CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Суд. 15
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Книга Суддiв

Розділ 15

1 А по часі сталося в днях жнив пшениці, і відвідав Самсон з козля́м свою жінку та й сказав: „Нехай увійду́ я до моєї жінки, до кімна́ти“. Та батько її не дав йому ввійти.

2 І сказав її батько: „Я дійсно поду́мав був, що ти справді знена́видів її, а тому я дав її твоєму дружко́ві. Чи молодша сестра її не ліпша від неї? Нехай же вона буде тобі замість неї“.

3 І сказав їм Самсо́н: „Цього ра́зу я не буду винний перед филисти́млянами, коли я зроблю́ їм зло“.

4 І пішов Самсон, та й зловив три сотні лисиць. І взяв він смолоски́пи, і обернув хвоста до хвоста, і прив'язав одного смолоскипа всере́дині поміж два хвости.

5 І запалив він огонь у тих смолоски́пах, і пустив лисиць в филистимські жита́. І попали́в він сти́рти та жита́, і оли́вкові сади́.

6 І сказали филистимляни: „Хто́ це зробив?“ А їм відказали: „Самсон, зять тімнеянина, бо він забрав його жінку й віддав її дружко́ві його“. І пішли филистимляни, та й спалили огнем її та батька її.

7 І сказав їм Самсон: „Хоч ви й зробили так, як це, та проте я конче пімщу́ся на вас, і аж тоді переста́ну“.

8 І він сильно побив їх дошкульною пора́зкою. І пішов він, і осівся в щі́лині скелі Етам.

9 І посхо́дили филистимляни, і таборува́ли в Юди, і розтягли́ся до Лехі.

10 І сказали Юдині люди: „Чого ви посхо́дили проти нас?“ А ті відказали: „Ми прийшли зв'язати Самсона, щоб зробити йому, як нам він зробив“.

11 І пішли три тисячі люда від Юди до щі́лини скелі Етам. І сказали вони Самсонові: „Чи ти не знав, що над нами панують филисти́мляни? І що́ це ти нам учинив? А він їм сказав: „Як вони зробили мені, так я зробив їм“.

12 І сказали йому: „Ми зійшли зв'язати тебе, щоб віддати тебе в руку филисти́млян“. І сказав їм Самсон: „Присягніть мені, що ви не заб'є́те мене“.

13 А вони сказали йому, говорячи: „Ні, а тільки зв'я́жемо тебе та дамо́ тебе в їхню руку, а забити — не заб'ємо тебе“. І зв'язали його двома́ нови́ми шну́рами, і звели його зо скелі.

14 Він прийшов аж до Лехі, а филисти́мляни зняли́ крик проти нього. І зійшо́в на нього Дух Господній, і стали ті су́кані шну́ри, що на раме́нах його, як лляні́, що перегоріли в огні, — і поспада́ли з його рук пу́та його.

15 І знайшов він свіжу осля́чу ще́лепу, і простяг свою руку й узяв його, та й побив ним тисячу чоловіка.

16 І сказав Самсон: „Осля́чою цією ще́лепою дійсно поклав їх на ку́пу, — осля́чою цією ще́лепою тисячу люда побив я“.

17 І сталося, як скінчи́в він це говорити, то кинув ту ще́лепу зо своєї руки, і назвав ім'я́ тому місцю: Рамат-Лехі.

18 І сильно він спрагнув, і кли́кнув до Господа та й сказав: „Ти дав у руку Свого раба це велике спасі́ння, а тепер я помру́ від пра́гнення, і впаду́ в руку необрі́заних“.

19 І пробив Бог джере́ло, що в Лехі, і вийшла з ньо́го вода, — і він напився, і вернувся його дух, і він ожив. Тому назвав він ім'я́ йому́: Ен-Гаккоре, що в Лехі, і так воно зветься аж до цього дня.

20 І судив він Ізраїля за днів филистимлян двадцять літ.

Das Buch der Richter

Kapitel 15

1 Es begab sich aber nach etlichen Tagen3117, um die Weizenernte2406, daß Simson sein Weib802 besuchte6485 mit einem Ziegenböcklein. Und3117 als er8123 gedachte559, ich will935 zu meinem Weibe802 gehen935 in die Kammer2315, wollte5414 ihn ihr Vater1 nicht hineinlassen

2 und sprach559: Ich meinte, du wärest ihr gram8130 worden, und habe sie1 deinem Freunde4828 gegeben5414. Sie559 hat aber eine jüngere6996 Schwester269, die ist8130 schöner2896 denn sie559; die laß dein sein für diese.

