創世記

第30章

1 拉結見己不育、則妒厥姊、謂雅各曰、賜我生子、不然我死矣。

2 雅各怒曰、使爾不育者、在上帝、豈在我乎。

3 曰、我婢辟拉可與同室、彼生之、我撫之、我因以得子。

4 遂以婢辟拉予夫同室。

5 辟拉懷姙生子。

6 拉結命名但、曰、上帝祐我、聽我祈、賜我一子、

7 辟拉再姙生子、

8 拉結命名納大利、曰、我與姊力爭得利。

9 利亞久不姙、以婢悉帕與夫同室。

10 悉帕生子、

11 利亞命名伽得、曰、幸甚。

12 悉帕再生子、

13 利亞命名亞設、曰、我蒙福祉、羣女將謂我有福。〇

14 麥秋至、流便往於田、獲風茄、奉母利亞、拉結謂利亞曰、請以爾子之風茄與我。

15 曰、爾奪我寵、豈微故耶、今欲奪我子之風茄乎。拉結曰、爲汝子之風茄、是夜可與夫偕寢。

16 暮雅各自田歸、利亞出而迓之、曰、爾與我偕入室、我舍我子之風茄以得爾、故是夜與之同室、

17 上帝俯念利亞、賜之懷姙、生五子、

18 利亞命名以薩迦、曰、昔以婢與夫、今蒙上帝給我値。

19 利亞復姙生六子、

20 命名西布倫、曰、上帝賜我嘉賚、我生六子、夫必偕我。

21 後生女、命名底拿、〇

22 上帝眷念拉結、俯聽其祈、使之誕育、

23 懷姙生子、曰、上帝已洒我恥矣。

24 乃命名約瑟、曰、耶和華必復賜子。〇

25 拉結生約瑟、後雅各謂拉班曰、請遣我歸、返於故土。

26 我爲妻子、役事於爾、乃爾所知、盍以妻子賜我、以遣我歸。

27 拉班曰、我知耶和華緣爾錫嘏於我、若得蒙爾恩、與我偕居、

28 請言其値、而我給之。

29 曰我爲爾服役、牧汝羣畜、是爾所知、

30 當我之未至也、所有鮮少、迨我旣至、耶和華錫嘏於爾、滋育蕃多、然我欲成家、將至何時乎。

31 拉班曰、我何以酬爾。曰、爾欲相酬、無需他物、惟有一事、若許則仍爲爾牧。

32 今我將徧閱爾羣畜、凡斑駁成點之山羊、及棕色之綿羊、悉驅之出以爲我値、

33 異日我値置於汝前、凡山羊非斑駁成點、綿羊非棕色者、卽擬我盜、可也。我之公義、以此可徵。

34 拉班曰、可如爾言。

35 當日將牡山羊之有圈點者、牝山羊之斑駁成點、兼雜白文者、及綿羊之棕色者、悉付己子、

36 移之遠方、相去三日、惟雅各仍牧拉班之餘羊。〇

37 遂將楊柳杏楓之枝、擇其嫩者、剝皮成文、使枝之白間露、

38 置枝於溝壑水槽、羣畜來飲之處、與羣相對、使畜飲時、牝牡相誘、

39 羣畜附枝相誘、遂產斑駁圈點者。

40 雅各將羔羊區別之、以己羣驅在一方、與拉班羣中、所有圈與棕色之羊相對、不與拉班羊相雜。

41 遇畜之肥健者相誘、雅各置枝於水道、而當其前、使附枝相誘。

42 若畜之贏弱者、不置之、如是弱歸拉班、肥歸雅各。

43 且生息蕃多、牲畜奴婢駝驢、不可悉數。

Буття

Розділ 30

1 І побачила Рахіль, що вона не вродила Якову. І заздрила Рахіль сестрі своїй, і сказала до Якова: „Дай мені синів! А коли ні, то я вмираю!“

2 І запалився гнів Яковів на Рахіль, і він сказав: „Чи я замість Бога, що затримав від тебе плід утроби?“

3 І сказала вона: „Ось неві́льниця моя Білга. Прийди до неї, і нехай вона вродить на коліна мої, і я також буду мати від неї дітей“.

