Iсая

Розділ 51

1 Почуйте Мене, хто жене́ться за праведністю, хто пошу́кує Господа! Погляньте на скелю, з якої ви ви́тесані, і на каменоло́мню, з якої ви ви́довбані.

2 Гляньте на Авраама, ба́тька свого́, та на Сарру, що вас породила, бо тільки одно́го його Я покликав, але благословив був його та розмно́жив його.

3 Бо Сіона Господь потіша́є, всі руїни його потіша́є, й оберта́є пустині його на Еде́н, його ж степ — на Господній садо́к! Пробува́тимуть в ньому уті́ха та радість, хвала́ й пісноспі́ви.

4 Послухай Мене, Мій наро́де, і візьми до вух, ти племе́но Моє, бо вийде від Мене Зако́н, а Своє право́суддя поставлю за світло наро́дам!

5 Близька правда Моя: ви́йде спасі́ння Моє, а раме́на Мої будуть суд видавати наро́дам. Острови́ будуть мати надію на Мене і сподіва́ння свої покладуть на раме́но Моє.

6 Здіймі́ть свої очі до неба, і погля́ньте на землю додо́лу! Бо небо, як дим, продере́ться, а земля розпаде́ться, мов одіж, мешканці ж її, як та воша, поги́нуть, — спасі́ння ж Моє буде вічне, а правда Моя не злама́ється!

7 Почу́йте Мене, знавці правди, наро́де, що в серці його Мій Зако́н: Не бійтеся лю́дської га́ньби та їхніх обра́з не лякайтесь,

8 бо пото́чить їх міль, мов одежу, й як во́вну, черва́ їх зжере́, а правда Моя буде вічна, і спасі́ння моє з роду в рід!

9 Збудися, збудись, зодягни́ся у силу, раме́но Господнє! Збудися, як у давнину́, як за поколі́ння вікі́в! Хіба це не ти Рага́ва зруба́ло, крокоди́ла здіра́вило?

10 Хіба це не ти море ви́сушило, во́ди безодні великої, що мо́рську глиби́ну вчинило доро́гою, щоб ви́куплені перейшли́?

11 Отак визволе́нці Господні пове́рнуться та до Сіону зо співом уві́йдуть, — і на їхній голові буде радість відвічна, веселість та втіху ося́гнуть вони, а журба та зідха́ння втечуть!

12 Я, — Я ваш Той Утіши́тель! Хто ж то ти, що боїшся люди́ни смерте́льної й лю́дського сина, що до трави він поді́бний?

13 І ти забуваєш про Господа, що вчинив був тебе, що напну́в небеса́ Він та землю закла́в, і за́вжди щоденно лякаєшся гніву гноби́теля, що готовий тебе погуби́ти. Але де той гноби́телів гнів?

14 Закутий в кайда́ни неба́вом розв'я́заний буде, і не помре він у ямі, і не забра́кне йому його хліба.

15 Бо Я — Господь, Бог твій, що збу́рює море, — й ревуть його хвилі, Господь Саваот Йому Йме́ння!

16 І кладу Я слова́ Свої в у́ста твої та ховаю тебе в тіні рук Своїх, щоб небо напну́ти та зе́млю закла́сти, і сказати Сіонові: Ти Мій наро́д!

17 Збудися, збудися, устань, дочко Єрусалиму, що з руки із Господньої ви́пила ти келіх гніву Його́, чашу-келіха о́дуру випила, ви́цідила.

18 Зо всіх тих сині́в, що вона породила, ніко́го нема, хто б прова́див її; зо всіх тих синів, яких ви́ховала, нікого нема, хто б підтри́мав її.

19 Ці дві речі спітка́ли тебе, — але хто пожаліє тебе? Руїна й недоля, і голод та меч, — хто розва́жить тебе?

20 Сино́ве твої повмліва́ли, лежали на ро́зі всіх ву́лиць, мов о́лень у тене́тах, повні гніву Господнього, крику Бога твого.

21 Тому́ то послухай оцьо́го, убога й сп'яні́ла, але не з вина:

22 Так говорить Господь твій, Господь і твій Бог, що на прю за наро́д Свій стає́: Ось ке́ліха о́дуру Я забираю з твоєї руки́, чашу-ке́ліха гніву Мого́, — більше пити його вже не бу́деш!

23 І дам Я його́ в руку тих, що гноби́ли тебе, що вони до твоєї душі говорили: „Схили́сь, і по тобі ми пере́йдемо!“ І поклала ти спи́ну свою, немов землю, й як вулицю для перехо́жих.

