Библия - Обещанное Восстановление

申命記

第32章

1 諸天哪，你們要［ye］側耳，我要說話；大地啊［O earth］，當聽［hear］我口中的言語。

2 我的道理［doctrine］要淋漓如雨；我的言語要滴落如露，如細雨降在嫩草上，如甘霖降在菜蔬中。

3 我要宣告耶和華的名；你們要將大德歸與我們的神。

4 他是磐石，他的作為完全；他所行的無不公平，是誠實無偽的神，又公義，又正直。

5 這乖僻彎曲的世代向他行事邪僻；有這弊病就不是他的兒女。

6 愚昧無知的民哪，你們這樣報答耶和華嗎？他豈不是你的父、將你買來的嗎？他是製造你、建立你的。

7 你當追想上古之日，思念歷代之年；問你的父親，他必指示你；問你的長者，他必告訴你。

8 至高者將地業賜給列邦，將亞當的子孫［sons of Adam］分開，就照以色列人的數目立定百姓［people］的疆界。

9 耶和華的分本是他的百姓；他的產業本是雅各。

10 耶和華遇見他在荒漠［desert］，又在［and］荒涼哀號的曠野［howling wilderness］，就環繞他，管教［instructed］他，保護他，如同保護眼中的瞳孔。

11 又如鷹攪動巢窩，在雛鷹以上兩翅展開［spreadeth abroad］，接取雛鷹，背在兩翼之上。

12 這樣，耶和華獨自引導他，並無外邦神與他同在。

13 耶和華使他乘駕地的高處，得吃田間的土產；又使他從磐石中吮［suck］蜜，從堅石中吸油；

14 也吃母牛［kine］的奶油，羊的奶，綿羊羔［lambs］的脂油，巴珊所出的公綿羊和山羊，與上好的麥子，也喝純淨的葡萄血［pure blood of the grape］。

15 但耶書崙漸漸肥胖，粗壯，光潤，踢跳，奔跑，便離棄造他的神，輕看救他的磐石；

16 以眾別神［with strange gods］觸動神的憤恨，行可憎惡的事，惹了他的怒氣。

17 所祭祀的鬼魔並非真神，乃是素不認識的眾神，是近來新興的，是你列祖所不畏懼的。

18 你輕忽生你的磐石，忘記產你的神。

19 耶和華看見他的兒女惹動他，就厭惡他們，說：

20 我要向他們掩面，看他們的結局如何。他們本是極乖僻的世代［generation］，不信［no faith］的兒女。

21 他們以那「不算為神」的觸動我的憤恨，以虛無的神惹了我的怒氣。我也要以那「不成子民」的觸動他們的憤恨，以愚昧的國民惹了他們的怒氣。

22 因為在我怒中有火燒起，直燒到極深的地獄［hell］，要［shall］把地和地的出產焚燒［consume］，諸山［mountains］的根基也燒著了。

23 我要將禍患堆在他們身上，把我的箭向他們射盡。

24 他們必因飢餓消瘦，被炎熱苦毒吞滅。我要打發野獸用牙齒咬他們，並土中的蛇用毒液［poison of serpents］害他們。

25 外頭有刀劍，內室有驚恐，使人喪亡，使少男、處女［virgin］、吃奶的、白髮的，盡都滅絕。

26 我說，我必將他們分散遠方，使他們的名號從人間除滅。

27 我豈不怕仇敵忿怒［Were it not that I feared the wrath of the enemy］，恐怕［lest］他們的［their］敵人錯行［behave themselves strangely］，又恐怕他們說［and lest they should say］：我們的手甚高［Our hand is high］，這一切的事［all this］，並非耶和華所行的。