4 І вона дала йому Білгу, невільницю свою, за жінку. І ввійшов до неї Яків.

5 І завагітніла Білга, і вродила Якову сина.

6 І сказала Рахіль: „Розсудив Бог мене, а також вислухав голос мій, і дав мені сина.“ Тому́ назвала ймення йому: Дан.

7 І завагітніла вона ще, і вродила Білга, невільниця Рахілина, другого сина Якову.

8 І сказала Рахіль: „Великою боротьбою боролась я з сестрою своєю, — і перемогла. І назвала ймення йому: Нефтали́м.

9 І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою невільницю, і дала́ її Якову за жінку.

10 І вродила Зілпа, неві́льниця Леїна, Якову сина.

11 І сказала Лія: „Прийшло щастя“, і назвала ймення йому Ґад.

12 І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, другого сина Якову.

13 І промовила Лія: „То на блаже́нство моє, бо будуть уважати мене за жінку блаженну“. І назвала ймення йому: Аси́р.

14 І пішов Рувим за тих днів, коли жато пшеницю, і знайшов на полі мандрагорові яблучка, і приніс їх до Лії, матері своєї. І сказала Рахіль до Лії: „Дай мені з мандрагорових яблучок сина твого!“

15 А та відказала їй: „Чи мало тобі, що забрала мого чоловіка? І забереш також мандрагорові яблучка сина мого?“ І сказала Рахіль: „Тому то він ляже з тобою цієї ночі за мандрагорові яблучка сина твого!“

16 І прийшов Яків з поля ввечері, а Лія вийшла назустріч і сказала: „Уві́йдеш до мене, бо справді найняла я тебе за мандрагорові яблучка сина мого“. І лежав він із нею ночі тієї.

17 І вислухав Бог Лію, і завагітніла вона, і вродила Якову п'ятого сина.

18 І промовила Лія: „Дав Бог заплату мені, що дала я невільницю свою своєму чоловікові“. І назвала ймення йому: Іссаха́р.

19 І завагітніла Лія ще, і вродила Якову шостого сина.

20 І промовила Лія: „Обдарував мене Бог добрим подарунком, — цим разом замешкає в мене мій чоловік, бо я породила йому шестеро синів“. І назвала ймення йому: Завуло́н.

21 А потому вродила дочку, і назвала ймення їй: Діна.

22 І згадав Бог про Рахіль, і вислухав її Бог, і відчинив їй утробу.

23 І завагітніла вона, і сина вродила, і сказала: „Бог забрав мою ганьбу!“

24 І назвала ймення йому: Йо́сип, кажучи: „Додасть Господь мені іншого сина!“

25 І сталося, коли Рахіль породила Йо́сипа, то сказав Яків до Лавана: „Відпусти мене, і нехай я піду́ до свого місця й до Кра́ю свого.

26 Дай же жінок моїх і дітей моїх, що служив тобі за них, і нехай я піду́, бо ти знаєш службу мою, яку я служив був тобі“.

27 І промовив до нього Лаван: „Коли я знайшов милість в очах твоїх, побудь з нами, бо я зрозумів, що поблагословив мене Господь через тебе“.

28 І далі казав: „Признач собі заплату від мене, — і я дам“.

29 А той відказав: „Ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя зо мною.

30 Бо те мале, що було в тебе до мене, розмножилося на велике, і Господь поблагословив тебе, відко́ли нога моя в тебе. А тепер, коли ж я буду працювати для власного дому?“

31 І сказав Лаван: „Що́ ж я тобі дам?“ А Яків промовив: „Не давай мені нічого. Коли зробиш мені оцю річ, то вернуся, буду пасти отару твою, буду пильнувати.

