Библия - Обещанное Восстановление

Iсая

Розділ 28

1 Горе тобі, Самарії, короні пишно́ти Єфре́млян п'яни́х, квітці зів'ялій краси́ його го́рдости, що лежить на верхі́в'ї долини врожа́йної, від вина поп'яні́лих!

2 Ось поту́жний та сильний у Господа, — мов злива із градом, мов буря руїнна, мов по́відь сильна́, заливна́, його кине на землю із силою!

3 Ногами пото́птана буде корона пишно́ти Єфре́млян п'яни́х,

4 і станеться квітка зів'я́ла краси́ його гордости, що на верхі́в'ї долини врожайної, немов передчасно дозріла та смо́ква, що її як побачить люди́на, ковтає її, як вона ще в долоні його!

5 Стане Господь Саваот того дня за прекрасну корону, і за пишний вінок для останку наро́ду Його,

6 і духом права тому́, хто сидить у суді, і хоробрістю тим, хто до брами пове́ртає бій!

7 І ось ці від вина позбива́лись з дороги, і від п'янко́го напо́ю хитаються: священик і пророк позбива́лись з дороги напо́єм п'янки́м, від вина збаламу́тились, від напо́ю п'янко́го хита́ються, блу́дять вони у видіннях, у постановах своїх спотика́ються.

8 Бо всі столи повні блюво́тою калу, аж місця нема!

9 „Кого буде навчати пізна́ння, і кому́ виясняти об'я́влення буде? Відставлених від молока чи від перс повідлу́чуваних?

10 Бо на заповідь заповідь, заповідь на заповідь, пра́вило на пра́вило, пра́вило на пра́вило, трохи тут, трохи там“.

11 Тому незрозумілими у́стами й іншою мовою буде казати наро́дові цьому

12 Отой, Хто до них говорив: „Це спочи́нок! Дайте змученому відпочи́ти, — і це відпочинок“, — та вони не хотіли послухати.

13 І станеться їм слово Господа: заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, пра́вило на пра́вило, правило на правило, трохи тут, трохи там, щоб пішли та попадали на́взнак, і щоб були зла́мані й впали до па́стки й злови́лися!

14 Тому то послухайте слова Господнього, ганьби́телі, що пануєте над тим наро́дом, що в Єрусалимі!

15 Бо кажете ви: „Заповіта ми склали зо смертю і з шео́лом зробили умову. Як перейде той бич, мов вода заливна́, то не при́йде до нас, бо брехню́ ми зробили притулком своїм, і в брехні́ ми схова́лись!“

16 Тому́ Господь Бог сказав так: Оце поклав каменя Я на Сіоні, каменя ви́пробуваного, нарі́жного, дорогого, міцно закла́деного. Хто вірує в нього, не буде той засоро́млений!

17 І право за міри́ло Я покладу́, а справедливість — вагою; і приту́лок брехні́ град понищить, а схо́вище во́ди заллють!

18 І заповіт ваш із смертю пола́маний буде, а ваша умова з шео́лом не втри́мається: як пере́йде нищівна́ ка́ра, то вас вона сто́пче!

19 Коли тільки пере́йде вона, вона вас забере, бо щора́нку вона перехо́дити буде, удень та вночі, — і ста́неться, — тільки з тремтінням ви бу́дете слу́хати звістку про це.

20 Бо буде постеля коротка, щоб на ній розтягну́тись, а покрива́ло вузьке, щоб накри́тися ним,

21 Бо повстане Господь, немов на горі Перацім; затремтить Він у гніві, немов у долині в Гів'оні, щоб Свій чин учинити, предивний Свій чин, щоб зробити роботу Свою, незви́чайну роботу Свою!

22 Тож не насміха́йтесь тепер, щоб не стали міцнішими ваші кайда́ни, бо призна́чене зни́щення чув я від Господа, Бога Саваота, про всю землю.

23 Візьміть це до ушей і почуйте мій голос, послухайте пильно й почуйте мій голос!

24 Чи кожного дня о́ре ра́тай на по́сів, ралить землю свою й борону́є?

25 Чи ж, як рівною зробить поверхню її, він не сіє чорну́ху й не кидає кмин, не розсіва́є пшеницю та просо й ячмінь на озна́ченім місці, а жито в ме́жах її?

26 І за правом напу́тив його, його Бог його ви́вчив цього́:

27 Бож не бороно́ю чорну́ха молотиться, і ко́ло возо́ве не ходить по кмині, а палицею б'ють чорну́ху та києм — той кмин.

28 Розтирається збіжжя? Ні, бо його не наза́вжди моло́титься ко́нче, і підганяють ко́ло возо́ве та коні на нього, а не розтирають його.

