Книга Суддiв

Розділ 15

1 А по часі сталося в днях жнив пшениці, і відвідав Самсон з козля́м свою жінку та й сказав: „Нехай увійду́ я до моєї жінки, до кімна́ти“. Та батько її не дав йому ввійти.

2 І сказав її батько: „Я дійсно поду́мав був, що ти справді знена́видів її, а тому я дав її твоєму дружко́ві. Чи молодша сестра її не ліпша від неї? Нехай же вона буде тобі замість неї“.

3 І сказав їм Самсо́н: „Цього ра́зу я не буду винний перед филисти́млянами, коли я зроблю́ їм зло“.

4 І пішов Самсон, та й зловив три сотні лисиць. І взяв він смолоски́пи, і обернув хвоста до хвоста, і прив'язав одного смолоскипа всере́дині поміж два хвости.

5 І запалив він огонь у тих смолоски́пах, і пустив лисиць в филистимські жита́. І попали́в він сти́рти та жита́, і оли́вкові сади́.

6 І сказали филистимляни: „Хто́ це зробив?“ А їм відказали: „Самсон, зять тімнеянина, бо він забрав його жінку й віддав її дружко́ві його“. І пішли филистимляни, та й спалили огнем її та батька її.

7 І сказав їм Самсон: „Хоч ви й зробили так, як це, та проте я конче пімщу́ся на вас, і аж тоді переста́ну“.

8 І він сильно побив їх дошкульною пора́зкою. І пішов він, і осівся в щі́лині скелі Етам.

9 І посхо́дили филистимляни, і таборува́ли в Юди, і розтягли́ся до Лехі.

10 І сказали Юдині люди: „Чого ви посхо́дили проти нас?“ А ті відказали: „Ми прийшли зв'язати Самсона, щоб зробити йому, як нам він зробив“.

11 І пішли три тисячі люда від Юди до щі́лини скелі Етам. І сказали вони Самсонові: „Чи ти не знав, що над нами панують филисти́мляни? І що́ це ти нам учинив? А він їм сказав: „Як вони зробили мені, так я зробив їм“.

12 І сказали йому: „Ми зійшли зв'язати тебе, щоб віддати тебе в руку филисти́млян“. І сказав їм Самсон: „Присягніть мені, що ви не заб'є́те мене“.

13 А вони сказали йому, говорячи: „Ні, а тільки зв'я́жемо тебе та дамо́ тебе в їхню руку, а забити — не заб'ємо тебе“. І зв'язали його двома́ нови́ми шну́рами, і звели його зо скелі.

14 Він прийшов аж до Лехі, а филисти́мляни зняли́ крик проти нього. І зійшо́в на нього Дух Господній, і стали ті су́кані шну́ри, що на раме́нах його, як лляні́, що перегоріли в огні, — і поспада́ли з його рук пу́та його.

15 І знайшов він свіжу осля́чу ще́лепу, і простяг свою руку й узяв його, та й побив ним тисячу чоловіка.

16 І сказав Самсон: „Осля́чою цією ще́лепою дійсно поклав їх на ку́пу, — осля́чою цією ще́лепою тисячу люда побив я“.

17 І сталося, як скінчи́в він це говорити, то кинув ту ще́лепу зо своєї руки, і назвав ім'я́ тому місцю: Рамат-Лехі.

18 І сильно він спрагнув, і кли́кнув до Господа та й сказав: „Ти дав у руку Свого раба це велике спасі́ння, а тепер я помру́ від пра́гнення, і впаду́ в руку необрі́заних“.

19 І пробив Бог джере́ло, що в Лехі, і вийшла з ньо́го вода, — і він напився, і вернувся його дух, і він ожив. Тому назвав він ім'я́ йому́: Ен-Гаккоре, що в Лехі, і так воно зветься аж до цього дня.

20 І судив він Ізраїля за днів филистимлян двадцять літ.

Книга Судей

Глава 15

1 Спустя несколько дней, во время жатвы пшеницы, пришел Самсон с козленком, повидаться с женою своею, и сам сказал: войду к жене моей в спальню, отец ее не дал ему войти.

2 И сказал отец ее: я подумал, что ты возненавидел ее, и я отдал ее другу твоему. Вот, меньшая сестра красивее ее, пусть она будет вместо ее.

3 Но Самсон сказал им: теперь я буду невинен пред Филистимлянами, если поступлю с ними худо.

4 И пошел Самсон, и поймал триста лисиц, и взял факелы, и оборотил хвост к хвосту, и привязал по факелу между двумя хвостами.

5 И зажег факелы, и пустил их на жатву Филистимскую, и выжег и копны, и нежатый хлеб, и виноградные сады и маслины.

