創世記

第27章

1 以撒年老,眼睛昏花,不能看見,就叫了他大兒子以掃來,說:「我兒。」以掃說:「看哪[behold],我在這裏。」

2 他說:「看哪[Behold]我如今老了,不知道那一天死。

3 現在求你[pray thee]拿你的器械,你的[thy]箭囊和弓,往田野去為我打獵,

4 照我所愛的作成美味,拿來給我吃,使我在未死之先給你祝福。」

5 以撒對他兒子以掃說話,利百加也聽見了。以掃往田野去打獵,要得野味帶來。

6 利百加就對她兒子雅各說:「看哪[Behold],我聽見你父親對你哥哥以掃說:

7 『你去把野獸帶來,作成美味給我吃,我好在未死之先,在耶和華面前給你祝福。』

8 現在,我兒,你要照著我所吩咐你的,聽從我的話。

9 你到羊群裏去,給我拿兩隻肥山羊羔來,我便照你父親所愛的給他作成美味。

10 你拿到你父親那裏給他吃,使他在未死之先給你祝福。」

11 雅各對他母親利百加說:「看哪[Behold],我哥哥以掃渾身是有毛的,我身上是光滑的;

12 倘若我父親摸著我,必以我為欺哄人的,我就招咒詛,不得祝福。」

13 他母親對他說:「我兒,你招的咒詛歸到我身上;你只管聽我的話,去把羊羔給我拿來。」

14 他便去拿來,交給他母親;他母親就照他父親所愛的作成美味。

15 利百加又把家裏所存大兒子以掃上好的衣服給她小兒子雅各穿上,

16 又用山羊羔皮包在雅各的手上和頸項的光滑處,

17 就把[she]所作的美味和餅交在她兒子雅各的手裏。

18 雅各到他父親那裏說:「我父親。」他說:「我在這裏。我兒,你是誰?」

19 雅各對他父親說:「我是你的長子以掃;我已照你所吩咐我的行了。請起來坐著,吃我的野味,好給我祝福。」

20 以撒對他兒子說:「我兒,你如何找得這麼快呢?」他說:「因為耶和華─你的神給我帶來的[brought it to me]。」

21 以撒對雅各說:「我兒,[pray thee]你近前來,我摸摸你,知道你真是我的兒子以掃不是?」

22 雅各就挨近他父親以撒。以撒摸著他,說:「聲音是雅各的聲音,手卻是以掃的手。」

23 以撒就辨不出他來;因為他手上有毛,像他哥哥以掃的手一樣,就給他祝福;

24 又說:「你真是我兒子以掃嗎?」他說:「我是。」

25 以撒說:「你遞給我,我好吃我兒子的野味,給你祝福。」雅各就遞給他,他便吃了,又拿酒給他,他也喝了。

26 他父親以撒對他說:「我兒,你上前來與我親嘴。」

27 他就上前與父親親嘴。他父親一聞他衣服上的香氣,就給他祝福,說:我兒的香氣如同耶和華賜福之田地的香氣一樣。

28 願神賜你天上的甘露,地上的肥土,並許多五穀新酒。

29 願多民事奉你,多國跪拜你。願你作你弟兄的主;你母親的兒子向你跪拜。凡咒詛你的,願他受咒詛;為你祝福的,願他蒙福。

30 以撒為雅各祝福已畢,雅各從他父親那裏才出來,他哥哥以掃正打獵回來,

31 也作了美味,拿來給他父親,說:「請父親起來,吃你兒子的野味,好給我祝福。」

32 他父親以撒對他說:「你是誰?」他說:「我是你的長子以掃。」

33 以撒就大大地戰兢,說:「你未來之先,是誰得了野味拿來給我呢?我已經吃了,為他祝福;他將來也必蒙福。」

34 以掃聽了他父親的話,就放聲痛哭,說:「我父啊,求你也為我祝福。」

35 以撒說:「你兄弟已經用詭計來將你的福分奪去了。」

36 以掃說:「他名雅各,豈不是正對嗎?因為他巧替[supplanted]了我兩次:他從前奪了我長子的名分,你看,他現在又奪了我的福分。」以掃又說:「你沒有留下為我可祝的福嗎?」

