CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Іс. 47
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Iсая

Розділ 47

1 Зійди й сядь у по́рох, о діво, до́чко Вавилону! Сядь на землю, без трону, о до́чко халдеїв! Бо кли́кати більше не будуть на тебе: тенди́тна та ви́пещена!

2 Візьми жо́рна — й муки́ намели́, намі́тку свою відхили́, закача́й но подо́лка та сте́гна відкрий, і бреди́ через рі́ки, —

3 і буде твій сором відкритий, і стид твій покажеться! Я по́мсту вчиню, і не бу́ду щади́ти люди́ни!

4 Наш Відкупитель, Господь Савао́т Йому Йме́ння, Святий Ізраїлів.

5 Сиди мо́вчки й ввійди́ до темно́ти, о до́чко халдеїв, бо кликати більше не будуть тебе: Пані царств!

6 Розлю́тився Я на наро́д Свій, збезче́стив спа́дщину Своєю, та й віддав їх у руку твою. Ти не ви́явила милосердя до них: ти над ста́рцем учинила ярмо́ своє дуже тяжки́м,

7 та й сказала: „Навіки я па́нею бу́ду!“ І до серця собі не взяла́ тих рече́й, не поду́мала про свій кіне́ць.

8 А тепер це послухай, розпе́щена, що безпе́чно сидиш, що гово́риш у серці своїм: „Я, — і більше ніхто! Не буду сидіти вдовою, і не знатиму страти дітей!“

9 Та при́йдуть на тебе несподі́вано те й те в один день, страта дітей та вді́вство, вони в повній мірі на тебе спаду́ть при усій многоті́ твоїх ча́рів, при силі великій твоїх заклина́нь!

10 Ти ж бо надію складала на зло́бу свою, говорила: „Ніхто не побачить мене!“ Звела́ тебе мудрість твоя та знання́ твоє, і сказала ти в серці своїм: „Я, — і більше ніхто!“

11 І при́йде на тебе лихе, що відворожи́ти його ти не зможеш, і на тебе нещастя впаде́, що не зможеш його окупити, і при́йде на тебе рапто́вно спусто́шення, про яке ти не знаєш.

12 Ставай же з своїми закля́ттями та з бе́зліччю ча́рів своїх, якими ти му́чилася від юна́цтва свого́, — може зможеш ти допомогти́, може ти настраха́єш!

13 Змучилась ти від великої кількости рад своїх, — хай же стануть і хай допомо́жуть тобі ті, хто небо розрі́зує, хто до зір придивля́ється, хто прові́щує кожного місяця, що має на те́бе прийти!

14 Ось стали вони, мов солома: огонь їх попа́лить, — не врятують своєї душі з руки по́лум'я, — це не жар, щоб погріти себе, ані по́лум'я, щоб сидіти біля нього.

15 Такими тобі стануть ті, що співпрацюва́ла ти з ними, ворожби́ти твої від юна́цтва твого́, — кожен буде блуди́ти на свій бік, немає нікого, хто б тебе врятував!

Книга пророка Исаии

Глава 47

1 — Сойди, сядь в пыли, девственная дочь Вавилона ; сядь на землю, а не на трон, дочь халдеев. Больше не назовут тебя нежной и утонченной.

2 Возьми жернова, мели муку; сними свое покрывало. Подбери свои юбки, оголи свои ноги, переходи через реки.

3 Пусть обнажится твоя нагота, откроются взглядам твои срамные места. Я отомщу, никого не пощажу.

4 Наш Искупитель — имя Его Господь Сил — Святой Израиля.

5 — Сиди в молчании, ступай во тьму, дочь халдеев; не назовут тебя больше владычицей царств.

6 Разгневался Я на народ Мой и унизил Свое наследие; Я отдал их в твои руки, и ты не явила им милосердия. Даже на стариков положила ты крайне тяжелое ярмо.

7 Ты сказала: «Вовеки пребуду владычицей!» Но не задумалась, не подумала о том, что может произойти.

8 Итак, послушай, искательница удовольствий, живущая в безопасности и говорящая себе: «Я, и нет никого другого. Никогда я не овдовею, не познаю потери детей».

9 И то и другое постигнет тебя, в мгновение, в один день — утрата детей и вдовство. В полной мере постигнут они тебя, невзирая на множество твоих чародейств и великую силу твоих заклинаний.

10 Ты полагалась на свое злодейство и говорила: «Никто меня не видит». Твоя мудрость и знание сбили тебя с толку, когда ты сказала себе: «Я, и нет никого, кроме меня».

11 Придет к тебе беда, и не будешь знать, как ее отвести. Обрушится на тебя несчастье, и не отвратишь его выкупом. Внезапно постигнет тебя крушение, которого ты не предвидишь.

12 Ну что ж, держись своих заклинаний и множества своих чародейств, в которых ты с юности преуспела. Может быть, получится, может быть, ужас внушишь.

13 Многочисленные советы лишь утомили тебя! Пусть встанут твои астрологи, эти звездочеты, предсказывающие по новолуниям; пусть спасут тебя от того, что тебя постигнет.

14 Вот, они как солома, палит их огонь. Самих себя не могут спасти от власти пламени. Это не угли, чтобы погреться, не костер, чтобы посидеть перед ним!

15 Вот что они для тебя — те, с кем трудилась ты, с кем торговала с юности! Каждый из них бредет в свою сторону; спасти тебя некому.