6 И говорили Филистимляне: кто это сделал? и сказали: Самсон, зять Фимнафянина: ибо он взял жену его и отдал другу его. И пошли Филистимляне, и сожгли огнем ее и отца ее.

7 Самсон сказал им: так-то вы делаете? Однако я отмщу вам, и потом успокоюсь.

8 И избил у них сильно голени и бедра, и пошел, и засел в ущелие скалы Етама.

9 И поднялись Филистимляне, и расположились станом в Иудее, и протянулись до Лехи.

10 И сказали Иудеи, за что вы вышли против нас? Они сказали: мы пришли связать Самсона, чтобы поступить с ним, как он поступил с нами.

11 И пошли три тысячи человек из Иудеи к ущелью скалы Етама и сказали Самсону: разве ты не знаешь, что Филистимляне господствуют над нами? Что ты это сделал нам? Он сказал им: как они со мною поступили, так и я поступил с ними.

12 И сказали ему: мы пришли связать тебя, чтобы отдать тебя в руки Филистимлян. И сказал им Самсон: поклянитесь мне, что вы не убьете меня.

13 И сказали ему: нет, мы только свяжем тебя и отдадим тебя в руки их, а умертвить не умертвим. И связали его двумя новыми веревками, и повели его из ущелия.

14 Когда он подошел к Лехи, Филистимляне с криком встретили его; и сошел на него Дух Господень, и веревки, бывшие на руках его, сделались, как перегоревший лен, и упали с рук его.

15 Нашел он свежую ослиную челюсть, и, протянув руку свою, взял ее, и убил ею тысячу человек.

16 И сказал Самсон: Челюстью ослиною толпу, две толпы, челюстью ослиною убил я тысячу человек.

17 Сказав сие, бросил челюсть из руки своей, и назвал то место: Рамаф-Лехи {`Брошенная челюсть`}.

18 И почувствовал сильную жажду, и воззвал ко Господу, и сказал: Ты соделал рукою раба Твоего великое спасение сие; а теперь умру я от жажды и попаду в руки необрезанных.

19 И разверз Бог зубную ямину в челюсти и потекла из нее вода. Он напился, и возвратился дух его, и он ожил; оттого и наречено имя ему: источник взывающего, который находится в Лехи до сего дня.

20 И был он судьею Израиля во дни Филистимлян двадцать лет.

Книга Суддiв

Розділ 15

Книга Судей

Глава 15

1 А по часі сталося в днях жнив пшениці, і відвідав Самсон з козля́м свою жінку та й сказав: „Нехай увійду́ я до моєї жінки, до кімна́ти“. Та батько її не дав йому ввійти.

1 Спустя несколько дней, во время жатвы пшеницы, пришел Самсон с козленком, повидаться с женою своею, и сам сказал: войду к жене моей в спальню, отец ее не дал ему войти.

2 І сказав її батько: „Я дійсно поду́мав був, що ти справді знена́видів її, а тому я дав її твоєму дружко́ві. Чи молодша сестра її не ліпша від неї? Нехай же вона буде тобі замість неї“.

2 И сказал отец ее: я подумал, что ты возненавидел ее, и я отдал ее другу твоему. Вот, меньшая сестра красивее ее, пусть она будет вместо ее.

3 І сказав їм Самсо́н: „Цього ра́зу я не буду винний перед филисти́млянами, коли я зроблю́ їм зло“.

3 Но Самсон сказал им: теперь я буду невинен пред Филистимлянами, если поступлю с ними худо.

4 І пішов Самсон, та й зловив три сотні лисиць. І взяв він смолоски́пи, і обернув хвоста до хвоста, і прив'язав одного смолоскипа всере́дині поміж два хвости.

4 И пошел Самсон, и поймал триста лисиц, и взял факелы, и оборотил хвост к хвосту, и привязал по факелу между двумя хвостами.

5 І запалив він огонь у тих смолоски́пах, і пустив лисиць в филистимські жита́. І попали́в він сти́рти та жита́, і оли́вкові сади́.

5 И зажег факелы, и пустил их на жатву Филистимскую, и выжег и копны, и нежатый хлеб, и виноградные сады и маслины.

6 І сказали филистимляни: „Хто́ це зробив?“ А їм відказали: „Самсон, зять тімнеянина, бо він забрав його жінку й віддав її дружко́ві його“. І пішли филистимляни, та й спалили огнем її та батька її.

6 И говорили Филистимляне: кто это сделал? и сказали: Самсон, зять Фимнафянина: ибо он взял жену его и отдал другу его. И пошли Филистимляне, и сожгли огнем ее и отца ее.

