創世記

第27章

1 以撒年邁、目眯不明、召長子以掃曰、吾子。曰我在此。

2 曰、我老矣、不知死期將至、

3 爾可執器、維弓與矢、以適於田、爲我獵焉。

4 獲取野獸、以作嘉肴、我所嗜者、進以食我、及我尚存、爲爾祝嘏。

5 以掃適野獵獸。當以撒囑時、利百加聞其言、

6 謂子雅各曰、我聞爾父囑爾兄云、

7 可獲野獸以作嘉肴、我食之、及我尚存、龥耶和華爲爾祝嘏。

8 今我子可遵我命、

9 往羊羣、擇肥羔二、我作嘉肴、投父嗜好、

10 以進於父、及其尚存、爲爾祝嘏。

11 雅各謂母曰、我兄遍體有毛、我乃光潔。

12 設父捫我、以我欺父、恐求祝而反見詛。

13 母曰、吾子見詛、我自當之、可從我言、而取其羔。

14 乃往取與母、母作嘉肴、投父嗜好。

15 長子以掃有美服、存於母所、利百加取之、以衣季子。

16 又以羔皮蒙手及頸、掩其光潔。

17 以所作之嘉肴及餅、畀雅各。〇

18 進於父曰、我父也、曰、吾在此、爾誰乎。

19 雅各曰、我乃長子以掃、遵命而行請起食野獸之肉、祝嘏於我。

20 以撒曰、爾獲之何其速歟。曰、乃爾上帝耶和華賜我。

21 以撒曰、我子來前、我欲捫爾、果以掃否。

22 雅各徑前、以撒捫之、曰、聲則雅各、手則以掃也。

23 因手有毛、彷佛厥兄、末由別其眞偽、遂爲祝嘏。

24 曰、爾誠我子以掃否。曰、然。

25 曰以爾所獲者陳於前、待我食之、爲爾祝嘏、乃進前食之、亦飲以酒。

26 以撒曰、爾來、與我接吻、

27 遂前吻父、父聞其衣馨香、祝曰、耶和華錫嘏於田、使之馨香、吾子之馨香亦若是、

28 願上帝賜爾天降甘露、地常肥美、穀與酒、旣豐且盛。

29 願兆民服役爾側、列國拜跪爾前、兄弟以爾爲主、同母者無不稽首、詛爾者必見詛、祝爾者必見祝。〇

30 以撒祝竟、雅各遂出、適其兄以掃田而歸。

31 亦作嘉肴、進於父曰、請父起、食我所獲野獸之肉、祝嘏於我。

32 以撒問曰、爾爲誰、曰、長子以掃、

33 以撒戰慄不勝、曰、爾未至、誰作嘉肴進我、我已食之、爲彼祝嘏、彼必恒蒙其福。

34 以掃聞言、大聲痛哭、曰、請父亦爲我祝嘏、

35 曰爾弟來施其詭謀、奪爾福祉、

36 以掃曰、宜其名雅各、彼欺我者再、昔奪我長子業、今又奪我祝嘏耶、又曰、豈更無嘏、可爲我祝乎。

37 以撒曰、我旣使雅各爲爾主、兄弟皆爲其役、以穀與酒供之、今將何物施爾乎。

38 以掃曰、父之祝嘏、豈獨一而已也、請更祝我、遂大聲號泣、

39 以撒曰、爾所居之處、可得天降甘露、地常肥美。

40 爾將恃刃以圖生、服役於爾弟、爾若遨遊於外、可脫其軛、弛爾仔肩。〇

41 以掃因父爲雅各祝嘏、懷恨雅各、竊言父喪伊邇、我必殺弟、

42 人以長子言告利百加。故召季子曰、爾兄將殺爾、以雪其恨。

43 今吾子從我言、且奔哈蘭、見舅氏拉班、

44 偕居數日、待爾兄怒息。

45 若其氣已平、忘爾所爲、我則遣人召爾、豈可一日喪二子乎。

46 利百加謂以撒曰、因以掃娶赫人女、我畢生殷憂、倘雅各亦娶斯土之女、我何以生爲。

Буття

Розділ 27

1 І сталося, що зостарівсь Ісак, і зате́мнились очі йому, і він не бачив. І покликав він старшого сина свого Ісава, і промовив до нього: „Мій сину!“ А той відказав йому: „Ось я!“

2 І промовив до нього Ісак: „Оце я зостарівся, не знаю дня смерти своєї...

3 А тепер візьми знаряддя своє, — сагайдака свого й лука свого, та й вийди на поле, і злови мені здо́бич мисливську.

