Библия - Обещанное Восстановление

Бытие

Глава 41

1 Два года спустя фараону приснился сон: будто он стоит у реки Нил,

2 и семь коров вышли из реки и пасутся на траве, здоровые, хорошие на вид коровы.

3 Но вот из реки вышли ещё семь коров, тощих и больных на вид, и стали на берегу рядом со здоровыми коровами.

4 Затем больные на вид коровы съели здоровых коров. И в этот момент фараон проснулся.

5 Когда фараон снова уснул, то ему приснился другой сон: на этот раз ему приснились семь колосьев пшеницы, растущих на одном стебле, здоровых и полных зерна,

6 а потом он увидел, что прорастают ещё семь колосьев, но пустые и опалённые горячим ветром.

7 И эти семь пустых колосьев пожрали семь полных колосьев, и тут фараон проснулся и понял, что это был всего лишь сон.

8 На следующее утро фараон был очень встревожен этими снами. Тогда он послал собрать всех магов, волшебников и мудрецов Египта и рассказал им свои сны, но никто из них не смог их истолковать.

9 И тогда виночерпий вспомнил об Иосифе и сказал фараону: «Я вспомнил о том, что однажды случилось со мной.

10 Ты разгневался на меня и на пекаря и отправил нас в тюрьму.

11 Однажды ночью нам с ним приснились сны, и каждый сон имел своё значение.

12 С нами в тюрьме был один молодой еврей, слуга начальника телохранителей, и, когда мы рассказали ему свои сны, он объяснил нам их значение.

13 Всё, как он сказал, так и сбылось: он предсказал, что я буду свободен и получу обратно своё место. И ещё он сказал, что пекарь умрёт, и это тоже сбылось!»

14 Фараон велел привести Иосифа из тюрьмы. Стражники тут же вывели Иосифа из тюрьмы, он остригся, надел чистую одежду и отправился к фараону.

15 «Мне приснился сон, — сказал фараон Иосифу, — но никто не может мне его истолковать. Я слышал, что ты умеешь толковать сны».

16 «Я не умею, — ответил Иосиф, — но Бог может объяснить их тебе, фараон!»

17 Тогда фараон сказал Иосифу: «Мне приснилось, что я стою на берегу реки Нил,

18 и вышли из реки семь коров, здоровых, хороших на вид, и стали пастись на траве.

19 Потом я увидел, что из реки вышли ещё семь коров, но эти были тощие и больные на вид, хуже этих коров я не видел нигде в Египте!

20 Затем тощие, больные коровы пожрали здоровых коров!

21 Но и после этого они всё равно выглядели такими же тощими и больными, глядя на них, нельзя было даже сказать, что они пожрали здоровых коров! Они выглядели такими же тощими и больными, как и прежде. И в тот момент я проснулся.

22 В другом сне я видел семь здоровых, полных зерна колосьев, растущих на одном стебле.

23 И после них выросло ещё семь колосьев, но они были тощие и обожжённые горячим ветром.

24 И вот тощие колосья пожрали семь здоровых колосьев. Я рассказал эти сны моим волшебникам, но никто не смог мне их объяснить. Что они означают?»

25 Иосиф сказал фараону: «Оба эти сна имеют одно и то же значение: Бог говорит тебе о том, что скоро случится.

26 Семь хороших коров и семь хороших колосьев — это семь лет,

27 а семь тощих и больных на вид коров и семь тощих колосьев предвещают, что в этих краях будет семь голодных лет, и эти семь плохих лет наступят после семи хороших.

28 Бог открыл тебе, что случится вскоре, и Он сделает так, как я тебе сказал.

29 В течение семи лет в Египте будет всего в изобилии,

30 но потом наступят семь голодных лет, и народ Египта забудет о том, как много было всего раньше, и голод погубит страну.

31 Еды будет так мало, что люди забудут, когда они не были голодны.