以賽亞書

第51章

1 凡從善之人、崇事我耶和華者、宜聽予言、磐出於礦、泥出於坎、爾亦如是、當追思焉。

2 爾之祖父亞伯拉罕、祖母撒拉、爾祖被我遴選之時、孑然一身、後錫純嘏、寖昌寖熾。

3 我耶和華將撫綏郇邑、今雖荒蕪若曠野、後復振興、與我園囿埃田相埓、使其人欣然歡忭、載咏詩篇、發聲頌讚。

4 我之選民、宜聽我言、余必施我法度、立我律例、燭照庶民。

5 我施仁義、手援斯衆、以伸其寃、其時伊邇、洲島之人、將瞻望予、惟予眷佑是賴。

6 爾盍仰觀乎天、俯察乎地、穹蒼必散若烟、寰宇必敝若衣、居民猝然而死、亦若是、我以仁義救民、歷久不渝。

7 諳悉仁義、服膺我法者、宜聽我言、人侮慢爾、爾勿畏葸。

8 彼必消亡、若衣爲蠹所嚙、若毛爲蟲所蛀、惟我施仁義以救民、歷代弗替。

9 先知祈曰、願耶和華勃然而興、展厥臂力、與昔無異、昔滅喇合、擊鱷魚、豈非爾乎、

10 使滄海水涸、中判爲途、以濟得拯之民者、豈非爾乎。

11 蓋耶和華所救之人、必旋歸郇邑、永獲欣喜、懽忭無窮、謳歌靡已、旣憂戚之全消、亦欷歔之永息。

12 耶和華曰、我慰藉爾、斯世之人、俱將淪亡、儗於草萊、何爲畏之。

13 我耶和華肇造爾邦、張舒穹蒼、奠定寰宇、爾何爲忘予、恒畏強暴之人、恐其烈怒、滅爾邦家、然彼怒雖烈、焉能有爲。

14 抱屈之人、必不死於囹圄、必不絕糧、釋之必速。

15 我名萬有之主、耶和華爲爾上帝、海濤澎湃、我能使之恬靜。

16 我以道傳爾、以手庇爾、我張舒穹蒼、奠定寰宇、謂郇邑之人、乃我赤子、

17 爾曹耶路撒冷人、我耶和華所震怒、若手執爵、酒味殊烈、醞釀甚厚、使爾飲之務盡、以至酩酊、今當儆醒覺悟。

18 耶路撒冷赤子、雖曰衆多、未有人扶爾導爾者、

19 二難並至、饑饉薦臻、干戈不息、將滅斯邦、孰能慰藉爾、以解爾憂。

20 爾之赤子、已喪厥膽、偃臥道旁、若野羊、罹於羅網、蓋爾之上帝、耶和華震怒爾、加以譴責。

21 爾曹潦倒、甚於酩酊、非由醉酒、宜聽我言。

22 我耶和華爾之上帝、恒伸民寃、素我怒爾、若手執爵、酒味殊烈、使爾飲之、以至酩酊、後不復飲爾。

23 惟爾敵人、素使爾曲躬俯伏、俟其踰越而行、若遨遊於通衢、我必使彼飲焉。

Iсая

Розділ 51

以賽亞書

第51章

1 Почуйте Мене, хто жене́ться за праведністю, хто пошу́кує Господа! Погляньте на скелю, з якої ви ви́тесані, і на каменоло́мню, з якої ви ви́довбані.

1 凡從善之人、崇事我耶和華者、宜聽予言、磐出於礦、泥出於坎、爾亦如是、當追思焉。

2 Гляньте на Авраама, ба́тька свого́, та на Сарру, що вас породила, бо тільки одно́го його Я покликав, але благословив був його та розмно́жив його.

2 爾之祖父亞伯拉罕、祖母撒拉、爾祖被我遴選之時、孑然一身、後錫純嘏、寖昌寖熾。

3 Бо Сіона Господь потіша́є, всі руїни його потіша́є, й оберта́є пустині його на Еде́н, його ж степ — на Господній садо́к! Пробува́тимуть в ньому уті́ха та радість, хвала́ й пісноспі́ви.

3 我耶和華將撫綏郇邑、今雖荒蕪若曠野、後復振興、與我園囿埃田相埓、使其人欣然歡忭、載咏詩篇、發聲頌讚。

4 Послухай Мене, Мій наро́де, і візьми до вух, ти племе́но Моє, бо вийде від Мене Зако́н, а Своє право́суддя поставлю за світло наро́дам!

4 我之選民、宜聽我言、余必施我法度、立我律例、燭照庶民。

5 Близька правда Моя: ви́йде спасі́ння Моє, а раме́на Мої будуть суд видавати наро́дам. Острови́ будуть мати надію на Мене і сподіва́ння свої покладуть на раме́но Моє.

5 我施仁義、手援斯衆、以伸其寃、其時伊邇、洲島之人、將瞻望予、惟予眷佑是賴。

6 Здіймі́ть свої очі до неба, і погля́ньте на землю додо́лу! Бо небо, як дим, продере́ться, а земля розпаде́ться, мов одіж, мешканці ж її, як та воша, поги́нуть, — спасі́ння ж Моє буде вічне, а правда Моя не злама́ється!

6 爾盍仰觀乎天、俯察乎地、穹蒼必散若烟、寰宇必敝若衣、居民猝然而死、亦若是、我以仁義救民、歷久不渝。

7 Почу́йте Мене, знавці правди, наро́де, що в серці його Мій Зако́н: Не бійтеся лю́дської га́ньби та їхніх обра́з не лякайтесь,

7 諳悉仁義、服膺我法者、宜聽我言、人侮慢爾、爾勿畏葸。

8 бо пото́чить їх міль, мов одежу, й як во́вну, черва́ їх зжере́, а правда Моя буде вічна, і спасі́ння моє з роду в рід!