29 І це вийшло від Господа Саваота, — чудова порада Його, і велика премудрість Його!

Книга пророка Исайи

Глава 28

1 Горе Самарии — венцу Ефремову, коим кичатся бражники его! Увядает роскошная краса его, что венчала долину плодородную, вино сразило жителей ее!

2 Но есть у ГОСПОДА некто крепкий, могучий, грозе подобен он и граду, нещадному вихрю, потокам вод, хлынувшим после бури; рукою его повергнет ГОСПОДЬ их на землю!

3 Истопчут ногами венец Ефрема, коим гордились пьянствующие сыны его.

4 Увянет, как цветок, их роскошная краса, что венчала плодородную долину; будет с ней как со смоквой, созревшей до срока, — кто заметит плод, тот сорвет и сразу съест его.

5 Сам ГОСПОДЬ Воинств станет в тот день венцом прекрасным, короной роскошной для выжившего народа;

6 будет Он духом правосудия для тех, кто в судах заседает, станет силою того, кто дает отпор врагам у городских ворот.

7 Вот священник и пророк шатаются от вина, спотыкаются от браги! Они от этих напитков шатаются, вином наливаются, во хмелю спотыкаются; видения их ложны, в суждениях один вздор.

8 Рвотой своей все столы осквернили, чистого места нигде не осталось.

9 Говорят они обо мне: «Кого это он учить собрался? С кем решил поделиться знанием? С младенцами, едва отнятыми от груди? С сосунками, что едва из колыбели?

10 Всё это бессвязный детский лепет, бурчание и бормотание, слов обрывки то тут, то там».

11 Потому словами непонятными, на языке чужом будет говорить ГОСПОДЬ с народом этим,

12 которому уже сказал Он однажды: «Здесь будете вы в безопасности, пусть здесь отдохнет изнуренный, здесь сладок сон», — но они и слушать не хотели.

13 Для них слово ГОСПОДНЕ — бессвязный детский лепет, бурчание и бормотание, слов обрывки то тут, то там. И потому, когда встанут они и пойдут, вдруг упадут навзничь и разобьются, в сетях запутаются, пойманы будут.

14 Так послушайте слово ГОСПОДНЕ, насмешники, вы, кто правит этим народом в Иерусалиме!

15 Вы бахвалитесь: «С самой смертью мы договор заключили, и с Шеолом у нас соглашение, не обрушится на нас губительный поток, ложь — убежище наше, за обманом спрячемся мы».

16 Поэтому так говорит Владыка ГОСПОДЬ: «Кладу Я камень на Сионе, во главу угла его кладу — проверенный камень, ценный — в самое основание. Уповающий на него не устрашится!

17 Правосудие сделаю Я мерным шнуром, праведность — отвесом, а убежище лжи град побьет, потаенные места ее воды затопят.

18 Разорван будет ваш договор со смертью, расторгнуто будет соглашение с Шеолом; когда хлынет сокрушительный поток, не устоите вы.

19 День за днем, с утра и до самого вечера волны его будут обрушиваться на вас, не зная пощады». Ужас охватит вас, когда поймете слова эти!

20 Коротка постель — не вытянуть ног, покрывало узко — не завернуться.

21 Как на горе Перацим, восстанет ГОСПОДЬ, во гневе, как в долине Гивонской, совершит Свое дело — дело необычайное, труд Свой сотворит неслыханный!

22 Потому не глумитесь, чтобы не заключили вас в более тяжкие оковы, — слышал я повеление Владыки, ГОСПОДА Воинств, об уничтожении всей земли.

23 Прислушайтесь к голосу моему, внимайте моим словам!

24 Во всякий ли день пашет пахарь, приготовляя землю к посеву? Боронит ли он ее без устали?

25 Нет, после того как разровняет поверхность ее, разбрасывает он семена укропа, сыплет тмин, сеет рядами пшеницу, а в нужном месте — ячмень и рядом — полбу.

26 Бог научил его сему, дав ему разум!

27 Обмолачивают ли укроп зубчатым катком, кладут ли тмин под молотильные колеса? Нет, из укропа зерна выбивают колом, и тмин палкой обмолачивают.

28 А зерно молотят, катают по колосьям молотильные колеса — но в меру, не то копыта коней разотрут зерна.

29 И всё это — от ГОСПОДА Воинств, и замысел Его дивен, мудрость Его безмерна!