37 以撒回答以掃說:「看哪[Behold],我已立他為你的主,使他的弟兄都給他作僕人,並賜他五穀新酒可以養生。我兒,現在我還能為你作甚麼呢?」

38 以掃對他父親說:「父啊,你只有一樣可祝的福嗎?我父啊,求你也為我祝福。」以掃就放聲而哭。

39 他父親以撒說:看哪[Behold],地上的肥土必為你所住;天上的甘露必為你所得。

40 你必倚靠刀劍度日,又必事奉你的兄弟;到你作王[have the dominion]的時候,必從你頸項上掙斷[break]他的軛。

41 以掃因他父親給雅各祝的福,就怨恨雅各,心裏說:「為我父親居喪的日子近了,到那時候,我要殺我的兄弟雅各。」

42 有人把利百加大兒子以掃的話告訴利百加,她就打發人去,叫了她小兒子雅各來,對他說:「看哪[Behold],你哥哥以掃想要殺你,報仇雪恨。

43 現在,我兒,你要聽我的話:起來,逃往哈蘭、我兄弟[brother]拉班那裏去,

44 同他住些日子,直等你哥哥的烈怒[fury]消了。

45 你哥哥向你消了怒氣,忘了你向他所作的事,我便打發人去把你從那裏帶回來。為甚麼一日喪你們二人呢?」

46 利百加對以撒說:「我因這赫人的女子連性命都厭煩了;倘若雅各也娶赫人的女子為妻,像這些一樣,我活著還有甚麼益處呢?」

Буття

Розділ 27

1 І сталося, що зостарівсь Ісак, і зате́мнились очі йому, і він не бачив. І покликав він старшого сина свого Ісава, і промовив до нього: „Мій сину!“ А той відказав йому: „Ось я!“

2 І промовив до нього Ісак: „Оце я зостарівся, не знаю дня смерти своєї...

3 А тепер візьми знаряддя своє, — сагайдака свого й лука свого, та й вийди на поле, і злови мені здо́бич мисливську.

4 І зготуй мені наїдок смачний, як я люблю́, і принеси мені, і нехай я з'їм, щоб поблагословила тебе душа моя, поки помру“.

5 А Ревека чула, як говорив Ісак до Ісава, сина свого. І пішов Ісав на поле, щоб зловити й принести здобич мисливську.

6 А Ревека сказала Якову, синові своєму, говорячи: „Ось я чула, як твій ба́тько казав до Ісава, брата твого, говорячи:

7 „Принеси но здобич мисливську мені, і зроби мені наїдок смачний, — нехай з'їм, і поблагословлю тебе перед лицем Господнім перед смертю своєю“.

8 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, те, що я розкажу́ тобі.

9 Іди до отари, і візьми мені звідти двоє добрих козлят, а я їх приготую, як наїдок смачний для батька твого, як він любить.

10 І принесеш батькові своєму, і бу́де він їсти, щоб поблагословити тебе перед смертю своєю“.

11 І промовив Яків до Ревеки, матері своєї: „Таж брат мій Ісав — чоловік волохатий, а я — чоловік гладенький!

12 Може обмацає мене батько мій, і я стану в очах його як обманець, і спроваджу на себе прокля́ття, а не благослове́ння“.

13 І сказала йому його мати: „На мені прокляття твоє, сину мій! Тільки послухай слів моїх, та йди принеси мені“.

14 І пішов він, і взяв, і приніс своїй матері. І зробила мати його наїдок смачни́й, як любив його ба́тько.

15 I взяла Ревека гарні вбрання́ свого старшого сина Ісава, що були в домі з нею, і вбрала молодшого сина свого Якова.

16 А шкури козлят наділа на руки йому, і на гладеньку шию його.

17 І дала смачний наїдок та хліб, що вона спорядила, у руку Якова, сина свого.

18 І прибув він до ба́тька свого та й сказав: „Батьку мій!“ А той відказав: „Ось я. Хто ти, мій сину?“

19 А Яків промовив до батька свого: „Я Ісав перворідний. Я зробив, як сказав ти мені. Уставай, сядь і попоїж із здо́бичі мисливської, щоб душа́ твоя поблагословила мене“.

20 І сказав Ісак до сина свого: „Як це ти так швидко знайшов, сину мій?“ А той відказав: „Бо мені допоміг Господь, Бог твій“.

21 І промовив Ісак до Якова: „Підійди но, і нехай я обмацаю тебе, сину мій, чи ти — це син мій Ісав, чи ні“.

