Библия - Обещанное Восстановление

Єремiя

Розділ 8

1 Того ча́су, — говорить Господь, — повитя́гують кості царів Юди та кості його князі́в, і кості священиків, і кості пророків, і кості ме́шканців Єрусалиму з їхніх гробі́в,

2 і порозкладають їх перед сонцем і перед місяцем, та перед усіма́ небесними світилами, яки́х вони кохали та служили їм, і що йшли за ними, і що зверта́лися до них, і що вклоня́лися їм. Не будуть вони зі́брані й не будуть похо́вані, — гноєм стануть вони на поверхні землі!

3 І смерть буде ліпша від життя для всієї решти позоста́лих зо злого цього роду, по всіх цих місцях позосталих, куди Я їх повиганя́в, говорить Господь Саваот.

4 І скажеш до них: Так говорить Госпо́дь: Хіба па́дають — і не встаю́ть? Хіба хто відсту́пить, то вже не верта́ється?

5 Чому́ відступив оцей єрусалимський наро́д усевічним відсту́пленням? Міцно схопи́лись вони за ома́ну, не хо́чуть наверну́тись.

6 Прислуха́вся Я й слухав: неправду говорять, немає ніко́го, хто б каявсь у своє́му лука́встві, говорячи: Що́ я зробив? Кожен з них оберта́ється до свого бігу, мов той кінь, що жене́ться у бій.

7 І ві́дає бу́сел у повітрі умо́влений час свій, а го́рлиця й ла́стівка та жураве́ль стережуть час приле́ту свого, — а наро́д Мій не знає Господнього права!

8 Як ви скажете: Ми мудреці, і з нами Господній Зако́н? Ось справді брехне́ю вчинило його брехли́ве писа́рське писа́льне!

9 Засоро́млені ці мудреці, збенте́жилися й були схо́плені. Ось вони слово Господнє відки́нули, — що ж за мудрість ще мають вони?

10 Тому їхніх жіно́к віддам іншим, а їхні поля́ — здобувця́м, бо вони від мало́го та аж до великого — усі віддали́сь користолю́бству, від пророка та аж до священика чинять неправду!

11 І леге́нько ліку́ють нещастя наро́ду Мого, говорячи: „Мир, мир“, — а миру нема!

12 Чи вони засоро́милися, що гидо́ту робили? Ні тро́хи вони не засоро́милися, і застида́тись не вміють, — тому́ то впаду́ть між упа́лими в ча́сі наві́щення їх, спіткну́ться, говорить Госпо́дь.

13 Зберу їх доще́нту, говорить Господь: не буде ягі́д у них на винограді, і не буде на фі́ґовім дереві фіґ, а їхнє листя пов'я́не, і пошлю́ їм таких, що їх поїдя́ть.

14 „Пощо ми сидимо́? Збирайтесь та пі́демо в тверди́нні міста та й поги́немо там, бо Господь, Бог наш, учинив, що ми зги́немо, і напоїв нас водою трійли́вою, бо ми Господе́ві згрішили“.

15 Ми миру чекали, — й немає добра́, часу ви́лікування — й ось жах!

16 Чути фи́ркання ко́ней його аж від Дану, від гуку іржа́ння його жеребці́в уся земля затремтіла! І при́йдуть вони, й пожеру́ть усю землю та по́вню її, місто й тих, хто заме́шкує в ньому.

17 Бо ось Я пошлю́ проти вас тих вужі́в та гадю́к, що немає закля́ття на них, і вони вас куса́тимуть, каже Господь!

18 Яка моя втіха у сму́тку? Болить мені серце моє.

19 Ось голосіння дочки́ Мого наро́ду з далекого кра́ю: „Чи Господь не в Сіоні? Чи не в нім його Цар?“ Нащо Мене розгніви́ли своїми бовва́нами, тими чужими марно́тами?

20 „Минули жнива́, покінчи́лося літо, а ми не спасе́ні“.

21 Через нещастя дочки́ народу мого́ знещасли́влений я, і міцно страхіття мене обняло.́

22 Чи немає бальза́му в Ґілеа́ді? Чи ж немає там лі́каря? Чому нема ви́лікування для до́ньки наро́ду Мого́?

