Библия - Обещанное Восстановление

Йов

Розділ 16

1 А Йов відповів та й сказав:

2 „Чув я такого багато, — даремні розра́дники всі ви!

3 Чи настане кінець вітряни́м цим слова́м? Або що зміцни́ло тебе, що так відповідаєш?

4 I я говорив би, як ви, якби ви на місці моє́му були́, — я додав би слова́ми на вас, і головою своєю кива́в би на вас,

5 уста́ми своїми зміцня́в би я вас, і не стримав би рух своїх губ на розраду!

6 Якщо я говоритиму, біль мій не стри́мається, а якщо перестану, що віді́йде від мене?

7 Та тепер ось Він змучив мене: Всю громаду мою Ти спусто́шив,

8 і помо́рщив мене, і це стало за сві́дчення, і змарні́лість моя проти мене повстала, — і очеви́дьки мені докоряє!

9 Його гнів мене ша́рпає та ненави́дить мене, скрего́че на мене зубами своїми, мій ворог виго́стрює очі свої проти мене...

10 Вони па́щі свої роззявля́ють на мене, б'ють гане́бно по що́ках мене, збираються ра́зом на мене:

11 Бог злочи́нцеві видав мене, і кинув у руки безбожних мене́.

12 Спокійний я був, — та тремтя́чим мене Він зробив. І за шию вхопи́в Він мене — й розторо́щив мене, та й поставив мене Собі ціллю:

13 Його стрі́льці мене оточи́ли, розриває нирки́ мої Він не жалі́вши, мою жовч виливає на землю.

14 Він робить пролі́м на проло́мі в мені, Він на мене біжить, як сила́ч.

15 Вере́ту пошив я на шкіру свою та під по́рох знизи́в свою го́лову.

16 Зашарі́лось обличчя моє від плачу́, й на пові́ках моїх залягла́ смертна тінь,

17 хоч насильства немає в доло́нях моїх, і чи́ста молитва моя!

18 Не прикри́й, земле, крови моєї, і хай місця не буде для зо́йку мого́, —

19 бо тепер ось на небі мій Свідок, Самови́дець мій на висоті́.

20 Глузли́вці мої, мої дру́зі, — моє око до Бога сльози́ть,

21 і нехай Він дозволить люди́ні змага́ння із Богом, як між сином лю́дським і ближнім його, —

22 бо почи́слені роки мину́ть, і піду́ я дорогою, та й не верну́сь.

Аюб

Глава 16

1 Тогда Аюб ответил:

2 – Я слышал много подобного, вы все – жалкие утешители!

3 Настанет ли ветреным словам конец? Что заставляет вас возражать?

4 И я бы мог говорить так, как вы, если бы вы были на моём месте;я сплетал бы речи против вас и неодобрительно качал бы головой;

5 я укреплял бы вас своими речами, унимая вашу боль движением губ.

6 Но когда я говорю, не унимается моя боль, и когда перестаю – не уходит.

7 О, как Ты меня изнурил, Всевышний; Ты погубил всех моих домашних!

8 Ты схватил меня во свидетельство против меня самого;восстаёт на меня худоба моя и свидетельствует против меня.

9 Всевышний терзает меня в гневе, Он ненавидит меня;Он скрежещет на меня зубами, и враг мой следит зорко и неотступно за мной.

10 Люди открывают рты, чтобы издеваться надо мной, бьют меня по щекам, ругаясь; все они объединились против меня.

11 Всевышний отдал меня неправедным, бросил меня в руки нечестивых.

12 Я был спокоен, но Он разбил меня, взял за шею и раздробил меня.Он поставил меня Своей мишенью;

13 Его лучники меня окружили.Он рассекает мне почки, не щадит, изливает на землю мою желчь.

14 Пролом за проломом Он пробивает во мне, устремляется на меня, как воин.

15 Я сшил для себя рубище и лбом своим уткнулся в прах.

16 Покраснело от плача моё лицо, пелена заволокла глаза,

17 хоть нет у меня в руках неправды, и молитва моя чиста.

18 О земля, не скрывай мою кровь! Пусть не утихает мой крик!

19 Но даже теперь мой свидетель на небесах, и есть в вышине у меня защитник.

20 Мой заступник – друг мой; к Всевышнему текут мои слёзы.

21 Мой заступник защитит меня перед Всевышним, как человек защищает в суде своего друга.

22 Моим годам приходит конец; я ухожу в путь безвозвратный.