22 І підійшов Яків до Ісака, батька свого. А той обмацав його та й сказав: „Голос — голос Яковів, а руки — руки Ісавові“.

23 І не впізнав він його, бо були́ його руки — як руки Ісава, брата його, волохаті, і поблагословив він його.

24 І сказав він: „То ти син мій Ісав?“ А той відказав: „Я“.

25 І промовив Ісак: „Подай же мені, і нехай з'їм з мисливської здо́бичі сина мого, щоб поблагословила тебе душа моя“. І подав він йому, і він їв, і приніс йому вина, і він пив.

26 І промовив до нього Ісак, його батько: „Підійди ж, і поцілуй мене, сину мій!“

27 І він підійшов, і поцілував його. А той понюхав запах вбрання його, і поблагословив його, та й сказав: „Дивись, запах сина мого — немов запах поля, що його Господь благословив!

28 І хай Бог тобі дасть з роси Неба, і з ситости землі, і збіжжя багато й вина молодого!

29 Нехай тобі служать наро́ди, і народи нехай тобі кланяються! Будь паном для бра́ттів своїх, і нехай тобі кланяються сини матері твоєї. Хто тебе проклинає — прокля́тий, а хто поблагосло́вить тебе — благослове́нний!“

30 І сталося, як закінчив був Ісак благословляти Якова, і сталося, тільки но вийшов був Яків від обличчя Ісака, батька свого, аж Ісав, його брат, прийшов з полюва́ння свого.

31 І також він приготовив наїдок смачний, і батьку своєму приніс. І сказав він до батька свого: „Нехай встане мій батько, і хай їсть із здобичі мисливської сина свого, щоб душа твоя благословила мене!“

32 І озвався до нього Ісак, його батько: „Хто ти?“ А той відказав: „Я син твій, — твій перворідний Ісав“.

33 І Ісак затремтів тремтінням аж надто великим, та й сказав: „Хто ж тоді той, що мисливську здобич зловив, і до мене приніс, а я попоїв від усього, поки прийшов ти, і я поблагословив його? І він буде благослове́нний!“

34 Як Ісав почув слова́ батька свого, то закричав криком сильним та вельми гірким. І сказав він до батька свого: „Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“

35 А той відказав: „Обманом прийшов був твій брат, та й забрав благослове́ння твоє!“

36 І промовив Ісав: „Тому звалось ім'я́ його: Яків, і він обманив два рази мене: забрав перворідство моє, а це тепер забрав благослове́ння моє“. І сказав він: „Чи ти не заховав для мене благослове́ння?“

37 А Ісак відповів і промовив до Ісава: „Тож я вчинив його паном для тебе, та дав йому всіх братів його за рабів. І я забезпечив його хлібом і молодим вином. А що ж тоді тобі я зроблю́, сину мій?“

38 І сказав Ісав до батька свого: „Чи в тебе одне те благослове́ння, батьку мій? Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“ І підніс Ісав голос свій, та й заплакав...

39 І відповів Ісак, батько його, та й промовив до нього: „Ото буде сади́ба твоя без ситости землі, і без роси небесної згори.

40 І зо свого меча будеш жити, і будеш служити ти брату своєму. Та однако коли постараєшся, то зламаєш ярмо його з шиї своєї...“

41 І знена́видів Ісав Якова через благослове́ння, що поблагословив його батько його. І сказав Ісав у серці своєму: „Нехай наближаться дні жало́би по батьку моєму, — і я вб'ю Якова, брата свого“.

42 І розказано Ревеці слова Ісава, її старшого сина. І послала, і покликала Якова, молодшого сина свого, та й сказала до нього: „Ось Ісав, брат твій, тішиться тим, що уб'є тебе.

43 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, — і встань, і втечи собі до Лавана, брата мого, до Харану.

