Псалми

Псалом 138

1 Для дириґента хору. Псалом Давидів. Господи, — ви́пробував Ти мене та й пізнав,

2 Ти знаєш сиді́ння моє та встава́ння моє, думку мою розумієш здале́ка.

3 Доро́гу мою та лежа́ння моє виміря́єш, і Ти всі путі́ мої знаєш, —

4 бо ще сло́ва нема на моїм язиці́, а вже, Господи, знаєш те все!

5 Оточи́в Ти мене ззаду й спере́ду, і руку Свою надо мною поклав.

6 Дивне знання́ над моє розумі́ння, високе воно, — я його не подола́ю!

7 Куди я від Духа Твого піду́, і куди я втечу́ від Твого лиця?

8 Якщо я на небо зійду́, — то Ти там, або постелю́ся в шео́лі — ось Ти!

9 Понесу́ся на кри́лах зірни́ці, спочи́ну я на кінці моря,

10 — то рука Твоя й там попрова́дить мене, і мене буде трима́ти прави́ця Твоя!

11 Коли б я сказав: „Тільки те́мрява вкриє мене, і ніч — світло для мене“,

12 то мене не закриє від Тебе і те́мрява, і ніч буде світити, як день, і темно́та — як світло!

13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти ви́ткав мене в утро́бі матері моєї, —

14 Прославляю Тебе, що я дивно утво́рений! Дивні діла́ Твої, і душа моя відає ве́льми про це!

15 І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчи́нений був в укритті́, я ви́тканий був у глиби́нах землі!

16 Мого за́родка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчи́нені, коли жодного з них не було́...

17 Які дорогі́ мені стали думки́ Твої, Боже, як побі́льшилося їх число,-

18 перелі́чую їх, — численні́ші вони від піску́! Як пробу́джуюся, — то я ще з Тобою.

19 Якби, Боже, врази́в Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!

20 Вони називають підсту́пно Тебе, Твої вороги на марно́ту пускаються!

21 Отож, ненави́джу Твоїх ненави́сників, Господи, і Твоїх заколо́тників бри́джусь:

22 повною не́навистю я нена́виджу їх, вони стали мені ворогами!

23 Ви́пробуй, Боже, мене, — і пізнай моє серце, досліди́ Ти мене, — і пізнай мої за́думи,

24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попрова́дь!

Псалтирь

Псалом 138

1 Господи, Ты испытал меня, поэтому Ты обо мне всё знаешь:

2 когда сажусь, когда встаю, все мои мысли узнаёшь издалека.

3 Тебе известно всё: когда ложусь, иль дом свой покидаю, обо всех моих поступках знаешь Ты наверняка.

4 Ещё я уст не разомкнул, как Ты всё уже знаешь, что намереваюсь молвить я.

5 Ты, Господи, везде вокруг меня: и впереди, и сзади, и на моём плече Твоя рука.

6 Всё удивительно, что знаешь Ты, постичь я этого не в состоянии.

7 Твой Дух повсюду следует за мной. От Твоего присутствия не укрыться мне.

8 Когда я в небеса пойду, то там Тебя увижу, спущусь под землю — и там Тебя найду.

9 Отправлюсь ли на восток, заре навстречу, иль поселюсь на западе, переплыв моря,

10 Ты даже там ведёшь меня Своей рукою, рукою правою защищаешь Ты меня.

11 Если, желая от Тебя укрыться, я скажу: «Дневной свет превратится в полночь, и темнота меня надёжно спрячет».

12 Но для Тебя и темень не темна, и ночь светла как день. Что свет, что тьма — всё для Тебя едино!

13 Господи, Ты чувствами и мыслями наделил меня, соткав в утробе материнской.

14 Я славлю, Господи, Тебя за то, что я прекрасно сотворён и знаю, что чудесны все творения Твои.

15 Ты обо мне всё знаешь, видел Ты, как в лоне материнском крепли кости и создавалось тело.

16 День за днём Ты видел, как возрастало моё тело. Всем, что есть во мне, меня Ты наделил, и ничего не позабыл.

17 Господи, мысли Твои — превыше понимания людского, никто не в силах их понять.

18 Если бы стал я их считать, они бы число песчинок превышали. Но даже закончив песчинок счёт, я бы не смог все Твои мысли перечесть.

19 Хотел бы я, чтобы Ты уничтожил зло творящих и кровожадных от меня забрал.

20 Накажи всех врагов Твоих, которые оскорбления Тебе наносят и без причины имя упоминающих Твоё.

21 Я ненавижу, Господи, всех тех, кто ненависть к Тебе питают и против Твоих законов выступают.

22 Полною ненавистью ненавижу их, всех их считаю личными врагами.

23 Взгляни же, Господи, и, испытав меня, узнай все сокровенные переживания мои.

24 Сам убедись, что нет во мне греха, всегда веди Своею праведной тропою.

