Библия - Обещанное Восстановление

Буття

Розділ 21

1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.

2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.

3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.

4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.

5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.

6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.

7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.

8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.

9 І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.

10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.

11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.

12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.

13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.

14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.

15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.

16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.

17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.

18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.

19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.

20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.

21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.

22 І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!

23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.

24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“

25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.

26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.

27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.

28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.

29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“

30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.

31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.

32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.

33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.

34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.

Бытие

Глава 21

1 И посетил Иегова Сарру, как сказал; и сотворил Иегова Сарре, как говорил,

2 Сарра зачала, и родила Аврааму сына в старости его в назначенное время, которое предсказал ему Бог.

3 И нарек Авраам имя сыну своему, родившемуся у него, которого родила ему Сарра: Исаак.

4 И обрезал Авраам Исаака, сына своего, осми дней от рождения, как заповедал ему Бог.

5 Аврааму же было сто лет, когда родился у него Исаак, сын его.

6 Тогда Сарра сказала: смех сотворил мне Бог; кто ни услышит обо мне, рассмеется.

7 И сказала: кто сказал бы Аврааму: Сарра будет кормить детей грудью? Ибо в старости его я родила сына.

8 Дитя выросло, и отнято от груди; и Авраам сделал большой пир в тот день, когда Исаак отнят от груди.

9 И увидела Сарра, что сын Агари Египтянки, которого она родила Аврааму, насмехается,

10 И сказала Аврааму: выгони эту рабыню и сына ее; ибо не наследует сын этой рабыни с сыном моим Исааком.

11 Сие весьма прискорбно показалось Аврааму, по любви его к сыну своему.

12 Но Бог сказал Аврааму: не скорби об отроке и о рабыне своей; что ни скажет тебе Сарра, слушайся слов ее; ибо в Исааке наречется тебе семя.

13 И от сына рабыни Я произведу народ, потому, что и он есть твое семя.

14 Авраам встал рано, и взял хлеба и мех воды, и дал Агари, положил ей на плеча, и отрока отдал и отпустил ее. Она пошла, и заблудилась в пустыне Вирсавии.

15 И когда воды в мехе не стало, она бросила отрока под одним кустом,

16 И пошла, села против него, удалясь на один выстрел из лука. Ибо она сказала: не хочу видеть смерти отрока. Итак, она села против него и подняла вопль, и плакала.

17 И услышал Бог глас отрока; и Ангел Божий с небес воззвал Агарь, и сказал ей: что ты, Агарь? не бойся; Бог услышал голос отрока, оттуда, где он теперь.

18 Встань, подними отрока, и возьми его рукою твоею; ибо Я произведу от него великий народ.

19 Тогда Бог отверз очи ее, и она увидела колодезь воды, и пошла, наполнила мех водою, и напоила отрока.

20 И Бог был с отроком; и он вырос, и стал жить в пустыне; и сделался стрелком из лука.

21 Он жил в пустыне Фаран; и его мать взяла ему жену из земли Египетской.

22 Случилось в то время, что Авимелех, с Фихолом, военачальником своим, сказал Аврааму: с тобою Бог во всем, что ты ни делаешь;

23 Итак, поклянись мне здесь Богом, что ты не обидишь ни меня, ни сына моего, ни внука моего; что то же благорасположение, которое я оказал тебе, ты будешь оказывать мне, и земле сей, в которой ты гостишь.

24 И сказал Авраам: я клянусь.

25 При сем Авраам жаловался Авимелеху о кладезе вод, который отняли рабы Авимелеховы.

26 Авимелех же сказал: я не знал, кто это сделал, и ты не сказал мне; я даже и не слыхал о том доныне.

27 Тогда Авраам взял мелкого и крупного скота, и дал Авимелеху, и они оба заключили союз.

28 И поставил Авраам семь агниц из стада мелкого скота особо.

29 Авимелех же сказал Аврааму: на что здесь сии семь агниц, которых ты поставил особо?

30 Он сказал: семь агниц сих возьми от руки моей, чтобы они были мне свидетельством, что я выкопал этот колодезь.

31 Потому и назвал он сие место: Вирсавия {Беэр-Шава} (кладезь клятвы); ибо тут оба они клялись.

32 И заключили союз в Вирсавии. И встал Авимелех, и Фихол, военачальник его, и возвратились в землю Филистимскую.

33 И насадил Авраам при Вирсавии рощу, и призвал там имя Иеговы, Бога вечного.

34 И жил Авраам в земле Филистимской, как странник, дни многие.