44 І посидиш у нього кілька ча́су, аж поки відвернеться лютість твого брата,

45 аж поки відвернеться гнів твого брата від тебе, і він забуде, що́ ти зробив був йому. Тоді я пошлю й заберу́ тебе звідти. Чого маю я стратити вас обох одного дня?“

46 І сказала Ревека Ісакові: „Життя мені обридло через дочок Хетових. Коли Яків візьме жінку з дочок Хетових, як ці, з дочок цього Краю, то нащо й жити мені?“

創世記

第27章

Буття

Розділ 27

1 以撒年老,眼睛昏花,不能看見,就叫了他大兒子以掃來,說:「我兒。」以掃說:「看哪[behold],我在這裏。」

1 І сталося, що зостарівсь Ісак, і зате́мнились очі йому, і він не бачив. І покликав він старшого сина свого Ісава, і промовив до нього: „Мій сину!“ А той відказав йому: „Ось я!“

2 他說:「看哪[Behold]我如今老了,不知道那一天死。

2 І промовив до нього Ісак: „Оце я зостарівся, не знаю дня смерти своєї...

3 現在求你[pray thee]拿你的器械,你的[thy]箭囊和弓,往田野去為我打獵,

3 А тепер візьми знаряддя своє, — сагайдака свого й лука свого, та й вийди на поле, і злови мені здо́бич мисливську.

4 照我所愛的作成美味,拿來給我吃,使我在未死之先給你祝福。」

4 І зготуй мені наїдок смачний, як я люблю́, і принеси мені, і нехай я з'їм, щоб поблагословила тебе душа моя, поки помру“.

5 以撒對他兒子以掃說話,利百加也聽見了。以掃往田野去打獵,要得野味帶來。

5 А Ревека чула, як говорив Ісак до Ісава, сина свого. І пішов Ісав на поле, щоб зловити й принести здобич мисливську.

6 利百加就對她兒子雅各說:「看哪[Behold],我聽見你父親對你哥哥以掃說:

6 А Ревека сказала Якову, синові своєму, говорячи: „Ось я чула, як твій ба́тько казав до Ісава, брата твого, говорячи:

7 『你去把野獸帶來,作成美味給我吃,我好在未死之先,在耶和華面前給你祝福。』

7 „Принеси но здобич мисливську мені, і зроби мені наїдок смачний, — нехай з'їм, і поблагословлю тебе перед лицем Господнім перед смертю своєю“.

8 現在,我兒,你要照著我所吩咐你的,聽從我的話。

8 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, те, що я розкажу́ тобі.

9 你到羊群裏去,給我拿兩隻肥山羊羔來,我便照你父親所愛的給他作成美味。

9 Іди до отари, і візьми мені звідти двоє добрих козлят, а я їх приготую, як наїдок смачний для батька твого, як він любить.

10 你拿到你父親那裏給他吃,使他在未死之先給你祝福。」

10 І принесеш батькові своєму, і бу́де він їсти, щоб поблагословити тебе перед смертю своєю“.

11 雅各對他母親利百加說:「看哪[Behold],我哥哥以掃渾身是有毛的,我身上是光滑的;

11 І промовив Яків до Ревеки, матері своєї: „Таж брат мій Ісав — чоловік волохатий, а я — чоловік гладенький!

12 倘若我父親摸著我,必以我為欺哄人的,我就招咒詛,不得祝福。」

12 Може обмацає мене батько мій, і я стану в очах його як обманець, і спроваджу на себе прокля́ття, а не благослове́ння“.

13 他母親對他說:「我兒,你招的咒詛歸到我身上;你只管聽我的話,去把羊羔給我拿來。」

13 І сказала йому його мати: „На мені прокляття твоє, сину мій! Тільки послухай слів моїх, та йди принеси мені“.

14 他便去拿來,交給他母親;他母親就照他父親所愛的作成美味。

14 І пішов він, і взяв, і приніс своїй матері. І зробила мати його наїдок смачни́й, як любив його ба́тько.

15 利百加又把家裏所存大兒子以掃上好的衣服給她小兒子雅各穿上,

15 I взяла Ревека гарні вбрання́ свого старшого сина Ісава, що були в домі з нею, і вбрала молодшого сина свого Якова.

16 又用山羊羔皮包在雅各的手上和頸項的光滑處,

16 А шкури козлят наділа на руки йому, і на гладеньку шию його.

17 就把[she]所作的美味和餅交在她兒子雅各的手裏。

17 І дала смачний наїдок та хліб, що вона спорядила, у руку Якова, сина свого.

18 雅各到他父親那裏說:「我父親。」他說:「我在這裏。我兒,你是誰?」

18 І прибув він до ба́тька свого та й сказав: „Батьку мій!“ А той відказав: „Ось я. Хто ти, мій сину?“

19 雅各對他父親說:「我是你的長子以掃;我已照你所吩咐我的行了。請起來坐著,吃我的野味,好給我祝福。」

19 А Яків промовив до батька свого: „Я Ісав перворідний. Я зробив, як сказав ти мені. Уставай, сядь і попоїж із здо́бичі мисливської, щоб душа́ твоя поблагословила мене“.

