Буття

Розділ 29

1 І зібрався Яків, і пішов до кра́ю синів Кедему.

2 І побачив, — аж ось криниця в полі, і ото там три отарі лежали біля неї, бо з тієї криниці напувають стада́. А на отворі криниці лежав великий камінь.

3 І збирались туди всі стада, і скочували каменя з отвору криниці, і напоювали отару, і привалювали каменя на отвір криниці знов на його місце.

4 І сказав до пастухів Яків: „Браття мої, звідкіля ви?“ А ті відказали: „Ми з Харану“.

5 І сказав їм: „Чи ви знаєте Лавана, сина Нахорового?“ І відказали: „Знаємо“.

6 І сказав їм: „Чи гаразд із ним?“ І відказали: „Гаразд. А ось Рахі́ль, дочка його, приходить з отарою“.

7 І сказав: „Тож іще багато дня, не час зганяти худобу. Напійте отару, та йдіть пасіть“.

8 А вони відказали: „Не можемо, аж поки не будуть зігнані всі стада, і не відкотять каменя з отвору криниці, — тоді понапуваємо отару“.

9 Іще він говорив із ними, аж ось приходить Рахі́ль з отарою батька свого, бо була вона пастушка.

10 І сталося, коли Яків побачив Рахіль, дочку Лавана, брата матері своєї, та отару Лавана, брата своєї матері, то підійшов Яків і відкотив каменя з отво́ру криниці, і напоїв отару Лавана, брата матері своєї.

11 І поцілував Яків Рахіль, і підніс свій голос, і заплакав...

12 І Яків оповів Рахілі, що він брат батька її, і що він син Ревеки. А та побігла, і розповіла батькові своєму...

13 І сталося, коли Лаван почув вістку про Якова, сина сестри своєї, то побіг йому назустріч, і обняв його, і поцілував його, і привів його до свого дому. А він розповів Лаванові про всі ті пригоди.

14 І промовив до нього Лаван: „Поправді, ти кість моя й тіло моє́!“ І сидів він із ним місяць ча́су.

15 І сказав Лаван до Якова: „Чи тому, що ти брат мій, то ти будеш служити мені даре́мно? Скажи ж мені, яка плата тобі?“

16 А в Лавана було дві дочки́: ім'я́ старшій Лія, а ім'я́ молодшій Рахіль.

17 Очі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного стану та вродливого вигляду.

18 І покохав Яків Рахіль, та й сказав: „Я буду сім літ служити тобі за Рахіль, молодшу дочку́ твою“.

19 І промовив Лаван: „Краще мені віддати її тобі, аніж віддати мені її іншому чоловікові. Сиди ж зо мною!“

20 І служив Яків за Рахіль сім літ, а вони через любов його до неї були в його очах, як кілька днів.

21 І сказав Яків Лаванові: „Дай мені жінку мою, бо виповнилися мої дні, і нехай я до неї ввійду́!“

22 І зібрав Лаван усіх людей тієї місцевости, і справив гостину.

23 І сталося ввечері, — і взяв він дочку свою Лію, і до нього впровадив її. І Яків із нею зійшовся.

24 А Лаван дав їй Зілпу, невільницю свою, дав Лії, дочці своїй, за невільницю.

25 А вранці виявилося, що то була Лія! І промовив Яків до Лавана: „Що́ це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль працював я в тебе? На́що ж обманив ти мене?

26 А Лаван відказав: „У нашій місцевості не робиться так, щоб віддавати молодшу перед старшою.

27 Виповни тиждень для цієї, і буде да́на тобі також та́, за працю, що бу́деш працювати в мене ще сім літ других“.

28 І зробив Яків так, і виповнив тиждень для цієї. І він дав йому Рахіль, дочку свою, дав йому за жінку.

29 І дав Лаван Рахілі, дочці своїй, Білгу, невільницю свою, дав їй за невільницю.

30 І прийшов він також до Рахілі, і покохав також Рахіль, більше, як Лію. І працював у нього ще сім літ других.

31 І побачив Господь, що знена́виджена Лія, і відкрив її утро́бу, а Рахіль була неплідна.

32 І завагітніла Лія, і сина породила, і назвала ім'я́ йому: Руви́м, бо сказала була: „Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!“

33 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Господь почув, що я знена́виджена, і дав мені також цього. І назвала ймення йому: Симеон.

34 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому“. Тому й назвала ім'я йому: Леві́й.

35 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тим разом я буду хвалити Господа!“ Тому назвала ім'я йому: Юда. Та й перестала роджати.

