Послание к римлянамГлава 2 |
|
1 |
|
2 А |
|
3 Неужели |
|
4 Или |
|
5 Но, |
|
6 Который |
|
7 тем, которые |
|
8 а |
|
9 Скорбь |
|
10 Напротив, |
|
11 Ибо |
|
12 Те, которые, |
|
13 потому что |
|
14 ибо |
|
15 |
|
16 в |
|
17 |
|
18 и |
|
19 и |
|
20 наставник |
|
21 как |
|
22 |
|
23 |
|
24 |
|
25 |
|
26 Итак, |
|
27 И |
|
28 Ибо |
|
29 но |
До римлянРозділ 2 |
|
1 |
|
2 А ми знаємо, що суд Божий поправді на тих, хто чинить таке. |
|
3 Чи ти ду́маєш, чоловіче, судячи тих, хто чинить таке, а сам робиш таке саме, — що ти втечеш від суду Божого? |
|
4 Або пого́рджуєш багатством Його до́брости, ла́гідности та довготерпіння, не знаючи, що Божа до́брість провадить тебе до покая́ння? |
|
5 Та через жорстокість свою й нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву та об'я́влення справедливого суду Бога, |
|
6 що „кожному віддасть за його вчинками“: |
|
7 тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і чести, і нетління, — життя вічне, |
|
8 а сварливим та тим, хто противиться правді, але кориться неправді, — лютість та гнів. |
|
9 Недоля та у́тиск на всяку душу людини, хто чинить зле, юдея ж перше та ге́ллена, |
|
10 а слава, і честь, і мир усякому, хто чинить добре, юдеєві ж перше та ге́лленові. |
|
11 Бо не дивиться Бог на обличчя! |
|
12 |
|
13 Бо не слухачі Зако́ну справедливі перед Богом, але виконавці Закону ви́правдані бу́дуть. |
|
14 Бо коли погани, що не мають Зако́ну, з природи чинять зако́нне, вони, не мавши Зако́ну, самі собі Зако́н, |
|
15 що виявляють ді́ло Зако́ну, написане в серця́х своїх, як свідчить їм сумлі́ння та їхні думки́, що то осуджують, то виправдують одна о́дну, |
|
16 дня, коли Бог, згідно з моїм благові́стям, буде судити таємні речі людей через Ісуса Христа. |
|
17 Ось ти звешся юдеєм, і спираєшся на Зако́на, і хвалишся Богом, |
|
18 і знаєш волю Його, і розумієш, що́ краще, навчившись із Зако́ну, |
|
19 і маєш певність, що ти провідни́к для сліпих, світло для тих, хто знахо́диться в те́мряві, |
|
20 вихо́вник нерозумним, учитель дітям, що ти маєш зразок знання́ й правди в Зако́ні. |
|
21 Отож, ти, що іншого навчаєш, себе самого не вчиш! Проповідуєш не кра́сти, а сам кра́деш! |
|
22 Наказуючи не чинити пере́любу, чиниш пере́люб! Гиду́ючи і́долами, чиниш святокрадство! |
|
23 Ти, що хва́лишся Зако́ном, зневажаєш Бога пере́ступом Зако́ну! |
|
24 Бо „через вас зневажається Боже Ймення в поган“, як написано. |
|
25 |
|
26 Отож, коли необрізаний зберігає постанови Зако́ну, то чи не порахується його необрізання за обрізання? |
|
27 І необрізаний з природи, виконуючи Зако́на, чи не осудить тебе, переступника Закону з Писа́нням і обрі́занням? |
|
28 Бо не той юдей, що є ним назовні, і не то обрізання, що назовні на тілі, |
|
29 але той, що є юдей потаємно, духо́во, і обрі́зання — серця духом, а не за буквою; і йому похвала́ не від людей, а від Бога. |
Послание к римлянамГлава 2 |
До римлянРозділ 2 |
|
1 |
1 |
|
2 А |
2 А ми знаємо, що суд Божий поправді на тих, хто чинить таке. |
|
3 Неужели |
3 Чи ти ду́маєш, чоловіче, судячи тих, хто чинить таке, а сам робиш таке саме, — що ти втечеш від суду Божого? |
|
4 Или |
4 Або пого́рджуєш багатством Його до́брости, ла́гідности та довготерпіння, не знаючи, що Божа до́брість провадить тебе до покая́ння? |
|
5 Но, |
5 Та через жорстокість свою й нерозкаяність серця збираєш собі гнів на день гніву та об'я́влення справедливого суду Бога, |
|
6 Который |
6 що „кожному віддасть за його вчинками“: |
|
7 тем, которые |
7 тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і чести, і нетління, — життя вічне, |
|
8 а |
8 а сварливим та тим, хто противиться правді, але кориться неправді, — лютість та гнів. |
|
9 Скорбь |
9 Недоля та у́тиск на всяку душу людини, хто чинить зле, юдея ж перше та ге́ллена, |
|
10 Напротив, |
10 а слава, і честь, і мир усякому, хто чинить добре, юдеєві ж перше та ге́лленові. |
|
11 Ибо |
11 Бо не дивиться Бог на обличчя! |
|
12 Те, которые, |
12 |
|
13 потому что |
13 Бо не слухачі Зако́ну справедливі перед Богом, але виконавці Закону ви́правдані бу́дуть. |
|
14 ибо |
14 Бо коли погани, що не мають Зако́ну, з природи чинять зако́нне, вони, не мавши Зако́ну, самі собі Зако́н, |
|
15 |
15 що виявляють ді́ло Зако́ну, написане в серця́х своїх, як свідчить їм сумлі́ння та їхні думки́, що то осуджують, то виправдують одна о́дну, |
|
16 в |
16 дня, коли Бог, згідно з моїм благові́стям, буде судити таємні речі людей через Ісуса Христа. |
|
17 |
17 Ось ти звешся юдеєм, і спираєшся на Зако́на, і хвалишся Богом, |
|
18 и |
18 і знаєш волю Його, і розумієш, що́ краще, навчившись із Зако́ну, |
|
19 и |
19 і маєш певність, що ти провідни́к для сліпих, світло для тих, хто знахо́диться в те́мряві, |
|
20 наставник |
20 вихо́вник нерозумним, учитель дітям, що ти маєш зразок знання́ й правди в Зако́ні. |
|
21 как |
21 Отож, ти, що іншого навчаєш, себе самого не вчиш! Проповідуєш не кра́сти, а сам кра́деш! |
|
22 |
22 Наказуючи не чинити пере́любу, чиниш пере́люб! Гиду́ючи і́долами, чиниш святокрадство! |
|
23 |
23 Ти, що хва́лишся Зако́ном, зневажаєш Бога пере́ступом Зако́ну! |
|
24 |
24 Бо „через вас зневажається Боже Ймення в поган“, як написано. |
|
25 |
25 |
|
26 Итак, |
26 Отож, коли необрізаний зберігає постанови Зако́ну, то чи не порахується його необрізання за обрізання? |
|
27 И |
27 І необрізаний з природи, виконуючи Зако́на, чи не осудить тебе, переступника Закону з Писа́нням і обрі́занням? |
|
28 Ибо |
28 Бо не той юдей, що є ним назовні, і не то обрізання, що назовні на тілі, |
|
29 но |
29 але той, що є юдей потаємно, духо́во, і обрі́зання — серця духом, а не за буквою; і йому похвала́ не від людей, а від Бога. |