: „Ми не маєм царя, окрім ке́саря!“
16 Тогда Пилат отдал им Иисуса на распятие. Они взяли Иисуса и повели.	16 Ось тоді він їм видав Його, щоб розп'я́сти. Розп'яття́ Ісуса І взяли Ісуса й повели́...
17 Неся Свой крест, Иисус пошел на место, называемое Лобным, а на еврейском языке — Голгофа.	17 І, нісши Свого хреста, Він вийшов на місце, Черепо́вищем зване, по-гебрейському Голго́фа.
18 Там Иисуса распяли, а с Ним, по обе стороны, еще двоих; Иисус был посередине.	18 Там Його розп'яли́, а з Ним ра́зом двох інших, з одно́го та з другого боку, а Ісуса всере́дині.
19 Пилат приказал прикрепить на кресте табличку с надписью: «ИИСУС НАЗАРЯНИН — Царь Иудеев».	19 А Пилат написав і на́писа, та й умістив на хресті. Було ж там написано: „Ісус Назаряни́н, Цар Юдейський“.
20 Надпись эту читало много иудеев, так как место распятия Иисуса было близко к городу, а написано было по-еврейски, по-латыни и по-гречески.	20 І багато з юдеїв читали цього написа, бо те місце, де Ісус був розп'я́тий, було близько від міста. А було по-гебрейському, по-грецькому й по-римському написано.
21 Начальники иудеев возразили Пилату: — Напиши не «Царь иудеев», а что Он заявлял, будто Он Царь иудеев.	21 Тож сказали Пилатові юдейські первосвященики: „Не пиши: Цар Юдейський, але що Він Сам говорив: Я — Цар Юдейський.
22 — Что я написал, то написал, — ответил Пилат.	22 Пилат відповів: „Що я написав — написав!“
23 Когда воины распяли Иисуса, они взяли Его верхнюю одежду и разделили на четыре части, каждому по одной. Рубашка Иисуса была без швов, сотканная целиком.	23 Розп'я́вши ж Ісуса, вояки́ взяли одіж Його, та й поділили на чотири частині, по частині для кожного вояка́, теж і хіто́на. А хіто́н був не шитий, а ви́тканий ці́лий відве́рху.
24 — Не будем ее рвать, — решили они, — бросим лучше жребий и посмотрим, кому она достанется. Это случилось во исполнение сказанного в Писании: «Они разделили между собой Мои одежды, и бросали жребий о Моем одеянии». Солдаты это исполнили.	24 Тож сказали один до одно́го: „Не будемо дерти його, але же́реба киньмо на нього, — кому припаде́“. Щоб збуло́ся Писа́ння: „Поділили одежу Мою між собою, і метну́ли про шату Мою жеребка́“. Вояки ж це й зробили.
25 Недалеко от креста Иисуса стояли Его мать, сестра матери, Мария — жена Клеопы и Мария из Магдалы.	25 Під хрестом же Ісуса стояли — Його мати, і сестра Його матері, Марія Клео́пова, і Марія Магдали́на.
26 Иисус увидел Свою мать и Своего любимого ученика, стоявшего рядом с ней. — О женщина, вот твой сын, — сказал Иисус матери.	26 Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: „Оце, жоно, твій син!“
27 Своему же ученику Он сказал: — Вот твоя мать. С этого времени ученик этот взял ее к себе в дом.	27 Потім каже до учня: „Оце мати твоя!“ І з тієї години той учень узяв її до себе.
28 После того Иисус, зная, что все уже совершилось, и чтобы исполнилось Писание, сказал: — Хочу пить.	28 Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писа́ння, проказує: „Пра́гну!“
29 Там стоял кувшин с кислым вином, и солдаты, обмакнув в него губку, надели ее на стебель иссопа и поднесли к губам Иисуса.	29 Тут стояла посу́дина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом напо́внивши, і на трости́ну її настромивши, підне́сли до уст Його.
30 Иисус попробовал вино и сказал: — Совершилось! Сказав это, Он уронил голову на грудь и предал дух.	30 А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: „Звершилось!“ І, голову схиливши, віддав Свого духа.
31 Была пятница, и иудеи не хотели, чтобы тела оставались на крестах в субботу, тем более, что эта суббота была днем великого праздника. Поэтому они попросили Пилата перебить распятым голени и снять их тела с крестов.	31 Був же день Приго́товлення, тож юдеї, щоб тіла́ на хресті не зосталися в суботу, — був бо Великдень тієї суботи — просили Пилата зламати голі́нки розп'я́тим, і зняти.
32 Солдаты пришли и перебили голени сначала одному распятому рядом с Иисусом, а затем другому.	32 Тож прийшли вояки́ й поламали голі́нки першому й другому, що розп'я́тий з Ним був.
33 Когда же они подошли к Иисусу, то увидели, что Он уже мертв, и не стали перебивать Его ног.	33 Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голі́нок Йому не зламали,
34 Вместо этого один из солдат пронзил копьем бок Иисуса, и из него сразу же потекли кровь и вода.	34 та один з воякі́в списом бо́ка Йому проколов, — і зараз витекла звідти кров та вода.
35 Тот, кто сам это видел, свидетельствует об этом, чтобы и вы поверили. Его свидетельство истинно, и он знает, что говорит правду.	35 І самовидець засвідчив, і правдиве свідо́цтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.
36 Все это произошло, чтобы исполнились слова Писания: «Ни одна из Его костей не будет переломлена».	36 Бо це сталось тому́, щоб збулося Писа́ння: „Йому кості ламати не бу́дуть!“
37 И в другом месте Писания говорится: «Они будут смотреть на Того, Которого пронзили».	37 І знов друге Писа́ння говорить: „Дивитися будуть на Того, Кого́ проколо́ли“.
38 После этого Иосиф из Аримафеи попросил Пилата отдать ему тело Иисуса. Иосиф был учеником Иисуса, но тайным, из страха перед иудеями. С позволения Пилата он пришел и забрал тело.	38 Потім Йо́сип із Арімате́ї, що був учень Ісуса, але потайни́й, — бо боявся юдеїв, — став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове.
39 С Иосифом был Никодим, который как-то приходил к Иисусу ночью. Никодим принес смесь из смирны и алоэ, литров около ста.	39 Прибув також і Никоди́м, — що давніше прихо́див вночі до Ісуса, — і сми́рну приніс, із ало́єм помішану, щось літрів із сто.
40 Они сняли тело Иисуса и завернули его вместе с бальзамом в пелены из льняной ткани. Таков был иудейский погребальный обычай.	40 Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його у полотно́ із па́хощами, як є зви́чай ховати в юдеїв.
41 Там, где Иисуса распяли, был сад, и в саду — новая гробница, где еще никого не хоронили.	41 На тім місці, де Він був розп'я́тий, знахо́дився сад, а в саду́ новий гріб, що в ньому ніко́ли ніхто не лежав.
42 Так как это была пятница — день приготовления к Пасхе, а гробница была рядом, то они положили там Иисуса.	42 Тож отут, — з-за юдейського дня Пригото́влення — вони покла́ли Ісуса, бо побли́зу був гріб.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Евангелие от Иоанна

Глава 19

Вiд Iвана

Розділ 19

Евангелие от Иоанна

Глава 19

Вiд Iвана

Розділ 19

Ветхий завет

Новый завет

Евангелие от Иоанна

Глава 19

Вiд Iвана

Розділ 19

Евангелие от Иоанна

Глава 19

Вiд Iвана

Розділ 19

Ветхий
завет

Новый
завет