Библия - Обещанное Восстановление

Iсая

Розділ 51

1 Почуйте Мене, хто жене́ться за праведністю, хто пошу́кує Господа! Погляньте на скелю, з якої ви ви́тесані, і на каменоло́мню, з якої ви ви́довбані.

2 Гляньте на Авраама, ба́тька свого́, та на Сарру, що вас породила, бо тільки одно́го його Я покликав, але благословив був його та розмно́жив його.

3 Бо Сіона Господь потіша́є, всі руїни його потіша́є, й оберта́є пустині його на Еде́н, його ж степ — на Господній садо́к! Пробува́тимуть в ньому уті́ха та радість, хвала́ й пісноспі́ви.

4 Послухай Мене, Мій наро́де, і візьми до вух, ти племе́но Моє, бо вийде від Мене Зако́н, а Своє право́суддя поставлю за світло наро́дам!

5 Близька правда Моя: ви́йде спасі́ння Моє, а раме́на Мої будуть суд видавати наро́дам. Острови́ будуть мати надію на Мене і сподіва́ння свої покладуть на раме́но Моє.

6 Здіймі́ть свої очі до неба, і погля́ньте на землю додо́лу! Бо небо, як дим, продере́ться, а земля розпаде́ться, мов одіж, мешканці ж її, як та воша, поги́нуть, — спасі́ння ж Моє буде вічне, а правда Моя не злама́ється!

7 Почу́йте Мене, знавці правди, наро́де, що в серці його Мій Зако́н: Не бійтеся лю́дської га́ньби та їхніх обра́з не лякайтесь,

8 бо пото́чить їх міль, мов одежу, й як во́вну, черва́ їх зжере́, а правда Моя буде вічна, і спасі́ння моє з роду в рід!

9 Збудися, збудись, зодягни́ся у силу, раме́но Господнє! Збудися, як у давнину́, як за поколі́ння вікі́в! Хіба це не ти Рага́ва зруба́ло, крокоди́ла здіра́вило?

10 Хіба це не ти море ви́сушило, во́ди безодні великої, що мо́рську глиби́ну вчинило доро́гою, щоб ви́куплені перейшли́?

11 Отак визволе́нці Господні пове́рнуться та до Сіону зо співом уві́йдуть, — і на їхній голові буде радість відвічна, веселість та втіху ося́гнуть вони, а журба та зідха́ння втечуть!

12 Я, — Я ваш Той Утіши́тель! Хто ж то ти, що боїшся люди́ни смерте́льної й лю́дського сина, що до трави він поді́бний?

13 І ти забуваєш про Господа, що вчинив був тебе, що напну́в небеса́ Він та землю закла́в, і за́вжди щоденно лякаєшся гніву гноби́теля, що готовий тебе погуби́ти. Але де той гноби́телів гнів?

14 Закутий в кайда́ни неба́вом розв'я́заний буде, і не помре він у ямі, і не забра́кне йому його хліба.

15 Бо Я — Господь, Бог твій, що збу́рює море, — й ревуть його хвилі, Господь Саваот Йому Йме́ння!

16 І кладу Я слова́ Свої в у́ста твої та ховаю тебе в тіні рук Своїх, щоб небо напну́ти та зе́млю закла́сти, і сказати Сіонові: Ти Мій наро́д!

17 Збудися, збудися, устань, дочко Єрусалиму, що з руки із Господньої ви́пила ти келіх гніву Його́, чашу-келіха о́дуру випила, ви́цідила.

18 Зо всіх тих сині́в, що вона породила, ніко́го нема, хто б прова́див її; зо всіх тих синів, яких ви́ховала, нікого нема, хто б підтри́мав її.

19 Ці дві речі спітка́ли тебе, — але хто пожаліє тебе? Руїна й недоля, і голод та меч, — хто розва́жить тебе?

20 Сино́ве твої повмліва́ли, лежали на ро́зі всіх ву́лиць, мов о́лень у тене́тах, повні гніву Господнього, крику Бога твого.

21 Тому́ то послухай оцьо́го, убога й сп'яні́ла, але не з вина:

22 Так говорить Господь твій, Господь і твій Бог, що на прю за наро́д Свій стає́: Ось ке́ліха о́дуру Я забираю з твоєї руки́, чашу-ке́ліха гніву Мого́, — більше пити його вже не бу́деш!

