CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Йов 39
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Йов

Розділ 39

1 Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?

2 Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,

3 коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?

4 Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.

5 Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,

6 якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?

7 Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.

8 Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

9 Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?

10 Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?

11 Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?

12 Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?

13 Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?

14 Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,

15 і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.

16 Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,

17 бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

18 А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!

19 Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?

20 Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!

21 Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,

22 — сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,

23 хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!

24 Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

25 При кожному розі кричить він: „І-га!“ і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.

26 Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?

27 Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?

28 На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —

29 ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,

30 а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.

Книга Иова

Глава 39

1 Знаешь ли ты срок, когда горные козы приносят козлят? Смотрел ли ты за тем, как рождают лани?

2 Разве ты определил, сколько месяцев им вынашивать? Тебе ведомо, когда им рождать,

3 как им устроиться, чтобы детенышей родить и разрешиться от бремени?

4 Крепнут их отпрыски, вырастают на воле, уходят и более к ним не возвратятся.

5 Кто даровал волю дикому ослу, кто от пут избавил это дикое животное?

6 Я назначил ему жить в пустыне, обитать на солончаках.

7 Презирает он суету городскую и криков погонщика не слышит.

8 В горах высматривает себе пропитание, каждую травинку отыскивает.

9 Пожелает ли тебе служить дикий буйвол, ночевать у тебя в стойле?

10 Разве удержишь его при бороне веревкой, разве станет боронить он долину, следуя за тобой послушно?

11 Сможешь ли на великую силу его опереться, взвалить на него свою работу?

12 Доверишь ли ему зерно твое отвезти, на гумне твоем сложить?

13 Самка страуса шумно бьет крылом, да разве сравнить его с перьями и крылами аиста?

14 Откладывает она на земле яйца и в горячей пыли оставляет греться,

15 забывая, что растоптать их могут, что дикий зверь их раздавит.

16 К птенцам своим она жестока, словно они ей чужие, не страшно ей, что все заботы ее были впустую,

17 потому что обделил ее Бог мудростью, разума ей не дал.

18 Но когда поднимется она и помчится — посрамит коня с его всадником.

19 Или ты даровал мощь коню, облек шею его гривой?

20 Сможешь ли испугать его, словно саранчу? Величавый храп его ужасен!

21 Копытом он взметывает пыль, радуется силе, бежит навстречу битве!

22 Над опасностью он смеется, ничего не боится, перед мечом не отступит.

23 Колчан на нем стучит, блещут копье и дротик.

24 Дрожа от нетерпения, поглощает пространство, не удержишь его при зове рога.

25 Заслышав рог, ржет нетерпеливо, сраженье издалека чует, крики вождей и клич боевой.

26 По твоему ли промыслу ястреб парит в небе, крылья свои простирает к югу?

27 По твоему ли веленью орел в небо взмывает, на высоком месте гнездо себе вьет?

28 На скалах он живет, там ночует, на откосе скалы неприступной,

29 оттуда высматривает пищу, зорко око его.

30 Его птенцы питаются кровью, и где мертвечина — там и он».

Йов

Розділ 39

Книга Иова

Глава 39

1 Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?

1 Знаешь ли ты срок, когда горные козы приносят козлят? Смотрел ли ты за тем, как рождают лани?

2 Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,

2 Разве ты определил, сколько месяцев им вынашивать? Тебе ведомо, когда им рождать,

3 коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?

3 как им устроиться, чтобы детенышей родить и разрешиться от бремени?

4 Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.

4 Крепнут их отпрыски, вырастают на воле, уходят и более к ним не возвратятся.

5 Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,

5 Кто даровал волю дикому ослу, кто от пут избавил это дикое животное?

6 якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?

6 Я назначил ему жить в пустыне, обитать на солончаках.

7 Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.

7 Презирает он суету городскую и криков погонщика не слышит.

8 Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

8 В горах высматривает себе пропитание, каждую травинку отыскивает.

9 Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?

9 Пожелает ли тебе служить дикий буйвол, ночевать у тебя в стойле?

10 Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?

10 Разве удержишь его при бороне веревкой, разве станет боронить он долину, следуя за тобой послушно?

11 Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?

11 Сможешь ли на великую силу его опереться, взвалить на него свою работу?

12 Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?

12 Доверишь ли ему зерно твое отвезти, на гумне твоем сложить?

13 Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?

13 Самка страуса шумно бьет крылом, да разве сравнить его с перьями и крылами аиста?

14 Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,

14 Откладывает она на земле яйца и в горячей пыли оставляет греться,

15 і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.

15 забывая, что растоптать их могут, что дикий зверь их раздавит.

16 Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,

16 К птенцам своим она жестока, словно они ей чужие, не страшно ей, что все заботы ее были впустую,

17 бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

17 потому что обделил ее Бог мудростью, разума ей не дал.

18 А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!

18 Но когда поднимется она и помчится — посрамит коня с его всадником.

19 Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?

19 Или ты даровал мощь коню, облек шею его гривой?

20 Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!

20 Сможешь ли испугать его, словно саранчу? Величавый храп его ужасен!

21 Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,

21 Копытом он взметывает пыль, радуется силе, бежит навстречу битве!

22 — сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,

22 Над опасностью он смеется, ничего не боится, перед мечом не отступит.

23 хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!

23 Колчан на нем стучит, блещут копье и дротик.

24 Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

24 Дрожа от нетерпения, поглощает пространство, не удержишь его при зове рога.

25 При кожному розі кричить він: „І-га!“ і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.

25 Заслышав рог, ржет нетерпеливо, сраженье издалека чует, крики вождей и клич боевой.

26 Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?

26 По твоему ли промыслу ястреб парит в небе, крылья свои простирает к югу?

27 Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?

27 По твоему ли веленью орел в небо взмывает, на высоком месте гнездо себе вьет?

28 На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —

28 На скалах он живет, там ночует, на откосе скалы неприступной,

29 ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,

29 оттуда высматривает пищу, зорко око его.

30 а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.

30 Его птенцы питаются кровью, и где мертвечина — там и он».