Библия - Обещанное Восстановление

Йов

Розділ 27

1 І Йов далі вів мову свою та й казав:

2 „Як живий Бог, — відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогу́тній,

3 і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ні́здрях моїх, —

4 неправди уста́ мої не говори́тимуть, а язик мій не скаже ома́ни!

5 Борони мене, Боже, призна́ти вас за справедливих! Доки я не помру́, своєї невинности я не відкину від себе, —

6 за свою справедливість тримаюся міцно, — й її не пущу́, моє серце не буде ганьби́ти ні о́дного з днів моїх, —

7 нехай буде мій ворог — немов той безбожник, а хто повстає проти мене — як кривдник!

8 Яка ж бо наді́я лукавому, коли відірве́, коли ві́зьме Бог душу його?

9 Чи Бог ви́слухає його крик, коли при́йде на нього нещастя?

10 Чи буде втіша́тися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного ча́су?

11 Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього — я не сховаю, —

12 таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісені́тниці пле́щете?

13 Така доля люди́ни безбожної, це спа́дщина насильників, що отри́мають від Всемогутнього:

14 Як розмно́жаться діти його — то хіба для меча, а наща́дки його не наси́тяться хлібом!

15 Позосталих по нім морови́ця сховає, і вдовиці його не заплачуть...

16 Якщо накопи́чить він срібла, немо́в того по́роху, і наготу́є одежі, як глини,

17 то він наготу́є, а праведний вдягне, а срі́бло невинний поділить.

18 Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня́,

19 він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє — й немає його.

20 Страхі́ття дося́гнуть його, мов вода, вночі буря укра́де його,

21 східній вітер його понесе́ — і мине́ться, і бурею схо́пить його з його місця...

22 Оце все Він кине на нього, — і не змилосе́рдиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!

23 Своїми доло́нями спле́сне над ним, і сви́сне над ним з свого місця.

Книга Иова

Глава 27

1 И продолжал Иов цветную речь свою, и сказал:

2 Жив Бог, Который лишает меня прав моих, и Вседержитель, Который огорчает душу мою,

3 Что, доколе еще дыхание мое во мне, и дух Божий в ноздрях моих,

4 Уста мои не изрекут неправды, и язык мой не скажет лжи.

5 Отнюдь не признаю вас правыми; пока не умру, не позволю отнять у меня непорочность мою.

6 Крепко держу правду свою, и не опущу ее; сердце мое не опорочивает ничего из дней моих.

7 Враг мой был бы как виноватый, и восстающий против меня как человек несправедливый.

8 Ибо какая надежда лицемеру, когда Бог пресечет жизнь, когда исторгнет душу его?

9 Услышит ли Бог вопль его, когда придет беда на него?

10 Может ли он утешаться Вседержителем, призывать Бога во всякое время?

11 Предложу вам учение о руке Божией, не скрою, что положено у Вседержителя.

12 Се! все вы и сами видели; и для чего бы вам истощаться в пустословии этом?

13 Такова беззаконному человеку доля у Бога, и вот какой удел буйные получают от Вседержителя,

14 Если сыны его умножаются, то под меч; и не будут насыщаться хлебом потомки его.

15 Оставшиеся по нем смертью будут погребены, и вдовы его не будут плакать.

16 Если он наберет серебра, как праха, и наготовит одежд, как грязи;

17 То он наготовит, а оденется праведник, и серебро беспорочный получит на долю свою.

18 Он строит дом свой, как моль, и как шалаш, какой делает сторож.

19 Ложится спать богачем, и ничего еще не отнято; открывает глаза свои, и нет ничего.

20 Ужасы постигнут его, как воды; похитит его буря в ночи.

21 Поднимет его восточный ветр, и уйдет, и свеет его с места его.

22 Когда он устремится на него, тогда уже не пощадит, как бы он ни усиливался убежать от руки Его.

23 Всплеснут о нем руками, и посвищут над ним с места его.

