CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Бут. 19
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Буття

Розділ 19

1 І прибули́ оби́два Анголи́ до Содому надвечір, а Лот сидів у брамі содомській. І побачив Лот, і встав їм назустріч, і вклонився обличчям до землі,

2 та й промовив: „Ось, панове мої, зайдіть до дому вашого раба, і переночуйте, і помийте ноги свої, а рано встанете й пі́дете на дорогу свою“. А вони відказали: „Ні, бо будемо ми ночувати на вулиці“.

3 А він сильно на них налягав, і вони до нього з дороги зійшли, і ввійшли до дому його. І вчинив він для них прийняття, і напік прісного — і їли вони.

4 Ще вони не полягали, а люди того міста, люди Содому — від малого аж до старого, увесь наро́д звідусюди оточили той дім.

5 І вони закричали до Лота, і сказали йому: „Де ті мужі, що ночі цієї до тебе прийшли? Виведи їх до нас, — щоб нам їх пізнати!“

6 І Лот вийшов до входу до них, а двері замкнув за собою,

7 і сказав: „Браття мої, — не чиніть лихого!

8 Ось у мене дві доньки, що мужа не пізнали. Нехай я їх до вас виведу, а ви їм робіть, що вам до вподоби. Тільки мужам оцім не робіть нічого, бо на те вони прийшли під тінь даху мого“.

9 А вони закричали: „Іди собі геть!“ І сказали: „Цей один був прийшов, щоб пожити чужинцем, а він став тут суддею! Тепер ми зло гірше тобі заподієм, ніж їм!“ І сильно вони налягали на мужа, на Лота, і підійшли, щоб висадити двері.

10 Тоді вистромили свою руку ті мужі, і впровадили Лота до себе до дому, а двері замкнули.

11 А людей, що при вході до дому зібрались, вони вдарили сліпотою, — від малого аж до великого. І ті попомучилися, шукаючи входу.

12 І сказали ті мужі до Лота: „Ще хто в тебе тут? Зятів і синів своїх, і дочок своїх, і все, що в місті твоє, — виведи з цього місця,

13 бо ми знищимо це місце, бо збільшився їхній крик перед Господом, і Господь послав нас, щоб знищити його“.

14 І вийшов Лот, і промовив до зятів своїх, що мали взяти дочок його, і сказав: „Уставайте, вийдіть із цього місця, бо Господь знищить місто“. Але в очах зятів він здавався як жартун.

15 А коли зійшла світова зірниця, то Анголи принагля́ли Лота, говорячи: „Уставай, візьми жінку свою та обох дочок своїх, що знаходяться тут, щоб тобі не загинути через гріх цього міста“.

16 А що він вагався, то ті мужі — через Господню до нього любов — схопили за руку його, і за руку жінки його, і за руку обох дочок його, і вивели його, і поставили поза містом.

17 І сталося, коли один з них виводив їх поза місто, то промовив: „Рятуй свою душу, — не оглядайся позад себе, і не затримуйся ніде в околиці. Ховайся на го́ру, щоб тобі не загинути“.

18 А Лот їм відказав: „Ні ж бо, Господи!

19 Ось Твій раб знайшов милість в очах Твоїх, і Ти побільшив Свою милість, що зробив її зо мною, щоб зберегти при житті мою душу; але я не встигну сховатись на го́ру, щоб бува не спіткало мене зло, і я помру.

20 Ось місто це близьке, щоб утекти туди, а воно — маленьке. Нехай сховаюсь я туди, — чи ж воно не маленьке? — і буде жити душа моя“.

21 І відказав Він до нього: „Ось Я прихиливсь до твого проха́ння, щоб не зруйнувати мі́ста, про яке ти казав.

22 Швидко сховайся туди, бо Я не зможу нічого зробити, аж поки не при́йдеш туди“. Тому й назвав ім'я́ тому місту: Цоар.

23 Сонце зійшло над землею, а Лот прибув до Цоару.