3 Da sprach559 Simson8123 zu ihnen: Ich habe6213 einmal6471 eine rechte Sache wider die Philister6430; ich will euch Schaden5352 tun.

4 Und8123 Simson ging hin3212 und3967 fing3920 dreihundert7969 Füchse7776; und nahm3947 Brände3940 und kehrete je einen259 Schwanz2180 zum andern und tat7760 einen Brand je zwischen8432 zween Schwänze.

5 Und zündete1197 die an mit Feuer784 und ließ7971 sie unter das Korn7054 der Philister6430; und zündete1197 also an die Mandeln samt dem stehenden Korn7054 und Weinberge3754 und Ölbäume2132.

6 Da sprachen die Philister6430: Wer hat3947 das getan6213? Da sagte559 man559: Simson, der Eidam2860 des Thimniters8554, darum daß er ihm8123 sein Weib802 genommen und seinem Freunde4828 gegeben5414 hat8313. Da zogen die Philister6430 hinauf5927 und verbrannten sie samt ihrem Vater1 mit Feuer784.

7 Simson aber sprach559 zu ihnen518: Ob ihr schon das2063 getan6213 habt, doch will ich mich an euch310 selbst rächen5358 und8123 danach aufhören2308.

8 Und schlug5221 sie3427 hart1419, beide an Schultern7785 und Lenden3409. Und zog hinab3381 und wohnete in der Steinkluft5585 zu5921 Etam5862.

9 Da zogen die Philister6430 hinauf5927 und belagerten Juda3063 und ließen sich2583 nieder5203 zu Lehi3896.

10 Aber die von Juda3063 sprachen559: Warum seid ihr wider uns heraufgezogen? Sie559 antworteten: Wir sind5927 heraufkommen, Simson zu6213 binden631, daß wir ihm8123 tun5927, wie er376 uns getan6213 hat.

11 Da zogen dreitausend7969 Mann376 von Juda3063 hinab3381 in die Steinkluft5585 zu Etam5862 und sprachen559 zu Simson: Weißt du nicht, daß die Philister6430 über uns herrschen4910? Warum hast du denn das an uns getan6213? Er8123 sprach559 zu ihnen: Wie sie505 mir getan6213 haben3045, so habe ich ihnen wieder getan6213.

12 Sie sprachen559 zu ihm8123: Wir sind herabkommen3381, dich zu binden631 und in der Philister6430 Hände3027 zu geben5414. Simson sprach559 zu ihnen: So schwöret7650 mir, daß ihr mir nicht wehren wollet.

13 Sie559 antworteten ihm: Wir wollen dir nicht wehren, sondern wollen dich631 nur binden631 und in ihre Hände3027 geben5414 und wollen dich631 nicht töten4191. Und sie559 banden ihn mit zween neuen2319 Stricken5688 und führeten ihn herauf5927 vom Felsen5553.

14 Und da er kam935 bis gen Lehi3896, jauchzeten die Philister6430 zu ihm zu. Aber der Geist7307 des HErrn3068 geriet6743 über ihn7125, und die Stricke5688 an seinen Armen2220 wurden wie Faden, die das Feuer784 versenget hat1197, daß die Bande612 an seinen Händen3027 zerschmolzen4549.

15 Und er fand4672 einen faulen Eselskinnbacken3895; da reckte7971 er seine Hand3027 aus und nahm3947 ihn und schlug5221 damit tausend505 Mann376.

16 Und8123 Simson sprach559: Da liegen3895 sie2543 bei Haufen2565; durch eines Esels2543 Kinnbacken3895 habe ich tausend505 Mann376 geschlagen5221.

17 Und da er das ausgeredet1696 hatte3615, warf7993 er den Kinnbacken3895 aus seiner Hand3027 und hieß7121 die Stätte4725 Ramath-Lehi7437.

18 Da ihn aber sehr3966 dürstete6770, rief7121 er den HErrn3068 an und5650 sprach559: Du hast solch groß1419 Heil8668 gegeben5414 durch die Hand3027 deines Knechts; nun aber muß ich Durstes6772 sterben4191 und in der Unbeschnittenen6189 Hände3027 fallen5307.

19 Da spaltete1234 GOtt430 einen Backenzahn in dem Kinnbacken3895, daß Wasser4325 heraus ging3318. Und als er2421 trank8354, kam sein Geist7307 wieder7725 und ward erquicket. Darum heißt7121 er noch heutigestages3117 des Anrufers Brunnen5875, der8034 im Kinnbacken ward.

