ЄремiяРозділ 8 |
|
1 |
|
2 і порозкладають їх перед сонцем і перед місяцем, та перед усіма́ небесними світилами, яки́х вони кохали та служили їм, і що йшли за ними, і що зверта́лися до них, і що вклоня́лися їм. Не будуть вони зі́брані й не будуть похо́вані, — гноєм стануть вони на поверхні землі! |
|
3 І смерть буде ліпша від життя для всієї решти позоста́лих зо злого цього роду, по всіх цих місцях позосталих, куди Я їх повиганя́в, говорить Господь Саваот. |
|
4 І скажеш до них: Так говорить Госпо́дь: Хіба па́дають — і не встаю́ть? Хіба хто відсту́пить, то вже не верта́ється? |
|
5 Чому́ відступив оцей єрусалимський наро́д усевічним відсту́пленням? Міцно схопи́лись вони за ома́ну, не хо́чуть наверну́тись. |
|
6 Прислуха́вся Я й слухав: неправду говорять, немає ніко́го, хто б каявсь у своє́му лука́встві, говорячи: Що́ я зробив? Кожен з них оберта́ється до свого бігу, мов той кінь, що жене́ться у бій. |
|
7 І ві́дає бу́сел у повітрі умо́влений час свій, а го́рлиця й ла́стівка та жураве́ль стережуть час приле́ту свого, — а наро́д Мій не знає Господнього права! |
|
8 Як ви скажете: Ми мудреці, і з нами Господній Зако́н? Ось справді брехне́ю вчинило його брехли́ве писа́рське писа́льне! |
|
9 Засоро́млені ці мудреці, збенте́жилися й були схо́плені. Ось вони слово Господнє відки́нули, — що ж за мудрість ще мають вони? |
|
10 Тому їхніх жіно́к віддам іншим, а їхні поля́ — здобувця́м, бо вони від мало́го та аж до великого — усі віддали́сь користолю́бству, від пророка та аж до священика чинять неправду! |
|
11 І леге́нько ліку́ють нещастя наро́ду Мого, говорячи: „Мир, мир“, — а миру нема! |
|
12 Чи вони засоро́милися, що гидо́ту робили? Ні тро́хи вони не засоро́милися, і застида́тись не вміють, — тому́ то впаду́ть між упа́лими в ча́сі наві́щення їх, спіткну́ться, говорить Госпо́дь. |
|
13 Зберу їх доще́нту, говорить Господь: не буде ягі́д у них на винограді, і не буде на фі́ґовім дереві фіґ, а їхнє листя пов'я́не, і пошлю́ їм таких, що їх поїдя́ть. |
|
14 „Пощо ми сидимо́? Збирайтесь та пі́демо в тверди́нні міста та й поги́немо там, бо Господь, Бог наш, учинив, що ми зги́немо, і напоїв нас водою трійли́вою, бо ми Господе́ві згрішили“. |
|
15 Ми миру чекали, — й немає добра́, часу ви́лікування — й ось жах! |
|
16 Чути фи́ркання ко́ней його аж від Дану, від гуку іржа́ння його жеребці́в уся земля затремтіла! І при́йдуть вони, й пожеру́ть усю землю та по́вню її, місто й тих, хто заме́шкує в ньому. |
|
17 Бо ось Я пошлю́ проти вас тих вужі́в та гадю́к, що немає закля́ття на них, і вони вас куса́тимуть, каже Господь! |
|
18 Яка моя втіха у сму́тку? Болить мені серце моє. |
|
19 Ось голосіння дочки́ Мого наро́ду з далекого кра́ю: „Чи Господь не в Сіоні? Чи не в нім його Цар?“ Нащо Мене розгніви́ли своїми бовва́нами, тими чужими марно́тами? |
|
20 „Минули жнива́, покінчи́лося літо, а ми не спасе́ні“. |
|
21 Через нещастя дочки́ народу мого́ знещасли́влений я, і міцно страхіття мене обняло.́ |
|
22 Чи немає бальза́му в Ґілеа́ді? Чи ж немає там лі́каря? Чому нема ви́лікування для до́ньки наро́ду Мого́? |
|
23 Ой, коли б голова моя стала водою, а око моє — за джерело сльози́, то я плакав би вдень та вночі над побитими до́ньки наро́ду мого́! |
JeremiahChapter 8 |
|
1 AT that time, says the LORD, they shall bring out of their graves the bones of the kings of Judah and the bones of their princes and the bones of their priests, and the bones of their prophets and the bones of the inhabitants of Jerusalem; |
|
2 And they shall spread them before the sun and the moon and all the host of heaven, which they have loved and which they have served, and after which they have walked, and which they have sought and which they have worshipped; they shall not be gathered nor be buried; but they shall be like rubbish upon the face of the ground. |
|
3 And they shall choose death rather than life, all the remnant of them that remain of this evil family, in all countries where I have driven them, says the LORD of hosts. |
|
4 Moreover you shall say to them, Thus says the LORD: They shall fall and not arise; and even if they would try to repent, they will not do so. |
|
5 Why then is this people of Jerusalem perpetually backsliding? They hold fast to deceit, they refuse to repent. |
|
6 I have given ear and heard, but they did not speak aright; no one repented of his evil, saying, What have I done? All of them walk according to their own will, as a horse that rushes into the battle. |
|
7 Yea, the stork in the sky knows her appointed times; and the turtle-dove and the crane and the swallow observe the time of their coming; but my people know not the judgment of the LORD. |
|
