Библия - Обещанное Восстановление

Йов

Розділ 39

1 Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?

2 Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,

3 коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?

4 Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.

5 Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,

6 якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?

7 Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.

8 Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.

9 Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?

10 Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?

11 Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?

12 Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?

13 Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?

14 Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,

15 і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.

16 Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,

17 бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.

18 А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!

19 Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?

20 Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!

21 Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,

22 — сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,

23 хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!

24 Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.

25 При кожному розі кричить він: „І-га!“ і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.

26 Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?

27 Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?

28 На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —

29 ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,

30 а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.

Книга Иова

Глава 39

1 «Иов, знаешь ли время ты, когда рождаются горные козы, видел ли ты роды оленихи?

2 Знаешь ли ты, сколько месяцев должны вынашивать своих детей и горная коза, и олениха? Знаешь ли ты, когда им время рожать?

3 Они изгибаются в муках родовых, а затем появляются на свет их дети.

4 Дети этих зверей набирают силу в полях,

5 Кто даёт свободу дикому ослу, кто с него снимает поводья?

6 Я дал пустыню дикому ослу как дом, солончаки жилищем сделал.

7 Он счастлив находиться вдали от шумных городов и никогда не слышать наездников кричащих.

8 Он живёт в горах, на пастбищах своих, там пропитание он себе находит.

9 Согласится ли дикий бык тебе служить, останется ли он в твоём амбаре на ночь?

10 Позволит ли тебе, Иов, себя запрячь для пашни дикий бык?

11 Силён дикий бык, но доверишь ли ты ему свою работу?

12 Доверишь ли ты ему сбор урожая, чтобы он принёс зерно на молотилку?

13 Страус, когда взволнован, машет своими крыльями, но взлететь не может — крылья его и перья не те, что у аиста.

14 Страус откладывает яйца в песке, который согревает их.

15 Он забывает, что кто-нибудь может на них наступить или способен раздавить их зверь.

16 Страус птенцов своих бросает, будто они чужие. И если они умирают, страусу всё равно, что труд его напрасен.

17 Страусу не дал Я мудрости, страус глуп, таким его Я сотворил.

18 Но, когда он встаёт для бега, он смеётся над лошадью и ездоком, потому что страус бегает быстрее любого коня.

19 Ты ли, Иов, дал силу коню, ты ли украсил его шею гривой?

20 Ты ль заставляешь прыгать коня как саранчу? Кони громко хрипят, и это пугает людей.

21 Конь счастлив силой своей, он бьёт по земле копытом и мчится битве навстречу.

22 Конь смеётся над страхом, поэтому он не бежит с поля битвы.

23 Колчан звенит с боку коня, копьё и оружие всадника сверкают на солнце.

24 Конь возбуждён битвой, он летит галопом над землёю и не может стоять при звуке трубы.

25 Конь фыркает „Ура”, услышав звуки боевого горна, он издалёка чует битву и слышит крик и голоса вождей.

26 Ты ли, Иов, ястреба научил раскидывать крылья и лететь на юг?

27 Ты ли сказал орлу парить высоко в небе и вить гнездо в горах?

28 Орел живёт на скале, она — его крепость.

29 Оттуда он себе высматривает пищу, он может видеть очень далеко.

30 Орлы собираются возле павших и их птенцы пьют кровь».

Йов Розділ 39	Книга Иова Глава 39
1 Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?	1 «Иов, знаешь ли время ты, когда рождаются горные козы, видел ли ты роды оленихи?
2 Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,	2 Знаешь ли ты, сколько месяцев должны вынашивать своих детей и горная коза, и олениха? Знаешь ли ты, когда им время рожать?
3 коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?	3 Они изгибаются в муках родовых, а затем появляются на свет их дети.
4 Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.	4 Дети этих зверей набирают силу в полях,
5 Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,	5 Кто даёт свободу дикому ослу, кто с него снимает поводья?
6 якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?	6 Я дал пустыню дикому ослу как дом, солончаки жилищем сделал.
7 Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.	7 Он счастлив находиться вдали от шумных городов и никогда не слышать наездников кричащих.
8 Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.	8 Он живёт в горах, на пастбищах своих, там пропитание он себе находит.
9 Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?	9 Согласится ли дикий бык тебе служить, останется ли он в твоём амбаре на ночь?
10 Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?	10 Позволит ли тебе, Иов, себя запрячь для пашни дикий бык?
11 Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?	11 Силён дикий бык, но доверишь ли ты ему свою работу?
12 Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?	12 Доверишь ли ты ему сбор урожая, чтобы он принёс зерно на молотилку?
13 Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?	13 Страус, когда взволнован, машет своими крыльями, но взлететь не может — крылья его и перья не те, что у аиста.
14 Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,	14 Страус откладывает яйца в песке, который согревает их.
15 і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.	15 Он забывает, что кто-нибудь может на них наступить или способен раздавить их зверь.
16 Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,	16 Страус птенцов своих бросает, будто они чужие. И если они умирают, страусу всё равно, что труд его напрасен.
17 бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.	17 Страусу не дал Я мудрости, страус глуп, таким его Я сотворил.
18 А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!	18 Но, когда он встаёт для бега, он смеётся над лошадью и ездоком, потому что страус бегает быстрее любого коня.
19 Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?	19 Ты ли, Иов, дал силу коню, ты ли украсил его шею гривой?
20 Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!	20 Ты ль заставляешь прыгать коня как саранчу? Кони громко хрипят, и это пугает людей.
21 Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,	21 Конь счастлив силой своей, он бьёт по земле копытом и мчится битве навстречу.
22 — сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,	22 Конь смеётся над страхом, поэтому он не бежит с поля битвы.
23 хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!	23 Колчан звенит с боку коня, копьё и оружие всадника сверкают на солнце.
24 Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.	24 Конь возбуждён битвой, он летит галопом над землёю и не может стоять при звуке трубы.
25 При кожному розі кричить він: „І-га!“ і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.	25 Конь фыркает „Ура”, услышав звуки боевого горна, он издалёка чует битву и слышит крик и голоса вождей.
26 Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?	26 Ты ли, Иов, ястреба научил раскидывать крылья и лететь на юг?
27 Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?	27 Ты ли сказал орлу парить высоко в небе и вить гнездо в горах?
28 На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —	28 Орел живёт на скале, она — его крепость.
29 ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,	29 Оттуда он себе высматривает пищу, он может видеть очень далеко.
30 а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.	30 Орлы собираются возле павших и их птенцы пьют кровь».

Старий
завіт

Новий
завіт

Йов

Розділ 39

Книга Иова

Глава 39

Йов

Розділ 39

Книга Иова

Глава 39

Старий завіт

Новий завіт

Йов

Розділ 39

Книга Иова

Глава 39

Йов

Розділ 39

Книга Иова

Глава 39

Старий
завіт

Новий
завіт