20 以撒對他兒子說:「我兒,你如何找得這麼快呢?」他說:「因為耶和華─你的神給我帶來的[brought it to me]。」

20 І сказав Ісак до сина свого: „Як це ти так швидко знайшов, сину мій?“ А той відказав: „Бо мені допоміг Господь, Бог твій“.

21 以撒對雅各說:「我兒,[pray thee]你近前來,我摸摸你,知道你真是我的兒子以掃不是?」

21 І промовив Ісак до Якова: „Підійди но, і нехай я обмацаю тебе, сину мій, чи ти — це син мій Ісав, чи ні“.

22 雅各就挨近他父親以撒。以撒摸著他,說:「聲音是雅各的聲音,手卻是以掃的手。」

22 І підійшов Яків до Ісака, батька свого. А той обмацав його та й сказав: „Голос — голос Яковів, а руки — руки Ісавові“.

23 以撒就辨不出他來;因為他手上有毛,像他哥哥以掃的手一樣,就給他祝福;

23 І не впізнав він його, бо були́ його руки — як руки Ісава, брата його, волохаті, і поблагословив він його.

24 又說:「你真是我兒子以掃嗎?」他說:「我是。」

24 І сказав він: „То ти син мій Ісав?“ А той відказав: „Я“.

25 以撒說:「你遞給我,我好吃我兒子的野味,給你祝福。」雅各就遞給他,他便吃了,又拿酒給他,他也喝了。

25 І промовив Ісак: „Подай же мені, і нехай з'їм з мисливської здо́бичі сина мого, щоб поблагословила тебе душа моя“. І подав він йому, і він їв, і приніс йому вина, і він пив.

26 他父親以撒對他說:「我兒,你上前來與我親嘴。」

26 І промовив до нього Ісак, його батько: „Підійди ж, і поцілуй мене, сину мій!“

27 他就上前與父親親嘴。他父親一聞他衣服上的香氣,就給他祝福,說:我兒的香氣如同耶和華賜福之田地的香氣一樣。

27 І він підійшов, і поцілував його. А той понюхав запах вбрання його, і поблагословив його, та й сказав: „Дивись, запах сина мого — немов запах поля, що його Господь благословив!

28 願神賜你天上的甘露,地上的肥土,並許多五穀新酒。

28 І хай Бог тобі дасть з роси Неба, і з ситости землі, і збіжжя багато й вина молодого!

29 願多民事奉你,多國跪拜你。願你作你弟兄的主;你母親的兒子向你跪拜。凡咒詛你的,願他受咒詛;為你祝福的,願他蒙福。

29 Нехай тобі служать наро́ди, і народи нехай тобі кланяються! Будь паном для бра́ттів своїх, і нехай тобі кланяються сини матері твоєї. Хто тебе проклинає — прокля́тий, а хто поблагосло́вить тебе — благослове́нний!“

30 以撒為雅各祝福已畢,雅各從他父親那裏才出來,他哥哥以掃正打獵回來,

30 І сталося, як закінчив був Ісак благословляти Якова, і сталося, тільки но вийшов був Яків від обличчя Ісака, батька свого, аж Ісав, його брат, прийшов з полюва́ння свого.

31 也作了美味,拿來給他父親,說:「請父親起來,吃你兒子的野味,好給我祝福。」

31 І також він приготовив наїдок смачний, і батьку своєму приніс. І сказав він до батька свого: „Нехай встане мій батько, і хай їсть із здобичі мисливської сина свого, щоб душа твоя благословила мене!“

32 他父親以撒對他說:「你是誰?」他說:「我是你的長子以掃。」

32 І озвався до нього Ісак, його батько: „Хто ти?“ А той відказав: „Я син твій, — твій перворідний Ісав“.