8 How do you say, We are wise, and the law of the LORD is with us? Lo, surely the lying pen of the scribes has made it for falsehood. |
|
9 The wise men are ashamed, they are defeated and caught because they have rejected the word of the LORD, and there is no wisdom in them. |
|
10 Therefore I will give their wives to others and their fields as a spoil; for every one from the least even to the greatest deals treachery, from the prophet even unto the priest every one deals falsehood. |
|
11 And they try to heal the wound of the daughter of my people mockingly, saying, Peace, peace, when there is no peace. |
|
12 Now they are ashamed because they have committed abomination, but the impudent are not at all ashamed, neither do they know what chastisement is. Therefore they fall among the fallen; in the time of their punishment they shall be overthrown, says the LORD. |
|
13 I will surely consume them, says the LORD; there are no grapes on the vine nor figs on the fig tree, and the leaves are fallen down; and the things that I have given them are passed away from them. |
|
14 And they shall say, Why do we dwell here? Let us gather together and let us enter into the fortified cities and let us be silent there; for the LORD our God has silenced us and has given us bitter water to drink because we have sinned against the LORD. |
|
15 We looked for peace, but no good came; and for a time of healing, and behold distress has befallen us! |
|
16 The snorting of his horses was heard from Dan; the whole land trembled at the sound of the cry of his mighty men; for they are come and have devoured the land and all that is in it, the city, and those who dwell in it. |
|
17 For, behold, I will send ferocious serpents among you, which cannot be charmed, and they shall bite you, says the LORD. |
|
18 I am weary with sorrow, my heart is faint in me. |
|
19 Behold the voice of the cry of the daughter of my people who dwell in a far land; for they say, Is not the LORD in Zion? Is not her king in her? For they have provoked me to anger with their graven images and with strange idols. |
|
20 The harvest is past, the grapes are gathered, and we are not saved. |
|
21 For the hurt of the daughter of my people I am sorrowful, and astonishment has seized me. |
|
22 Is there no balm in Gilead; is there no healer a there? Why then is not the health of the daughter of my people restored? |
|
23 |
ЄремiяРозділ 8 |
JeremiahChapter 8 |
|
1 |
1 AT that time, says the LORD, they shall bring out of their graves the bones of the kings of Judah and the bones of their princes and the bones of their priests, and the bones of their prophets and the bones of the inhabitants of Jerusalem; |
|
2 і порозкладають їх перед сонцем і перед місяцем, та перед усіма́ небесними світилами, яки́х вони кохали та служили їм, і що йшли за ними, і що зверта́лися до них, і що вклоня́лися їм. Не будуть вони зі́брані й не будуть похо́вані, — гноєм стануть вони на поверхні землі! |
2 And they shall spread them before the sun and the moon and all the host of heaven, which they have loved and which they have served, and after which they have walked, and which they have sought and which they have worshipped; they shall not be gathered nor be buried; but they shall be like rubbish upon the face of the ground. |
|
3 І смерть буде ліпша від життя для всієї решти позоста́лих зо злого цього роду, по всіх цих місцях позосталих, куди Я їх повиганя́в, говорить Господь Саваот. |
3 And they shall choose death rather than life, all the remnant of them that remain of this evil family, in all countries where I have driven them, says the LORD of hosts. |
|
4 І скажеш до них: Так говорить Госпо́дь: Хіба па́дають — і не встаю́ть? Хіба хто відсту́пить, то вже не верта́ється? |
4 Moreover you shall say to them, Thus says the LORD: They shall fall and not arise; and even if they would try to repent, they will not do so. |
|
5 Чому́ відступив оцей єрусалимський наро́д усевічним відсту́пленням? Міцно схопи́лись вони за ома́ну, не хо́чуть наверну́тись. |
5 Why then is this people of Jerusalem perpetually backsliding? They hold fast to deceit, they refuse to repent. |
|
6 Прислуха́вся Я й слухав: неправду говорять, немає ніко́го, хто б каявсь у своє́му лука́встві, говорячи: Що́ я зробив? Кожен з них оберта́ється до свого бігу, мов той кінь, що жене́ться у бій. |
6 I have given ear and heard, but they did not speak aright; no one repented of his evil, saying, What have I done? All of them walk according to their own will, as a horse that rushes into the battle. |
|
7 І ві́дає бу́сел у повітрі умо́влений час свій, а го́рлиця й ла́стівка та жураве́ль стережуть час приле́ту свого, — а наро́д Мій не знає Господнього права! |