24 І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню́, від Господа з неба.

25 I поруйнував ті міста, і всю околицю, і всіх мешканців міст, і рослинність землі.

26 А жінка його, Ло́това, озирнулася позад нього, — і стала стовпом соляним!

27 І встав Авраам рано вранці, і подався до місця, де стояв був він перед лицем Господнім.

28 І він подивився на Содом та Гомору, і на всю поверхню землі тієї околиці. І побачив: ось здіймається дим від землі, немов дим із вапнярки...

29 І сталося, як нищив Бог міста тієї околиці, то згадав Бог Авраама, і вислав Лота з сере́дини руїни, коли руйнував ті міста, що сидів у них Лот.

30 І піднявся Лот із Цоару, і осів на горі, й обидві дочки́ його з ним, бо боявся пробува́ти в Цоарі. І осів у печері, він та обидві дочки його.

31 І промовила старша молодшій: „Наш ба́тько старий, а чоловіка немає в цім краї, щоб прийшов до нас, як звичайно на цілій землі.

32 Ходи, — напіймо свого ба́тька вином, і покладімося з ним. І оживимо наща́дків від нашого батька“.

33 І ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І прийшла старша та й поклалася з батьком своїм. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...

34 І сталося другого дня, і старша сказала молодшій: „Ось я минулої ночі поклалась була з своїм батьком. Напіймо його вином також ночі цієї, і прийди ти, покладися з ним, — і оживимо наща́дків від нашого батька“.

35 І також ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І встала молодша та й поклалася з ним. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...

36 І завагітніли обидві Лотові дочки від батька свого.

37 І вродила старша сина, і назвала ім'я́ йому: Моав. Він батько моавів аж до цього дня.

38 А молодша — вона вродила також, і назвала ймення йому: Бен-Аммі. Він батько сині́в Аммону аж до цього дня.

Бытие

Глава 19

1 И пришли935 те два8147 Ангела4397 в Содом5467 вечером,6153 когда Лот3876 сидел3427 у ворот8179 Содома.5467 Лот3876 увидел,7200 и встал,6965 чтобы встретить7125 их, и поклонился7812 лицем639 до земли776

2 и сказал:559 государи113 мои! зайдите5493 в дом1004 раба5650 вашего и ночуйте,3885 и умойте7364 ноги7272 ваши, и встаньте7925 поутру7925 и пойдете1980 в путь1870 свой. Но они сказали:559 нет, мы ночуем3885 на улице.7339

3 Он же сильно3966 упрашивал6484 их; и они пошли5493 к нему и пришли935 в дом1004 его. Он сделал6213 им угощение4960 и испек644 пресные4682 хлебы,4682 и они ели.398

4 Еще не легли7901 они спать,7901 как городские5892 жители,582 Содомляне,5467 от молодого5288 до старого,2205 весь народ5971 со всех концов7097 города, окружили5437 дом1004

5 и вызвали7121 Лота3876 и говорили559 ему: где люди,582 пришедшие935 к тебе на ночь?3915 выведи3318 их к нам; мы познаем3045 их.

6 Лот3876 вышел3318 к ним ко входу,6607 и запер5462 за310 собою дверь,1817

7 и сказал:559 братья251 мои, не делайте7489 зла;7489

8 вот у меня две8147 дочери,1323 которые не познали3045 мужа;376 лучше я выведу3318 их к вам, делайте6213 с ними, что вам5869 угодно,2896 только людям582 сим411 не делайте6213 ничего,4081697 так как они пришли935 под кров6738 дома6982 моего.