32 Фараон, тебе приснилось два сна об одном и том же, так как Бог хотел показать тебе, что Он на самом деле сделает так и что всё вскоре случится!

33 Именно поэтому, фараон, ты должен выбрать мудрого и разумного человека и поставить его управлять всем Египтом.

34 Ты должен назначить людей, чтобы они собирали у народа еду. В течение семи хороших лет народ должен будет отдавать им одну пятую того, что вырастит,

35 и тогда в течение семи хороших лет эти люди соберут много еды и запасут её в городах до тех пор, пока она не понадобится, и только ты, фараон, будешь этим распоряжаться.

36 И тогда во время семилетнего голода в Египетской земле будет запас еды, и голод не погубит Египет».

37 Такая мысль очень понравилась фараону и всем его приближённым.

38 «Я думаю, что нам не найти никого более подходящего для этого дела, чем Иосиф, — сказал фараон своим приближённым. — В нём Дух Божий, который даёт ему великую мудрость!»

39 Затем фараон сказал Иосифу: «Так как Бог открыл тебе всё это, то нет никого мудрее тебя.

40 Я поставлю тебя управлять моей страной, и народ будет повиноваться тебе; только я, восседающий на престоле, буду могущественнее тебя».

41 «Отныне ты будешь правителем всего Египта», — сказал фараон Иосифу

42 и дал ему перстень со своей царской печатью и одежду из тончайшего полотна, а на шею ему надел золотую цепь.

43 По воле фараона Иосифа везли на второй из колесниц, а перед колесницей Иосифа шли царские вельможи и провозглашали народу: «Кланяйтесь Иосифу». И стал Иосиф правителем всего Египта.

44 «Я — египетский царь. Никто в Египте, кроме меня, не смеет пошевелить рукой или ногой без твоего разрешения», — сказал фараон Иосифу.

45 Затем Фараон дал Иосифу другое имя: Цафнаф-Панеах и отдал ему в жёны Асенефу, дочь Потифера, жреца из города Он. И стал Иосиф правителем всего Египта.

46 Иосифу было 30 лет, когда он стал служить египетскому царю. Затем Иосиф отправился в путешествие по всему Египту.

47 В течение семи хороших лет в Египте были обильные урожаи,

48 и в течение всего этого времени Иосиф запасал и хранил в городах хлеб: в каждом городе он делал запасы зерна из того, что росло в полях вокруг города.

49 Так Иосиф собрал огромные запасы зерна, столько, сколько песка в море. Он собрал столько зерна, что его невозможно было измерить.

50 У Иосифа была жена Асенефа, дочь Потифера, жреца из города Он, и ещё до наступления первого голодного года у них родилось двое сыновей.

51 Первенца Иосиф назвал Манассией, сказав: «Бог позволил мне позабыть обо всех моих невзгодах и о моём доме».

52 Младшего же сына Иосиф назвал Ефремом, потому что, как он говорил: «Много претерпел я невзгод, но Бог послал мне во всём успех».

53 В течение семи лет у народа было изобилие еды, но по истечении этого времени

54 начался семилетний голод, как Иосиф и предсказал. Ни в одной стране в тех краях не было урожая, но в Египте у народа было вдоволь еды, так как Иосиф запасся зерном!

55 Когда наступил голод, египетский народ воззвал к фараону с просьбой о хлебе, но фараон сказал египтянам: «Пойдите и спросите у Иосифа, что делать».

56 Кругом был голод, и тогда Иосиф отворил хранилища и стал продавать египтянам запасённое зерно. В Египте был ужасный голод,

57 но такой же ужасный голод был и по всей земле, и народ из всех стран вокруг Египта приходил покупать там зерно.

Буття

Розділ 41

1 І сталося по закінченні двох літ ча́су, і сниться фараонові, — ось він стоїть над Річкою.

2 І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, — і па́слися на лузі.

3 А ось виходять із Річки за ними семеро корів інших, бридкі виглядом і худі тілом. І вони стали при тих коровах на березі Річки.

