Библия - Обещанное Восстановление

創世記

第31章

1 拉班衆子相議曰、我父所有者、而雅各奪之、因致巨富。雅各聞之、

2 亦見拉班待己不如疇昔。

3 耶和華命雅各曰、當歸父家、返故族、我必祐爾。

4 雅各招拉結、利亞至於田、造羣畜所、

5 語之曰、我見爾父待我、不如疇昔、然吾父之上帝祐我。

6 我竭力事爾父、爾所素知。

7 爾父乃欺我、十易我値、頻欲害我、而上帝不容。

8 若云、班點者爲我値、而羣畜咸生斑點。若云、斑圈者爲我値、而羣羊皆有斑圈。

9 是耶和華將爾父所畜悉賜於我。

10 遇牝牡相誘之際、我於夢中、見牡羊乘其牝者、皆圈點斑駁。

11 上帝之使者見夢呼我曰、雅各。我曰、在此、

12 曰、試觀衆牡羊、乘其牝者、無非圈點斑駁、蓋拉班之待爾、我已監之。我乃伯特利之上帝、

13 昔爾在伯特利以膏沃柱、指我以許願。今當起離斯土、歸故族、

14 拉結

15 利亞曰、父旣鬻我、侵食我値、以我爲外人、我於父家、豈尚有嗣業乎。

16 我父貨財、爲上帝所奪、皆屬於我、與我子、今上帝諭爾者、一切遵行。〇

17 雅各起、使妻子乘駝。

18 攜所有者、與在巴坦亞蘭所獲之牲畜、歸於迦南、見父以撒、

19 拉班往剪羊毛、所藏偶像、拉結竊焉。

20 雅各欺亞蘭人拉班、不以其奔告之。

21 挈凡所有、渡河向基列山而遁。

22 越三日、人以其事告拉班、

23 乃率戚族追之、七日至基列山始及焉。

24 是夜、上帝見夢、諭亞蘭人拉班曰、爾與雅各、勿以惡言相加、爾其慎之。〇

25 雅各張幕於基列山、拉班追之、旣及、亦與戚族、張幕於是。

26 拉班謂雅各曰、爾何欺我、攜我二女、與行劫奪者無異。

27 何爲竊遁、曷不告我、俾我鼓琴、播鼗謳歌、忻然送汝。

28 奚不容我與子女接吻、爾之所爲、不智孰甚。

29 我力能害爾、惟前夕爾父之上帝諭我曰、愼勿以惡言加於雅各。

30 夫爾雖戀慕父家、欲歸甚急、奚竊我上帝像乎。

31 雅各曰、我意謂爾必強留爾女、故懼耳。

32 至於爾上帝像、爾見有竊之者、可置於死地、物有屬爾者、爾可自辨、爾自取之、我懠戚族爲證。蓋雅各不知拉結竊偶像焉。

33 拉班遂進雅各幕、及利亞幕、二女婢之幕、皆無迹可尋、後出利亞幕、入拉結幕。

34 拉結以偶像置於駝鞍下、而坐其上。拉班徧索不獲。

35 拉結謂父曰、天癸適至、不得起迎、吾主勿怒。拉班遍索偶像、終不得見。〇

36 雅各怒斥之、曰、我何罪愆、乃相追太迫。

37 今爾遍索吾物屬於爾家者、未獲其一、獲則置之我儕戚族前、俾析中於爾我間、

38 二十年我偕爾處、爾綿羊山羊之牝、未有殰其胎者、爾畜之牡綿羊、我不食。

39 死於野獸者、我不歸爾、我補之、晝夜所盜、爾惟我是問。

40 我晝則冒暑、夜則受冷、寢寐俱廢。

41 如此我居爾家、歷二十年、役事於爾者、爲爾二女十四年、爲爾牲畜六年、爾乃易我値、至於十次。

42 使吾祖亞伯拉罕之上帝、吾父以撒所畏之上帝、不祐我、汝必棄我、絕無所得、惟上帝監我操作辛勤、故前夕責爾。〇

43 拉班曰、斯女卽我女、斯子卽我子、斯畜卽我畜、凡所見者、無非屬於我、今與吾女及其所生之者、將何爲乎。

44 莫若爾我結盟爲憑。

45 雅各遂取石立柱、

46 亦謂戚族曰、爾可積石、乃羣取石、積累爲岡、共食於其上。

47 拉班名之曰、亦甲撒哈土大、雅各名之曰迦列、

48 拉班曰、爾我問以此岡爲憑、故亦名曰迦列、

49 又名密士巴、蓋曰、爾我相暌隔時、耶和華爲眷佑。

50 爾若負吾女、別有所娶、人雖不知、而上帝監之。

51 拉班謂雅各曰、可觀此岡、爾我間所立之柱。

52 此岡此柱可爲憑、我不越此岡害爾、爾亦不越此岡害我。

53 願亞伯拉罕之上帝、拿鶴之上帝、及其祖之上帝、折中於爾我間。雅各惟指其父以撒所畏之上帝而誓。

54 雅各在山獻祭、設席招其戚族、使共食餅、後宿於山。

55 拉班夙興、接吻子女、祝嘏而返。

Буття

Розділ 31

1 І почув був Яків слова Лаванових синів, що казали: „Яків забрав усе, що було в нашого батька. І з того, що було в батька нашого, зробив собі всю оцю честь“.

2 І побачив Яків Лаванове обличчя, а ото — він тепер інший до нього, як був учора, позавчора.

3 І промовив Господь до Якова: „Вернися до кра́ю батьків своїх, і до місця твого наро́дження. А Я бу́ду з тобою“.

4 І послав Яків, і покликав Рахіль і Лію на поле до отари своєї,

5 та й промовив до них: „Я бачив обличчя вашого батька, що він тепер інший до мене, як був учора й позавчора. Та Бог батька мого був зо мною.

6 А ви знаєте, що всією силою своєю я служив вашому ба́тькові.

7 І ба́тько ваш сміявся з мене, і десять раз міняв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле.