9 Но они сказали:559 пойди5066 сюда.1973 И сказали:559 вот259 пришлец,9351481 и хочет8199 судить?8199 теперь мы хуже7489 поступим7489 с тобою, нежели с ними. И очень3966 приступали6484 к человеку376 сему, к Лоту,3876 и подошли,5066 чтобы выломать7665 дверь.1817

10 Тогда мужи582 те простерли7971 руки3027 свои и ввели935 Лота3876 к себе в дом,1004 и дверь1817 заперли;5462

11 а людей,582 бывших при входе6607 в дом,1004 поразили5221 слепотою,5575 от малого6996 до большого,1419 так что они измучились,3811 искав4672 входа.6607

12 Сказали559 мужи582 те Лоту:3876 кто4310 у тебя есть еще здесь?6311 зять2860 ли, сыновья1121 ли твои, дочери1323 ли твои, и кто834 бы ни был у тебя в городе,5892 всех выведи3318 из сего места,4725

13 ибо мы587 истребим7843853 сие место,4725 потому что велик1431 вопль6818 на854 жителей его к6440 Господу,3068 и Господь3068 послал7971 нас истребить7843 его.

14 И вышел3318 Лот,3876 и говорил1696 с зятьями2860 своими, которые брали3947 за себя дочерей1323 его, и сказал:559 встаньте,6965 выйдите3318 из сего места,4725 ибо Господь3068 истребит7843 сей город.5892 Но зятьям2860 его показалось,5869 что он шутит.6711

15 Когда3644 взошла5927 заря,7837 Ангелы4397 начали213 торопить213 Лота,3876 говоря:559 встань,6965 возьми3947 жену802 твою и двух8147 дочерей1323 твоих, которые у4672 тебя, чтобы не погибнуть5595 тебе за беззакония5771 города.5892

16 И как он медлил,4102 то мужи582 те, по милости2551 к нему Господней,3068 взяли2388 за руку3027 его и жену3027802 его, и двух8147 дочерей1323 его, и вывели3318 его и поставили3240 его вне2351 города.5892

17 Когда же вывели3318 их вон,2351 то один из них сказал:559 спасай44225921 душу5315 свою; не оглядывайся5027 назад310 и нигде не останавливайся5975 в окрестности3603 сей; спасайся4422 на гору,2022 чтобы тебе не погибнуть.5595

18 Но Лот3876 сказал559 им: нет, Владыка!113

19 вот, раб5650 Твой обрел4672 благоволение2580 пред очами5869 Твоими, и велика1431 милость2617 Твоя, которую Ты сделал6213 со мною,5978 что спас2421 жизнь5315 мою; но я не могу3201 спасаться4422 на гору,2022 чтоб не застигла1692 меня беда7451 и мне не умереть;4191

20 вот, ближе7138 бежать5127 в сей город,5892 он1931 же мал;4705 побегу4422 я туда, — он же мал;4705 и сохранится2421 жизнь5315 моя.

21 И сказал559 ему: вот,2009 в угодность тебе6440 Я сделаю5375 и это:1697 не ниспровергну2015 города,5892 о котором834 ты говоришь;1696

22 поспешай,4116 спасайся4422 туда, ибо Я не могу3201 сделать6213 дела,1697 доколе ты не придешь935 туда. Потому и назван7121 город5892 сей: Сигор.6820

23 Солнце8121 взошло3318 над землею,776 и Лот3876 пришел935 в Сигор.6820

24 И пролил4305 Господь3068 на Содом5467 и Гоморру6017 дождем4305 серу1614 и огонь784 от Господа3068 с неба,8064

25 и ниспроверг2015 города5892 сии,411 и всю окрестность3603 сию, и всех жителей3427 городов5892 сих, и произрастания6780 земли.127

26 Жена802 же Лотова оглянулась5027 позади310 его, и стала соляным4417 столпом.5333

27 И встал7925 Авраам85 рано7925 утром1242 и пошел на место,4725 где стоял5975 пред3942 лицем3942 Господа,3068

28 и посмотрел8259 к59216440 Содому5467 и Гоморре6017 и на59216440 все пространство776 окрестности3603 и увидел:7200 вот, дым7008 поднимается5927 с земли,776 как дым7008 из печи.3536

29 И было,430 когда Бог истреблял7843 города5892 окрестности3603 сей, вспомнил2142 Бог430 об Аврааме85 и выслал7971 Лота3876 из среды8432 истребления,2018 когда ниспровергал2015 города,5892 в которых2004 жил3427 Лот.3876

30 И вышел5927 Лот3876 из Сигора6820 и стал3427 жить3427 в горе,2022 и с ним две8147 дочери1323 его, ибо он боялся3372 жить3427 в Сигоре.6820 И жил3427 в пещере,4631 и с ним две8147 дочери1323 его.