4 І корови бридкі́ виглядом і худі тілом поз'їда́ли сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон.

5 І знову заснув він. І снилося йому вдруге, — аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків здорових та добрих.

6 А ось виростає за ними семеро колосків тонких та спалених східнім вітром.

7 І проковтнули ті тонкі́ колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, — а то був сон.

8 І сталося рано, — і занепоко́ївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, — та ніхто не міг відгадати їх фараонові.

9 І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: „Я сьогодні згадую гріхи свої.

10 Розгнівався був фараон на рабів своїх, і вмістив мене під варту дому начальника царсько́ї сторожі, мене й начальника пекарів.

11 І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм зна́ченням.

12 А там з нами був єврейський юнак, раб начальника царської сторожі. І ми розповіли́ йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав.

13 І сталося, — як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив“.

14 І послав фараон, і покликав Йо́сипа, — і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змінив одежу свою, — і він прибув до фараона.

15 І промовив фараон до Йосипа: „Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його“.

16 А Йосип сказав до фараона, говорячи: „Не я, — Бог дасть у відповідь мир фараонові“.

17 І сказав фараон до Йосипа: „Бачив я в сні своїм — ось я стою на березі Річки.

18 І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони па́слися на лузі.

19 А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридки́х, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському.

20 І корови худі та бридкі поз'їда́ли сім корів перших ситих.

21 І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, — і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся.

22 І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих.

23 А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром.

24 І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив“.

25 І сказав Йо́сип до фараона: „Сон фараонів — один він. Що́ Бог робить, те Він звістив фараонові.

26 Семеро корів добрих — то сім літ, і семеро колосків добрих — сім літ вони. А сон — один він.

27 А сім корів худих і бридки́х, що вийшли за ними, — сім літ вони, і сім колосків порожніх і спалених східнім вітром — то бу́дуть сім літ голодних.

28 Оце та річ, що я сказав був фараонові: Що́ Бог робить, те Він показав фараонові.

29 Ось приходять сім літ, — великий достаток у всім краї єгипетськім.

30 А по них настануть сім літ голодних, — і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край.

31 І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане по́тім, бо він буде дуже тяжки́й.

32 А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її.

33 А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею.

34 Нехай учинить фараон, і нехай призна́чить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі.

35 І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть.

36 І буде та їжа на запа́с для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, — і край не буде знищений голодом“.

37 І була ця річ добра в оча́х фараона та в очах усіх його рабів.

38 І сказав фараон своїм рабам: „Чи зна́йдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім?“

39 І сказав фараон Йосипові: „Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти.

40 Ти бу́деш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися ввесь наро́д мій. Тільки троном я буду вищий від тебе“.

41 І сказав фараон Йо́сипові: „Дивись, — я поставив тебе над усім краєм єгипетським“.

42 І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йо́сипову, і зодягнув його в одежу віссо́нну, а на шию йому повісив золотого ланцюга.

43 І зробив, що він їздив його другим по́возом, і кричали перед обличчям його: „Кланяйтеся!“ І поставив його над усім єгипетським краєм.

44 І сказав фараон Йосипові: „Я фараон, а без тебе ніхто не підійме своєї руки та своєї ноги в усім краї єгипетськім“.

45 І назвав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону. І Йосип піднявся над єгипетським краєм.

46 А Йосип був віку тридцяти літ, коли він став перед лицем фараона, царя єгипетського. І пішов Йосип від лиця фараонового, і перейшов через увесь єгипетський край.

47 А земля в сім літ достатку родила на повні жмені.

48 І зібрав він усю їжу семи літ, що була в єгипетськім кра́ї, і вмістив їжу по містах: їжу поля міста, що навколо нього, вмістив у ньо́му.

49 І зібрав Йо́сип збіжжя дуже багато, як мо́рський пісок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа.