創世記

第29章

1 雅各啟行、至於東方、

2 見有井於田、大石覆其上、羊羣三、附井而臥、蓋人必飲羊於此。

3 羣羊旣集、則移石啟井、汲與羊飲、飲竟、仍覆以石。

4 雅各曰、兄弟奚自。曰、自哈蘭。

5 曰、爾識拿鶴之孫拉班否。曰、識之。

6 曰、安乎。曰、安、今其女拉結偕羊以至。

7 曰、日尚高懸、聚羣畜之時、猶未至也、何不飲羊、使復就牧、

8 曰、不能、必待羣畜咸聚、移石啟井、則可飲羊。〇

9 言際、拉結偕羊至、蓋父羊爲其所牧。

10 雅各見舅氏拉班女拉結、與厥羊、則前移石啟井、飲舅氏之羊。

11 遂與拉結接吻喜極流涕、

12 告拉結曰、我乃爾父之甥、利百加子、拉結遂趨告其父。

13 拉班聞甥雅各至、卽趨迎之、抱頸接吻、引之入室、雅各以所遇之事、告拉班。

14 拉班曰、爾乃骨肉之親也、雅各偕居、至於一月。〇

15 拉班謂之曰、爾雖我甥、豈可使爾徒勞乎、盍告我、欲得何値。

16 拉班有二女、長名利亞、季名拉結。

17 利亞目眵昏、而拉結有殊色。

18 雅各愛拉結曰、我爲季女拉結、願役事爾、七年爲期。

19 拉班曰、與其妻他人寧妻爾、可偕我居。

20 雅各爲拉結役事七年、因愛之甚、視七年如數日。〇

21 屆期謂拉班曰、其期已屆、盍妻我、使我成禮、

22 拉班招集鄰里、肆筵設席、

23 旣昏、以長女利亞與雅各成伉儷。

24 以婢悉帕與女利亞、供其役事。

25 夙興、乃知爲利亞、謂拉班曰、曷待我若是、我非爲拉結、以役事爾乎、何欺我爲。

26 拉班曰、未嫁長而先嫁季、於斯土有所不宜。

27 當與利亞盈其七日之期、則以拉結予爾、嗣後爾必役事我、更歷七年。

28 雅各從其言、與利亞盈其七日之期、後拉班亦以拉結妻之。

29 以婢辟拉與女拉結、供其役事。

30 雅各亦與拉結成禮、愛之過於利亞、仍爲拉班役事、更歷七年。〇

31 耶和華知利亞不見寵、故賜生育、惟拉結不姙。

32 利亞懷姙生子、命名流便、曰、耶和華俯念我苦、今而後、夫必愛我。

33 再姙生子、命名西面、曰、耶和華聞我不見寵、復賜我此子。

34 又姙生子、命名利未、曰、今生三子、夫必膠漆於我。

35 又姙生子、命名猶大、曰、我今必頌美耶和華、嗣後利亞久不姙。

Буття

Розділ 29

創世記

第29章

1 І зібрався Яків, і пішов до кра́ю синів Кедему.

1 雅各啟行、至於東方、

2 І побачив, — аж ось криниця в полі, і ото там три отарі лежали біля неї, бо з тієї криниці напувають стада́. А на отворі криниці лежав великий камінь.

2 見有井於田、大石覆其上、羊羣三、附井而臥、蓋人必飲羊於此。

3 І збирались туди всі стада, і скочували каменя з отвору криниці, і напоювали отару, і привалювали каменя на отвір криниці знов на його місце.

3 羣羊旣集、則移石啟井、汲與羊飲、飲竟、仍覆以石。

4 І сказав до пастухів Яків: „Браття мої, звідкіля ви?“ А ті відказали: „Ми з Харану“.

4 雅各曰、兄弟奚自。曰、自哈蘭。

5 І сказав їм: „Чи ви знаєте Лавана, сина Нахорового?“ І відказали: „Знаємо“.

5 曰、爾識拿鶴之孫拉班否。曰、識之。

6 І сказав їм: „Чи гаразд із ним?“ І відказали: „Гаразд. А ось Рахі́ль, дочка його, приходить з отарою“.

6 曰、安乎。曰、安、今其女拉結偕羊以至。

7 І сказав: „Тож іще багато дня, не час зганяти худобу. Напійте отару, та йдіть пасіть“.

7 曰、日尚高懸、聚羣畜之時、猶未至也、何不飲羊、使復就牧、

8 А вони відказали: „Не можемо, аж поки не будуть зігнані всі стада, і не відкотять каменя з отвору криниці, — тоді понапуваємо отару“.

8 曰、不能、必待羣畜咸聚、移石啟井、則可飲羊。〇

9 Іще він говорив із ними, аж ось приходить Рахі́ль з отарою батька свого, бо була вона пастушка.

9 言際、拉結偕羊至、蓋父羊爲其所牧。

10 І сталося, коли Яків побачив Рахіль, дочку Лавана, брата матері своєї, та отару Лавана, брата своєї матері, то підійшов Яків і відкотив каменя з отво́ру криниці, і напоїв отару Лавана, брата матері своєї.

10 雅各見舅氏拉班女拉結、與厥羊、則前移石啟井、飲舅氏之羊。

11 І поцілував Яків Рахіль, і підніс свій голос, і заплакав...

11 遂與拉結接吻喜極流涕、

12 І Яків оповів Рахілі, що він брат батька її, і що він син Ревеки. А та побігла, і розповіла батькові своєму...