4 І зготуй мені наїдок смачний, як я люблю́, і принеси мені, і нехай я з'їм, щоб поблагословила тебе душа моя, поки помру“.

5 А Ревека чула, як говорив Ісак до Ісава, сина свого. І пішов Ісав на поле, щоб зловити й принести здобич мисливську.

6 А Ревека сказала Якову, синові своєму, говорячи: „Ось я чула, як твій ба́тько казав до Ісава, брата твого, говорячи:

7 „Принеси но здобич мисливську мені, і зроби мені наїдок смачний, — нехай з'їм, і поблагословлю тебе перед лицем Господнім перед смертю своєю“.

8 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, те, що я розкажу́ тобі.

9 Іди до отари, і візьми мені звідти двоє добрих козлят, а я їх приготую, як наїдок смачний для батька твого, як він любить.

10 І принесеш батькові своєму, і бу́де він їсти, щоб поблагословити тебе перед смертю своєю“.

11 І промовив Яків до Ревеки, матері своєї: „Таж брат мій Ісав — чоловік волохатий, а я — чоловік гладенький!

12 Може обмацає мене батько мій, і я стану в очах його як обманець, і спроваджу на себе прокля́ття, а не благослове́ння“.

13 І сказала йому його мати: „На мені прокляття твоє, сину мій! Тільки послухай слів моїх, та йди принеси мені“.

14 І пішов він, і взяв, і приніс своїй матері. І зробила мати його наїдок смачни́й, як любив його ба́тько.

15 I взяла Ревека гарні вбрання́ свого старшого сина Ісава, що були в домі з нею, і вбрала молодшого сина свого Якова.

16 А шкури козлят наділа на руки йому, і на гладеньку шию його.

17 І дала смачний наїдок та хліб, що вона спорядила, у руку Якова, сина свого.

18 І прибув він до ба́тька свого та й сказав: „Батьку мій!“ А той відказав: „Ось я. Хто ти, мій сину?“

19 А Яків промовив до батька свого: „Я Ісав перворідний. Я зробив, як сказав ти мені. Уставай, сядь і попоїж із здо́бичі мисливської, щоб душа́ твоя поблагословила мене“.

20 І сказав Ісак до сина свого: „Як це ти так швидко знайшов, сину мій?“ А той відказав: „Бо мені допоміг Господь, Бог твій“.

21 І промовив Ісак до Якова: „Підійди но, і нехай я обмацаю тебе, сину мій, чи ти — це син мій Ісав, чи ні“.

22 І підійшов Яків до Ісака, батька свого. А той обмацав його та й сказав: „Голос — голос Яковів, а руки — руки Ісавові“.

23 І не впізнав він його, бо були́ його руки — як руки Ісава, брата його, волохаті, і поблагословив він його.

24 І сказав він: „То ти син мій Ісав?“ А той відказав: „Я“.

25 І промовив Ісак: „Подай же мені, і нехай з'їм з мисливської здо́бичі сина мого, щоб поблагословила тебе душа моя“. І подав він йому, і він їв, і приніс йому вина, і він пив.

26 І промовив до нього Ісак, його батько: „Підійди ж, і поцілуй мене, сину мій!“

27 І він підійшов, і поцілував його. А той понюхав запах вбрання його, і поблагословив його, та й сказав: „Дивись, запах сина мого — немов запах поля, що його Господь благословив!

28 І хай Бог тобі дасть з роси Неба, і з ситости землі, і збіжжя багато й вина молодого!

29 Нехай тобі служать наро́ди, і народи нехай тобі кланяються! Будь паном для бра́ттів своїх, і нехай тобі кланяються сини матері твоєї. Хто тебе проклинає — прокля́тий, а хто поблагосло́вить тебе — благослове́нний!“

30 І сталося, як закінчив був Ісак благословляти Якова, і сталося, тільки но вийшов був Яків від обличчя Ісака, батька свого, аж Ісав, його брат, прийшов з полюва́ння свого.

31 І також він приготовив наїдок смачний, і батьку своєму приніс. І сказав він до батька свого: „Нехай встане мій батько, і хай їсть із здобичі мисливської сина свого, щоб душа твоя благословила мене!“

32 І озвався до нього Ісак, його батько: „Хто ти?“ А той відказав: „Я син твій, — твій перворідний Ісав“.