50 А Йосипові, поки прийшов рік голодний, уродилися два сини, що вродила йому Осната, дочка Поті-Фера, жерця Ону.

51 І назвав Йо́сип ім'я́ перворідному: Манасі́я, бо „Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька“.

52 А ймення другому назвав: Єфрем, бо „розмножив мене Бог у краї недолі моєї“.

53 І скінчи́лися сім літ достатку, що були в єгипетськім краї.

54 І зачали наступати сім літ голодні, як сказав був Йосип. І був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб.

55 Але виголоднів увесь єгипетський край, а наро́д став кричати до фараона про хліб. І сказав фараон усьому Єгиптові: „Ідіть до Йосипа. Що́ він вам скаже, те робіть“.

56 І був той голод на всій поверхні землі. І відчинив Йосип усе, що було́ в них, і продавав поживу Єгиптові. А голод зміцнявся в єгипетськім краї.

57 І прибували зо всієї землі до Йосипа купити поживи, бо голод зміцнявся по всій землі.

Бытие Глава 41	Буття Розділ 41
1 Два года спустя фараону приснился сон: будто он стоит у реки Нил,	1 І сталося по закінченні двох літ ча́су, і сниться фараонові, — ось він стоїть над Річкою.
2 и семь коров вышли из реки и пасутся на траве, здоровые, хорошие на вид коровы.	2 І ось виходять із Річки семеро корів гарного вигляду й ситого тіла, — і па́слися на лузі.
3 Но вот из реки вышли ещё семь коров, тощих и больных на вид, и стали на берегу рядом со здоровыми коровами.	3 А ось виходять із Річки за ними семеро корів інших, бридкі виглядом і худі тілом. І вони стали при тих коровах на березі Річки.
4 Затем больные на вид коровы съели здоровых коров. И в этот момент фараон проснулся.	4 І корови бридкі́ виглядом і худі тілом поз'їда́ли сім корів гарних виглядом і ситих. І прокинувся фараон.
5 Когда фараон снова уснул, то ему приснился другой сон: на этот раз ему приснились семь колосьев пшеницы, растущих на одном стебле, здоровых и полных зерна,	5 І знову заснув він. І снилося йому вдруге, — аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків здорових та добрих.
6 а потом он увидел, что прорастают ещё семь колосьев, но пустые и опалённые горячим ветром.	6 А ось виростає за ними семеро колосків тонких та спалених східнім вітром.
7 И эти семь пустых колосьев пожрали семь полных колосьев, и тут фараон проснулся и понял, что это был всего лишь сон.	7 І проковтнули ті тонкі́ колоски сім колосків здорових та повних. І прокинувся фараон, — а то був сон.
8 На следующее утро фараон был очень встревожен этими снами. Тогда он послал собрать всех магов, волшебников и мудрецов Египта и рассказал им свои сны, но никто из них не смог их истолковать.	8 І сталося рано, — і занепоко́ївся дух його. І послав він, і поскликав усіх ворожбитів Єгипту та всіх мудреців його. І фараон розповів їм свій сон, — та ніхто не міг відгадати їх фараонові.
9 И тогда виночерпий вспомнил об Иосифе и сказал фараону: «Я вспомнил о том, что однажды случилось со мной.	9 І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: „Я сьогодні згадую гріхи свої.
10 Ты разгневался на меня и на пекаря и отправил нас в тюрьму.	10 Розгнівався був фараон на рабів своїх, і вмістив мене під варту дому начальника царсько́ї сторожі, мене й начальника пекарів.
11 Однажды ночью нам с ним приснились сны, и каждый сон имел своё значение.	11 І однієї ночі снився нам сон, мені та йому, кожному снився сон за своїм зна́ченням.
12 С нами в тюрьме был один молодой еврей, слуга начальника телохранителей, и, когда мы рассказали ему свои сны, он объяснил нам их значение.	12 А там з нами був єврейський юнак, раб начальника царської сторожі. І ми розповіли́ йому, а він відгадав нам наші сни, кожному за сном його відгадав.