33 以撒就大大地戰兢,說:「你未來之先,是誰得了野味拿來給我呢?我已經吃了,為他祝福;他將來也必蒙福。」

33 І Ісак затремтів тремтінням аж надто великим, та й сказав: „Хто ж тоді той, що мисливську здобич зловив, і до мене приніс, а я попоїв від усього, поки прийшов ти, і я поблагословив його? І він буде благослове́нний!“

34 以掃聽了他父親的話,就放聲痛哭,說:「我父啊,求你也為我祝福。」

34 Як Ісав почув слова́ батька свого, то закричав криком сильним та вельми гірким. І сказав він до батька свого: „Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“

35 以撒說:「你兄弟已經用詭計來將你的福分奪去了。」

35 А той відказав: „Обманом прийшов був твій брат, та й забрав благослове́ння твоє!“

36 以掃說:「他名雅各,豈不是正對嗎?因為他巧替[supplanted]了我兩次:他從前奪了我長子的名分,你看,他現在又奪了我的福分。」以掃又說:「你沒有留下為我可祝的福嗎?」

36 І промовив Ісав: „Тому звалось ім'я́ його: Яків, і він обманив два рази мене: забрав перворідство моє, а це тепер забрав благослове́ння моє“. І сказав він: „Чи ти не заховав для мене благослове́ння?“

37 以撒回答以掃說:「看哪[Behold],我已立他為你的主,使他的弟兄都給他作僕人,並賜他五穀新酒可以養生。我兒,現在我還能為你作甚麼呢?」

37 А Ісак відповів і промовив до Ісава: „Тож я вчинив його паном для тебе, та дав йому всіх братів його за рабів. І я забезпечив його хлібом і молодим вином. А що ж тоді тобі я зроблю́, сину мій?“

38 以掃對他父親說:「父啊,你只有一樣可祝的福嗎?我父啊,求你也為我祝福。」以掃就放聲而哭。

38 І сказав Ісав до батька свого: „Чи в тебе одне те благослове́ння, батьку мій? Поблагослови мене, — також мене, батьку мій!“ І підніс Ісав голос свій, та й заплакав...

39 他父親以撒說:看哪[Behold],地上的肥土必為你所住;天上的甘露必為你所得。

39 І відповів Ісак, батько його, та й промовив до нього: „Ото буде сади́ба твоя без ситости землі, і без роси небесної згори.

40 你必倚靠刀劍度日,又必事奉你的兄弟;到你作王[have the dominion]的時候,必從你頸項上掙斷[break]他的軛。

40 І зо свого меча будеш жити, і будеш служити ти брату своєму. Та однако коли постараєшся, то зламаєш ярмо його з шиї своєї...“

41 以掃因他父親給雅各祝的福,就怨恨雅各,心裏說:「為我父親居喪的日子近了,到那時候,我要殺我的兄弟雅各。」

41 І знена́видів Ісав Якова через благослове́ння, що поблагословив його батько його. І сказав Ісав у серці своєму: „Нехай наближаться дні жало́би по батьку моєму, — і я вб'ю Якова, брата свого“.

42 有人把利百加大兒子以掃的話告訴利百加,她就打發人去,叫了她小兒子雅各來,對他說:「看哪[Behold],你哥哥以掃想要殺你,報仇雪恨。

42 І розказано Ревеці слова Ісава, її старшого сина. І послала, і покликала Якова, молодшого сина свого, та й сказала до нього: „Ось Ісав, брат твій, тішиться тим, що уб'є тебе.

43 現在,我兒,你要聽我的話:起來,逃往哈蘭、我兄弟[brother]拉班那裏去,

43 А тепер, сину мій, послухай мого голосу, — і встань, і втечи собі до Лавана, брата мого, до Харану.

44 同他住些日子,直等你哥哥的烈怒[fury]消了。

44 І посидиш у нього кілька ча́су, аж поки відвернеться лютість твого брата,

45 你哥哥向你消了怒氣,忘了你向他所作的事,我便打發人去把你從那裏帶回來。為甚麼一日喪你們二人呢?」

45 аж поки відвернеться гнів твого брата від тебе, і він забуде, що́ ти зробив був йому. Тоді я пошлю й заберу́ тебе звідти. Чого маю я стратити вас обох одного дня?“

46 利百加對以撒說:「我因這赫人的女子連性命都厭煩了;倘若雅各也娶赫人的女子為妻,像這些一樣,我活著還有甚麼益處呢?」

46 І сказала Ревека Ісакові: „Життя мені обридло через дочок Хетових. Коли Яків візьме жінку з дочок Хетових, як ці, з дочок цього Краю, то нащо й жити мені?“