31 И сказала559 старшая1067 младшей:6810 отец1 наш стар,2204 и нет человека376 на земле,776 который вошел935 бы к нам по обычаю1870 всей земли;776

32 итак3212 напоим8248 отца1 нашего вином,3196 и переспим7901 с ним, и восставим2421 от отца1 нашего племя.2233

33 И напоили8248 отца1 своего вином3196 в ту ночь;3915 и вошла935 старшая1067 и спала7901 с отцом1 своим: а он не знал,3045 когда она легла7901 и когда встала.6965

34 На другой4283 день4283 старшая1067 сказала559 младшей:6810 вот, я спала7901 вчера570 с отцом1 моим; напоим8248 его вином3196 и в эту ночь;3915 и ты войди,935 спи7901 с ним, и восставим2421 от отца1 нашего племя.2233

35 И напоили8248 отца1 своего вином3196 и в эту1931 ночь;3915 и вошла6965 младшая6810 и спала7901 с ним; и он не знал,3045 когда она легла7901 и когда встала.6965

36 И сделались обе8147 дочери1323 Лотовы3876 беременными2029 от отца1 своего,

37 и родила3205 старшая1067 сына,1121 и нарекла7121 ему имя:8034 Моав.4124 Он1931 отец1 Моавитян4124 доныне.3117

38 И младшая6810 также родила3205 сына,1121 и нарекла7121 ему имя:8034 Бен-Амми.1151 Он отец1 Аммонитян11215983 доныне.3117

Буття

Розділ 19

Бытие

Глава 19

1 І прибули́ оби́два Анголи́ до Содому надвечір, а Лот сидів у брамі содомській. І побачив Лот, і встав їм назустріч, і вклонився обличчям до землі,

1 И пришли935 те два8147 Ангела4397 в Содом5467 вечером,6153 когда Лот3876 сидел3427 у ворот8179 Содома.5467 Лот3876 увидел,7200 и встал,6965 чтобы встретить7125 их, и поклонился7812 лицем639 до земли776

2 та й промовив: „Ось, панове мої, зайдіть до дому вашого раба, і переночуйте, і помийте ноги свої, а рано встанете й пі́дете на дорогу свою“. А вони відказали: „Ні, бо будемо ми ночувати на вулиці“.

2 и сказал:559 государи113 мои! зайдите5493 в дом1004 раба5650 вашего и ночуйте,3885 и умойте7364 ноги7272 ваши, и встаньте7925 поутру7925 и пойдете1980 в путь1870 свой. Но они сказали:559 нет, мы ночуем3885 на улице.7339

3 А він сильно на них налягав, і вони до нього з дороги зійшли, і ввійшли до дому його. І вчинив він для них прийняття, і напік прісного — і їли вони.

3 Он же сильно3966 упрашивал6484 их; и они пошли5493 к нему и пришли935 в дом1004 его. Он сделал6213 им угощение4960 и испек644 пресные4682 хлебы,4682 и они ели.398

4 Ще вони не полягали, а люди того міста, люди Содому — від малого аж до старого, увесь наро́д звідусюди оточили той дім.

4 Еще не легли7901 они спать,7901 как городские5892 жители,582 Содомляне,5467 от молодого5288 до старого,2205 весь народ5971 со всех концов7097 города, окружили5437 дом1004

5 І вони закричали до Лота, і сказали йому: „Де ті мужі, що ночі цієї до тебе прийшли? Виведи їх до нас, — щоб нам їх пізнати!“

5 и вызвали7121 Лота3876 и говорили559 ему: где люди,582 пришедшие935 к тебе на ночь?3915 выведи3318 их к нам; мы познаем3045 их.