23 Ой, коли б голова моя стала водою, а око моє — за джерело сльози́, то я плакав би вдень та вночі над побитими до́ньки наро́ду мого́!

耶利米書

第8章

1 耶和華說：「到那時，人必將猶大王的骸骨和他首領的骸骨、祭司的骸骨、先知的骸骨，並耶路撒冷居民的骸骨，都從墳墓中取出來，

2 拋散在日頭、月亮，和一切天象［all the host of heaven］之下，就是他們從前所喜愛、所事奉、所隨從、所求問、所敬拜的。這些骸骨不再收殮，不再葬埋，必在地面上成為糞土；

3 並且這惡族所剩下的民在我所趕他們到的各處，寧可揀死不揀生。這是大軍之耶和華說的。」

4 你要對他們說，耶和華如此說：他們［they］跌倒，不再起來嗎？他［he］轉去，不再轉來嗎？

5 這耶路撒冷的民，為何恆久背道呢？他們守定詭詐，不肯回頭。

6 我留心聽，卻［but］聽見他們說不正直的話。無人悔改惡行，說：我所作的［done］是甚麼呢？他們各人轉奔己路，如馬直闖戰場。

7 空中的鸛鳥知道來去的定期；斑鳩白鶴與燕子［crane and the swallow］也守候當來的時令；我的百姓卻不知道耶和華的法則。

8 你們怎麼說：我們有智慧，耶和華的律法在我們這裏？看哪，他定法則，實在枉然［certainly in vain made he it］；文士的筆都歸徒然［the pen of the scribes is in vain］。

9 智慧人慚愧，驚惶，被擒拿；看哪［lo］，他們棄掉耶和華的話，心裏還有甚麼智慧呢？

10 所以我必將他們的妻子給別人，將他們的田地給別人承受為業［inherit］；因為他們從最小的到至大的都一味地貪婪，從先知到祭司都行事虛謊。

11 他們輕輕忽忽地醫治我民女子［daughter of my people］的損傷，說：平安了。平安了。其實沒有平安。

12 他們犯了［committed］可憎的事知道慚愧嗎？不然，他們毫不慚愧，也不知羞恥。因此他們必在仆倒的人中仆倒；我向他們討罪的時候，他們必致倒下［cast down］，這是耶和華說的。

13 耶和華說：我必要使他們滅絕［will surely consume them］；葡萄樹上必沒有葡萄，無花果樹上必沒有果子，葉子也必凋殘［fade］。我所賜給他們的，必離開他們過去。

14 我們為何靜坐不動呢？我們當聚集，進入堅固城，在那裏靜默不言；因為耶和華─我們的神使我們靜默不言，又將苦膽水給我們喝，都因我們得罪了耶和華。

15 我們指望平安，卻得不著好處；指望痊癒的時候，不料，遭了患難［trouble］。

16 聽見從但那裏敵人的馬噴鼻氣。全地因他的壯馬發嘶聲，就都顫動［The whole land trembled at the sound of the neighing of his strong ones］；因為他們來吞滅這地和其上所有的，吞滅這城與那些住在其中的［those that dwell therein］。

17 看哪，我必使蛇、使雞蛇［serpents, cockatrices］到你們中間，是不服法術的，必咬你們。這是耶和華說的。

18 我正想安慰自己，不要憂愁的時候［When I would comfort myself against sorrow］，我心就在［is］我裏面發昏。

19 聽啊，是我民女子因那些住在遠方的發出哀聲［daughter of my people because of them that dwell in a far country］，說：耶和華不在錫安嗎？錫安的王不在其中嗎？耶和華說：他們為甚麼以雕刻的眾像［images］和外邦虛無的神惹我發怒呢？