13 Всё, как он сказал, так и сбылось: он предсказал, что я буду свободен и получу обратно своё место. И ещё он сказал, что пекарь умрёт, и это тоже сбылось!»	13 І сталося, — як він відгадав нам, так і трапилося: мене ти вернув на становище моє, а того повісив“.
14 Фараон велел привести Иосифа из тюрьмы. Стражники тут же вывели Иосифа из тюрьмы, он остригся, надел чистую одежду и отправился к фараону.	14 І послав фараон, і покликав Йо́сипа, — і його сквапно вивели з в'язниці. І оголився, і змінив одежу свою, — і він прибув до фараона.
15 «Мне приснился сон, — сказал фараон Иосифу, — но никто не может мне его истолковать. Я слышал, что ты умеешь толковать сны».	15 І промовив фараон до Йосипа: „Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його“.
16 «Я не умею, — ответил Иосиф, — но Бог может объяснить их тебе, фараон!»	16 А Йосип сказав до фараона, говорячи: „Не я, — Бог дасть у відповідь мир фараонові“.
17 Тогда фараон сказал Иосифу: «Мне приснилось, что я стою на берегу реки Нил,	17 І сказав фараон до Йосипа: „Бачив я в сні своїм — ось я стою на березі Річки.
18 и вышли из реки семь коров, здоровых, хороших на вид, и стали пастись на траве.	18 І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони па́слися на лузі.
19 Потом я увидел, что из реки вышли ещё семь коров, но эти были тощие и больные на вид, хуже этих коров я не видел нигде в Египте!	19 А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридки́х, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському.
20 Затем тощие, больные коровы пожрали здоровых коров!	20 І корови худі та бридкі поз'їда́ли сім корів перших ситих.
21 Но и после этого они всё равно выглядели такими же тощими и больными, глядя на них, нельзя было даже сказать, что они пожрали здоровых коров! Они выглядели такими же тощими и больными, как и прежде. И в тот момент я проснулся.	21 І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, — і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся.
22 В другом сне я видел семь здоровых, полных зерна колосьев, растущих на одном стебле.	22 І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих.
23 И после них выросло ещё семь колосьев, но они были тощие и обожжённые горячим ветром.	23 А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром.
24 И вот тощие колосья пожрали семь здоровых колосьев. Я рассказал эти сны моим волшебникам, но никто не смог мне их объяснить. Что они означают?»	24 І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз'яснив“.
25 Иосиф сказал фараону: «Оба эти сна имеют одно и то же значение: Бог говорит тебе о том, что скоро случится.	25 І сказав Йо́сип до фараона: „Сон фараонів — один він. Що́ Бог робить, те Він звістив фараонові.
26 Семь хороших коров и семь хороших колосьев — это семь лет,	26 Семеро корів добрих — то сім літ, і семеро колосків добрих — сім літ вони. А сон — один він.
27 а семь тощих и больных на вид коров и семь тощих колосьев предвещают, что в этих краях будет семь голодных лет, и эти семь плохих лет наступят после семи хороших.	27 А сім корів худих і бридки́х, що вийшли за ними, — сім літ вони, і сім колосків порожніх і спалених східнім вітром — то бу́дуть сім літ голодних.
28 Бог открыл тебе, что случится вскоре, и Он сделает так, как я тебе сказал.	28 Оце та річ, що я сказав був фараонові: Що́ Бог робить, те Він показав фараонові.
29 В течение семи лет в Египте будет всего в изобилии,	29 Ось приходять сім літ, — великий достаток у всім краї єгипетськім.