7 Yea, the stork in the sky knows her appointed times; and the turtle-dove and the crane and the swallow observe the time of their coming; but my people know not the judgment of the LORD. |
|
8 Як ви скажете: Ми мудреці, і з нами Господній Зако́н? Ось справді брехне́ю вчинило його брехли́ве писа́рське писа́льне! |
8 How do you say, We are wise, and the law of the LORD is with us? Lo, surely the lying pen of the scribes has made it for falsehood. |
|
9 Засоро́млені ці мудреці, збенте́жилися й були схо́плені. Ось вони слово Господнє відки́нули, — що ж за мудрість ще мають вони? |
9 The wise men are ashamed, they are defeated and caught because they have rejected the word of the LORD, and there is no wisdom in them. |
|
10 Тому їхніх жіно́к віддам іншим, а їхні поля́ — здобувця́м, бо вони від мало́го та аж до великого — усі віддали́сь користолю́бству, від пророка та аж до священика чинять неправду! |
10 Therefore I will give their wives to others and their fields as a spoil; for every one from the least even to the greatest deals treachery, from the prophet even unto the priest every one deals falsehood. |
|
11 І леге́нько ліку́ють нещастя наро́ду Мого, говорячи: „Мир, мир“, — а миру нема! |
11 And they try to heal the wound of the daughter of my people mockingly, saying, Peace, peace, when there is no peace. |
|
12 Чи вони засоро́милися, що гидо́ту робили? Ні тро́хи вони не засоро́милися, і застида́тись не вміють, — тому́ то впаду́ть між упа́лими в ча́сі наві́щення їх, спіткну́ться, говорить Госпо́дь. |
12 Now they are ashamed because they have committed abomination, but the impudent are not at all ashamed, neither do they know what chastisement is. Therefore they fall among the fallen; in the time of their punishment they shall be overthrown, says the LORD. |
|
13 Зберу їх доще́нту, говорить Господь: не буде ягі́д у них на винограді, і не буде на фі́ґовім дереві фіґ, а їхнє листя пов'я́не, і пошлю́ їм таких, що їх поїдя́ть. |
13 I will surely consume them, says the LORD; there are no grapes on the vine nor figs on the fig tree, and the leaves are fallen down; and the things that I have given them are passed away from them. |
|
14 „Пощо ми сидимо́? Збирайтесь та пі́демо в тверди́нні міста та й поги́немо там, бо Господь, Бог наш, учинив, що ми зги́немо, і напоїв нас водою трійли́вою, бо ми Господе́ві згрішили“. |
14 And they shall say, Why do we dwell here? Let us gather together and let us enter into the fortified cities and let us be silent there; for the LORD our God has silenced us and has given us bitter water to drink because we have sinned against the LORD. |
|
15 Ми миру чекали, — й немає добра́, часу ви́лікування — й ось жах! |
15 We looked for peace, but no good came; and for a time of healing, and behold distress has befallen us! |
|
16 Чути фи́ркання ко́ней його аж від Дану, від гуку іржа́ння його жеребці́в уся земля затремтіла! І при́йдуть вони, й пожеру́ть усю землю та по́вню її, місто й тих, хто заме́шкує в ньому. |
16 The snorting of his horses was heard from Dan; the whole land trembled at the sound of the cry of his mighty men; for they are come and have devoured the land and all that is in it, the city, and those who dwell in it. |
|
17 Бо ось Я пошлю́ проти вас тих вужі́в та гадю́к, що немає закля́ття на них, і вони вас куса́тимуть, каже Господь! |
17 For, behold, I will send ferocious serpents among you, which cannot be charmed, and they shall bite you, says the LORD. |
|
18 Яка моя втіха у сму́тку? Болить мені серце моє. |
18 I am weary with sorrow, my heart is faint in me. |
|
19 Ось голосіння дочки́ Мого наро́ду з далекого кра́ю: „Чи Господь не в Сіоні? Чи не в нім його Цар?“ Нащо Мене розгніви́ли своїми бовва́нами, тими чужими марно́тами? |
19 Behold the voice of the cry of the daughter of my people who dwell in a far land; for they say, Is not the LORD in Zion? Is not her king in her? For they have provoked me to anger with their graven images and with strange idols. |
|
20 „Минули жнива́, покінчи́лося літо, а ми не спасе́ні“. |
20 The harvest is past, the grapes are gathered, and we are not saved. |
|
21 Через нещастя дочки́ народу мого́ знещасли́влений я, і міцно страхіття мене обняло.́ |
21 For the hurt of the daughter of my people I am sorrowful, and astonishment has seized me. |
|
22 Чи немає бальза́му в Ґілеа́ді? Чи ж немає там лі́каря? Чому нема ви́лікування для до́ньки наро́ду Мого́? |
22 Is there no balm in Gilead; is there no healer a there? Why then is not the health of the daughter of my people restored? |
|
23 Ой, коли б голова моя стала водою, а око моє — за джерело сльози́, то я плакав би вдень та вночі над побитими до́ньки наро́ду мого́! |
23 |