28 因為以色列民毫無計謀，心中沒有聰明。

29 唯願他們有智慧，能明白這事，肯思念他們的結局啊［O］。

30 若不是他們的磐石賣了他們，若不是耶和華交出他們，一人焉能追趕他們千人？二人焉能使萬人逃跑呢？

31 據我們的仇敵自己斷定，他們的磐石不如我們的磐石。

32 他們的葡萄樹是所多瑪的葡萄樹，蛾摩拉田園所生的；他們的葡萄是毒葡萄，全掛都是苦的。

33 他們的酒是龍［dragons］的毒氣，是毒蛇［asps］殘害的惡毒。

34 這不都是積蓄在我這裏，封鎖在我府庫中嗎？

35 他們失腳的時候，伸冤報應在我；因他們遭災的日子近了；那要臨在他們身上的必速速來到。

36 耶和華見他百姓毫無能力，無人關鎖、無人剩下［there is none shut up, or left］，就必審斷他百姓［judge his people］，為他的眾僕人［servants］後悔。

37 他必說：他們的眾神，他們所投靠的磐石，

38 就是向來吃他們祭牲的脂油，喝他們奠祭之酒的，在哪裏呢？他可以興起幫助你們，護衛你們。

39 你們如今要知道：我，唯有我是他［he］，在我以外並無別神。我使人死，我使人活；我損傷，我也醫治。並無人能從我手中救出來。

40 我向天舉手說：我憑我的永生起誓：

41 我若磨我閃亮的刀，手掌審判之權，就必報復我的敵人，報應恨我的人。

42 我要使我的箭飲血飲醉，就是被殺被擄之人的血。我的刀要吃肉，乃是仇敵中首領之頭的肉。

43 你們列國［nations］啊［O］，當與他［his］的百姓一同歡喜［Rejoice］；因他要伸他僕人流血的冤，報應他的敵人，憐恤［merciful］他的地，救贖他的百姓。

44 摩西和嫩的兒子約書亞去將這歌的一切話說給百姓聽。

45 摩西向以色列眾人說完了這一切的話；

46 又說：「我今日在你們中間所警教的［testify among you］，你們都要放在心上；要吩咐你們的子孫謹守遵行這律法上的話。

47 因為這不是虛空、與你們無關的事，乃是你們的生命；在你們過約旦河要得為業的地上必因這事日子得以長久。」

48 正當那日［that selfsame day］，耶和華曉諭［spake unto］摩西說：

49 「你上這亞巴琳山中的尼波山去，在摩押地與耶利哥相對，觀看我所要賜給以色列人為業的迦南地。

50 你必死在你所登的山上，歸你本民［thy people］去，像你哥哥亞倫死在何珥山上，歸他的列祖一樣。

51 因為你們在尋的曠野，在米利巴．加低斯的水［at the waters of Meribah-Kadesh］得罪了我［trespassed against me］；在以色列人中沒有尊我為聖。

52 雖然如此［Yet］，我所賜給以色列人的地，你可以遠遠地觀看；只是你［but thou］不得進去。」

Повторення Закону

Розділ 32

1 „Слухай, небо, а я говори́тиму, і хай почує земля мову уст моїх!

2 Нехай ллється наука моя, мов той дощ, хай тече, як роса́, моя мова, як кра́плі дощу на траву, та як зли́ва на зелень.

3 Як буду я кли́кати Йме́ння Господнє, то славу віддайте ви нашому Богові!

4 Він Скеля, а діло Його доскона́ле, всі бо дороги Його справедливі, — Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедли́вий і праведний Він.

5 Зіпсу́лись вони, — не Його то сини́, покоління невірне й покру́чене.

6 Чи тим віддасте́ Господе́ві, наро́де нікче́мний й немудрий? Чи ж не Він — Ба́тько твій, твій Творе́ць? Він тебе вчинив, і Він міцно поставив тебе.

7 Пам'ятай про дні давні, розважайте про ро́ки усіх поколі́нь, — запитай свого ба́тька, і покаже тобі твоїх тих старши́х, а вони тобі скажуть.

8 Як Всевишній наро́дам спа́док давав, коли Він розділяв синів лю́дських, Він поставив границі наро́дам за числом Ізраїлевих синів.

9 Бо частка Господня — наро́д Його, Яків — відмі́ряний у́діл спа́дщини Його.

10 Знайшов Він його на пустинній землі та в степу́ завива́ння пусте́льних гієн, та й його оточи́в, уважав Він за ним, зберіга́в Він його, як зіни́цю оту́ свого ока.

11 Як гніздо́ своє будить орел, як ширя́є він понад своїми маля́тами, крила свої простягає, бере їх, та носить їх він на раме́ні крилатім своїм, —

12 так Господь Сам прова́див його, а бога чужого при нім не було́.