8 Коли він говорив був отак: „Крапчасте буде заплата твоя“, то й котяться всі овечки та кози крапчасті. А коли скаже так: „Пасасте буде заплата твоя“, то й котяться всі овечки та кози пасасті.

9 І відня́в Бог худобу вашого батька, та й дав мені.

10 І сталося в час, коли отара злучувалася, звів був я очі свої та й побачив у сні: аж ось козли, що спинались на овечок та на кіз, були пасасті, крапчасті й рябі.

11 І сказав мені Ангол у сні: „Якове!“ А я відказав: „Ось я!“

12 Він промовив: „Зведи свої очі й побач: усі козли, що спинаються на овечок та на кіз, — пасасті, крапчасті й рябі, бо Я бачив усе, що Лаван виробляє тобі.

13 Я Бог Бет-Елу, що ти намастив був там пам'ятника, і Мені склав там обі́тницю. Тепер уставай, вийди з цієї землі, і вертайся до землі твого наро́дження“.

14 І відповіла Рахіль та Лія, та й сказали йому: „Чи ми маємо частку та спадщину в домі нашого батька?

15 Таж він нас полічив за чужинців, бо продав нас, і справді поже́р наше срібло.

16 Бож усе багатство, що Бог вирвав від нашого батька, — воно наше та наших синів. А тепер зроби все, що Бог наказав був тобі“.

17 І встав Яків, і посадив синів своїх і жінок своїх на верблюди.

18 І він забрав усю худобу свою, і все майно своє, що набув, здобуту худобу свою, що набув у Падані арамейськім, щоб прийти до Ісака, батька свого, до землі ханаанської.

19 А Лаван пішов стригти отару свою, а Рахіль покрала домових божків, яких батько мав.

20 І Яків обманив Лавана арамейського, бо не сказав йому, що втікає.

21 І втік він, і все, що його. І встав, і перейшов річку, і прямував до Ґілеядської гори.

22 А третього дня розказано Лаванові, що Яків утік.

23 І взяв він з собою братів своїх, і гнався за ним дорогою семи день, та й догнав його на горі Ґілеядській.

24 І прийшов Бог до Лавана арамеянина в нічнім сні, та й до нього сказав: „Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані зло́го“.

25 І догнав Лаван Якова. А Яків поставив намета свого на горі, і Лаван поставив з братами своїми на горі Ґілеядській.

26 І промовив Лаван до Якова: „Що́ ти зробив? Ти обманив мене, і забрав моїх дочок, немов бранок меча!

27 Чого втік ти таємно, і обікрав мене, і не сказав мені? А я був би відіслав тебе з радістю, із співами, з бубном, і з гуслами.

28 І ти не дозволив мені навіть поцілувати онуків моїх і дочок моїх. Тож ти нерозумно вчинив!