23 І дам Я його́ в руку тих, що гноби́ли тебе, що вони до твоєї душі говорили: „Схили́сь, і по тобі ми пере́йдемо!“ І поклала ти спи́ну свою, немов землю, й як вулицю для перехо́жих.

Пророк Исаия

Глава 51

1 – Послушайте Меня, стремящиеся к правде и ищущие Вечного!Взгляните на скалу, из которой вы вытесаны, и на каменоломню, из которой вы извлечены;

2 взгляните на Ибрахима, вашего отца, и на Сарру, родившую вас.Когда Я призвал его, он был один, но Я благословил его и умножил.

3 Так же Вечный непременно утешит Исраил, . утешит Он все его развалины.Он сделает пустыни его, как Эдем, пустоши его, как сад Вечного.Веселье и радость будут в нём, благодарение и звуки песен.

4 Послушай Меня, народ Мой, внимай Мне, племя Моё!От Меня выйдет Закон; Моё правосудие станет светом для народов.

5 Моё избавление близится быстро, спасение Моё уже в пути, Своей рукой Я установлю правосудие среди народов.Будут ждать Меня острова и надеяться на силу Моей руки.

6 Поднимите взгляд к небесам и взгляните на землю внизу:небеса рассеются, как дым, а земля износится, как одежда, и её обитатели помрут, как мухи.Но Моё спасение будет вечным, избавление Моё никогда не кончится.

7 Слушайте Меня, знающие правду, народ, у которого в сердце Закон Мой:не бойтесь упрёков людей, не страшитесь их оскорблений.

8 Потому что моль поест их, как одежду, черви пожрут их, словно шерсть.Но Моё избавление будет вечным, спасение Моё – во все поколения.

9 Поднимись, поднимись, облекись силой, рука Вечного!Поднимись, как в минувшие дни, как во времена древних поколений!Разве не ты рассекла на куски Рахава и пронзила это чудовище?

10 Разве не ты иссушила море, воды великой бездны,проложила дорогу в морских глубинах, чтоб могли перейти искупленные?

11 Избавленные Вечным вернутся и с пением придут на Сион; увенчает их головы вечная радость.Они обретут веселье и радость, а скорбь и вздохи исчезнут.

12 – Я, только Я Утешитель ваш. Почему же ты боишься людей, смертных, которые вянут, как трава?

13 Ты забываешь Вечного, своего Создателя, распростёршего небеса и заложившего основания земли!Постоянно, каждый день, живёшь в страхе из-за ярости притеснителя, который стремится к разрушению.Но где же ярость притеснителя?

14 Скоро узники будут освобождены;они не умрут в темнице и больше не будут нуждаться в хлебе.

15 Я – Вечный, твой Бог, возмущающий море так, что волны его ревут; имя Моё – Вечный, Повелитель Сил.

16 Я вложил Мои слова в уста твои и прикрыл тебя тенью Моей руки.Я простёр небеса, положил основания земли и сказал Исраилу: «Ты – Мой народ».

17 Воспрянь, воспрянь, встань, Иерусалим,испивший чашу гнева из руки Вечного,осушивший до самого дна чашу хмельную.

18 Из всех рождённых им сыновей некому было его вести;из всех взращённых им сыновей некому было взять его за руку.

19 Постигла тебя двойная беда – кто о тебе поплачет? –гибель и разорение, голод и меч – кто может тебя утешить?

20 Твои сыновья обессилели; лежат они на углах всех улиц, как антилопа в силках.Они в полной мере испытали на себе гнев Вечного, ярость нашего Бога.

21 Поэтому выслушай это, страдалец, не от вина опьяневший.

22 Так говорит твой Владыка Вечный, твой Бог, защищающий Свой народ:– Вот, Я забрал из твоей руки чашу, от которой ты опьянел;из чаши той, кубка гнева Моего, ты больше пить не будешь.

23 Я отдам её в руки твоих мучителей, говоривших тебе: «Склонись, чтобы нам по тебе пройти».И ты сделал спину свою как бы землёю, улицей, чтобы ходить по ней.