Iсая

Розділ 47

Книга пророка Исаии

Глава 47

1 Зійди й сядь у по́рох, о діво, до́чко Вавилону! Сядь на землю, без трону, о до́чко халдеїв! Бо кли́кати більше не будуть на тебе: тенди́тна та ви́пещена!

1 — Сойди, сядь в пыли, девственная дочь Вавилона ; сядь на землю, а не на трон, дочь халдеев. Больше не назовут тебя нежной и утонченной.

2 Візьми жо́рна — й муки́ намели́, намі́тку свою відхили́, закача́й но подо́лка та сте́гна відкрий, і бреди́ через рі́ки, —

2 Возьми жернова, мели муку; сними свое покрывало. Подбери свои юбки, оголи свои ноги, переходи через реки.

3 і буде твій сором відкритий, і стид твій покажеться! Я по́мсту вчиню, і не бу́ду щади́ти люди́ни!

3 Пусть обнажится твоя нагота, откроются взглядам твои срамные места. Я отомщу, никого не пощажу.

4 Наш Відкупитель, Господь Савао́т Йому Йме́ння, Святий Ізраїлів.

4 Наш Искупитель — имя Его Господь Сил — Святой Израиля.

5 Сиди мо́вчки й ввійди́ до темно́ти, о до́чко халдеїв, бо кликати більше не будуть тебе: Пані царств!

5 — Сиди в молчании, ступай во тьму, дочь халдеев; не назовут тебя больше владычицей царств.

6 Розлю́тився Я на наро́д Свій, збезче́стив спа́дщину Своєю, та й віддав їх у руку твою. Ти не ви́явила милосердя до них: ти над ста́рцем учинила ярмо́ своє дуже тяжки́м,

6 Разгневался Я на народ Мой и унизил Свое наследие; Я отдал их в твои руки, и ты не явила им милосердия. Даже на стариков положила ты крайне тяжелое ярмо.

7 та й сказала: „Навіки я па́нею бу́ду!“ І до серця собі не взяла́ тих рече́й, не поду́мала про свій кіне́ць.

7 Ты сказала: «Вовеки пребуду владычицей!» Но не задумалась, не подумала о том, что может произойти.

8 А тепер це послухай, розпе́щена, що безпе́чно сидиш, що гово́риш у серці своїм: „Я, — і більше ніхто! Не буду сидіти вдовою, і не знатиму страти дітей!“

8 Итак, послушай, искательница удовольствий, живущая в безопасности и говорящая себе: «Я, и нет никого другого. Никогда я не овдовею, не познаю потери детей».

9 Та при́йдуть на тебе несподі́вано те й те в один день, страта дітей та вді́вство, вони в повній мірі на тебе спаду́ть при усій многоті́ твоїх ча́рів, при силі великій твоїх заклина́нь!

9 И то и другое постигнет тебя, в мгновение, в один день — утрата детей и вдовство. В полной мере постигнут они тебя, невзирая на множество твоих чародейств и великую силу твоих заклинаний.

10 Ти ж бо надію складала на зло́бу свою, говорила: „Ніхто не побачить мене!“ Звела́ тебе мудрість твоя та знання́ твоє, і сказала ти в серці своїм: „Я, — і більше ніхто!“

10 Ты полагалась на свое злодейство и говорила: «Никто меня не видит». Твоя мудрость и знание сбили тебя с толку, когда ты сказала себе: «Я, и нет никого, кроме меня».

11 І при́йде на тебе лихе, що відворожи́ти його ти не зможеш, і на тебе нещастя впаде́, що не зможеш його окупити, і при́йде на тебе рапто́вно спусто́шення, про яке ти не знаєш.

11 Придет к тебе беда, и не будешь знать, как ее отвести. Обрушится на тебя несчастье, и не отвратишь его выкупом. Внезапно постигнет тебя крушение, которого ты не предвидишь.

12 Ставай же з своїми закля́ттями та з бе́зліччю ча́рів своїх, якими ти му́чилася від юна́цтва свого́, — може зможеш ти допомогти́, може ти настраха́єш!

12 Ну что ж, держись своих заклинаний и множества своих чародейств, в которых ты с юности преуспела. Может быть, получится, может быть, ужас внушишь.

13 Змучилась ти від великої кількости рад своїх, — хай же стануть і хай допомо́жуть тобі ті, хто небо розрі́зує, хто до зір придивля́ється, хто прові́щує кожного місяця, що має на те́бе прийти!

13 Многочисленные советы лишь утомили тебя! Пусть встанут твои астрологи, эти звездочеты, предсказывающие по новолуниям; пусть спасут тебя от того, что тебя постигнет.

14 Ось стали вони, мов солома: огонь їх попа́лить, — не врятують своєї душі з руки по́лум'я, — це не жар, щоб погріти себе, ані по́лум'я, щоб сидіти біля нього.

14 Вот, они как солома, палит их огонь. Самих себя не могут спасти от власти пламени. Это не угли, чтобы погреться, не костер, чтобы посидеть перед ним!

15 Такими тобі стануть ті, що співпрацюва́ла ти з ними, ворожби́ти твої від юна́цтва твого́, — кожен буде блуди́ти на свій бік, немає нікого, хто б тебе врятував!

15 Вот что они для тебя — те, с кем трудилась ты, с кем торговала с юности! Каждый из них бредет в свою сторону; спасти тебя некому.