БуттяРозділ 21 |
1 |
2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог. |
3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак. |
4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому. |
5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його. |
6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“. |
7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“. |
8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака. |
9 |
10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“. |
11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його. |
12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство. |
13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“. |
14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева. |
15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів. |
16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала. |
17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там. |
18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“. |
19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця. |
20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник. |
21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю. |
22 |
23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“. |
24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“ |
25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби. |
26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“. |
27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову. |
28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно. |
29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“ |
30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“. |
31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони. |
32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського. |
33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного. |
34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів. |
БытиеГлава 21 |
1 |
2 Сарра забеременела и родила Аврааму сына, когда тот уже состарился, в то самое время, как обещал ему Бог. |
3 Авраам дал новорожденному сыну, которого родила ему Сарра, имя Исаак. |
4 Когда его сыну Исааку исполнилось восемь дней, Авраам обрезал его, как велел ему Бог. |
5 Аврааму было сто лет, когда у него родился сын Исаак. |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 и сказала Аврааму: |
11 |
12 Но Бог сказал ему: |
13 Но Я произведу народ и от сына рабыни, потому что и он — твой потомок. |
14 |
15 |
16 и, отойдя, села неподалеку, на расстоянии выстрела из лука, потому что думала: «Не стану смотреть, как мальчик умирает». И сидя там неподалеку, она разрыдалась. |
17 |
18 Вставай, подними мальчика и возьми его за руку, потому что Я произведу от него великий народ. |
19 |
20 |
21 Он жил в пустыне Паран, и мать взяла для него жену из Египта. |
22 |
23 Поклянись же мне здесь перед Богом, что ты не поступишь вероломно ни со мной, ни с моими детьми, ни с моим потомством. Окажи мне и стране, в которой ты живешь как пришелец, ту же милость, какую я оказал тебе. |
24 |
25 |
26 Но Авимелех сказал: |
27 |
28 Авраам отделил из стада семь молодых овец, |
29 и Авимелех спросил Авраама: |
30 |
31 |
32 |
33 Авраам посадил в Вирсавии тамариск и призвал там имя Господа, Бога Вечного. |
34 Авраам жил на земле филистимлян долгое время. |
БуттяРозділ 21 |
БытиеГлава 21 |
1 |
1 |
2 І Сарра зачала́, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог. |
2 Сарра забеременела и родила Аврааму сына, когда тот уже состарился, в то самое время, как обещал ему Бог. |
3 І назвав Авраам ім'я́ синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак. |
3 Авраам дал новорожденному сыну, которого родила ему Сарра, имя Исаак. |
4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому. |
4 Когда его сыну Исааку исполнилось восемь дней, Авраам обрезал его, как велел ему Бог. |
5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його. |
5 Аврааму было сто лет, когда у него родился сын Исаак. |
6 І промовила Сарра: „Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене“. |
6 |
7 І промовила: „Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його“. |
7 |
8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака. |
8 |
9 |
9 |
10 I сказала вона Авраамові: „Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком“. |
10 и сказала Аврааму: |
11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його. |
11 |
12 І промовив Господь Авраамові: „Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство. |
12 Но Бог сказал ему: |
13 І також сина невільниці тієї — учиню його наро́дом, бо він — твоє насіння“. |
13 Но Я произведу народ и от сына рабыни, потому что и он — твой потомок. |
14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка́ води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер-Шева. |
14 |
15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів. |
15 |
16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: „Нехай я не бачу смерти цієї дитини!“ І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала. |
16 и, отойдя, села неподалеку, на расстоянии выстрела из лука, потому что думала: «Не стану смотреть, как мальчик умирает». И сидя там неподалеку, она разрыдалась. |
17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: „Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там. |
17 |
18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим наро́дом зроблю Я його“. |
18 Вставай, подними мальчика и возьми его за руку, потому что Я произведу от него великий народ. |
19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця. |
19 |
20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець-лучник. |
20 |
21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського кра́ю. |
21 Он жил в пустыне Паран, и мать взяла для него жену из Египта. |
22 |
22 |
23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробува́єш“. |
23 Поклянись же мне здесь перед Богом, что ты не поступишь вероломно ни со мной, ни с моими детьми, ни с моим потомством. Окажи мне и стране, в которой ты живешь как пришелец, ту же милость, какую я оказал тебе. |
24 І сказав Авраам: „Я присягаю!“ |
24 |
25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби. |
25 |
26 І сказав Авімелех: „Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хібащо сьогодні“. |
26 Но Авимелех сказал: |
27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і оби́два вони склали умову. |
27 |
28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно. |
28 Авраам отделил из стада семь молодых овец, |
29 І сказав Авімелех до Авраама: „Що́ вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?“ |
29 и Авимелех спросил Авраама: |
30 А той відказав: „Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я́ викопав цю криницю“. |
30 |
31 Тому то назвав він це місце Беер-Шева, бо там поклялися вони. |
31 |
32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського. |
32 |
33 А Авраам посадив тамариска в Беер-Шеві, і кликав там Ім'я́ Господа, Бога Вічного. |
33 Авраам посадил в Вирсавии тамариск и призвал там имя Господа, Бога Вечного. |
34 І Авраам пробув́ав у филистимській землі багато днів. |
34 Авраам жил на земле филистимлян долгое время. |