8 彼必消亡、若衣爲蠹所嚙、若毛爲蟲所蛀、惟我施仁義以救民、歷代弗替。

9 Збудися, збудись, зодягни́ся у силу, раме́но Господнє! Збудися, як у давнину́, як за поколі́ння вікі́в! Хіба це не ти Рага́ва зруба́ло, крокоди́ла здіра́вило?

9 先知祈曰、願耶和華勃然而興、展厥臂力、與昔無異、昔滅喇合、擊鱷魚、豈非爾乎、

10 Хіба це не ти море ви́сушило, во́ди безодні великої, що мо́рську глиби́ну вчинило доро́гою, щоб ви́куплені перейшли́?

10 使滄海水涸、中判爲途、以濟得拯之民者、豈非爾乎。

11 Отак визволе́нці Господні пове́рнуться та до Сіону зо співом уві́йдуть, — і на їхній голові буде радість відвічна, веселість та втіху ося́гнуть вони, а журба та зідха́ння втечуть!

11 蓋耶和華所救之人、必旋歸郇邑、永獲欣喜、懽忭無窮、謳歌靡已、旣憂戚之全消、亦欷歔之永息。

12 Я, — Я ваш Той Утіши́тель! Хто ж то ти, що боїшся люди́ни смерте́льної й лю́дського сина, що до трави він поді́бний?

12 耶和華曰、我慰藉爾、斯世之人、俱將淪亡、儗於草萊、何爲畏之。

13 І ти забуваєш про Господа, що вчинив був тебе, що напну́в небеса́ Він та землю закла́в, і за́вжди щоденно лякаєшся гніву гноби́теля, що готовий тебе погуби́ти. Але де той гноби́телів гнів?

13 我耶和華肇造爾邦、張舒穹蒼、奠定寰宇、爾何爲忘予、恒畏強暴之人、恐其烈怒、滅爾邦家、然彼怒雖烈、焉能有爲。

14 Закутий в кайда́ни неба́вом розв'я́заний буде, і не помре він у ямі, і не забра́кне йому його хліба.

14 抱屈之人、必不死於囹圄、必不絕糧、釋之必速。

15 Бо Я — Господь, Бог твій, що збу́рює море, — й ревуть його хвилі, Господь Саваот Йому Йме́ння!

15 我名萬有之主、耶和華爲爾上帝、海濤澎湃、我能使之恬靜。

16 І кладу Я слова́ Свої в у́ста твої та ховаю тебе в тіні рук Своїх, щоб небо напну́ти та зе́млю закла́сти, і сказати Сіонові: Ти Мій наро́д!

16 我以道傳爾、以手庇爾、我張舒穹蒼、奠定寰宇、謂郇邑之人、乃我赤子、

17 Збудися, збудися, устань, дочко Єрусалиму, що з руки із Господньої ви́пила ти келіх гніву Його́, чашу-келіха о́дуру випила, ви́цідила.

17 爾曹耶路撒冷人、我耶和華所震怒、若手執爵、酒味殊烈、醞釀甚厚、使爾飲之務盡、以至酩酊、今當儆醒覺悟。

18 Зо всіх тих сині́в, що вона породила, ніко́го нема, хто б прова́див її; зо всіх тих синів, яких ви́ховала, нікого нема, хто б підтри́мав її.

18 耶路撒冷赤子、雖曰衆多、未有人扶爾導爾者、

19 Ці дві речі спітка́ли тебе, — але хто пожаліє тебе? Руїна й недоля, і голод та меч, — хто розва́жить тебе?

19 二難並至、饑饉薦臻、干戈不息、將滅斯邦、孰能慰藉爾、以解爾憂。

20 Сино́ве твої повмліва́ли, лежали на ро́зі всіх ву́лиць, мов о́лень у тене́тах, повні гніву Господнього, крику Бога твого.

20 爾之赤子、已喪厥膽、偃臥道旁、若野羊、罹於羅網、蓋爾之上帝、耶和華震怒爾、加以譴責。

21 Тому́ то послухай оцьо́го, убога й сп'яні́ла, але не з вина:

21 爾曹潦倒、甚於酩酊、非由醉酒、宜聽我言。

22 Так говорить Господь твій, Господь і твій Бог, що на прю за наро́д Свій стає́: Ось ке́ліха о́дуру Я забираю з твоєї руки́, чашу-ке́ліха гніву Мого́, — більше пити його вже не бу́деш!

22 我耶和華爾之上帝、恒伸民寃、素我怒爾、若手執爵、酒味殊烈、使爾飲之、以至酩酊、後不復飲爾。

23 І дам Я його́ в руку тих, що гноби́ли тебе, що вони до твоєї душі говорили: „Схили́сь, і по тобі ми пере́йдемо!“ І поклала ти спи́ну свою, немов землю, й як вулицю для перехо́жих.

23 惟爾敵人、素使爾曲躬俯伏、俟其踰越而行、若遨遊於通衢、我必使彼飲焉。