30 но потом наступят семь голодных лет, и народ Египта забудет о том, как много было всего раньше, и голод погубит страну.	30 А по них настануть сім літ голодних, — і буде забутий увесь той достаток в єгипетській землі, і голод винищить край.
31 Еды будет так мало, что люди забудут, когда они не были голодны.	31 І не буде видно того достатку в краї через той голод, що настане по́тім, бо він буде дуже тяжки́й.
32 Фараон, тебе приснилось два сна об одном и том же, так как Бог хотел показать тебе, что Он на самом деле сделает так и что всё вскоре случится!	32 А що сон повторився фараонові двічі, це значить, що справа ця постановлена від Бога, і Бог незабаром виконає її.
33 Именно поэтому, фараон, ты должен выбрать мудрого и разумного человека и поставить его управлять всем Египтом.	33 А тепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, і нехай поставить його над єгипетською землею.
34 Ты должен назначить людей, чтобы они собирали у народа еду. В течение семи хороших лет народ должен будет отдавать им одну пятую того, что вырастит,	34 Нехай учинить фараон, і нехай призна́чить урядників над краєм, і нехай за сім літ достатку збирає п'ятину врожаю єгипетської землі.
35 и тогда в течение семи хороших лет эти люди соберут много еды и запасут её в городах до тех пор, пока она не понадобится, и только ты, фараон, будешь этим распоряжаться.	35 І нехай вони позбирають усю їжу тих добрих років, що приходять, і нехай вони позбирають збіжжя під руку фараонову, на їжу по містах, і нехай бережуть.
36 И тогда во время семилетнего голода в Египетской земле будет запас еды, и голод не погубит Египет».	36 І буде та їжа на запа́с для краю на сім літ голодних, що настануть в єгипетській землі, — і край не буде знищений голодом“.
37 Такая мысль очень понравилась фараону и всем его приближённым.	37 І була ця річ добра в оча́х фараона та в очах усіх його рабів.
38 «Я думаю, что нам не найти никого более подходящего для этого дела, чем Иосиф, — сказал фараон своим приближённым. — В нём Дух Божий, который даёт ему великую мудрость!»	38 І сказав фараон своїм рабам: „Чи зна́йдеться чоловік, як оцей, що Дух Божий у нім?“
39 Затем фараон сказал Иосифу: «Так как Бог открыл тебе всё это, то нет никого мудрее тебя.	39 І сказав фараон Йосипові: „Що Бог відкрив тобі це все, то немає такого розумного й мудрого, як ти.
40 Я поставлю тебя управлять моей страной, и народ будет повиноваться тебе; только я, восседающий на престоле, буду могущественнее тебя».	40 Ти бу́деш над домом моїм, а слів твоїх уст буде слухатися ввесь наро́д мій. Тільки троном я буду вищий від тебе“.
41 «Отныне ты будешь правителем всего Египта», — сказал фараон Иосифу	41 І сказав фараон Йо́сипові: „Дивись, — я поставив тебе над усім краєм єгипетським“.
42 и дал ему перстень со своей царской печатью и одежду из тончайшего полотна, а на шею ему надел золотую цепь.	42 І зняв фараон персня свого з своєї руки, та й дав його на руку Йо́сипову, і зодягнув його в одежу віссо́нну, а на шию йому повісив золотого ланцюга.
43 По воле фараона Иосифа везли на второй из колесниц, а перед колесницей Иосифа шли царские вельможи и провозглашали народу: «Кланяйтесь Иосифу». И стал Иосиф правителем всего Египта.	43 І зробив, що він їздив його другим по́возом, і кричали перед обличчям його: „Кланяйтеся!“ І поставив його над усім єгипетським краєм.