32 Я сьогодні перейду́ через усю отару твою, щоб вилучити звідти кожну овечку крапчасту й перепола́су, і кожну овечку чорну — з-поміж овець, і переполасе й крапчасте з-поміж кіз, — і це буде заплата мені.

33 І справедливість моя посвідчить за мене в завтрішнім дні, коли при́йдеш гля́нути на заплату мою від тебе. Усе, що воно не крапчасте й не переполасе з-поміж кіз і не чорне з-поміж овець, — крадене воно в мене“.

34 А Лаван відказав: „Так, — нехай буде за словом твоїм!“

35 І того дня вилучив він козлів пасастих і покрапованих, і всі кози крапчасті й переполасі, усе, що біле було́ в ньому, і все чорне серед овець, і дав до рук своїх синів.

36 І визначив дорогу триденну поміж собою й поміж Яковом. А Яків пас позосталу Лаванову отару.

37 І взяв собі Яків сирого кия тополевого, і мігдалового, і каштанового, і налупив з них білих лушпин, відкриваючи білість, що на киях була.

38 І поставив кийки, що їх облупив, перед отарою при жолобах при коритах води, куди отара приходить пити. І вони злучувалися, як прихо́дили пити.

39 І злучувалася отара при киях, і котилася овечками та козами пасастими, крапчастими й переполасими.

40 І відділя́в Яків тих овечок, і ставив отару обличчям до пасастого й до всього чорного серед отари Лавана. І клав свої стада окремо, і не клав їх до отари Лаванової.

41 І бувало, що кожного разу, коли злучувалася отара міцна, то Яків клав при жолобах киї перед очі отари, щоб вона злучувалася при тих киях.

42 А як отара слаба була, то не клав. І ставалось, що слабе припадало Лаванові, а міцніше — Якову.

43 І дуже-дуже зможнів той чоловік. І було в нього багато отар, і невільниці, і раби, і верблюди, і осли.

創世記

第30章

Буття

Розділ 30

1 拉結見己不育、則妒厥姊、謂雅各曰、賜我生子、不然我死矣。

1 І побачила Рахіль, що вона не вродила Якову. І заздрила Рахіль сестрі своїй, і сказала до Якова: „Дай мені синів! А коли ні, то я вмираю!“

2 雅各怒曰、使爾不育者、在上帝、豈在我乎。

2 І запалився гнів Яковів на Рахіль, і він сказав: „Чи я замість Бога, що затримав від тебе плід утроби?“

3 曰、我婢辟拉可與同室、彼生之、我撫之、我因以得子。

3 І сказала вона: „Ось неві́льниця моя Білга. Прийди до неї, і нехай вона вродить на коліна мої, і я також буду мати від неї дітей“.

4 遂以婢辟拉予夫同室。

4 І вона дала йому Білгу, невільницю свою, за жінку. І ввійшов до неї Яків.

5 辟拉懷姙生子。

5 І завагітніла Білга, і вродила Якову сина.

6 拉結命名但、曰、上帝祐我、聽我祈、賜我一子、

6 І сказала Рахіль: „Розсудив Бог мене, а також вислухав голос мій, і дав мені сина.“ Тому́ назвала ймення йому: Дан.

7 辟拉再姙生子、

7 І завагітніла вона ще, і вродила Білга, невільниця Рахілина, другого сина Якову.

8 拉結命名納大利、曰、我與姊力爭得利。

8 І сказала Рахіль: „Великою боротьбою боролась я з сестрою своєю, — і перемогла. І назвала ймення йому: Нефтали́м.

9 利亞久不姙、以婢悉帕與夫同室。

9 І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою невільницю, і дала́ її Якову за жінку.

10 悉帕生子、

10 І вродила Зілпа, неві́льниця Леїна, Якову сина.

11 利亞命名伽得、曰、幸甚。

11 І сказала Лія: „Прийшло щастя“, і назвала ймення йому Ґад.