33 І Ісак затремтів тремтінням аж надто великим, та й сказав: „Хто ж тоді той, що мисливську здобич зловив, і до мене приніс, а я попоїв від усього, поки прийшов ти, і я поблагословив його? І він буде благослове́нний!“

34 Як Ісав почув слова́ батька свого, то закричав криком сильним та вельми гірким. І сказав він до батька свого: „Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“

35 А той відказав: „Обманом прийшов був твій брат, та й забрав благослове́ння твоє!“

36 І промовив Ісав: „Тому звалось ім'я́ його: Яків, і він обманив два рази мене: забрав перворідство моє, а це тепер забрав благослове́ння моє“. І сказав він: „Чи ти не заховав для мене благослове́ння?“

37 А Ісак відповів і промовив до Ісава: „Тож я вчинив його паном для тебе, та дав йому всіх братів його за рабів. І я забезпечив його хлібом і молодим вином. А що ж тоді тобі я зроблю́, сину мій?“

38 І сказав Ісав до батька свого: „Чи в тебе одне те благослове́ння, батьку мій? Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“ І підніс Ісав голос свій, та й заплакав...

39 І відповів Ісак, батько його, та й промовив до нього: „Ото буде сади́ба твоя без ситости землі, і без роси небесної згори.

40 І зо свого меча будеш жити, і будеш служити ти брату своєму. Та однако коли постараєшся, то зламаєш ярмо його з шиї своєї...“

41 І знена́видів Ісав Якова через благослове́ння, що поблагословив його батько його. І сказав Ісав у серці своєму: „Нехай наближаться дні жало́би по батьку моєму, — і я вб'ю Якова, брата свого“.

42 І розказано Ревеці слова Ісава, її старшого сина. І послала, і покликала Якова, молодшого сина свого, та й сказала до нього: „Ось Ісав, брат твій, тішиться тим, що уб'є тебе.

43 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, — і встань, і втечи собі до Лавана, брата мого, до Харану.

44 І посидиш у нього кілька ча́су, аж поки відвернеться лютість твого брата,

45 аж поки відвернеться гнів твого брата від тебе, і він забуде, що́ ти зробив був йому. Тоді я пошлю й заберу́ тебе звідти. Чого маю я стратити вас обох одного дня?“

46 І сказала Ревека Ісакові: „Життя мені обридло через дочок Хетових. Коли Яків візьме жінку з дочок Хетових, як ці, з дочок цього Краю, то нащо й жити мені?“

創世記

第27章

Буття

Розділ 27

1 以撒年邁、目眯不明、召長子以掃曰、吾子。曰我在此。

1 І сталося, що зостарівсь Ісак, і зате́мнились очі йому, і він не бачив. І покликав він старшого сина свого Ісава, і промовив до нього: „Мій сину!“ А той відказав йому: „Ось я!“

2 曰、我老矣、不知死期將至、

2 І промовив до нього Ісак: „Оце я зостарівся, не знаю дня смерти своєї...

3 爾可執器、維弓與矢、以適於田、爲我獵焉。

3 А тепер візьми знаряддя своє, — сагайдака свого й лука свого, та й вийди на поле, і злови мені здо́бич мисливську.

4 獲取野獸、以作嘉肴、我所嗜者、進以食我、及我尚存、爲爾祝嘏。

4 І зготуй мені наїдок смачний, як я люблю́, і принеси мені, і нехай я з'їм, щоб поблагословила тебе душа моя, поки помру“.

5 以掃適野獵獸。當以撒囑時、利百加聞其言、

5 А Ревека чула, як говорив Ісак до Ісава, сина свого. І пішов Ісав на поле, щоб зловити й принести здобич мисливську.

6 謂子雅各曰、我聞爾父囑爾兄云、

6 А Ревека сказала Якову, синові своєму, говорячи: „Ось я чула, як твій ба́тько казав до Ісава, брата твого, говорячи:

7 可獲野獸以作嘉肴、我食之、及我尚存、龥耶和華爲爾祝嘏。

7 „Принеси но здобич мисливську мені, і зроби мені наїдок смачний, — нехай з'їм, і поблагословлю тебе перед лицем Господнім перед смертю своєю“.

8 今我子可遵我命、

8 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, те, що я розкажу́ тобі.

9 往羊羣、擇肥羔二、我作嘉肴、投父嗜好、

9 Іди до отари, і візьми мені звідти двоє добрих козлят, а я їх приготую, як наїдок смачний для батька твого, як він любить.

10 以進於父、及其尚存、爲爾祝嘏。

10 І принесеш батькові своєму, і бу́де він їсти, щоб поблагословити тебе перед смертю своєю“.