13 Він його садови́в на висо́тах землі, і він їв польові́ врожа́ї, Він медом із скелі його годува́в, і оливою з ске́льного кре́меня,

14 маслом з худоби великої та молоком від худоби дрібно́ї, ра́зом із лоєм ягнят та бара́нів з Баша́ну й козлів, ра́зом з такою пшеницею, як лій на нирка́х, і кров виноградної я́годи пив ти вином.

15 I потовстів Єшуру́н та й брика́тися став. І ти потовсті́в, погрубів, став гладки́й. І покинув він Бога, що його створи́в, і Ске́лю спасі́ння свого злегкова́жив.

16 Чужими богами Його роздражни́ли, Його розгніви́ли своїми гидо́тами.

17 Вони де́монам жертви складали, не Богу, складали бога́м, що не відали їх, нови́м, що недавно прийшли, — не лякалися їх батьки ваші!

18 Забуваєш ти Ске́лю, Яка породила тебе, і забуваєш ти Бога, що тебе народив.

19 I побачив Госпо́дь, та й знена́видів їх, через гнів на синів Своїх і на дочо́к Своїх,

20 та й сказав: „Лице Я Своє заховаю від них, побачу, який їх кіне́ць, бо вони покоління розбе́щене, діти, що в них нема віри.

21 Роздражни́ли Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгніви́ли своїми марно́тами, тому роздражню́ Я їх тим, хто не наро́д, — нерозумним наро́дом розгніваю їх.

22 Бо був загорівся огонь Мого гні́ву, і пали́вся він аж до шео́лу найглибшого, і він землю поїв та її врожай, і спалив був підва́лини гір.

23 Я на них нагрома́джу нещастя, зуживу́ Свої стріли на них.

24 Будуть ви́снажені вони голодом, і поїджені будуть огнем та зара́зою лютою, і зу́ба звіри́ни нашлю́ Я на них, з отрутою плазуні́в по землі.

25 Надворі́ забива́тиме меч, а в кімна́тах — страхі́ття, як юнака́, так і ді́вчину, грудне́ немовля́ з чоловіком поси́вілим.

26 Я сказав: Повигу́блюю їх, відірву́ від людей їхню пам'ять,

27 та це Я відклав з-за ворожого гніву, щоб проти́вники їх не згорди́лися, щоб вони не сказали: Підне́слася наша рука, і не Господь учинив усе це.

28 Бо вони — люд безрадний, і нема в них розумува́ння.

29 Коли б були мудрі вони, зрозуміли б оце, розсудили б були́ про кінець свій.

30 Як може один гнати тисячу, а два — проганять десять тисяч, коли то не те, що їх продала́ їхня Скеля, і Господь видав їх?

31 Не така бо їх скеля, як наша та Ске́ля, хай су́дять самі вороги.

32 Бо їх виноград — з винограду содо́мського та з піль тих гомо́рських, винні ягоди їхні — отру́йні то я́годи, вони гро́на гірко́ти для них.

33 вино їхнє — зміїна отру́та і гадю́ча поги́бельна їдь!

34 Чи за́мкнене в Мене не це, у скарбни́цях Моїх запеча́тане?

35 Моя пі́мста й відпла́та на час, коли їхня нога́ посковзне́ться, бо близьки́й день поги́белі їх, поспішає майбутнє для них.

36 Бо розсудить Господь Свій наро́д, і змилосе́рдиться Він над Своїми рабами, як побачить, що їхня рука ослабі́ла, і нема ні невільного, ані вільного.

37 І Він скаже тоді: Де їх бо́ги, де скеля, що в ній поховались вони,

38 що їли вони лій кривавих їх же́ртов, пили вино же́ртов їх литих? Нехай встануть і вам допоможуть, і хай будуть покровом для вас.

39 Побачте тепер, що Я — Я є Той, і Бога немає крім Мене. Побиваю й ожи́влюю Я, і не врятує ніхто від Моєї руки.

40 Бо до неба підно́шу Я руку Свою та й кажу́: Я навіки Живий!