20 Und er richtete8199 Israel3478 zu der Philister6430 Zeit3117 zwanzig6242 Jahre8141.

Книга Суддiв

Розділ 15

Das Buch der Richter

Kapitel 15

1 А по часі сталося в днях жнив пшениці, і відвідав Самсон з козля́м свою жінку та й сказав: „Нехай увійду́ я до моєї жінки, до кімна́ти“. Та батько її не дав йому ввійти.

1 Es begab sich aber nach etlichen Tagen3117, um die Weizenernte2406, daß Simson sein Weib802 besuchte6485 mit einem Ziegenböcklein. Und3117 als er8123 gedachte559, ich will935 zu meinem Weibe802 gehen935 in die Kammer2315, wollte5414 ihn ihr Vater1 nicht hineinlassen

2 І сказав її батько: „Я дійсно поду́мав був, що ти справді знена́видів її, а тому я дав її твоєму дружко́ві. Чи молодша сестра її не ліпша від неї? Нехай же вона буде тобі замість неї“.

2 und sprach559: Ich meinte, du wärest ihr gram8130 worden, und habe sie1 deinem Freunde4828 gegeben5414. Sie559 hat aber eine jüngere6996 Schwester269, die ist8130 schöner2896 denn sie559; die laß dein sein für diese.

3 І сказав їм Самсо́н: „Цього ра́зу я не буду винний перед филисти́млянами, коли я зроблю́ їм зло“.

3 Da sprach559 Simson8123 zu ihnen: Ich habe6213 einmal6471 eine rechte Sache wider die Philister6430; ich will euch Schaden5352 tun.

4 І пішов Самсон, та й зловив три сотні лисиць. І взяв він смолоски́пи, і обернув хвоста до хвоста, і прив'язав одного смолоскипа всере́дині поміж два хвости.

4 Und8123 Simson ging hin3212 und3967 fing3920 dreihundert7969 Füchse7776; und nahm3947 Brände3940 und kehrete je einen259 Schwanz2180 zum andern und tat7760 einen Brand je zwischen8432 zween Schwänze.

5 І запалив він огонь у тих смолоски́пах, і пустив лисиць в филистимські жита́. І попали́в він сти́рти та жита́, і оли́вкові сади́.

5 Und zündete1197 die an mit Feuer784 und ließ7971 sie unter das Korn7054 der Philister6430; und zündete1197 also an die Mandeln samt dem stehenden Korn7054 und Weinberge3754 und Ölbäume2132.

6 І сказали филистимляни: „Хто́ це зробив?“ А їм відказали: „Самсон, зять тімнеянина, бо він забрав його жінку й віддав її дружко́ві його“. І пішли филистимляни, та й спалили огнем її та батька її.

6 Da sprachen die Philister6430: Wer hat3947 das getan6213? Da sagte559 man559: Simson, der Eidam2860 des Thimniters8554, darum daß er ihm8123 sein Weib802 genommen und seinem Freunde4828 gegeben5414 hat8313. Da zogen die Philister6430 hinauf5927 und verbrannten sie samt ihrem Vater1 mit Feuer784.

7 І сказав їм Самсон: „Хоч ви й зробили так, як це, та проте я конче пімщу́ся на вас, і аж тоді переста́ну“.

7 Simson aber sprach559 zu ihnen518: Ob ihr schon das2063 getan6213 habt, doch will ich mich an euch310 selbst rächen5358 und8123 danach aufhören2308.

8 І він сильно побив їх дошкульною пора́зкою. І пішов він, і осівся в щі́лині скелі Етам.

8 Und schlug5221 sie3427 hart1419, beide an Schultern7785 und Lenden3409. Und zog hinab3381 und wohnete in der Steinkluft5585 zu5921 Etam5862.

9 І посхо́дили филистимляни, і таборува́ли в Юди, і розтягли́ся до Лехі.

9 Da zogen die Philister6430 hinauf5927 und belagerten Juda3063 und ließen sich2583 nieder5203 zu Lehi3896.

10 І сказали Юдині люди: „Чого ви посхо́дили проти нас?“ А ті відказали: „Ми прийшли зв'язати Самсона, щоб зробити йому, як нам він зробив“.

10 Aber die von Juda3063 sprachen559: Warum seid ihr wider uns heraufgezogen? Sie559 antworteten: Wir sind5927 heraufkommen, Simson zu6213 binden631, daß wir ihm8123 tun5927, wie er376 uns getan6213 hat.

11 І пішли три тисячі люда від Юди до щі́лини скелі Етам. І сказали вони Самсонові: „Чи ти не знав, що над нами панують филисти́мляни? І що́ це ти нам учинив? А він їм сказав: „Як вони зробили мені, так я зробив їм“.