29 Я маю в руці своїй силу, щоб учинити з вами зле. Але́ Бог вашого батька вчора вночі сказав був до мене, говорячи: „Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані зло́го“.

30 А тепер справді пі́деш, бо ти сильно затужив за домом батька свого. Але на́що ти покрав моїх богів?“

31 А Яков відповів і сказав до Лавана: „Тому, що боявся, бо я ду́мав: Аби но він не забрав від мене своїх дочок!

32 При кому ж ти зна́йдеш своїх богів, не буде він жити. Перед нашими братами пізнай собі, що́ твого́ в мене, і візьми собі“. А Яків не знав, що Рахіль їх покрала.

33 І ввійшов Лаван до намету Якового, і до намету Ліїного, і до намету обох невільниць, та нічого не знайшов. І вийшов він із намету Ліїного і ввійшов до намету Рахілиного.

34 А Рахіль узяла божки, і вложила їх до сідла верблюда, та й сіла на них. І обмацав Лаван усього намета, — і нічого не знайшов.

35 А вона сказала до батька свого: „Нехай не палає гнів в очах батька мого, бо я не можу встати перед обличчям твоїм, бо в мене тепер звичайне жіноче“. І перешукав він, — та божків не знайшов.

36 І запалав Яків гнівом, і сварився з Лаваном. І відповів Яків, і сказав до Лавана: „Яка провина моя, який мій гріх, що ти гнався за мною,

37 що ти обмацав усі мої речі? Що́ ти знайшов зо всіх речей свого дому, положи тут перед моїми братами і братами своїми, — і нехай вони розсудять поміж нами двома.

38 Я вже двадцять літ із тобою. Вівці твої та кози твої не мертвили свого плоду, а баранів отари твоєї я не їв.

39 Розшарпаного диким звірем я не прино́сив до тебе, — я сам ніс ту шкоду. Від мене домагався ти того, що́ було вкрадене вдень, і що́ було вкрадене вночі.

40 Бувало, що вдень з'їдала мене спекота, а вночі па́морозь, а мій сон мандрував від моїх очей.

41 Таке мені двадцять літ у твоїм домі... Служив я тобі чотирнадцять літ за двох дочок твоїх, і шість літ за отару твою, а ти десять раз зміняв мені свою заплату!

42 Коли б не був при мені Бог батька мого, Бог Авраамів, і не Той, Кого боїться Ісак, то тепер ти відіслав би мене впорожні́!... Біду мою й труд рук моїх Бог бачив, — і виказав це вчора вночі“.

43 І відповів Лаван і сказав до Якова: „До́чки — дочки мої, а діти — мої діти, а отара — моя отара, і все, що́ ти бачиш — то моє. А дочкам моїм, що́ зроблю їм сьогодні, або їхнім дітям, що вони породили їх?

44 А тепер ходи, — я й ти вчинімо умову, і оце буде свідком поміж мною й поміж тобою“.

45 І взяв Яків каменя, і поставив його за пам'ятника.

46 І сказав Яків браттям своїм: „Назбирайте каміння“. І назбирали каміння вони, та й зробили могилу, і їли там на тій могилі.

47 І назвав її Лаван: Еґар-Сагадута, а Яків її назвав: Ґал-Ед.

48 І промовив Лаван: „Ця могила — свідок між мною й між тобою сьогодні", тому то й названо ймення її: Ґал-Ед

49 і Міцпа, бо сказав: „Нехай дивиться Господь між мною й між тобою, коли ми розійдемося один від о́дного.

50 Коли ти будеш кри́вдити дочо́к моїх, і коли візьмеш за жінок понад дочок моїх, то не люди́на з нами, а дивися — Бог свідок між мною й між тобою!“

51 А Яків сказав до Лавана: „Ось ця могила, й ось той пам'ятник, якого поставив я між собою й між тобою.

52 Свідок ця могила, і свідок цей пам'ятник, що я не перейду́ цієї могили до тебе, і ти не пере́йдеш до мене цієї могили та цього пам'ятника на зле.

53 Розсудить між нами Бог Авраамів і Бог Нахорів, Бог їхнього батька“. І Яків присягнув Тим, Кого боїться його батько Ісак.

54 І приніс Яків жертву на горі, і покликав братів своїх їсти хліб. І вони їли хліб і ночували на горі.