41 Поправді кажу вам: Я ві́стря Свого меча нагострю́, і рука Моя схо́питься суду, тоді відімщу́ Я Своїм ворогам, і Своїм ненави́сникам Я відплачу́.

42 Я стріли Свої понапо́юю кров'ю, — а Мій меч поїда́тиме м'ясо, кров'ю забитого й бра́нця, головами кучма́тими ворога.

43 Радійте, погани, з наро́дом Його, бо Він відімсти́ться за кров Своїх всіх рабів, і пі́мсту поверне Своїм ворогам, і ви́купить землю Свою, Свій наро́д“.

44 І прийшов Мойсей, і промовляв всі слова́ цієї пісні до ушей наро́ду, він та Ісус, син Нави́нів.

45 А коли Мойсей скінчи́в промовляти всі ці слова до всього Ізраїля,

46 то сказав він до них: „Приложіть свої серця́ до всіх тих слів, які я сьогодні чинив свідками проти вас, що ви накажете їх своїм синам, щоб додержували виконувати всі слова́ цього Зако́ну.

47 Бо це для вас не слово порожнє, — воно життя ваше, і цим словом ви продо́вжите дні на цій землі, куди ви перехо́дите Йордан, щоб посісти її“.

48 І Господь промовляв до Мойсея того самого дня, говорячи:

49 „Вийди на ту го́ру Аварім, на гору Нево́, що в моавському кра́ї, що навпроти Єрихону, і побач ханаанський край, що Я даю Ізраїлевим синам на володіння.

50 І вмри на горі, куди ти вийдеш, і долучися до своєї рідні, як помер був твій брат Ааро́н на Гор-горі, і долучився до своєї рідні,

51 за те, що ви спроневі́рилися були Мені серед Ізраїлевих синів при воді Меріви в Кадешу на пустині Цін, за те, що ви не освятили Мене серед Ізра́їлевих синів.

52 Бо знавпроти побачиш ти той край, та не вві́йдеш туди, до того кра́ю, що Я даю Ізраїлевим синам“.

