Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 11

1 Da antwortete6030 Zophar6691 von Naema5284 und sprach559:

2 Wenn einer lange geredet, muß er nicht auch hören6030? Muß denn ein376 Wäscher immer recht6663 haben1697?

3 Müssen die Leute4962 deinem großen Schwätzen Schweigen2790, daß du2790 spottest3932, und niemand dich beschäme3637?

4 Du559 sprichst: Meine Rede3948 ist rein2134, und lauter1249 bin ich vor deinen Augen5869.

5 Ach, daß GOtt433 mit dir redete1696 und199 täte5414 seine Lippen8193 auf6605

6 und zeigete die heimliche8587 Weisheit2451! Denn er433 hätte wohl noch mehr an5046 dir zu tun3718, auf daß du wissest3045, daß er deiner Sünden5771 nicht aller gedenkt5382.

7 Meinest du, daß du so viel wissest4672, als GOtt433 weiß2714, und wollest alles so vollkommen8503 treffen als der Allmächtige7706?

8 Er ist höher1363 denn der Himmel8064; was willst du tun6466? tiefer6013 denn die Hölle7585; was kannst du wissen3045?

9 Länger752 denn die Erde776 und4055 breiter7342 denn das Meer3220.

10 So er sie5462 umkehrete oder verbürge oder in einen Haufen würfe, wer will‘s7725 ihm wehren?

11 Denn er kennet die losen Leute4962, er siehet die Untugend205, und sollte es nicht7723 merken3045?

12 Ein unnützer5014 Mann376 blähet sich3823; und ein geborener3205 Mensch120 will sein wie ein junges5895 Wild6501.

13 Wenn du dein Herz3820 hättest gerichtet und deine Hände3709 zu3559 ihm ausgebreitet6566;

14 wenn du die Untugend205, die in deiner Hand3027 ist, hättest ferne7368 von dir getan, daß in deiner Hütte168 kein Unrecht5766 bliebe7931,

15 so möchtest du dein Antlitz6440 aufheben ohne Tadel3971 und würdest fest3332 sein3372 und dich nicht5375 fürchten.

16 Dann würdest du der Mühe5999 vergessen7911 und so wenig gedenken2142 als des Wassers4325, das vorübergehet.

17 Und5774 die Zeit2465 deines Lebens würde aufgehen wie der Mittag6672, und das Finstere würde ein lichter Morgen1242 werden6965.

18 Und dürftest dich982 des trösten, daß Hoffnung8615 da sei3426; du würdest mit Ruhe ins Grab kommen.

19 Und würdest dich legen7257, und niemand würde dich aufschrecken2729; und viele7227 würden vor6440 dir flehen2470.

20 Aber die Augen5869 der GOttlosen7563 werden verschmachten3615, und werden nicht6 entrinnen mögen; denn ihre Hoffnung8615 wird ihrer See LE5315 fehlen4646.

Йов

Розділ 11

1 І заговорив наама́тянин Цофа́р та й сказав:

2 „Чи має зоста́тись без відповіді бе́зліч слів? І хіба язика́та люди́на невинною буде?

3 Чи мужі замо́вчать твої тереве́ні, й не бу́де кому засоро́мити тебе?

4 Ось гово́риш ти: „Чисте моє міркува́ння, і я чистий в оча́х Твоїх, Боже!“

5 О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до те́бе,

6 і представив тобі таємни́ці премудрости, бо вони — як ті чу́да розду́мування! І знай, — вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!

7 Чи ти Божу глибі́нь досліди́ш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогу́тнього?

8 Вона вища від неба, — що зможеш зробити? І глибша вона за шео́л, — як пізна́єш її?

9 її міра — довша за землю, і ширша за море вона!

10 Якщо Він пере́йде й замкне́ щось, і згрома́дить, — то хто заборо́нить Йому?

11 Бо Він знає нікче́мності лю́дські та бачить насилля, — і Він не догля́не?

12 Тож люди́на порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля́!

13 Якщо ти зміцни́ш своє серце, і свої ру́ки до Нього простя́гнеш, —

14 якщо є беззако́ння в руці твоїй, то прожени́ ти його, і кривда в наме́тах твоїх нехай не пробува́є, —

15 тож тоді ти піді́ймеш обличчя невинне своє, і бу́деш міцни́й, і не будеш боятись!

16 Бо забудеш стражда́ння, — про них будеш зга́дувати, як про воду, яка пропливла́.

17 Від пі́вдня повстане життя, а те́мрява буде, як ра́нок.

18 І будеш ти певний, бо маєш наді́ю, і ви́копаєш собі яму та й будеш безпе́чно лежати, —

19 і будеш лежати, й ніхто не споло́шить, і багато-хто будуть підле́щуватися до обличчя твого́.