6 І Лот вийшов до входу до них, а двері замкнув за собою,

6 Лот3876 вышел3318 к ним ко входу,6607 и запер5462 за310 собою дверь,1817

7 і сказав: „Браття мої, — не чиніть лихого!

7 и сказал:559 братья251 мои, не делайте7489 зла;7489

8 Ось у мене дві доньки, що мужа не пізнали. Нехай я їх до вас виведу, а ви їм робіть, що вам до вподоби. Тільки мужам оцім не робіть нічого, бо на те вони прийшли під тінь даху мого“.

8 вот у меня две8147 дочери,1323 которые не познали3045 мужа;376 лучше я выведу3318 их к вам, делайте6213 с ними, что вам5869 угодно,2896 только людям582 сим411 не делайте6213 ничего,4081697 так как они пришли935 под кров6738 дома6982 моего.

9 А вони закричали: „Іди собі геть!“ І сказали: „Цей один був прийшов, щоб пожити чужинцем, а він став тут суддею! Тепер ми зло гірше тобі заподієм, ніж їм!“ І сильно вони налягали на мужа, на Лота, і підійшли, щоб висадити двері.

9 Но они сказали:559 пойди5066 сюда.1973 И сказали:559 вот259 пришлец,9351481 и хочет8199 судить?8199 теперь мы хуже7489 поступим7489 с тобою, нежели с ними. И очень3966 приступали6484 к человеку376 сему, к Лоту,3876 и подошли,5066 чтобы выломать7665 дверь.1817

10 Тоді вистромили свою руку ті мужі, і впровадили Лота до себе до дому, а двері замкнули.

10 Тогда мужи582 те простерли7971 руки3027 свои и ввели935 Лота3876 к себе в дом,1004 и дверь1817 заперли;5462

11 А людей, що при вході до дому зібрались, вони вдарили сліпотою, — від малого аж до великого. І ті попомучилися, шукаючи входу.

11 а людей,582 бывших при входе6607 в дом,1004 поразили5221 слепотою,5575 от малого6996 до большого,1419 так что они измучились,3811 искав4672 входа.6607

12 І сказали ті мужі до Лота: „Ще хто в тебе тут? Зятів і синів своїх, і дочок своїх, і все, що в місті твоє, — виведи з цього місця,

12 Сказали559 мужи582 те Лоту:3876 кто4310 у тебя есть еще здесь?6311 зять2860 ли, сыновья1121 ли твои, дочери1323 ли твои, и кто834 бы ни был у тебя в городе,5892 всех выведи3318 из сего места,4725

13 бо ми знищимо це місце, бо збільшився їхній крик перед Господом, і Господь послав нас, щоб знищити його“.

13 ибо мы587 истребим7843853 сие место,4725 потому что велик1431 вопль6818 на854 жителей его к6440 Господу,3068 и Господь3068 послал7971 нас истребить7843 его.

14 І вийшов Лот, і промовив до зятів своїх, що мали взяти дочок його, і сказав: „Уставайте, вийдіть із цього місця, бо Господь знищить місто“. Але в очах зятів він здавався як жартун.

14 И вышел3318 Лот,3876 и говорил1696 с зятьями2860 своими, которые брали3947 за себя дочерей1323 его, и сказал:559 встаньте,6965 выйдите3318 из сего места,4725 ибо Господь3068 истребит7843 сей город.5892 Но зятьям2860 его показалось,5869 что он шутит.6711

15 А коли зійшла світова зірниця, то Анголи принагля́ли Лота, говорячи: „Уставай, візьми жінку свою та обох дочок своїх, що знаходяться тут, щоб тобі не загинути через гріх цього міста“.