創世記第31章	Буття Розділ 31
1 拉班衆子相議曰、我父所有者、而雅各奪之、因致巨富。雅各聞之、	1 І почув був Яків слова Лаванових синів, що казали: „Яків забрав усе, що було в нашого батька. І з того, що було в батька нашого, зробив собі всю оцю честь“.
2 亦見拉班待己不如疇昔。	2 І побачив Яків Лаванове обличчя, а ото — він тепер інший до нього, як був учора, позавчора.
3 耶和華命雅各曰、當歸父家、返故族、我必祐爾。	3 І промовив Господь до Якова: „Вернися до кра́ю батьків своїх, і до місця твого наро́дження. А Я бу́ду з тобою“.
4 雅各招拉結、利亞至於田、造羣畜所、	4 І послав Яків, і покликав Рахіль і Лію на поле до отари своєї,
5 語之曰、我見爾父待我、不如疇昔、然吾父之上帝祐我。	5 та й промовив до них: „Я бачив обличчя вашого батька, що він тепер інший до мене, як був учора й позавчора. Та Бог батька мого був зо мною.
6 我竭力事爾父、爾所素知。	6 А ви знаєте, що всією силою своєю я служив вашому ба́тькові.
7 爾父乃欺我、十易我値、頻欲害我、而上帝不容。	7 І ба́тько ваш сміявся з мене, і десять раз міняв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле.
8 若云、班點者爲我値、而羣畜咸生斑點。若云、斑圈者爲我値、而羣羊皆有斑圈。	8 Коли він говорив був отак: „Крапчасте буде заплата твоя“, то й котяться всі овечки та кози крапчасті. А коли скаже так: „Пасасте буде заплата твоя“, то й котяться всі овечки та кози пасасті.
9 是耶和華將爾父所畜悉賜於我。	9 І відня́в Бог худобу вашого батька, та й дав мені.
10 遇牝牡相誘之際、我於夢中、見牡羊乘其牝者、皆圈點斑駁。	10 І сталося в час, коли отара злучувалася, звів був я очі свої та й побачив у сні: аж ось козли, що спинались на овечок та на кіз, були пасасті, крапчасті й рябі.
11 上帝之使者見夢呼我曰、雅各。我曰、在此、	11 І сказав мені Ангол у сні: „Якове!“ А я відказав: „Ось я!“
12 曰、試觀衆牡羊、乘其牝者、無非圈點斑駁、蓋拉班之待爾、我已監之。我乃伯特利之上帝、	12 Він промовив: „Зведи свої очі й побач: усі козли, що спинаються на овечок та на кіз, — пасасті, крапчасті й рябі, бо Я бачив усе, що Лаван виробляє тобі.
13 昔爾在伯特利以膏沃柱、指我以許願。今當起離斯土、歸故族、	13 Я Бог Бет-Елу, що ти намастив був там пам'ятника, і Мені склав там обі́тницю. Тепер уставай, вийди з цієї землі, і вертайся до землі твого наро́дження“.
14 拉結	14 І відповіла Рахіль та Лія, та й сказали йому: „Чи ми маємо частку та спадщину в домі нашого батька?
15 利亞曰、父旣鬻我、侵食我値、以我爲外人、我於父家、豈尚有嗣業乎。	15 Таж він нас полічив за чужинців, бо продав нас, і справді поже́р наше срібло.
16 我父貨財、爲上帝所奪、皆屬於我、與我子、今上帝諭爾者、一切遵行。〇	16 Бож усе багатство, що Бог вирвав від нашого батька, — воно наше та наших синів. А тепер зроби все, що Бог наказав був тобі“.
17 雅各起、使妻子乘駝。	17 І встав Яків, і посадив синів своїх і жінок своїх на верблюди.
18 攜所有者、與在巴坦亞蘭所獲之牲畜、歸於迦南、見父以撒、	18 І він забрав усю худобу свою, і все майно своє, що набув, здобуту худобу свою, що набув у Падані арамейськім, щоб прийти до Ісака, батька свого, до землі ханаанської.
19 拉班往剪羊毛、所藏偶像、拉結竊焉。	19 А Лаван пішов стригти отару свою, а Рахіль покрала домових божків, яких батько мав.
20 雅各欺亞蘭人拉班、不以其奔告之。	20 І Яків обманив Лавана арамейського, бо не сказав йому, що втікає.