Iсая Розділ 51	Пророк Исаия Глава 51
1 Почуйте Мене, хто жене́ться за праведністю, хто пошу́кує Господа! Погляньте на скелю, з якої ви ви́тесані, і на каменоло́мню, з якої ви ви́довбані.	1 – Послушайте Меня, стремящиеся к правде и ищущие Вечного!Взгляните на скалу, из которой вы вытесаны, и на каменоломню, из которой вы извлечены;
2 Гляньте на Авраама, ба́тька свого́, та на Сарру, що вас породила, бо тільки одно́го його Я покликав, але благословив був його та розмно́жив його.	2 взгляните на Ибрахима, вашего отца, и на Сарру, родившую вас.Когда Я призвал его, он был один, но Я благословил его и умножил.
3 Бо Сіона Господь потіша́є, всі руїни його потіша́є, й оберта́є пустині його на Еде́н, його ж степ — на Господній садо́к! Пробува́тимуть в ньому уті́ха та радість, хвала́ й пісноспі́ви.	3 Так же Вечный непременно утешит Исраил, . утешит Он все его развалины.Он сделает пустыни его, как Эдем, пустоши его, как сад Вечного.Веселье и радость будут в нём, благодарение и звуки песен.
4 Послухай Мене, Мій наро́де, і візьми до вух, ти племе́но Моє, бо вийде від Мене Зако́н, а Своє право́суддя поставлю за світло наро́дам!	4 Послушай Меня, народ Мой, внимай Мне, племя Моё!От Меня выйдет Закон; Моё правосудие станет светом для народов.
5 Близька правда Моя: ви́йде спасі́ння Моє, а раме́на Мої будуть суд видавати наро́дам. Острови́ будуть мати надію на Мене і сподіва́ння свої покладуть на раме́но Моє.	5 Моё избавление близится быстро, спасение Моё уже в пути, Своей рукой Я установлю правосудие среди народов.Будут ждать Меня острова и надеяться на силу Моей руки.
6 Здіймі́ть свої очі до неба, і погля́ньте на землю додо́лу! Бо небо, як дим, продере́ться, а земля розпаде́ться, мов одіж, мешканці ж її, як та воша, поги́нуть, — спасі́ння ж Моє буде вічне, а правда Моя не злама́ється!	6 Поднимите взгляд к небесам и взгляните на землю внизу:небеса рассеются, как дым, а земля износится, как одежда, и её обитатели помрут, как мухи.Но Моё спасение будет вечным, избавление Моё никогда не кончится.
7 Почу́йте Мене, знавці правди, наро́де, що в серці його Мій Зако́н: Не бійтеся лю́дської га́ньби та їхніх обра́з не лякайтесь,	7 Слушайте Меня, знающие правду, народ, у которого в сердце Закон Мой:не бойтесь упрёков людей, не страшитесь их оскорблений.
8 бо пото́чить їх міль, мов одежу, й як во́вну, черва́ їх зжере́, а правда Моя буде вічна, і спасі́ння моє з роду в рід!	8 Потому что моль поест их, как одежду, черви пожрут их, словно шерсть.Но Моё избавление будет вечным, спасение Моё – во все поколения.
9 Збудися, збудись, зодягни́ся у силу, раме́но Господнє! Збудися, як у давнину́, як за поколі́ння вікі́в! Хіба це не ти Рага́ва зруба́ло, крокоди́ла здіра́вило?	9 Поднимись, поднимись, облекись силой, рука Вечного!Поднимись, как в минувшие дни, как во времена древних поколений!Разве не ты рассекла на куски Рахава и пронзила это чудовище?
10 Хіба це не ти море ви́сушило, во́ди безодні великої, що мо́рську глиби́ну вчинило доро́гою, щоб ви́куплені перейшли́?	10 Разве не ты иссушила море, воды великой бездны,проложила дорогу в морских глубинах, чтоб могли перейти искупленные?
11 Отак визволе́нці Господні пове́рнуться та до Сіону зо співом уві́йдуть, — і на їхній голові буде радість відвічна, веселість та втіху ося́гнуть вони, а журба та зідха́ння втечуть!	11 Избавленные Вечным вернутся и с пением придут на Сион; увенчает их головы вечная радость.Они обретут веселье и радость, а скорбь и вздохи исчезнут.