Iсая Розділ 28	Книга пророка Исайи Глава 28
1 Горе тобі, Самарії, короні пишно́ти Єфре́млян п'яни́х, квітці зів'ялій краси́ його го́рдости, що лежить на верхі́в'ї долини врожа́йної, від вина поп'яні́лих!	1 Горе Самарии — венцу Ефремову, коим кичатся бражники его! Увядает роскошная краса его, что венчала долину плодородную, вино сразило жителей ее!
2 Ось поту́жний та сильний у Господа, — мов злива із градом, мов буря руїнна, мов по́відь сильна́, заливна́, його кине на землю із силою!	2 Но есть у ГОСПОДА некто крепкий, могучий, грозе подобен он и граду, нещадному вихрю, потокам вод, хлынувшим после бури; рукою его повергнет ГОСПОДЬ их на землю!
3 Ногами пото́птана буде корона пишно́ти Єфре́млян п'яни́х,	3 Истопчут ногами венец Ефрема, коим гордились пьянствующие сыны его.
4 і станеться квітка зів'я́ла краси́ його гордости, що на верхі́в'ї долини врожайної, немов передчасно дозріла та смо́ква, що її як побачить люди́на, ковтає її, як вона ще в долоні його!	4 Увянет, как цветок, их роскошная краса, что венчала плодородную долину; будет с ней как со смоквой, созревшей до срока, — кто заметит плод, тот сорвет и сразу съест его.
5 Стане Господь Саваот того дня за прекрасну корону, і за пишний вінок для останку наро́ду Його,	5 Сам ГОСПОДЬ Воинств станет в тот день венцом прекрасным, короной роскошной для выжившего народа;
6 і духом права тому́, хто сидить у суді, і хоробрістю тим, хто до брами пове́ртає бій!	6 будет Он духом правосудия для тех, кто в судах заседает, станет силою того, кто дает отпор врагам у городских ворот.
7 І ось ці від вина позбива́лись з дороги, і від п'янко́го напо́ю хитаються: священик і пророк позбива́лись з дороги напо́єм п'янки́м, від вина збаламу́тились, від напо́ю п'янко́го хита́ються, блу́дять вони у видіннях, у постановах своїх спотика́ються.	7 Вот священник и пророк шатаются от вина, спотыкаются от браги! Они от этих напитков шатаются, вином наливаются, во хмелю спотыкаются; видения их ложны, в суждениях один вздор.
8 Бо всі столи повні блюво́тою калу, аж місця нема!	8 Рвотой своей все столы осквернили, чистого места нигде не осталось.
9 „Кого буде навчати пізна́ння, і кому́ виясняти об'я́влення буде? Відставлених від молока чи від перс повідлу́чуваних?	9 Говорят они обо мне: «Кого это он учить собрался? С кем решил поделиться знанием? С младенцами, едва отнятыми от груди? С сосунками, что едва из колыбели?
10 Бо на заповідь заповідь, заповідь на заповідь, пра́вило на пра́вило, пра́вило на пра́вило, трохи тут, трохи там“.	10 Всё это бессвязный детский лепет, бурчание и бормотание, слов обрывки то тут, то там».
11 Тому незрозумілими у́стами й іншою мовою буде казати наро́дові цьому	11 Потому словами непонятными, на языке чужом будет говорить ГОСПОДЬ с народом этим,
12 Отой, Хто до них говорив: „Це спочи́нок! Дайте змученому відпочи́ти, — і це відпочинок“, — та вони не хотіли послухати.	12 которому уже сказал Он однажды: «Здесь будете вы в безопасности, пусть здесь отдохнет изнуренный, здесь сладок сон», — но они и слушать не хотели.
13 І станеться їм слово Господа: заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, пра́вило на пра́вило, правило на правило, трохи тут, трохи там, щоб пішли та попадали на́взнак, і щоб були зла́мані й впали до па́стки й злови́лися!	13 Для них слово ГОСПОДНЕ — бессвязный детский лепет, бурчание и бормотание, слов обрывки то тут, то там. И потому, когда встанут они и пойдут, вдруг упадут навзничь и разобьются, в сетях запутаются, пойманы будут.
14 Тому то послухайте слова Господнього, ганьби́телі, що пануєте над тим наро́дом, що в Єрусалимі!	14 Так послушайте слово ГОСПОДНЕ, насмешники, вы, кто правит этим народом в Иерусалиме!