20 收割［harvest］已過，夏令已完，我們還未得救。

21 先知說：因我民女子［daughter of my people］的損傷，我也受了損傷。我披著黑衣［I am black］，驚惶將我抓住。

22 在基列豈沒有乳香呢？在那裏豈沒有醫生呢？女子─我百姓［daughter of my people］為何不得痊癒呢？

Єремiя Розділ 8	耶利米書第8章
1 Того ча́су, — говорить Господь, — повитя́гують кості царів Юди та кості його князі́в, і кості священиків, і кості пророків, і кості ме́шканців Єрусалиму з їхніх гробі́в,	1 耶和華說：「到那時，人必將猶大王的骸骨和他首領的骸骨、祭司的骸骨、先知的骸骨，並耶路撒冷居民的骸骨，都從墳墓中取出來，
2 і порозкладають їх перед сонцем і перед місяцем, та перед усіма́ небесними світилами, яки́х вони кохали та служили їм, і що йшли за ними, і що зверта́лися до них, і що вклоня́лися їм. Не будуть вони зі́брані й не будуть похо́вані, — гноєм стануть вони на поверхні землі!	2 拋散在日頭、月亮，和一切天象［all the host of heaven］之下，就是他們從前所喜愛、所事奉、所隨從、所求問、所敬拜的。這些骸骨不再收殮，不再葬埋，必在地面上成為糞土；
3 І смерть буде ліпша від життя для всієї решти позоста́лих зо злого цього роду, по всіх цих місцях позосталих, куди Я їх повиганя́в, говорить Господь Саваот.	3 並且這惡族所剩下的民在我所趕他們到的各處，寧可揀死不揀生。這是大軍之耶和華說的。」
4 І скажеш до них: Так говорить Госпо́дь: Хіба па́дають — і не встаю́ть? Хіба хто відсту́пить, то вже не верта́ється?	4 你要對他們說，耶和華如此說：他們［they］跌倒，不再起來嗎？他［he］轉去，不再轉來嗎？
5 Чому́ відступив оцей єрусалимський наро́д усевічним відсту́пленням? Міцно схопи́лись вони за ома́ну, не хо́чуть наверну́тись.	5 這耶路撒冷的民，為何恆久背道呢？他們守定詭詐，不肯回頭。
6 Прислуха́вся Я й слухав: неправду говорять, немає ніко́го, хто б каявсь у своє́му лука́встві, говорячи: Що́ я зробив? Кожен з них оберта́ється до свого бігу, мов той кінь, що жене́ться у бій.	6 我留心聽，卻［but］聽見他們說不正直的話。無人悔改惡行，說：我所作的［done］是甚麼呢？他們各人轉奔己路，如馬直闖戰場。
7 І ві́дає бу́сел у повітрі умо́влений час свій, а го́рлиця й ла́стівка та жураве́ль стережуть час приле́ту свого, — а наро́д Мій не знає Господнього права!	7 空中的鸛鳥知道來去的定期；斑鳩白鶴與燕子［crane and the swallow］也守候當來的時令；我的百姓卻不知道耶和華的法則。
8 Як ви скажете: Ми мудреці, і з нами Господній Зако́н? Ось справді брехне́ю вчинило його брехли́ве писа́рське писа́льне!	8 你們怎麼說：我們有智慧，耶和華的律法在我們這裏？看哪，他定法則，實在枉然［certainly in vain made he it］；文士的筆都歸徒然［the pen of the scribes is in vain］。
9 Засоро́млені ці мудреці, збенте́жилися й були схо́плені. Ось вони слово Господнє відки́нули, — що ж за мудрість ще мають вони?	9 智慧人慚愧，驚惶，被擒拿；看哪［lo］，他們棄掉耶和華的話，心裏還有甚麼智慧呢？
10 Тому їхніх жіно́к віддам іншим, а їхні поля́ — здобувця́м, бо вони від мало́го та аж до великого — усі віддали́сь користолю́бству, від пророка та аж до священика чинять неправду!	10 所以我必將他們的妻子給別人，將他們的田地給別人承受為業［inherit］；因為他們從最小的到至大的都一味地貪婪，從先知到祭司都行事虛謊。
11 І леге́нько ліку́ють нещастя наро́ду Мого, говорячи: „Мир, мир“, — а миру нема!	11 他們輕輕忽忽地醫治我民女子［daughter of my people］的損傷，說：平安了。平安了。其實沒有平安。