申命記第32章	Повторення Закону Розділ 32
1 諸天哪，你們要［ye］側耳，我要說話；大地啊［O earth］，當聽［hear］我口中的言語。	1 „Слухай, небо, а я говори́тиму, і хай почує земля мову уст моїх!
2 我的道理［doctrine］要淋漓如雨；我的言語要滴落如露，如細雨降在嫩草上，如甘霖降在菜蔬中。	2 Нехай ллється наука моя, мов той дощ, хай тече, як роса́, моя мова, як кра́плі дощу на траву, та як зли́ва на зелень.
3 我要宣告耶和華的名；你們要將大德歸與我們的神。	3 Як буду я кли́кати Йме́ння Господнє, то славу віддайте ви нашому Богові!
4 他是磐石，他的作為完全；他所行的無不公平，是誠實無偽的神，又公義，又正直。	4 Він Скеля, а діло Його доскона́ле, всі бо дороги Його справедливі, — Бог вірний, і кривди немає в Ньому, справедли́вий і праведний Він.
5 這乖僻彎曲的世代向他行事邪僻；有這弊病就不是他的兒女。	5 Зіпсу́лись вони, — не Його то сини́, покоління невірне й покру́чене.
6 愚昧無知的民哪，你們這樣報答耶和華嗎？他豈不是你的父、將你買來的嗎？他是製造你、建立你的。	6 Чи тим віддасте́ Господе́ві, наро́де нікче́мний й немудрий? Чи ж не Він — Ба́тько твій, твій Творе́ць? Він тебе вчинив, і Він міцно поставив тебе.
7 你當追想上古之日，思念歷代之年；問你的父親，他必指示你；問你的長者，他必告訴你。	7 Пам'ятай про дні давні, розважайте про ро́ки усіх поколі́нь, — запитай свого ба́тька, і покаже тобі твоїх тих старши́х, а вони тобі скажуть.
8 至高者將地業賜給列邦，將亞當的子孫［sons of Adam］分開，就照以色列人的數目立定百姓［people］的疆界。	8 Як Всевишній наро́дам спа́док давав, коли Він розділяв синів лю́дських, Він поставив границі наро́дам за числом Ізраїлевих синів.
9 耶和華的分本是他的百姓；他的產業本是雅各。	9 Бо частка Господня — наро́д Його, Яків — відмі́ряний у́діл спа́дщини Його.
10 耶和華遇見他在荒漠［desert］，又在［and］荒涼哀號的曠野［howling wilderness］，就環繞他，管教［instructed］他，保護他，如同保護眼中的瞳孔。	10 Знайшов Він його на пустинній землі та в степу́ завива́ння пусте́льних гієн, та й його оточи́в, уважав Він за ним, зберіга́в Він його, як зіни́цю оту́ свого ока.
11 又如鷹攪動巢窩，在雛鷹以上兩翅展開［spreadeth abroad］，接取雛鷹，背在兩翼之上。	11 Як гніздо́ своє будить орел, як ширя́є він понад своїми маля́тами, крила свої простягає, бере їх, та носить їх він на раме́ні крилатім своїм, —
12 這樣，耶和華獨自引導他，並無外邦神與他同在。	12 так Господь Сам прова́див його, а бога чужого при нім не було́.
13 耶和華使他乘駕地的高處，得吃田間的土產；又使他從磐石中吮［suck］蜜，從堅石中吸油；	13 Він його садови́в на висо́тах землі, і він їв польові́ врожа́ї, Він медом із скелі його годува́в, і оливою з ске́льного кре́меня,
14 也吃母牛［kine］的奶油，羊的奶，綿羊羔［lambs］的脂油，巴珊所出的公綿羊和山羊，與上好的麥子，也喝純淨的葡萄血［pure blood of the grape］。	14 маслом з худоби великої та молоком від худоби дрібно́ї, ра́зом із лоєм ягнят та бара́нів з Баша́ну й козлів, ра́зом з такою пшеницею, як лій на нирка́х, і кров виноградної я́годи пив ти вином.
15 但耶書崙漸漸肥胖，粗壯，光潤，踢跳，奔跑，便離棄造他的神，輕看救他的磐石；	15 I потовстів Єшуру́н та й брика́тися став. І ти потовсті́в, погрубів, став гладки́й. І покинув він Бога, що його створи́в, і Ске́лю спасі́ння свого злегкова́жив.
16 以眾別神［with strange gods］觸動神的憤恨，行可憎惡的事，惹了他的怒氣。	16 Чужими богами Його роздражни́ли, Його розгніви́ли своїми гидо́тами.
17 所祭祀的鬼魔並非真神，乃是素不認識的眾神，是近來新興的，是你列祖所不畏懼的。	17 Вони де́монам жертви складали, не Богу, складали бога́м, що не відали їх, нови́м, що недавно прийшли, — не лякалися їх батьки ваші!
