Псалми

Псалом 72

1 Псалом Аса́фів. Поправді Бог добрий Ізра́їлеві, Бог — для щиросе́рдих!

2 А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,

3 бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —

4 бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,

5 на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.

6 Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,

7 вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,

8 сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:

9 свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!

10 Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду

11 та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,

12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“

13 Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,

14 і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.

15 Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.

16 І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,

17 аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:

18 направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!

19 Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!

20 Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!

21 Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,

22 а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!

23 Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,

24 Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!

25 Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!

26 Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,

27 бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!

28 А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!

Psalms

Psalm 72

1 GIVE the king thy judgments, O God, and thy righteousness to the king's son,

2 That he may judge thy people with righteousness and thy poor with justice.

3 The mountains shall bring peace to thy people, and the hills thy righteousness.

4 He shall judge the poor of the people; he shall save the children of the needy; and he shall crush the oppressor.

5 They shall revere thee as long as the sun and moon endure, throughout all generations.

6 He shall come down like rain upon the mown grass, as showers that water the earth.

7 In his days shall the righteous flourish, and abundance of peace so long as the moon endures.

8 He shall have dominion also from sea to sea, and from the river to the ends of the earth.

9 They that dwell on the islands shall bow before him; and his enemies shall lick the dust.

10 The kings of Tarshish and of the islands shall bring presents; the kings of Sheba and Seba shall offer gifts.

11 Yea, all kings shall worship him, all nations shall serve him;

12 For he shall deliver the needy from the mighty, the poor also, who has no helper.

13 He shall spare the poor and needy, and shall save the souls of the needy.

14 He shall redeem their souls from deceit and violence; precious shall their blood be in his sight.

15 And he shall live, and to him shall be given of the gold of Sheba; prayer also shall be made to him continually, and daily shall he be praised.

16 He shall multiply like wheat upon the earth; his seed shall spring up on the mountain tops, as on Lebanon; and they of the city shall flourish like grass of the earth.

17 His name shall endure for ever; his name shall be continued as long as the sun; and men shall be blessed in him; all nations shall call him blessed.

18 Blessed be the LORD God, the God of Israel, who alone does wondrous things.

19 And blessed be his glorious name for ever; and let the whole earth be filled with his glory. Amen and Amen.

20 _

21

22

23

24

25

26

27

28

Псалми

Псалом 72

Psalms

Psalm 72

1 Псалом Аса́фів. Поправді Бог добрий Ізра́їлеві, Бог — для щиросе́рдих!

1 GIVE the king thy judgments, O God, and thy righteousness to the king's son,

2 А я, — мало не послизну́лися но́ги мої, мало не посковзну́лися сто́пи мої,

2 That he may judge thy people with righteousness and thy poor with justice.

3 бо лихим я зави́дував, бачивши спо́кій безбожних, —

3 The mountains shall bring peace to thy people, and the hills thy righteousness.

4 бо не мають стражда́ння до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,

4 He shall judge the poor of the people; he shall save the children of the needy; and he shall crush the oppressor.

5 на лю́дській роботі нема їх, і ра́зом із іншими лю́дьми не зазнаю́ть вони вда́рів.

5 They shall revere thee as long as the sun and moon endure, throughout all generations.

6 Тому́ то пиха їхню шию оздо́блює, зодяга́є їх ша́та наси́лля,

6 He shall come down like rain upon the mown grass, as showers that water the earth.

7 вилазять їм очі від жи́ру, бажа́ння їхнього серця збули́ся,

7 In his days shall the righteous flourish, and abundance of peace so long as the moon endures.

8 сміються й злосли́во говорять про у́тиск, говорять бундю́чно:

8 He shall have dominion also from sea to sea, and from the river to the ends of the earth.

9 свої уста до неба підно́сять, — а їхній язик по землі походжа́є!

9 They that dwell on the islands shall bow before him; and his enemies shall lick the dust.

10 Тому́ то туди Його люди зверта́ються, і щедро беруть собі воду

10 The kings of Tarshish and of the islands shall bring presents; the kings of Sheba and Seba shall offer gifts.

11 та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,

11 Yea, all kings shall worship him, all nations shall serve him;

12 як он ті безбожні й безпечні на світі збільши́ли бага́тство своє?“

12 For he shall deliver the needy from the mighty, the poor also, who has no helper.

13 Направду, нада́рмо очи́стив я серце своє, і в неви́нності вимив ру́ки свої,

13 He shall spare the poor and needy, and shall save the souls of the needy.

14 і ввесь день я побитий, і щора́нку пока́раний.

14 He shall redeem their souls from deceit and violence; precious shall their blood be in his sight.

15 Коли б я сказав: „Буду так говори́ть, як вони“, то спроневі́рився б я поколі́нню синів Твоїх.

15 And he shall live, and to him shall be given of the gold of Sheba; prayer also shall be made to him continually, and daily shall he be praised.

16 І розду́мував я, щоб пізна́ти оте, — та трудне́ воно в о́чах моїх,

16 He shall multiply like wheat upon the earth; his seed shall spring up on the mountain tops, as on Lebanon; and they of the city shall flourish like grass of the earth.

17 аж прийшов я в Божу святиню, — і кінець їхній побачив:

17 His name shall endure for ever; his name shall be continued as long as the sun; and men shall be blessed in him; all nations shall call him blessed.

18 направду, — Ти їх на слизько́му поставив, на спусто́шення кинув Ти їх!

18 Blessed be the LORD God, the God of Israel, who alone does wondrous things.

19 Як вони в одній хвилі спусто́шені, згинули, пощеза́ли від стра́хів!

19 And blessed be his glorious name for ever; and let the whole earth be filled with his glory. Amen and Amen.

20 Немов сном по обу́дженні, Господи, о́бразом їхнім пого́рдиш, мов сном по обу́дженні!

20 _

21 Бо болить моє серце, і в нутрі́ моїм коле,

21

22 а я немов бидло й не знаю, — я перед Тобою худо́бою став!

22

23 Та я за́вжди з Тобою, — Ти де́ржиш мене за правицю,

23

24 Ти Своєю порадою во́диш мене, і пото́му до слави Ти ві́зьмеш мене!

24

25 Хто є мені на небеса́х, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічо́го!

25

26 Гине тіло моє й моє серце, та Бог — скеля серця мого й моя доля навіки,

26

27 бо погинуть ось ті, хто боку́є від Тебе, пони́щиш Ти кожного, хто відсту́пить від Тебе!

27

28 А я, — бли́зькість Бога для мене добро́, — на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіща́ти про всі Твої чи́ни!

28