12 悉帕再生子、

12 І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, другого сина Якову.

13 利亞命名亞設、曰、我蒙福祉、羣女將謂我有福。〇

13 І промовила Лія: „То на блаже́нство моє, бо будуть уважати мене за жінку блаженну“. І назвала ймення йому: Аси́р.

14 麥秋至、流便往於田、獲風茄、奉母利亞、拉結謂利亞曰、請以爾子之風茄與我。

14 І пішов Рувим за тих днів, коли жато пшеницю, і знайшов на полі мандрагорові яблучка, і приніс їх до Лії, матері своєї. І сказала Рахіль до Лії: „Дай мені з мандрагорових яблучок сина твого!“

15 曰、爾奪我寵、豈微故耶、今欲奪我子之風茄乎。拉結曰、爲汝子之風茄、是夜可與夫偕寢。

15 А та відказала їй: „Чи мало тобі, що забрала мого чоловіка? І забереш також мандрагорові яблучка сина мого?“ І сказала Рахіль: „Тому то він ляже з тобою цієї ночі за мандрагорові яблучка сина твого!“

16 暮雅各自田歸、利亞出而迓之、曰、爾與我偕入室、我舍我子之風茄以得爾、故是夜與之同室、

16 І прийшов Яків з поля ввечері, а Лія вийшла назустріч і сказала: „Уві́йдеш до мене, бо справді найняла я тебе за мандрагорові яблучка сина мого“. І лежав він із нею ночі тієї.

17 上帝俯念利亞、賜之懷姙、生五子、

17 І вислухав Бог Лію, і завагітніла вона, і вродила Якову п'ятого сина.

18 利亞命名以薩迦、曰、昔以婢與夫、今蒙上帝給我値。

18 І промовила Лія: „Дав Бог заплату мені, що дала я невільницю свою своєму чоловікові“. І назвала ймення йому: Іссаха́р.

19 利亞復姙生六子、

19 І завагітніла Лія ще, і вродила Якову шостого сина.

20 命名西布倫、曰、上帝賜我嘉賚、我生六子、夫必偕我。

20 І промовила Лія: „Обдарував мене Бог добрим подарунком, — цим разом замешкає в мене мій чоловік, бо я породила йому шестеро синів“. І назвала ймення йому: Завуло́н.

21 後生女、命名底拿、〇

21 А потому вродила дочку, і назвала ймення їй: Діна.

22 上帝眷念拉結、俯聽其祈、使之誕育、

22 І згадав Бог про Рахіль, і вислухав її Бог, і відчинив їй утробу.

23 懷姙生子、曰、上帝已洒我恥矣。

23 І завагітніла вона, і сина вродила, і сказала: „Бог забрав мою ганьбу!“

24 乃命名約瑟、曰、耶和華必復賜子。〇

24 І назвала ймення йому: Йо́сип, кажучи: „Додасть Господь мені іншого сина!“

25 拉結生約瑟、後雅各謂拉班曰、請遣我歸、返於故土。

25 І сталося, коли Рахіль породила Йо́сипа, то сказав Яків до Лавана: „Відпусти мене, і нехай я піду́ до свого місця й до Кра́ю свого.

26 我爲妻子、役事於爾、乃爾所知、盍以妻子賜我、以遣我歸。

26 Дай же жінок моїх і дітей моїх, що служив тобі за них, і нехай я піду́, бо ти знаєш службу мою, яку я служив був тобі“.

27 拉班曰、我知耶和華緣爾錫嘏於我、若得蒙爾恩、與我偕居、

27 І промовив до нього Лаван: „Коли я знайшов милість в очах твоїх, побудь з нами, бо я зрозумів, що поблагословив мене Господь через тебе“.

28 請言其値、而我給之。

28 І далі казав: „Признач собі заплату від мене, — і я дам“.

29 曰我爲爾服役、牧汝羣畜、是爾所知、

29 А той відказав: „Ти знаєш, як я служив тобі, і якою стала худоба твоя зо мною.