18 你輕忽生你的磐石，忘記產你的神。	18 Забуваєш ти Ске́лю, Яка породила тебе, і забуваєш ти Бога, що тебе народив.
19 耶和華看見他的兒女惹動他，就厭惡他們，說：	19 I побачив Госпо́дь, та й знена́видів їх, через гнів на синів Своїх і на дочо́к Своїх,
20 我要向他們掩面，看他們的結局如何。他們本是極乖僻的世代［generation］，不信［no faith］的兒女。	20 та й сказав: „Лице Я Своє заховаю від них, побачу, який їх кіне́ць, бо вони покоління розбе́щене, діти, що в них нема віри.
21 他們以那「不算為神」的觸動我的憤恨，以虛無的神惹了我的怒氣。我也要以那「不成子民」的觸動他們的憤恨，以愚昧的國民惹了他們的怒氣。	21 Роздражни́ли Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгніви́ли своїми марно́тами, тому роздражню́ Я їх тим, хто не наро́д, — нерозумним наро́дом розгніваю їх.
22 因為在我怒中有火燒起，直燒到極深的地獄［hell］，要［shall］把地和地的出產焚燒［consume］，諸山［mountains］的根基也燒著了。	22 Бо був загорівся огонь Мого гні́ву, і пали́вся він аж до шео́лу найглибшого, і він землю поїв та її врожай, і спалив був підва́лини гір.
23 我要將禍患堆在他們身上，把我的箭向他們射盡。	23 Я на них нагрома́джу нещастя, зуживу́ Свої стріли на них.
24 他們必因飢餓消瘦，被炎熱苦毒吞滅。我要打發野獸用牙齒咬他們，並土中的蛇用毒液［poison of serpents］害他們。	24 Будуть ви́снажені вони голодом, і поїджені будуть огнем та зара́зою лютою, і зу́ба звіри́ни нашлю́ Я на них, з отрутою плазуні́в по землі.
25 外頭有刀劍，內室有驚恐，使人喪亡，使少男、處女［virgin］、吃奶的、白髮的，盡都滅絕。	25 Надворі́ забива́тиме меч, а в кімна́тах — страхі́ття, як юнака́, так і ді́вчину, грудне́ немовля́ з чоловіком поси́вілим.
26 我說，我必將他們分散遠方，使他們的名號從人間除滅。	26 Я сказав: Повигу́блюю їх, відірву́ від людей їхню пам'ять,
27 我豈不怕仇敵忿怒［Were it not that I feared the wrath of the enemy］，恐怕［lest］他們的［their］敵人錯行［behave themselves strangely］，又恐怕他們說［and lest they should say］：我們的手甚高［Our hand is high］，這一切的事［all this］，並非耶和華所行的。	27 та це Я відклав з-за ворожого гніву, щоб проти́вники їх не згорди́лися, щоб вони не сказали: Підне́слася наша рука, і не Господь учинив усе це.
28 因為以色列民毫無計謀，心中沒有聰明。	28 Бо вони — люд безрадний, і нема в них розумува́ння.
29 唯願他們有智慧，能明白這事，肯思念他們的結局啊［O］。	29 Коли б були мудрі вони, зрозуміли б оце, розсудили б були́ про кінець свій.
30 若不是他們的磐石賣了他們，若不是耶和華交出他們，一人焉能追趕他們千人？二人焉能使萬人逃跑呢？	30 Як може один гнати тисячу, а два — проганять десять тисяч, коли то не те, що їх продала́ їхня Скеля, і Господь видав їх?
31 據我們的仇敵自己斷定，他們的磐石不如我們的磐石。	31 Не така бо їх скеля, як наша та Ске́ля, хай су́дять самі вороги.
32 他們的葡萄樹是所多瑪的葡萄樹，蛾摩拉田園所生的；他們的葡萄是毒葡萄，全掛都是苦的。	32 Бо їх виноград — з винограду содо́мського та з піль тих гомо́рських, винні ягоди їхні — отру́йні то я́годи, вони гро́на гірко́ти для них.
33 他們的酒是龍［dragons］的毒氣，是毒蛇［asps］殘害的惡毒。	33 вино їхнє — зміїна отру́та і гадю́ча поги́бельна їдь!
34 這不都是積蓄在我這裏，封鎖在我府庫中嗎？	34 Чи за́мкнене в Мене не це, у скарбни́цях Моїх запеча́тане?
35 他們失腳的時候，伸冤報應在我；因他們遭災的日子近了；那要臨在他們身上的必速速來到。	35 Моя пі́мста й відпла́та на час, коли їхня нога́ посковзне́ться, бо близьки́й день поги́белі їх, поспішає майбутнє для них.
36 耶和華見他百姓毫無能力，無人關鎖、無人剩下［there is none shut up, or left］，就必審斷他百姓［judge his people］，為他的眾僕人［servants］後悔。	36 Бо розсудить Господь Свій наро́д, і змилосе́рдиться Він над Своїми рабами, як побачить, що їхня рука ослабі́ла, і нема ні невільного, ані вільного.