11 雅各謂母曰、我兄遍體有毛、我乃光潔。

11 І промовив Яків до Ревеки, матері своєї: „Таж брат мій Ісав — чоловік волохатий, а я — чоловік гладенький!

12 設父捫我、以我欺父、恐求祝而反見詛。

12 Може обмацає мене батько мій, і я стану в очах його як обманець, і спроваджу на себе прокля́ття, а не благослове́ння“.

13 母曰、吾子見詛、我自當之、可從我言、而取其羔。

13 І сказала йому його мати: „На мені прокляття твоє, сину мій! Тільки послухай слів моїх, та йди принеси мені“.

14 乃往取與母、母作嘉肴、投父嗜好。

14 І пішов він, і взяв, і приніс своїй матері. І зробила мати його наїдок смачни́й, як любив його ба́тько.

15 長子以掃有美服、存於母所、利百加取之、以衣季子。

15 I взяла Ревека гарні вбрання́ свого старшого сина Ісава, що були в домі з нею, і вбрала молодшого сина свого Якова.

16 又以羔皮蒙手及頸、掩其光潔。

16 А шкури козлят наділа на руки йому, і на гладеньку шию його.

17 以所作之嘉肴及餅、畀雅各。〇

17 І дала смачний наїдок та хліб, що вона спорядила, у руку Якова, сина свого.

18 進於父曰、我父也、曰、吾在此、爾誰乎。

18 І прибув він до ба́тька свого та й сказав: „Батьку мій!“ А той відказав: „Ось я. Хто ти, мій сину?“

19 雅各曰、我乃長子以掃、遵命而行請起食野獸之肉、祝嘏於我。

19 А Яків промовив до батька свого: „Я Ісав перворідний. Я зробив, як сказав ти мені. Уставай, сядь і попоїж із здо́бичі мисливської, щоб душа́ твоя поблагословила мене“.

20 以撒曰、爾獲之何其速歟。曰、乃爾上帝耶和華賜我。

20 І сказав Ісак до сина свого: „Як це ти так швидко знайшов, сину мій?“ А той відказав: „Бо мені допоміг Господь, Бог твій“.

21 以撒曰、我子來前、我欲捫爾、果以掃否。

21 І промовив Ісак до Якова: „Підійди но, і нехай я обмацаю тебе, сину мій, чи ти — це син мій Ісав, чи ні“.

22 雅各徑前、以撒捫之、曰、聲則雅各、手則以掃也。

22 І підійшов Яків до Ісака, батька свого. А той обмацав його та й сказав: „Голос — голос Яковів, а руки — руки Ісавові“.

23 因手有毛、彷佛厥兄、末由別其眞偽、遂爲祝嘏。

23 І не впізнав він його, бо були́ його руки — як руки Ісава, брата його, волохаті, і поблагословив він його.

24 曰、爾誠我子以掃否。曰、然。

24 І сказав він: „То ти син мій Ісав?“ А той відказав: „Я“.

25 曰以爾所獲者陳於前、待我食之、爲爾祝嘏、乃進前食之、亦飲以酒。

25 І промовив Ісак: „Подай же мені, і нехай з'їм з мисливської здо́бичі сина мого, щоб поблагословила тебе душа моя“. І подав він йому, і він їв, і приніс йому вина, і він пив.

26 以撒曰、爾來、與我接吻、

26 І промовив до нього Ісак, його батько: „Підійди ж, і поцілуй мене, сину мій!“

27 遂前吻父、父聞其衣馨香、祝曰、耶和華錫嘏於田、使之馨香、吾子之馨香亦若是、

27 І він підійшов, і поцілував його. А той понюхав запах вбрання його, і поблагословив його, та й сказав: „Дивись, запах сина мого — немов запах поля, що його Господь благословив!

28 願上帝賜爾天降甘露、地常肥美、穀與酒、旣豐且盛。

28 І хай Бог тобі дасть з роси Неба, і з ситости землі, і збіжжя багато й вина молодого!

29 願兆民服役爾側、列國拜跪爾前、兄弟以爾爲主、同母者無不稽首、詛爾者必見詛、祝爾者必見祝。〇

29 Нехай тобі служать наро́ди, і народи нехай тобі кланяються! Будь паном для бра́ттів своїх, і нехай тобі кланяються сини матері твоєї. Хто тебе проклинає — прокля́тий, а хто поблагосло́вить тебе — благослове́нний!“

30 以撒祝竟、雅各遂出、適其兄以掃田而歸。

30 І сталося, як закінчив був Ісак благословляти Якова, і сталося, тільки но вийшов був Яків від обличчя Ісака, батька свого, аж Ісав, його брат, прийшов з полюва́ння свого.