Псалми

Псалом 138

Псалтирь

Псалом 138

1 Для дириґента хору. Псалом Давидів. Господи, — ви́пробував Ти мене та й пізнав,

1 Господи, Ты испытал меня, поэтому Ты обо мне всё знаешь:

2 Ти знаєш сиді́ння моє та встава́ння моє, думку мою розумієш здале́ка.

2 когда сажусь, когда встаю, все мои мысли узнаёшь издалека.

3 Доро́гу мою та лежа́ння моє виміря́єш, і Ти всі путі́ мої знаєш, —

3 Тебе известно всё: когда ложусь, иль дом свой покидаю, обо всех моих поступках знаешь Ты наверняка.

4 бо ще сло́ва нема на моїм язиці́, а вже, Господи, знаєш те все!

4 Ещё я уст не разомкнул, как Ты всё уже знаешь, что намереваюсь молвить я.

5 Оточи́в Ти мене ззаду й спере́ду, і руку Свою надо мною поклав.

5 Ты, Господи, везде вокруг меня: и впереди, и сзади, и на моём плече Твоя рука.

6 Дивне знання́ над моє розумі́ння, високе воно, — я його не подола́ю!

6 Всё удивительно, что знаешь Ты, постичь я этого не в состоянии.

7 Куди я від Духа Твого піду́, і куди я втечу́ від Твого лиця?

7 Твой Дух повсюду следует за мной. От Твоего присутствия не укрыться мне.

8 Якщо я на небо зійду́, — то Ти там, або постелю́ся в шео́лі — ось Ти!

8 Когда я в небеса пойду, то там Тебя увижу, спущусь под землю — и там Тебя найду.

9 Понесу́ся на кри́лах зірни́ці, спочи́ну я на кінці моря,

9 Отправлюсь ли на восток, заре навстречу, иль поселюсь на западе, переплыв моря,

10 — то рука Твоя й там попрова́дить мене, і мене буде трима́ти прави́ця Твоя!

10 Ты даже там ведёшь меня Своей рукою, рукою правою защищаешь Ты меня.

11 Коли б я сказав: „Тільки те́мрява вкриє мене, і ніч — світло для мене“,

11 Если, желая от Тебя укрыться, я скажу: «Дневной свет превратится в полночь, и темнота меня надёжно спрячет».

12 то мене не закриє від Тебе і те́мрява, і ніч буде світити, як день, і темно́та — як світло!

12 Но для Тебя и темень не темна, и ночь светла как день. Что свет, что тьма — всё для Тебя едино!

13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти ви́ткав мене в утро́бі матері моєї, —

13 Господи, Ты чувствами и мыслями наделил меня, соткав в утробе материнской.

14 Прославляю Тебе, що я дивно утво́рений! Дивні діла́ Твої, і душа моя відає ве́льми про це!

14 Я славлю, Господи, Тебя за то, что я прекрасно сотворён и знаю, что чудесны все творения Твои.

15 І кості мої не сховались від Тебе, бо я вчи́нений був в укритті́, я ви́тканий був у глиби́нах землі!

15 Ты обо мне всё знаешь, видел Ты, как в лоне материнском крепли кости и создавалось тело.

16 Мого за́родка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчи́нені, коли жодного з них не було́...

16 День за днём Ты видел, как возрастало моё тело. Всем, что есть во мне, меня Ты наделил, и ничего не позабыл.

17 Які дорогі́ мені стали думки́ Твої, Боже, як побі́льшилося їх число,-

17 Господи, мысли Твои — превыше понимания людского, никто не в силах их понять.

18 перелі́чую їх, — численні́ші вони від піску́! Як пробу́джуюся, — то я ще з Тобою.

18 Если бы стал я их считать, они бы число песчинок превышали. Но даже закончив песчинок счёт, я бы не смог все Твои мысли перечесть.

19 Якби, Боже, врази́в Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!

19 Хотел бы я, чтобы Ты уничтожил зло творящих и кровожадных от меня забрал.

20 Вони називають підсту́пно Тебе, Твої вороги на марно́ту пускаються!

20 Накажи всех врагов Твоих, которые оскорбления Тебе наносят и без причины имя упоминающих Твоё.

21 Отож, ненави́джу Твоїх ненави́сників, Господи, і Твоїх заколо́тників бри́джусь:

21 Я ненавижу, Господи, всех тех, кто ненависть к Тебе питают и против Твоих законов выступают.

22 повною не́навистю я нена́виджу їх, вони стали мені ворогами!

22 Полною ненавистью ненавижу их, всех их считаю личными врагами.

23 Ви́пробуй, Боже, мене, — і пізнай моє серце, досліди́ Ти мене, — і пізнай мої за́думи,

23 Взгляни же, Господи, и, испытав меня, узнай все сокровенные переживания мои.

24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попрова́дь!

24 Сам убедись, что нет во мне греха, всегда веди Своею праведной тропою.