37 他必說：他們的眾神，他們所投靠的磐石，	37 І Він скаже тоді: Де їх бо́ги, де скеля, що в ній поховались вони,
38 就是向來吃他們祭牲的脂油，喝他們奠祭之酒的，在哪裏呢？他可以興起幫助你們，護衛你們。	38 що їли вони лій кривавих їх же́ртов, пили вино же́ртов їх литих? Нехай встануть і вам допоможуть, і хай будуть покровом для вас.
39 你們如今要知道：我，唯有我是他［he］，在我以外並無別神。我使人死，我使人活；我損傷，我也醫治。並無人能從我手中救出來。	39 Побачте тепер, що Я — Я є Той, і Бога немає крім Мене. Побиваю й ожи́влюю Я, і не врятує ніхто від Моєї руки.
40 我向天舉手說：我憑我的永生起誓：	40 Бо до неба підно́шу Я руку Свою та й кажу́: Я навіки Живий!
41 我若磨我閃亮的刀，手掌審判之權，就必報復我的敵人，報應恨我的人。	41 Поправді кажу вам: Я ві́стря Свого меча нагострю́, і рука Моя схо́питься суду, тоді відімщу́ Я Своїм ворогам, і Своїм ненави́сникам Я відплачу́.
42 我要使我的箭飲血飲醉，就是被殺被擄之人的血。我的刀要吃肉，乃是仇敵中首領之頭的肉。	42 Я стріли Свої понапо́юю кров'ю, — а Мій меч поїда́тиме м'ясо, кров'ю забитого й бра́нця, головами кучма́тими ворога.
43 你們列國［nations］啊［O］，當與他［his］的百姓一同歡喜［Rejoice］；因他要伸他僕人流血的冤，報應他的敵人，憐恤［merciful］他的地，救贖他的百姓。	43 Радійте, погани, з наро́дом Його, бо Він відімсти́ться за кров Своїх всіх рабів, і пі́мсту поверне Своїм ворогам, і ви́купить землю Свою, Свій наро́д“.
44 摩西和嫩的兒子約書亞去將這歌的一切話說給百姓聽。	44 І прийшов Мойсей, і промовляв всі слова́ цієї пісні до ушей наро́ду, він та Ісус, син Нави́нів.
45 摩西向以色列眾人說完了這一切的話；	45 А коли Мойсей скінчи́в промовляти всі ці слова до всього Ізраїля,
46 又說：「我今日在你們中間所警教的［testify among you］，你們都要放在心上；要吩咐你們的子孫謹守遵行這律法上的話。	46 то сказав він до них: „Приложіть свої серця́ до всіх тих слів, які я сьогодні чинив свідками проти вас, що ви накажете їх своїм синам, щоб додержували виконувати всі слова́ цього Зако́ну.
47 因為這不是虛空、與你們無關的事，乃是你們的生命；在你們過約旦河要得為業的地上必因這事日子得以長久。」	47 Бо це для вас не слово порожнє, — воно життя ваше, і цим словом ви продо́вжите дні на цій землі, куди ви перехо́дите Йордан, щоб посісти її“.
48 正當那日［that selfsame day］，耶和華曉諭［spake unto］摩西說：	48 І Господь промовляв до Мойсея того самого дня, говорячи:
49 「你上這亞巴琳山中的尼波山去，在摩押地與耶利哥相對，觀看我所要賜給以色列人為業的迦南地。	49 „Вийди на ту го́ру Аварім, на гору Нево́, що в моавському кра́ї, що навпроти Єрихону, і побач ханаанський край, що Я даю Ізраїлевим синам на володіння.
50 你必死在你所登的山上，歸你本民［thy people］去，像你哥哥亞倫死在何珥山上，歸他的列祖一樣。	50 І вмри на горі, куди ти вийдеш, і долучися до своєї рідні, як помер був твій брат Ааро́н на Гор-горі, і долучився до своєї рідні,
51 因為你們在尋的曠野，在米利巴．加低斯的水［at the waters of Meribah-Kadesh］得罪了我［trespassed against me］；在以色列人中沒有尊我為聖。	51 за те, що ви спроневі́рилися були Мені серед Ізраїлевих синів при воді Меріви в Кадешу на пустині Цін, за те, що ви не освятили Мене серед Ізра́їлевих синів.
52 雖然如此［Yet］，我所賜給以色列人的地，你可以遠遠地觀看；只是你［but thou］不得進去。」	52 Бо знавпроти побачиш ти той край, та не вві́йдеш туди, до того кра́ю, що Я даю Ізраїлевим синам“.

舊約

新約

申命記

第32章

Повторення Закону

Розділ 32

申命記

第32章

Повторення Закону

Розділ 32