44 «Я — египетский царь. Никто в Египте, кроме меня, не смеет пошевелить рукой или ногой без твоего разрешения», — сказал фараон Иосифу.	44 І сказав фараон Йосипові: „Я фараон, а без тебе ніхто не підійме своєї руки та своєї ноги в усім краї єгипетськім“.
45 Затем Фараон дал Иосифу другое имя: Цафнаф-Панеах и отдал ему в жёны Асенефу, дочь Потифера, жреца из города Он. И стал Иосиф правителем всего Египта.	45 І назвав фараон ім'я Йосипові: Цофнат-Панеах, і дав йому за жінку Оснату, дочку Поті-Фера, жерця Ону. І Йосип піднявся над єгипетським краєм.
46 Иосифу было 30 лет, когда он стал служить египетскому царю. Затем Иосиф отправился в путешествие по всему Египту.	46 А Йосип був віку тридцяти літ, коли він став перед лицем фараона, царя єгипетського. І пішов Йосип від лиця фараонового, і перейшов через увесь єгипетський край.
47 В течение семи хороших лет в Египте были обильные урожаи,	47 А земля в сім літ достатку родила на повні жмені.
48 и в течение всего этого времени Иосиф запасал и хранил в городах хлеб: в каждом городе он делал запасы зерна из того, что росло в полях вокруг города.	48 І зібрав він усю їжу семи літ, що була в єгипетськім кра́ї, і вмістив їжу по містах: їжу поля міста, що навколо нього, вмістив у ньо́му.
49 Так Иосиф собрал огромные запасы зерна, столько, сколько песка в море. Он собрал столько зерна, что его невозможно было измерить.	49 І зібрав Йо́сип збіжжя дуже багато, як мо́рський пісок, аж перестав рахувати, бо не було вже числа.
50 У Иосифа была жена Асенефа, дочь Потифера, жреца из города Он, и ещё до наступления первого голодного года у них родилось двое сыновей.	50 А Йосипові, поки прийшов рік голодний, уродилися два сини, що вродила йому Осната, дочка Поті-Фера, жерця Ону.
51 Первенца Иосиф назвал Манассией, сказав: «Бог позволил мне позабыть обо всех моих невзгодах и о моём доме».	51 І назвав Йо́сип ім'я́ перворідному: Манасі́я, бо „Бог зробив мені, що я забув усе своє терпіння та ввесь дім мого батька“.
52 Младшего же сына Иосиф назвал Ефремом, потому что, как он говорил: «Много претерпел я невзгод, но Бог послал мне во всём успех».	52 А ймення другому назвав: Єфрем, бо „розмножив мене Бог у краї недолі моєї“.
53 В течение семи лет у народа было изобилие еды, но по истечении этого времени	53 І скінчи́лися сім літ достатку, що були в єгипетськім краї.
54 начался семилетний голод, как Иосиф и предсказал. Ни в одной стране в тех краях не было урожая, но в Египте у народа было вдоволь еды, так как Иосиф запасся зерном!	54 І зачали наступати сім літ голодні, як сказав був Йосип. І був голод по всіх краях, а в усім єгипетськім краї був хліб.
55 Когда наступил голод, египетский народ воззвал к фараону с просьбой о хлебе, но фараон сказал египтянам: «Пойдите и спросите у Иосифа, что делать».	55 Але виголоднів увесь єгипетський край, а наро́д став кричати до фараона про хліб. І сказав фараон усьому Єгиптові: „Ідіть до Йосипа. Що́ він вам скаже, те робіть“.
56 Кругом был голод, и тогда Иосиф отворил хранилища и стал продавать египтянам запасённое зерно. В Египте был ужасный голод,	56 І був той голод на всій поверхні землі. І відчинив Йосип усе, що було́ в них, і продавав поживу Єгиптові. А голод зміцнявся в єгипетськім краї.
57 но такой же ужасный голод был и по всей земле, и народ из всех стран вокруг Египта приходил покупать там зерно.	57 І прибували зо всієї землі до Йосипа купити поживи, бо голод зміцнявся по всій землі.

Ветхий
завет

Новый
завет

Бытие

Глава 41

Буття

Розділ 41

Бытие

Глава 41

Буття

Розділ 41

Ветхий завет

Новый завет

Бытие

Глава 41

Буття

Розділ 41

Бытие

Глава 41

Буття

Розділ 41

Ветхий
завет

Новый
завет