21 挈凡所有、渡河向基列山而遁。	21 І втік він, і все, що його. І встав, і перейшов річку, і прямував до Ґілеядської гори.
22 越三日、人以其事告拉班、	22 А третього дня розказано Лаванові, що Яків утік.
23 乃率戚族追之、七日至基列山始及焉。	23 І взяв він з собою братів своїх, і гнався за ним дорогою семи день, та й догнав його на горі Ґілеядській.
24 是夜、上帝見夢、諭亞蘭人拉班曰、爾與雅各、勿以惡言相加、爾其慎之。〇	24 І прийшов Бог до Лавана арамеянина в нічнім сні, та й до нього сказав: „Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані зло́го“.
25 雅各張幕於基列山、拉班追之、旣及、亦與戚族、張幕於是。	25 І догнав Лаван Якова. А Яків поставив намета свого на горі, і Лаван поставив з братами своїми на горі Ґілеядській.
26 拉班謂雅各曰、爾何欺我、攜我二女、與行劫奪者無異。	26 І промовив Лаван до Якова: „Що́ ти зробив? Ти обманив мене, і забрав моїх дочок, немов бранок меча!
27 何爲竊遁、曷不告我、俾我鼓琴、播鼗謳歌、忻然送汝。	27 Чого втік ти таємно, і обікрав мене, і не сказав мені? А я був би відіслав тебе з радістю, із співами, з бубном, і з гуслами.
28 奚不容我與子女接吻、爾之所爲、不智孰甚。	28 І ти не дозволив мені навіть поцілувати онуків моїх і дочок моїх. Тож ти нерозумно вчинив!
29 我力能害爾、惟前夕爾父之上帝諭我曰、愼勿以惡言加於雅各。	29 Я маю в руці своїй силу, щоб учинити з вами зле. Але́ Бог вашого батька вчора вночі сказав був до мене, говорячи: „Стережися, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані зло́го“.
30 夫爾雖戀慕父家、欲歸甚急、奚竊我上帝像乎。	30 А тепер справді пі́деш, бо ти сильно затужив за домом батька свого. Але на́що ти покрав моїх богів?“
31 雅各曰、我意謂爾必強留爾女、故懼耳。	31 А Яков відповів і сказав до Лавана: „Тому, що боявся, бо я ду́мав: Аби но він не забрав від мене своїх дочок!
32 至於爾上帝像、爾見有竊之者、可置於死地、物有屬爾者、爾可自辨、爾自取之、我懠戚族爲證。蓋雅各不知拉結竊偶像焉。	32 При кому ж ти зна́йдеш своїх богів, не буде він жити. Перед нашими братами пізнай собі, що́ твого́ в мене, і візьми собі“. А Яків не знав, що Рахіль їх покрала.
33 拉班遂進雅各幕、及利亞幕、二女婢之幕、皆無迹可尋、後出利亞幕、入拉結幕。	33 І ввійшов Лаван до намету Якового, і до намету Ліїного, і до намету обох невільниць, та нічого не знайшов. І вийшов він із намету Ліїного і ввійшов до намету Рахілиного.
34 拉結以偶像置於駝鞍下、而坐其上。拉班徧索不獲。	34 А Рахіль узяла божки, і вложила їх до сідла верблюда, та й сіла на них. І обмацав Лаван усього намета, — і нічого не знайшов.
35 拉結謂父曰、天癸適至、不得起迎、吾主勿怒。拉班遍索偶像、終不得見。〇	35 А вона сказала до батька свого: „Нехай не палає гнів в очах батька мого, бо я не можу встати перед обличчям твоїм, бо в мене тепер звичайне жіноче“. І перешукав він, — та божків не знайшов.
36 雅各怒斥之、曰、我何罪愆、乃相追太迫。	36 І запалав Яків гнівом, і сварився з Лаваном. І відповів Яків, і сказав до Лавана: „Яка провина моя, який мій гріх, що ти гнався за мною,
37 今爾遍索吾物屬於爾家者、未獲其一、獲則置之我儕戚族前、俾析中於爾我間、	37 що ти обмацав усі мої речі? Що́ ти знайшов зо всіх речей свого дому, положи тут перед моїми братами і братами своїми, — і нехай вони розсудять поміж нами двома.