Йов Розділ 27	Книга Иова Глава 27
1 І Йов далі вів мову свою та й казав:	1 И продолжал Иов цветную речь свою, и сказал:
2 „Як живий Бог, — відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогу́тній,	2 Жив Бог, Который лишает меня прав моих, и Вседержитель, Который огорчает душу мою,
3 і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ні́здрях моїх, —	3 Что, доколе еще дыхание мое во мне, и дух Божий в ноздрях моих,
4 неправди уста́ мої не говори́тимуть, а язик мій не скаже ома́ни!	4 Уста мои не изрекут неправды, и язык мой не скажет лжи.
5 Борони мене, Боже, призна́ти вас за справедливих! Доки я не помру́, своєї невинности я не відкину від себе, —	5 Отнюдь не признаю вас правыми; пока не умру, не позволю отнять у меня непорочность мою.
6 за свою справедливість тримаюся міцно, — й її не пущу́, моє серце не буде ганьби́ти ні о́дного з днів моїх, —	6 Крепко держу правду свою, и не опущу ее; сердце мое не опорочивает ничего из дней моих.
7 нехай буде мій ворог — немов той безбожник, а хто повстає проти мене — як кривдник!	7 Враг мой был бы как виноватый, и восстающий против меня как человек несправедливый.
8 Яка ж бо наді́я лукавому, коли відірве́, коли ві́зьме Бог душу його?	8 Ибо какая надежда лицемеру, когда Бог пресечет жизнь, когда исторгнет душу его?
9 Чи Бог ви́слухає його крик, коли при́йде на нього нещастя?	9 Услышит ли Бог вопль его, когда придет беда на него?
10 Чи буде втіша́тися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного ча́су?	10 Может ли он утешаться Вседержителем, призывать Бога во всякое время?
11 Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього — я не сховаю, —	11 Предложу вам учение о руке Божией, не скрою, что положено у Вседержителя.
12 таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісені́тниці пле́щете?	12 Се! все вы и сами видели; и для чего бы вам истощаться в пустословии этом?
13 Така доля люди́ни безбожної, це спа́дщина насильників, що отри́мають від Всемогутнього:	13 Такова беззаконному человеку доля у Бога, и вот какой удел буйные получают от Вседержителя,
14 Як розмно́жаться діти його — то хіба для меча, а наща́дки його не наси́тяться хлібом!	14 Если сыны его умножаются, то под меч; и не будут насыщаться хлебом потомки его.
15 Позосталих по нім морови́ця сховає, і вдовиці його не заплачуть...	15 Оставшиеся по нем смертью будут погребены, и вдовы его не будут плакать.
16 Якщо накопи́чить він срібла, немо́в того по́роху, і наготу́є одежі, як глини,	16 Если он наберет серебра, как праха, и наготовит одежд, как грязи;
17 то він наготу́є, а праведний вдягне, а срі́бло невинний поділить.	17 То он наготовит, а оденется праведник, и серебро беспорочный получит на долю свою.
18 Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня́,	18 Он строит дом свой, как моль, и как шалаш, какой делает сторож.
19 він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє — й немає його.	19 Ложится спать богачем, и ничего еще не отнято; открывает глаза свои, и нет ничего.
20 Страхі́ття дося́гнуть його, мов вода, вночі буря укра́де його,	20 Ужасы постигнут его, как воды; похитит его буря в ночи.
21 східній вітер його понесе́ — і мине́ться, і бурею схо́пить його з його місця...	21 Поднимет его восточный ветр, и уйдет, и свеет его с места его.
22 Оце все Він кине на нього, — і не змилосе́рдиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!	22 Когда он устремится на него, тогда уже не пощадит, как бы он ни усиливался убежать от руки Его.
23 Своїми доло́нями спле́сне над ним, і сви́сне над ним з свого місця.	23 Всплеснут о нем руками, и посвищут над ним с места его.

Старий
завіт

Новий
завіт

Йов

Розділ 27

Книга Иова

Глава 27

Йов

Розділ 27

Книга Иова

Глава 27

Старий завіт

Новий завіт

Йов

Розділ 27

Книга Иова

Глава 27

Йов

Розділ 27

Книга Иова

Глава 27

Старий
завіт

Новий
завіт