31 亦作嘉肴、進於父曰、請父起、食我所獲野獸之肉、祝嘏於我。

31 І також він приготовив наїдок смачний, і батьку своєму приніс. І сказав він до батька свого: „Нехай встане мій батько, і хай їсть із здобичі мисливської сина свого, щоб душа твоя благословила мене!“

32 以撒問曰、爾爲誰、曰、長子以掃、

32 І озвався до нього Ісак, його батько: „Хто ти?“ А той відказав: „Я син твій, — твій перворідний Ісав“.

33 以撒戰慄不勝、曰、爾未至、誰作嘉肴進我、我已食之、爲彼祝嘏、彼必恒蒙其福。

33 І Ісак затремтів тремтінням аж надто великим, та й сказав: „Хто ж тоді той, що мисливську здобич зловив, і до мене приніс, а я попоїв від усього, поки прийшов ти, і я поблагословив його? І він буде благослове́нний!“

34 以掃聞言、大聲痛哭、曰、請父亦爲我祝嘏、

34 Як Ісав почув слова́ батька свого, то закричав криком сильним та вельми гірким. І сказав він до батька свого: „Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“

35 曰爾弟來施其詭謀、奪爾福祉、

35 А той відказав: „Обманом прийшов був твій брат, та й забрав благослове́ння твоє!“

36 以掃曰、宜其名雅各、彼欺我者再、昔奪我長子業、今又奪我祝嘏耶、又曰、豈更無嘏、可爲我祝乎。

36 І промовив Ісав: „Тому звалось ім'я́ його: Яків, і він обманив два рази мене: забрав перворідство моє, а це тепер забрав благослове́ння моє“. І сказав він: „Чи ти не заховав для мене благослове́ння?“

37 以撒曰、我旣使雅各爲爾主、兄弟皆爲其役、以穀與酒供之、今將何物施爾乎。

37 А Ісак відповів і промовив до Ісава: „Тож я вчинив його паном для тебе, та дав йому всіх братів його за рабів. І я забезпечив його хлібом і молодим вином. А що ж тоді тобі я зроблю́, сину мій?“

38 以掃曰、父之祝嘏、豈獨一而已也、請更祝我、遂大聲號泣、

38 І сказав Ісав до батька свого: „Чи в тебе одне те благослове́ння, батьку мій? Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“ І підніс Ісав голос свій, та й заплакав...

39 以撒曰、爾所居之處、可得天降甘露、地常肥美。

39 І відповів Ісак, батько його, та й промовив до нього: „Ото буде сади́ба твоя без ситости землі, і без роси небесної згори.

40 爾將恃刃以圖生、服役於爾弟、爾若遨遊於外、可脫其軛、弛爾仔肩。〇

40 І зо свого меча будеш жити, і будеш служити ти брату своєму. Та однако коли постараєшся, то зламаєш ярмо його з шиї своєї...“

41 以掃因父爲雅各祝嘏、懷恨雅各、竊言父喪伊邇、我必殺弟、

41 І знена́видів Ісав Якова через благослове́ння, що поблагословив його батько його. І сказав Ісав у серці своєму: „Нехай наближаться дні жало́би по батьку моєму, — і я вб'ю Якова, брата свого“.

42 人以長子言告利百加。故召季子曰、爾兄將殺爾、以雪其恨。

42 І розказано Ревеці слова Ісава, її старшого сина. І послала, і покликала Якова, молодшого сина свого, та й сказала до нього: „Ось Ісав, брат твій, тішиться тим, що уб'є тебе.

43 今吾子從我言、且奔哈蘭、見舅氏拉班、

43 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, — і встань, і втечи собі до Лавана, брата мого, до Харану.

44 偕居數日、待爾兄怒息。

44 І посидиш у нього кілька ча́су, аж поки відвернеться лютість твого брата,

45 若其氣已平、忘爾所爲、我則遣人召爾、豈可一日喪二子乎。

45 аж поки відвернеться гнів твого брата від тебе, і він забуде, що́ ти зробив був йому. Тоді я пошлю й заберу́ тебе звідти. Чого маю я стратити вас обох одного дня?“

46 利百加謂以撒曰、因以掃娶赫人女、我畢生殷憂、倘雅各亦娶斯土之女、我何以生爲。

46 І сказала Ревека Ісакові: „Життя мені обридло через дочок Хетових. Коли Яків візьме жінку з дочок Хетових, як ці, з дочок цього Краю, то нащо й жити мені?“