12 Я, — Я ваш Той Утіши́тель! Хто ж то ти, що боїшся люди́ни смерте́льної й лю́дського сина, що до трави він поді́бний?	12 – Я, только Я Утешитель ваш. Почему же ты боишься людей, смертных, которые вянут, как трава?
13 І ти забуваєш про Господа, що вчинив був тебе, що напну́в небеса́ Він та землю закла́в, і за́вжди щоденно лякаєшся гніву гноби́теля, що готовий тебе погуби́ти. Але де той гноби́телів гнів?	13 Ты забываешь Вечного, своего Создателя, распростёршего небеса и заложившего основания земли!Постоянно, каждый день, живёшь в страхе из-за ярости притеснителя, который стремится к разрушению.Но где же ярость притеснителя?
14 Закутий в кайда́ни неба́вом розв'я́заний буде, і не помре він у ямі, і не забра́кне йому його хліба.	14 Скоро узники будут освобождены;они не умрут в темнице и больше не будут нуждаться в хлебе.
15 Бо Я — Господь, Бог твій, що збу́рює море, — й ревуть його хвилі, Господь Саваот Йому Йме́ння!	15 Я – Вечный, твой Бог, возмущающий море так, что волны его ревут; имя Моё – Вечный, Повелитель Сил.
16 І кладу Я слова́ Свої в у́ста твої та ховаю тебе в тіні рук Своїх, щоб небо напну́ти та зе́млю закла́сти, і сказати Сіонові: Ти Мій наро́д!	16 Я вложил Мои слова в уста твои и прикрыл тебя тенью Моей руки.Я простёр небеса, положил основания земли и сказал Исраилу: «Ты – Мой народ».
17 Збудися, збудися, устань, дочко Єрусалиму, що з руки із Господньої ви́пила ти келіх гніву Його́, чашу-келіха о́дуру випила, ви́цідила.	17 Воспрянь, воспрянь, встань, Иерусалим,испивший чашу гнева из руки Вечного,осушивший до самого дна чашу хмельную.
18 Зо всіх тих сині́в, що вона породила, ніко́го нема, хто б прова́див її; зо всіх тих синів, яких ви́ховала, нікого нема, хто б підтри́мав її.	18 Из всех рождённых им сыновей некому было его вести;из всех взращённых им сыновей некому было взять его за руку.
19 Ці дві речі спітка́ли тебе, — але хто пожаліє тебе? Руїна й недоля, і голод та меч, — хто розва́жить тебе?	19 Постигла тебя двойная беда – кто о тебе поплачет? –гибель и разорение, голод и меч – кто может тебя утешить?
20 Сино́ве твої повмліва́ли, лежали на ро́зі всіх ву́лиць, мов о́лень у тене́тах, повні гніву Господнього, крику Бога твого.	20 Твои сыновья обессилели; лежат они на углах всех улиц, как антилопа в силках.Они в полной мере испытали на себе гнев Вечного, ярость нашего Бога.
21 Тому́ то послухай оцьо́го, убога й сп'яні́ла, але не з вина:	21 Поэтому выслушай это, страдалец, не от вина опьяневший.
22 Так говорить Господь твій, Господь і твій Бог, що на прю за наро́д Свій стає́: Ось ке́ліха о́дуру Я забираю з твоєї руки́, чашу-ке́ліха гніву Мого́, — більше пити його вже не бу́деш!	22 Так говорит твой Владыка Вечный, твой Бог, защищающий Свой народ:– Вот, Я забрал из твоей руки чашу, от которой ты опьянел;из чаши той, кубка гнева Моего, ты больше пить не будешь.
23 І дам Я його́ в руку тих, що гноби́ли тебе, що вони до твоєї душі говорили: „Схили́сь, і по тобі ми пере́йдемо!“ І поклала ти спи́ну свою, немов землю, й як вулицю для перехо́жих.	23 Я отдам её в руки твоих мучителей, говоривших тебе: «Склонись, чтобы нам по тебе пройти».И ты сделал спину свою как бы землёю, улицей, чтобы ходить по ней.

Старий
завіт

Новий
завіт

Iсая

Розділ 51

Пророк Исаия

Глава 51

Iсая

Розділ 51

Пророк Исаия

Глава 51

Старий завіт

Новий завіт

Iсая

Розділ 51

Пророк Исаия

Глава 51

Iсая

Розділ 51

Пророк Исаия

Глава 51

Старий
завіт

Новий
завіт