20 А очі безбожних мину́ться, і згине приту́лок у них, а їхня наді́я — то сто́гін душі!“

Das Buch Hiob (Ijob)

Kapitel 11

Йов

Розділ 11

1 Da antwortete6030 Zophar6691 von Naema5284 und sprach559:

1 І заговорив наама́тянин Цофа́р та й сказав:

2 Wenn einer lange geredet, muß er nicht auch hören6030? Muß denn ein376 Wäscher immer recht6663 haben1697?

2 „Чи має зоста́тись без відповіді бе́зліч слів? І хіба язика́та люди́на невинною буде?

3 Müssen die Leute4962 deinem großen Schwätzen Schweigen2790, daß du2790 spottest3932, und niemand dich beschäme3637?

3 Чи мужі замо́вчать твої тереве́ні, й не бу́де кому засоро́мити тебе?

4 Du559 sprichst: Meine Rede3948 ist rein2134, und lauter1249 bin ich vor deinen Augen5869.

4 Ось гово́риш ти: „Чисте моє міркува́ння, і я чистий в оча́х Твоїх, Боже!“

5 Ach, daß GOtt433 mit dir redete1696 und199 täte5414 seine Lippen8193 auf6605

5 О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до те́бе,

6 und zeigete die heimliche8587 Weisheit2451! Denn er433 hätte wohl noch mehr an5046 dir zu tun3718, auf daß du wissest3045, daß er deiner Sünden5771 nicht aller gedenkt5382.

6 і представив тобі таємни́ці премудрости, бо вони — як ті чу́да розду́мування! І знай, — вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!

7 Meinest du, daß du so viel wissest4672, als GOtt433 weiß2714, und wollest alles so vollkommen8503 treffen als der Allmächtige7706?

7 Чи ти Божу глибі́нь досліди́ш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогу́тнього?

8 Er ist höher1363 denn der Himmel8064; was willst du tun6466? tiefer6013 denn die Hölle7585; was kannst du wissen3045?

8 Вона вища від неба, — що зможеш зробити? І глибша вона за шео́л, — як пізна́єш її?

9 Länger752 denn die Erde776 und4055 breiter7342 denn das Meer3220.

9 її міра — довша за землю, і ширша за море вона!

10 So er sie5462 umkehrete oder verbürge oder in einen Haufen würfe, wer will‘s7725 ihm wehren?

10 Якщо Він пере́йде й замкне́ щось, і згрома́дить, — то хто заборо́нить Йому?

11 Denn er kennet die losen Leute4962, er siehet die Untugend205, und sollte es nicht7723 merken3045?

11 Бо Він знає нікче́мності лю́дські та бачить насилля, — і Він не догля́не?

12 Ein unnützer5014 Mann376 blähet sich3823; und ein geborener3205 Mensch120 will sein wie ein junges5895 Wild6501.

12 Тож люди́на порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля́!

13 Wenn du dein Herz3820 hättest gerichtet und deine Hände3709 zu3559 ihm ausgebreitet6566;

13 Якщо ти зміцни́ш своє серце, і свої ру́ки до Нього простя́гнеш, —

14 wenn du die Untugend205, die in deiner Hand3027 ist, hättest ferne7368 von dir getan, daß in deiner Hütte168 kein Unrecht5766 bliebe7931,

14 якщо є беззако́ння в руці твоїй, то прожени́ ти його, і кривда в наме́тах твоїх нехай не пробува́є, —

15 so möchtest du dein Antlitz6440 aufheben ohne Tadel3971 und würdest fest3332 sein3372 und dich nicht5375 fürchten.

15 тож тоді ти піді́ймеш обличчя невинне своє, і бу́деш міцни́й, і не будеш боятись!

16 Dann würdest du der Mühe5999 vergessen7911 und so wenig gedenken2142 als des Wassers4325, das vorübergehet.

16 Бо забудеш стражда́ння, — про них будеш зга́дувати, як про воду, яка пропливла́.

17 Und5774 die Zeit2465 deines Lebens würde aufgehen wie der Mittag6672, und das Finstere würde ein lichter Morgen1242 werden6965.

17 Від пі́вдня повстане життя, а те́мрява буде, як ра́нок.

18 Und dürftest dich982 des trösten, daß Hoffnung8615 da sei3426; du würdest mit Ruhe ins Grab kommen.

18 І будеш ти певний, бо маєш наді́ю, і ви́копаєш собі яму та й будеш безпе́чно лежати, —

19 Und würdest dich legen7257, und niemand würde dich aufschrecken2729; und viele7227 würden vor6440 dir flehen2470.

19 і будеш лежати, й ніхто не споло́шить, і багато-хто будуть підле́щуватися до обличчя твого́.

20 Aber die Augen5869 der GOttlosen7563 werden verschmachten3615, und werden nicht6 entrinnen mögen; denn ihre Hoffnung8615 wird ihrer See LE5315 fehlen4646.

20 А очі безбожних мину́ться, і згине приту́лок у них, а їхня наді́я — то сто́гін душі!“