Йов Розділ 16	Аюб Глава 16
1 А Йов відповів та й сказав:	1 Тогда Аюб ответил:
2 „Чув я такого багато, — даремні розра́дники всі ви!	2 – Я слышал много подобного, вы все – жалкие утешители!
3 Чи настане кінець вітряни́м цим слова́м? Або що зміцни́ло тебе, що так відповідаєш?	3 Настанет ли ветреным словам конец? Что заставляет вас возражать?
4 I я говорив би, як ви, якби ви на місці моє́му були́, — я додав би слова́ми на вас, і головою своєю кива́в би на вас,	4 И я бы мог говорить так, как вы, если бы вы были на моём месте;я сплетал бы речи против вас и неодобрительно качал бы головой;
5 уста́ми своїми зміцня́в би я вас, і не стримав би рух своїх губ на розраду!	5 я укреплял бы вас своими речами, унимая вашу боль движением губ.
6 Якщо я говоритиму, біль мій не стри́мається, а якщо перестану, що віді́йде від мене?	6 Но когда я говорю, не унимается моя боль, и когда перестаю – не уходит.
7 Та тепер ось Він змучив мене: Всю громаду мою Ти спусто́шив,	7 О, как Ты меня изнурил, Всевышний; Ты погубил всех моих домашних!
8 і помо́рщив мене, і це стало за сві́дчення, і змарні́лість моя проти мене повстала, — і очеви́дьки мені докоряє!	8 Ты схватил меня во свидетельство против меня самого;восстаёт на меня худоба моя и свидетельствует против меня.
9 Його гнів мене ша́рпає та ненави́дить мене, скрего́че на мене зубами своїми, мій ворог виго́стрює очі свої проти мене...	9 Всевышний терзает меня в гневе, Он ненавидит меня;Он скрежещет на меня зубами, и враг мой следит зорко и неотступно за мной.
10 Вони па́щі свої роззявля́ють на мене, б'ють гане́бно по що́ках мене, збираються ра́зом на мене:	10 Люди открывают рты, чтобы издеваться надо мной, бьют меня по щекам, ругаясь; все они объединились против меня.
11 Бог злочи́нцеві видав мене, і кинув у руки безбожних мене́.	11 Всевышний отдал меня неправедным, бросил меня в руки нечестивых.
12 Спокійний я був, — та тремтя́чим мене Він зробив. І за шию вхопи́в Він мене — й розторо́щив мене, та й поставив мене Собі ціллю:	12 Я был спокоен, но Он разбил меня, взял за шею и раздробил меня.Он поставил меня Своей мишенью;
13 Його стрі́льці мене оточи́ли, розриває нирки́ мої Він не жалі́вши, мою жовч виливає на землю.	13 Его лучники меня окружили.Он рассекает мне почки, не щадит, изливает на землю мою желчь.
14 Він робить пролі́м на проло́мі в мені, Він на мене біжить, як сила́ч.	14 Пролом за проломом Он пробивает во мне, устремляется на меня, как воин.
15 Вере́ту пошив я на шкіру свою та під по́рох знизи́в свою го́лову.	15 Я сшил для себя рубище и лбом своим уткнулся в прах.
16 Зашарі́лось обличчя моє від плачу́, й на пові́ках моїх залягла́ смертна тінь,	16 Покраснело от плача моё лицо, пелена заволокла глаза,
17 хоч насильства немає в доло́нях моїх, і чи́ста молитва моя!	17 хоть нет у меня в руках неправды, и молитва моя чиста.
18 Не прикри́й, земле, крови моєї, і хай місця не буде для зо́йку мого́, —	18 О земля, не скрывай мою кровь! Пусть не утихает мой крик!
19 бо тепер ось на небі мій Свідок, Самови́дець мій на висоті́.	19 Но даже теперь мой свидетель на небесах, и есть в вышине у меня защитник.
20 Глузли́вці мої, мої дру́зі, — моє око до Бога сльози́ть,	20 Мой заступник – друг мой; к Всевышнему текут мои слёзы.
21 і нехай Він дозволить люди́ні змага́ння із Богом, як між сином лю́дським і ближнім його, —	21 Мой заступник защитит меня перед Всевышним, как человек защищает в суде своего друга.
22 бо почи́слені роки мину́ть, і піду́ я дорогою, та й не верну́сь.	22 Моим годам приходит конец; я ухожу в путь безвозвратный.

Старий
завіт

Новий
завіт

Йов

Розділ 16

Аюб

Глава 16

Йов

Розділ 16

Аюб

Глава 16

Старий завіт

Новий завіт

Йов

Розділ 16

Аюб

Глава 16

Йов

Розділ 16

Аюб

Глава 16

Старий
завіт

Новий
завіт