15 Когда3644 взошла5927 заря,7837 Ангелы4397 начали213 торопить213 Лота,3876 говоря:559 встань,6965 возьми3947 жену802 твою и двух8147 дочерей1323 твоих, которые у4672 тебя, чтобы не погибнуть5595 тебе за беззакония5771 города.5892

16 А що він вагався, то ті мужі — через Господню до нього любов — схопили за руку його, і за руку жінки його, і за руку обох дочок його, і вивели його, і поставили поза містом.

16 И как он медлил,4102 то мужи582 те, по милости2551 к нему Господней,3068 взяли2388 за руку3027 его и жену3027802 его, и двух8147 дочерей1323 его, и вывели3318 его и поставили3240 его вне2351 города.5892

17 І сталося, коли один з них виводив їх поза місто, то промовив: „Рятуй свою душу, — не оглядайся позад себе, і не затримуйся ніде в околиці. Ховайся на го́ру, щоб тобі не загинути“.

17 Когда же вывели3318 их вон,2351 то один из них сказал:559 спасай44225921 душу5315 свою; не оглядывайся5027 назад310 и нигде не останавливайся5975 в окрестности3603 сей; спасайся4422 на гору,2022 чтобы тебе не погибнуть.5595

18 А Лот їм відказав: „Ні ж бо, Господи!

18 Но Лот3876 сказал559 им: нет, Владыка!113

19 Ось Твій раб знайшов милість в очах Твоїх, і Ти побільшив Свою милість, що зробив її зо мною, щоб зберегти при житті мою душу; але я не встигну сховатись на го́ру, щоб бува не спіткало мене зло, і я помру.

19 вот, раб5650 Твой обрел4672 благоволение2580 пред очами5869 Твоими, и велика1431 милость2617 Твоя, которую Ты сделал6213 со мною,5978 что спас2421 жизнь5315 мою; но я не могу3201 спасаться4422 на гору,2022 чтоб не застигла1692 меня беда7451 и мне не умереть;4191

20 Ось місто це близьке, щоб утекти туди, а воно — маленьке. Нехай сховаюсь я туди, — чи ж воно не маленьке? — і буде жити душа моя“.

20 вот, ближе7138 бежать5127 в сей город,5892 он1931 же мал;4705 побегу4422 я туда, — он же мал;4705 и сохранится2421 жизнь5315 моя.

21 І відказав Він до нього: „Ось Я прихиливсь до твого проха́ння, щоб не зруйнувати мі́ста, про яке ти казав.

21 И сказал559 ему: вот,2009 в угодность тебе6440 Я сделаю5375 и это:1697 не ниспровергну2015 города,5892 о котором834 ты говоришь;1696

22 Швидко сховайся туди, бо Я не зможу нічого зробити, аж поки не при́йдеш туди“. Тому й назвав ім'я́ тому місту: Цоар.

22 поспешай,4116 спасайся4422 туда, ибо Я не могу3201 сделать6213 дела,1697 доколе ты не придешь935 туда. Потому и назван7121 город5892 сей: Сигор.6820

23 Сонце зійшло над землею, а Лот прибув до Цоару.

23 Солнце8121 взошло3318 над землею,776 и Лот3876 пришел935 в Сигор.6820

24 І Господь послав на Содом та Гомору дощ із сірки й огню́, від Господа з неба.

24 И пролил4305 Господь3068 на Содом5467 и Гоморру6017 дождем4305 серу1614 и огонь784 от Господа3068 с неба,8064

25 I поруйнував ті міста, і всю околицю, і всіх мешканців міст, і рослинність землі.

25 и ниспроверг2015 города5892 сии,411 и всю окрестность3603 сию, и всех жителей3427 городов5892 сих, и произрастания6780 земли.127

26 А жінка його, Ло́това, озирнулася позад нього, — і стала стовпом соляним!

26 Жена802 же Лотова оглянулась5027 позади310 его, и стала соляным4417 столпом.5333

27 І встав Авраам рано вранці, і подався до місця, де стояв був він перед лицем Господнім.