12 Чи вони засоро́милися, що гидо́ту робили? Ні тро́хи вони не засоро́милися, і застида́тись не вміють, — тому́ то впаду́ть між упа́лими в ча́сі наві́щення їх, спіткну́ться, говорить Госпо́дь.	12 他們犯了［committed］可憎的事知道慚愧嗎？不然，他們毫不慚愧，也不知羞恥。因此他們必在仆倒的人中仆倒；我向他們討罪的時候，他們必致倒下［cast down］，這是耶和華說的。
13 Зберу їх доще́нту, говорить Господь: не буде ягі́д у них на винограді, і не буде на фі́ґовім дереві фіґ, а їхнє листя пов'я́не, і пошлю́ їм таких, що їх поїдя́ть.	13 耶和華說：我必要使他們滅絕［will surely consume them］；葡萄樹上必沒有葡萄，無花果樹上必沒有果子，葉子也必凋殘［fade］。我所賜給他們的，必離開他們過去。
14 „Пощо ми сидимо́? Збирайтесь та пі́демо в тверди́нні міста та й поги́немо там, бо Господь, Бог наш, учинив, що ми зги́немо, і напоїв нас водою трійли́вою, бо ми Господе́ві згрішили“.	14 我們為何靜坐不動呢？我們當聚集，進入堅固城，在那裏靜默不言；因為耶和華─我們的神使我們靜默不言，又將苦膽水給我們喝，都因我們得罪了耶和華。
15 Ми миру чекали, — й немає добра́, часу ви́лікування — й ось жах!	15 我們指望平安，卻得不著好處；指望痊癒的時候，不料，遭了患難［trouble］。
16 Чути фи́ркання ко́ней його аж від Дану, від гуку іржа́ння його жеребці́в уся земля затремтіла! І при́йдуть вони, й пожеру́ть усю землю та по́вню її, місто й тих, хто заме́шкує в ньому.	16 聽見從但那裏敵人的馬噴鼻氣。全地因他的壯馬發嘶聲，就都顫動［The whole land trembled at the sound of the neighing of his strong ones］；因為他們來吞滅這地和其上所有的，吞滅這城與那些住在其中的［those that dwell therein］。
17 Бо ось Я пошлю́ проти вас тих вужі́в та гадю́к, що немає закля́ття на них, і вони вас куса́тимуть, каже Господь!	17 看哪，我必使蛇、使雞蛇［serpents, cockatrices］到你們中間，是不服法術的，必咬你們。這是耶和華說的。
18 Яка моя втіха у сму́тку? Болить мені серце моє.	18 我正想安慰自己，不要憂愁的時候［When I would comfort myself against sorrow］，我心就在［is］我裏面發昏。
19 Ось голосіння дочки́ Мого наро́ду з далекого кра́ю: „Чи Господь не в Сіоні? Чи не в нім його Цар?“ Нащо Мене розгніви́ли своїми бовва́нами, тими чужими марно́тами?	19 聽啊，是我民女子因那些住在遠方的發出哀聲［daughter of my people because of them that dwell in a far country］，說：耶和華不在錫安嗎？錫安的王不在其中嗎？耶和華說：他們為甚麼以雕刻的眾像［images］和外邦虛無的神惹我發怒呢？
20 „Минули жнива́, покінчи́лося літо, а ми не спасе́ні“.	20 收割［harvest］已過，夏令已完，我們還未得救。
21 Через нещастя дочки́ народу мого́ знещасли́влений я, і міцно страхіття мене обняло.́	21 先知說：因我民女子［daughter of my people］的損傷，我也受了損傷。我披著黑衣［I am black］，驚惶將我抓住。
22 Чи немає бальза́му в Ґілеа́ді? Чи ж немає там лі́каря? Чому нема ви́лікування для до́ньки наро́ду Мого́?	22 在基列豈沒有乳香呢？在那裏豈沒有醫生呢？女子─我百姓［daughter of my people］為何不得痊癒呢？
23 Ой, коли б голова моя стала водою, а око моє — за джерело сльози́, то я плакав би вдень та вночі над побитими до́ньки наро́ду мого́!	23

Старий
завіт

Новий
завіт

Єремiя

Розділ 8

耶利米書

第8章

Єремiя

Розділ 8

耶利米書

第8章

Старий завіт

Новий завіт

Єремiя

Розділ 8

耶利米書

第8章

Єремiя

Розділ 8

耶利米書

第8章

Старий
завіт

Новий
завіт