7 І сказав їм Самсон: „Хоч ви й зробили так, як це, та проте я конче пімщу́ся на вас, і аж тоді переста́ну“.

7 Самсон сказал им: так-то вы делаете? Однако я отмщу вам, и потом успокоюсь.

8 І він сильно побив їх дошкульною пора́зкою. І пішов він, і осівся в щі́лині скелі Етам.

8 И избил у них сильно голени и бедра, и пошел, и засел в ущелие скалы Етама.

9 І посхо́дили филистимляни, і таборува́ли в Юди, і розтягли́ся до Лехі.

9 И поднялись Филистимляне, и расположились станом в Иудее, и протянулись до Лехи.

10 І сказали Юдині люди: „Чого ви посхо́дили проти нас?“ А ті відказали: „Ми прийшли зв'язати Самсона, щоб зробити йому, як нам він зробив“.

10 И сказали Иудеи, за что вы вышли против нас? Они сказали: мы пришли связать Самсона, чтобы поступить с ним, как он поступил с нами.

11 І пішли три тисячі люда від Юди до щі́лини скелі Етам. І сказали вони Самсонові: „Чи ти не знав, що над нами панують филисти́мляни? І що́ це ти нам учинив? А він їм сказав: „Як вони зробили мені, так я зробив їм“.

11 И пошли три тысячи человек из Иудеи к ущелью скалы Етама и сказали Самсону: разве ты не знаешь, что Филистимляне господствуют над нами? Что ты это сделал нам? Он сказал им: как они со мною поступили, так и я поступил с ними.

12 І сказали йому: „Ми зійшли зв'язати тебе, щоб віддати тебе в руку филисти́млян“. І сказав їм Самсон: „Присягніть мені, що ви не заб'є́те мене“.

12 И сказали ему: мы пришли связать тебя, чтобы отдать тебя в руки Филистимлян. И сказал им Самсон: поклянитесь мне, что вы не убьете меня.

13 А вони сказали йому, говорячи: „Ні, а тільки зв'я́жемо тебе та дамо́ тебе в їхню руку, а забити — не заб'ємо тебе“. І зв'язали його двома́ нови́ми шну́рами, і звели його зо скелі.

13 И сказали ему: нет, мы только свяжем тебя и отдадим тебя в руки их, а умертвить не умертвим. И связали его двумя новыми веревками, и повели его из ущелия.

14 Він прийшов аж до Лехі, а филисти́мляни зняли́ крик проти нього. І зійшо́в на нього Дух Господній, і стали ті су́кані шну́ри, що на раме́нах його, як лляні́, що перегоріли в огні, — і поспада́ли з його рук пу́та його.

14 Когда он подошел к Лехи, Филистимляне с криком встретили его; и сошел на него Дух Господень, и веревки, бывшие на руках его, сделались, как перегоревший лен, и упали с рук его.

15 І знайшов він свіжу осля́чу ще́лепу, і простяг свою руку й узяв його, та й побив ним тисячу чоловіка.

15 Нашел он свежую ослиную челюсть, и, протянув руку свою, взял ее, и убил ею тысячу человек.

16 І сказав Самсон: „Осля́чою цією ще́лепою дійсно поклав їх на ку́пу, — осля́чою цією ще́лепою тисячу люда побив я“.

16 И сказал Самсон: Челюстью ослиною толпу, две толпы, челюстью ослиною убил я тысячу человек.

17 І сталося, як скінчи́в він це говорити, то кинув ту ще́лепу зо своєї руки, і назвав ім'я́ тому місцю: Рамат-Лехі.

17 Сказав сие, бросил челюсть из руки своей, и назвал то место: Рамаф-Лехи {`Брошенная челюсть`}.

18 І сильно він спрагнув, і кли́кнув до Господа та й сказав: „Ти дав у руку Свого раба це велике спасі́ння, а тепер я помру́ від пра́гнення, і впаду́ в руку необрі́заних“.

18 И почувствовал сильную жажду, и воззвал ко Господу, и сказал: Ты соделал рукою раба Твоего великое спасение сие; а теперь умру я от жажды и попаду в руки необрезанных.

19 І пробив Бог джере́ло, що в Лехі, і вийшла з ньо́го вода, — і він напився, і вернувся його дух, і він ожив. Тому назвав він ім'я́ йому́: Ен-Гаккоре, що в Лехі, і так воно зветься аж до цього дня.

19 И разверз Бог зубную ямину в челюсти и потекла из нее вода. Он напился, и возвратился дух его, и он ожил; оттого и наречено имя ему: источник взывающего, который находится в Лехи до сего дня.

20 І судив він Ізраїля за днів филистимлян двадцять літ.

20 И был он судьею Израиля во дни Филистимлян двадцать лет.

1.0x