38 二十年我偕爾處、爾綿羊山羊之牝、未有殰其胎者、爾畜之牡綿羊、我不食。	38 Я вже двадцять літ із тобою. Вівці твої та кози твої не мертвили свого плоду, а баранів отари твоєї я не їв.
39 死於野獸者、我不歸爾、我補之、晝夜所盜、爾惟我是問。	39 Розшарпаного диким звірем я не прино́сив до тебе, — я сам ніс ту шкоду. Від мене домагався ти того, що́ було вкрадене вдень, і що́ було вкрадене вночі.
40 我晝則冒暑、夜則受冷、寢寐俱廢。	40 Бувало, що вдень з'їдала мене спекота, а вночі па́морозь, а мій сон мандрував від моїх очей.
41 如此我居爾家、歷二十年、役事於爾者、爲爾二女十四年、爲爾牲畜六年、爾乃易我値、至於十次。	41 Таке мені двадцять літ у твоїм домі... Служив я тобі чотирнадцять літ за двох дочок твоїх, і шість літ за отару твою, а ти десять раз зміняв мені свою заплату!
42 使吾祖亞伯拉罕之上帝、吾父以撒所畏之上帝、不祐我、汝必棄我、絕無所得、惟上帝監我操作辛勤、故前夕責爾。〇	42 Коли б не був при мені Бог батька мого, Бог Авраамів, і не Той, Кого боїться Ісак, то тепер ти відіслав би мене впорожні́!... Біду мою й труд рук моїх Бог бачив, — і виказав це вчора вночі“.
43 拉班曰、斯女卽我女、斯子卽我子、斯畜卽我畜、凡所見者、無非屬於我、今與吾女及其所生之者、將何爲乎。	43 І відповів Лаван і сказав до Якова: „До́чки — дочки мої, а діти — мої діти, а отара — моя отара, і все, що́ ти бачиш — то моє. А дочкам моїм, що́ зроблю їм сьогодні, або їхнім дітям, що вони породили їх?
44 莫若爾我結盟爲憑。	44 А тепер ходи, — я й ти вчинімо умову, і оце буде свідком поміж мною й поміж тобою“.
45 雅各遂取石立柱、	45 І взяв Яків каменя, і поставив його за пам'ятника.
46 亦謂戚族曰、爾可積石、乃羣取石、積累爲岡、共食於其上。	46 І сказав Яків браттям своїм: „Назбирайте каміння“. І назбирали каміння вони, та й зробили могилу, і їли там на тій могилі.
47 拉班名之曰、亦甲撒哈土大、雅各名之曰迦列、	47 І назвав її Лаван: Еґар-Сагадута, а Яків її назвав: Ґал-Ед.
48 拉班曰、爾我問以此岡爲憑、故亦名曰迦列、	48 І промовив Лаван: „Ця могила — свідок між мною й між тобою сьогодні", тому то й названо ймення її: Ґал-Ед
49 又名密士巴、蓋曰、爾我相暌隔時、耶和華爲眷佑。	49 і Міцпа, бо сказав: „Нехай дивиться Господь між мною й між тобою, коли ми розійдемося один від о́дного.
50 爾若負吾女、別有所娶、人雖不知、而上帝監之。	50 Коли ти будеш кри́вдити дочо́к моїх, і коли візьмеш за жінок понад дочок моїх, то не люди́на з нами, а дивися — Бог свідок між мною й між тобою!“
51 拉班謂雅各曰、可觀此岡、爾我間所立之柱。	51 А Яків сказав до Лавана: „Ось ця могила, й ось той пам'ятник, якого поставив я між собою й між тобою.
52 此岡此柱可爲憑、我不越此岡害爾、爾亦不越此岡害我。	52 Свідок ця могила, і свідок цей пам'ятник, що я не перейду́ цієї могили до тебе, і ти не пере́йдеш до мене цієї могили та цього пам'ятника на зле.
53 願亞伯拉罕之上帝、拿鶴之上帝、及其祖之上帝、折中於爾我間。雅各惟指其父以撒所畏之上帝而誓。	53 Розсудить між нами Бог Авраамів і Бог Нахорів, Бог їхнього батька“. І Яків присягнув Тим, Кого боїться його батько Ісак.
54 雅各在山獻祭、設席招其戚族、使共食餅、後宿於山。	54 І приніс Яків жертву на горі, і покликав братів своїх їсти хліб. І вони їли хліб і ночували на горі.
55 拉班夙興、接吻子女、祝嘏而返。	55

舊約

新約

創世記

第31章

Буття

Розділ 31

創世記

第31章

Буття

Розділ 31