Буття Розділ 21	Бытие Глава 21
1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.	1 И посетил Иегова Сарру, как сказал; и сотворил Иегова Сарре, как говорил,
2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.	2 Сарра зачала, и родила Аврааму сына в старости его в назначенное время, которое предсказал ему Бог.
3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.	3 И нарек Авраам имя сыну своему, родившемуся у него, которого родила ему Сарра: Исаак.
4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.	4 И обрезал Авраам Исаака, сына своего, осми дней от рождения, как заповедал ему Бог.
5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.	5 Аврааму же было сто лет, когда родился у него Исаак, сын его.
6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“.	6 Тогда Сарра сказала: смех сотворил мне Бог; кто ни услышит обо мне, рассмеется.
7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“.	7 И сказала: кто сказал бы Аврааму: Сарра будет кормить детей грудью? Ибо в старости его я родила сына.
8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.	8 Дитя выросло, и отнято от груди; и Авраам сделал большой пир в тот день, когда Исаак отнят от груди.
9 І побачила Сарра сина Аґари єги́птянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.	9 И увидела Сарра, что сын Агари Египтянки, которого она родила Аврааму, насмехается,
10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“.	10 И сказала Аврааму: выгони эту рабыню и сына ее; ибо не наследует сын этой рабыни с сыном моим Исааком.
11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.	11 Сие весьма прискорбно показалось Аврааму, по любви его к сыну своему.
12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.	12 Но Бог сказал Аврааму: не скорби об отроке и о рабыне своей; что ни скажет тебе Сарра, слушайся слов ее; ибо в Исааке наречется тебе семя.
13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“.	13 И от сына рабыни Я произведу народ, потому, что и он есть твое семя.
14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева.	14 Авраам встал рано, и взял хлеба и мех воды, и дал Агари, положил ей на плеча, и отрока отдал и отпустил ее. Она пошла, и заблудилась в пустыне Вирсавии.
15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.	15 И когда воды в мехе не стало, она бросила отрока под одним кустом,
16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.	16 И пошла, села против него, удалясь на один выстрел из лука. Ибо она сказала: не хочу видеть смерти отрока. Итак, она села против него и подняла вопль, и плакала.
17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.	17 И услышал Бог глас отрока; и Ангел Божий с небес воззвал Агарь, и сказал ей: что ты, Агарь? не бойся; Бог услышал голос отрока, оттуда, где он теперь.
18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“.	18 Встань, подними отрока, и возьми его рукою твоею; ибо Я произведу от него великий народ.
19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.	19 Тогда Бог отверз очи ее, и она увидела колодезь воды, и пошла, наполнила мех водою, и напоила отрока.
20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник.	20 И Бог был с отроком; и он вырос, и стал жить в пустыне; и сделался стрелком из лука.
21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю.	21 Он жил в пустыне Фаран; и его мать взяла ему жену из земли Египетской.
22 І сталося ча́су того, і сказав Авімеле́х і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: „Бог із тобою в усьому, що́ ти робиш!	22 Случилось в то время, что Авимелех, с Фихолом, военачальником своим, сказал Аврааму: с тобою Бог во всем, что ты ни делаешь;
23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“.	23 Итак, поклянись мне здесь Богом, что ты не обидишь ни меня, ни сына моего, ни внука моего; что то же благорасположение, которое я оказал тебе, ты будешь оказывать мне, и земле сей, в которой ты гостишь.
24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“	24 И сказал Авраам: я клянусь.
25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.	25 При сем Авраам жаловался Авимелеху о кладезе вод, который отняли рабы Авимелеховы.
26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“.	26 Авимелех же сказал: я не знал, кто это сделал, и ты не сказал мне; я даже и не слыхал о том доныне.
27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову.	27 Тогда Авраам взял мелкого и крупного скота, и дал Авимелеху, и они оба заключили союз.
28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.	28 И поставил Авраам семь агниц из стада мелкого скота особо.
29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“	29 Авимелех же сказал Аврааму: на что здесь сии семь агниц, которых ты поставил особо?
30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“.	30 Он сказал: семь агниц сих возьми от руки моей, чтобы они были мне свидетельством, что я выкопал этот колодезь.
31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони.	31 Потому и назвал он сие место: Вирсавия {Беэр-Шава} (кладезь клятвы); ибо тут оба они клялись.
32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.	32 И заключили союз в Вирсавии. И встал Авимелех, и Фихол, военачальник его, и возвратились в землю Филистимскую.
33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного.	33 И насадил Авраам при Вирсавии рощу, и призвал там имя Иеговы, Бога вечного.
34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів.	34 И жил Авраам в земле Филистимской, как странник, дни многие.

Старий
завіт

Новий
завіт

Буття

Розділ 21

Бытие

Глава 21

Буття

Розділ 21

Бытие

Глава 21

Старий завіт

Новий завіт

Буття

Розділ 21

Бытие

Глава 21

Буття

Розділ 21

Бытие

Глава 21

Старий
завіт

Новий
завіт