12 告拉結曰、我乃爾父之甥、利百加子、拉結遂趨告其父。

13 І сталося, коли Лаван почув вістку про Якова, сина сестри своєї, то побіг йому назустріч, і обняв його, і поцілував його, і привів його до свого дому. А він розповів Лаванові про всі ті пригоди.

13 拉班聞甥雅各至、卽趨迎之、抱頸接吻、引之入室、雅各以所遇之事、告拉班。

14 І промовив до нього Лаван: „Поправді, ти кість моя й тіло моє́!“ І сидів він із ним місяць ча́су.

14 拉班曰、爾乃骨肉之親也、雅各偕居、至於一月。〇

15 І сказав Лаван до Якова: „Чи тому, що ти брат мій, то ти будеш служити мені даре́мно? Скажи ж мені, яка плата тобі?“

15 拉班謂之曰、爾雖我甥、豈可使爾徒勞乎、盍告我、欲得何値。

16 А в Лавана було дві дочки́: ім'я́ старшій Лія, а ім'я́ молодшій Рахіль.

16 拉班有二女、長名利亞、季名拉結。

17 Очі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного стану та вродливого вигляду.

17 利亞目眵昏、而拉結有殊色。

18 І покохав Яків Рахіль, та й сказав: „Я буду сім літ служити тобі за Рахіль, молодшу дочку́ твою“.

18 雅各愛拉結曰、我爲季女拉結、願役事爾、七年爲期。

19 І промовив Лаван: „Краще мені віддати її тобі, аніж віддати мені її іншому чоловікові. Сиди ж зо мною!“

19 拉班曰、與其妻他人寧妻爾、可偕我居。

20 І служив Яків за Рахіль сім літ, а вони через любов його до неї були в його очах, як кілька днів.

20 雅各爲拉結役事七年、因愛之甚、視七年如數日。〇

21 І сказав Яків Лаванові: „Дай мені жінку мою, бо виповнилися мої дні, і нехай я до неї ввійду́!“

21 屆期謂拉班曰、其期已屆、盍妻我、使我成禮、

22 І зібрав Лаван усіх людей тієї місцевости, і справив гостину.

22 拉班招集鄰里、肆筵設席、

23 І сталося ввечері, — і взяв він дочку свою Лію, і до нього впровадив її. І Яків із нею зійшовся.

23 旣昏、以長女利亞與雅各成伉儷。

24 А Лаван дав їй Зілпу, невільницю свою, дав Лії, дочці своїй, за невільницю.

24 以婢悉帕與女利亞、供其役事。

25 А вранці виявилося, що то була Лія! І промовив Яків до Лавана: „Що́ це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль працював я в тебе? На́що ж обманив ти мене?

25 夙興、乃知爲利亞、謂拉班曰、曷待我若是、我非爲拉結、以役事爾乎、何欺我爲。

26 А Лаван відказав: „У нашій місцевості не робиться так, щоб віддавати молодшу перед старшою.

26 拉班曰、未嫁長而先嫁季、於斯土有所不宜。

27 Виповни тиждень для цієї, і буде да́на тобі також та́, за працю, що бу́деш працювати в мене ще сім літ других“.

27 當與利亞盈其七日之期、則以拉結予爾、嗣後爾必役事我、更歷七年。

28 І зробив Яків так, і виповнив тиждень для цієї. І він дав йому Рахіль, дочку свою, дав йому за жінку.

28 雅各從其言、與利亞盈其七日之期、後拉班亦以拉結妻之。

29 І дав Лаван Рахілі, дочці своїй, Білгу, невільницю свою, дав їй за невільницю.

29 以婢辟拉與女拉結、供其役事。

30 І прийшов він також до Рахілі, і покохав також Рахіль, більше, як Лію. І працював у нього ще сім літ других.

30 雅各亦與拉結成禮、愛之過於利亞、仍爲拉班役事、更歷七年。〇

31 І побачив Господь, що знена́виджена Лія, і відкрив її утро́бу, а Рахіль була неплідна.

31 耶和華知利亞不見寵、故賜生育、惟拉結不姙。

32 І завагітніла Лія, і сина породила, і назвала ім'я́ йому: Руви́м, бо сказала була: „Господь споглянув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!“

32 利亞懷姙生子、命名流便、曰、耶和華俯念我苦、今而後、夫必愛我。

33 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Господь почув, що я знена́виджена, і дав мені також цього. І назвала ймення йому: Симеон.

33 再姙生子、命名西面、曰、耶和華聞我不見寵、復賜我此子。

34 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо я трьох синів породила йому“. Тому й назвала ім'я йому: Леві́й.

34 又姙生子、命名利未、曰、今生三子、夫必膠漆於我。

35 І завагітніла вона ще, і сина породила, і сказала: „Тим разом я буду хвалити Господа!“ Тому назвала ім'я йому: Юда. Та й перестала роджати.

35 又姙生子、命名猶大、曰、我今必頌美耶和華、嗣後利亞久不姙。