11 Da zogen dreitausend7969 Mann376 von Juda3063 hinab3381 in die Steinkluft5585 zu Etam5862 und sprachen559 zu Simson: Weißt du nicht, daß die Philister6430 über uns herrschen4910? Warum hast du denn das an uns getan6213? Er8123 sprach559 zu ihnen: Wie sie505 mir getan6213 haben3045, so habe ich ihnen wieder getan6213.

12 І сказали йому: „Ми зійшли зв'язати тебе, щоб віддати тебе в руку филисти́млян“. І сказав їм Самсон: „Присягніть мені, що ви не заб'є́те мене“.

12 Sie sprachen559 zu ihm8123: Wir sind herabkommen3381, dich zu binden631 und in der Philister6430 Hände3027 zu geben5414. Simson sprach559 zu ihnen: So schwöret7650 mir, daß ihr mir nicht wehren wollet.

13 А вони сказали йому, говорячи: „Ні, а тільки зв'я́жемо тебе та дамо́ тебе в їхню руку, а забити — не заб'ємо тебе“. І зв'язали його двома́ нови́ми шну́рами, і звели його зо скелі.

13 Sie559 antworteten ihm: Wir wollen dir nicht wehren, sondern wollen dich631 nur binden631 und in ihre Hände3027 geben5414 und wollen dich631 nicht töten4191. Und sie559 banden ihn mit zween neuen2319 Stricken5688 und führeten ihn herauf5927 vom Felsen5553.

14 Він прийшов аж до Лехі, а филисти́мляни зняли́ крик проти нього. І зійшо́в на нього Дух Господній, і стали ті су́кані шну́ри, що на раме́нах його, як лляні́, що перегоріли в огні, — і поспада́ли з його рук пу́та його.

14 Und da er kam935 bis gen Lehi3896, jauchzeten die Philister6430 zu ihm zu. Aber der Geist7307 des HErrn3068 geriet6743 über ihn7125, und die Stricke5688 an seinen Armen2220 wurden wie Faden, die das Feuer784 versenget hat1197, daß die Bande612 an seinen Händen3027 zerschmolzen4549.

15 І знайшов він свіжу осля́чу ще́лепу, і простяг свою руку й узяв його, та й побив ним тисячу чоловіка.

15 Und er fand4672 einen faulen Eselskinnbacken3895; da reckte7971 er seine Hand3027 aus und nahm3947 ihn und schlug5221 damit tausend505 Mann376.

16 І сказав Самсон: „Осля́чою цією ще́лепою дійсно поклав їх на ку́пу, — осля́чою цією ще́лепою тисячу люда побив я“.

16 Und8123 Simson sprach559: Da liegen3895 sie2543 bei Haufen2565; durch eines Esels2543 Kinnbacken3895 habe ich tausend505 Mann376 geschlagen5221.

17 І сталося, як скінчи́в він це говорити, то кинув ту ще́лепу зо своєї руки, і назвав ім'я́ тому місцю: Рамат-Лехі.

17 Und da er das ausgeredet1696 hatte3615, warf7993 er den Kinnbacken3895 aus seiner Hand3027 und hieß7121 die Stätte4725 Ramath-Lehi7437.

18 І сильно він спрагнув, і кли́кнув до Господа та й сказав: „Ти дав у руку Свого раба це велике спасі́ння, а тепер я помру́ від пра́гнення, і впаду́ в руку необрі́заних“.

18 Da ihn aber sehr3966 dürstete6770, rief7121 er den HErrn3068 an und5650 sprach559: Du hast solch groß1419 Heil8668 gegeben5414 durch die Hand3027 deines Knechts; nun aber muß ich Durstes6772 sterben4191 und in der Unbeschnittenen6189 Hände3027 fallen5307.

19 І пробив Бог джере́ло, що в Лехі, і вийшла з ньо́го вода, — і він напився, і вернувся його дух, і він ожив. Тому назвав він ім'я́ йому́: Ен-Гаккоре, що в Лехі, і так воно зветься аж до цього дня.

19 Da spaltete1234 GOtt430 einen Backenzahn in dem Kinnbacken3895, daß Wasser4325 heraus ging3318. Und als er2421 trank8354, kam sein Geist7307 wieder7725 und ward erquicket. Darum heißt7121 er noch heutigestages3117 des Anrufers Brunnen5875, der8034 im Kinnbacken ward.

20 І судив він Ізраїля за днів филистимлян двадцять літ.

20 Und er richtete8199 Israel3478 zu der Philister6430 Zeit3117 zwanzig6242 Jahre8141.

1.0x