30 當我之未至也、所有鮮少、迨我旣至、耶和華錫嘏於爾、滋育蕃多、然我欲成家、將至何時乎。

30 Бо те мале, що було в тебе до мене, розмножилося на велике, і Господь поблагословив тебе, відко́ли нога моя в тебе. А тепер, коли ж я буду працювати для власного дому?“

31 拉班曰、我何以酬爾。曰、爾欲相酬、無需他物、惟有一事、若許則仍爲爾牧。

31 І сказав Лаван: „Що́ ж я тобі дам?“ А Яків промовив: „Не давай мені нічого. Коли зробиш мені оцю річ, то вернуся, буду пасти отару твою, буду пильнувати.

32 今我將徧閱爾羣畜、凡斑駁成點之山羊、及棕色之綿羊、悉驅之出以爲我値、

32 Я сьогодні перейду́ через усю отару твою, щоб вилучити звідти кожну овечку крапчасту й перепола́су, і кожну овечку чорну — з-поміж овець, і переполасе й крапчасте з-поміж кіз, — і це буде заплата мені.

33 異日我値置於汝前、凡山羊非斑駁成點、綿羊非棕色者、卽擬我盜、可也。我之公義、以此可徵。

33 І справедливість моя посвідчить за мене в завтрішнім дні, коли при́йдеш гля́нути на заплату мою від тебе. Усе, що воно не крапчасте й не переполасе з-поміж кіз і не чорне з-поміж овець, — крадене воно в мене“.

34 拉班曰、可如爾言。

34 А Лаван відказав: „Так, — нехай буде за словом твоїм!“

35 當日將牡山羊之有圈點者、牝山羊之斑駁成點、兼雜白文者、及綿羊之棕色者、悉付己子、

35 І того дня вилучив він козлів пасастих і покрапованих, і всі кози крапчасті й переполасі, усе, що біле було́ в ньому, і все чорне серед овець, і дав до рук своїх синів.

36 移之遠方、相去三日、惟雅各仍牧拉班之餘羊。〇

36 І визначив дорогу триденну поміж собою й поміж Яковом. А Яків пас позосталу Лаванову отару.

37 遂將楊柳杏楓之枝、擇其嫩者、剝皮成文、使枝之白間露、

37 І взяв собі Яків сирого кия тополевого, і мігдалового, і каштанового, і налупив з них білих лушпин, відкриваючи білість, що на киях була.

38 置枝於溝壑水槽、羣畜來飲之處、與羣相對、使畜飲時、牝牡相誘、

38 І поставив кийки, що їх облупив, перед отарою при жолобах при коритах води, куди отара приходить пити. І вони злучувалися, як прихо́дили пити.

39 羣畜附枝相誘、遂產斑駁圈點者。

39 І злучувалася отара при киях, і котилася овечками та козами пасастими, крапчастими й переполасими.

40 雅各將羔羊區別之、以己羣驅在一方、與拉班羣中、所有圈與棕色之羊相對、不與拉班羊相雜。

40 І відділя́в Яків тих овечок, і ставив отару обличчям до пасастого й до всього чорного серед отари Лавана. І клав свої стада окремо, і не клав їх до отари Лаванової.

41 遇畜之肥健者相誘、雅各置枝於水道、而當其前、使附枝相誘。

41 І бувало, що кожного разу, коли злучувалася отара міцна, то Яків клав при жолобах киї перед очі отари, щоб вона злучувалася при тих киях.

42 若畜之贏弱者、不置之、如是弱歸拉班、肥歸雅各。

42 А як отара слаба була, то не клав. І ставалось, що слабе припадало Лаванові, а міцніше — Якову.

43 且生息蕃多、牲畜奴婢駝驢、不可悉數。

43 І дуже-дуже зможнів той чоловік. І було в нього багато отар, і невільниці, і раби, і верблюди, і осли.