27 И встал7925 Авраам85 рано7925 утром1242 и пошел на место,4725 где стоял5975 пред3942 лицем3942 Господа,3068

28 І він подивився на Содом та Гомору, і на всю поверхню землі тієї околиці. І побачив: ось здіймається дим від землі, немов дим із вапнярки...

28 и посмотрел8259 к59216440 Содому5467 и Гоморре6017 и на59216440 все пространство776 окрестности3603 и увидел:7200 вот, дым7008 поднимается5927 с земли,776 как дым7008 из печи.3536

29 І сталося, як нищив Бог міста тієї околиці, то згадав Бог Авраама, і вислав Лота з сере́дини руїни, коли руйнував ті міста, що сидів у них Лот.

29 И было,430 когда Бог истреблял7843 города5892 окрестности3603 сей, вспомнил2142 Бог430 об Аврааме85 и выслал7971 Лота3876 из среды8432 истребления,2018 когда ниспровергал2015 города,5892 в которых2004 жил3427 Лот.3876

30 І піднявся Лот із Цоару, і осів на горі, й обидві дочки́ його з ним, бо боявся пробува́ти в Цоарі. І осів у печері, він та обидві дочки його.

30 И вышел5927 Лот3876 из Сигора6820 и стал3427 жить3427 в горе,2022 и с ним две8147 дочери1323 его, ибо он боялся3372 жить3427 в Сигоре.6820 И жил3427 в пещере,4631 и с ним две8147 дочери1323 его.

31 І промовила старша молодшій: „Наш ба́тько старий, а чоловіка немає в цім краї, щоб прийшов до нас, як звичайно на цілій землі.

31 И сказала559 старшая1067 младшей:6810 отец1 наш стар,2204 и нет человека376 на земле,776 который вошел935 бы к нам по обычаю1870 всей земли;776

32 Ходи, — напіймо свого ба́тька вином, і покладімося з ним. І оживимо наща́дків від нашого батька“.

32 итак3212 напоим8248 отца1 нашего вином,3196 и переспим7901 с ним, и восставим2421 от отца1 нашего племя.2233

33 І ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І прийшла старша та й поклалася з батьком своїм. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...

33 И напоили8248 отца1 своего вином3196 в ту ночь;3915 и вошла935 старшая1067 и спала7901 с отцом1 своим: а он не знал,3045 когда она легла7901 и когда встала.6965

34 І сталося другого дня, і старша сказала молодшій: „Ось я минулої ночі поклалась була з своїм батьком. Напіймо його вином також ночі цієї, і прийди ти, покладися з ним, — і оживимо наща́дків від нашого батька“.

34 На другой4283 день4283 старшая1067 сказала559 младшей:6810 вот, я спала7901 вчера570 с отцом1 моим; напоим8248 его вином3196 и в эту ночь;3915 и ты войди,935 спи7901 с ним, и восставим2421 от отца1 нашего племя.2233

35 І також ночі тієї вони напоїли вином свого батька. І встала молодша та й поклалася з ним. А він не знав, коли вона лягла й коли встала...

35 И напоили8248 отца1 своего вином3196 и в эту1931 ночь;3915 и вошла6965 младшая6810 и спала7901 с ним; и он не знал,3045 когда она легла7901 и когда встала.6965

36 І завагітніли обидві Лотові дочки від батька свого.

36 И сделались обе8147 дочери1323 Лотовы3876 беременными2029 от отца1 своего,

37 І вродила старша сина, і назвала ім'я́ йому: Моав. Він батько моавів аж до цього дня.

37 и родила3205 старшая1067 сына,1121 и нарекла7121 ему имя:8034 Моав.4124 Он1931 отец1 Моавитян4124 доныне.3117

38 А молодша — вона вродила також, і назвала ймення йому: Бен-Аммі. Він батько сині́в Аммону аж до цього дня.

38 И младшая6810 также родила3205 сына,1121 и нарекла7121 ему имя:8034 Бен-Амми.1151 Он отец1 Аммонитян11215983 доныне.3117