15 Бо кажете ви: „Заповіта ми склали зо смертю і з шео́лом зробили умову. Як перейде той бич, мов вода заливна́, то не при́йде до нас, бо брехню́ ми зробили притулком своїм, і в брехні́ ми схова́лись!“	15 Вы бахвалитесь: «С самой смертью мы договор заключили, и с Шеолом у нас соглашение, не обрушится на нас губительный поток, ложь — убежище наше, за обманом спрячемся мы».
16 Тому́ Господь Бог сказав так: Оце поклав каменя Я на Сіоні, каменя ви́пробуваного, нарі́жного, дорогого, міцно закла́деного. Хто вірує в нього, не буде той засоро́млений!	16 Поэтому так говорит Владыка ГОСПОДЬ: «Кладу Я камень на Сионе, во главу угла его кладу — проверенный камень, ценный — в самое основание. Уповающий на него не устрашится!
17 І право за міри́ло Я покладу́, а справедливість — вагою; і приту́лок брехні́ град понищить, а схо́вище во́ди заллють!	17 Правосудие сделаю Я мерным шнуром, праведность — отвесом, а убежище лжи град побьет, потаенные места ее воды затопят.
18 І заповіт ваш із смертю пола́маний буде, а ваша умова з шео́лом не втри́мається: як пере́йде нищівна́ ка́ра, то вас вона сто́пче!	18 Разорван будет ваш договор со смертью, расторгнуто будет соглашение с Шеолом; когда хлынет сокрушительный поток, не устоите вы.
19 Коли тільки пере́йде вона, вона вас забере, бо щора́нку вона перехо́дити буде, удень та вночі, — і ста́неться, — тільки з тремтінням ви бу́дете слу́хати звістку про це.	19 День за днем, с утра и до самого вечера волны его будут обрушиваться на вас, не зная пощады». Ужас охватит вас, когда поймете слова эти!
20 Бо буде постеля коротка, щоб на ній розтягну́тись, а покрива́ло вузьке, щоб накри́тися ним,	20 Коротка постель — не вытянуть ног, покрывало узко — не завернуться.
21 Бо повстане Господь, немов на горі Перацім; затремтить Він у гніві, немов у долині в Гів'оні, щоб Свій чин учинити, предивний Свій чин, щоб зробити роботу Свою, незви́чайну роботу Свою!	21 Как на горе Перацим, восстанет ГОСПОДЬ, во гневе, как в долине Гивонской, совершит Свое дело — дело необычайное, труд Свой сотворит неслыханный!
22 Тож не насміха́йтесь тепер, щоб не стали міцнішими ваші кайда́ни, бо призна́чене зни́щення чув я від Господа, Бога Саваота, про всю землю.	22 Потому не глумитесь, чтобы не заключили вас в более тяжкие оковы, — слышал я повеление Владыки, ГОСПОДА Воинств, об уничтожении всей земли.
23 Візьміть це до ушей і почуйте мій голос, послухайте пильно й почуйте мій голос!	23 Прислушайтесь к голосу моему, внимайте моим словам!
24 Чи кожного дня о́ре ра́тай на по́сів, ралить землю свою й борону́є?	24 Во всякий ли день пашет пахарь, приготовляя землю к посеву? Боронит ли он ее без устали?
25 Чи ж, як рівною зробить поверхню її, він не сіє чорну́ху й не кидає кмин, не розсіва́є пшеницю та просо й ячмінь на озна́ченім місці, а жито в ме́жах її?	25 Нет, после того как разровняет поверхность ее, разбрасывает он семена укропа, сыплет тмин, сеет рядами пшеницу, а в нужном месте — ячмень и рядом — полбу.
26 І за правом напу́тив його, його Бог його ви́вчив цього́:	26 Бог научил его сему, дав ему разум!
27 Бож не бороно́ю чорну́ха молотиться, і ко́ло возо́ве не ходить по кмині, а палицею б'ють чорну́ху та києм — той кмин.	27 Обмолачивают ли укроп зубчатым катком, кладут ли тмин под молотильные колеса? Нет, из укропа зерна выбивают колом, и тмин палкой обмолачивают.
28 Розтирається збіжжя? Ні, бо його не наза́вжди моло́титься ко́нче, і підганяють ко́ло возо́ве та коні на нього, а не розтирають його.	28 А зерно молотят, катают по колосьям молотильные колеса — но в меру, не то копыта коней разотрут зерна.
29 І це вийшло від Господа Саваота, — чудова порада Його, і велика премудрість Його!	29 И всё это — от ГОСПОДА Воинств, и замысел Его дивен, мудрость Его безмерна!

Старий
завіт

Новий
завіт

Iсая

Розділ 28

Книга пророка Исайи

Глава 28

Iсая

Розділ 28

Книга пророка Исайи

Глава 28

Старий завіт

Новий завіт

Iсая

Розділ 28

Книга пророка Исайи

Глава 28

Iсая

Розділ 28

Книга пророка Исайи

Глава 28

Старий
завіт

Новий
завіт