CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Jer. 11
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Der Prophet Jeremia

Kapitel 11

1 Dies ist das Wort1697, das zu Jeremia3414 geschah vom HErrn3068 und sprach559:

2 Höret die Worte1697 dieses Bundes1285, daß ihr3427 sie denen in Juda3063 und376 den Bürgern zu8085 Jerusalem3389 saget1696.

3 Und376 sprich559 zu8085 ihnen: So spricht559 der HErr3068, der GOtt430 Israels3478: Verflucht779 sei, wer nicht gehorcht den Worten1697 dieses Bundes1285,

4 den ich euren Vätern1 gebot6680 des Tages3117, da ich sie6680 aus3318 Ägyptenland776 führete, aus dem eisernen Ofen1270, und sprach559: Gehorchet meiner Stimme6963 und tut, wie ich euch geboten habe6213, so sollt ihr8085 mein Volk5971 sein, und ich will euer GOtt430 sein,

5 auf daß ich den Eid7621 halten möge, den ich euren Vätern1 geschworen7650 habe6965, ihnen zu geben5414 ein Land776, darin Milch2461 und Honig1706 fleußt, wie es denn heutigestages3117 stehet. Ich antwortete6030 und sprach559: HErr3068, ja, es sei also543!

6 Und der HErr3068 sprach559 zu8085 mir: Predige7121 alle diese Worte1697 in den Städten5892 Judas und auf den Gassen2351 zu6213 Jerusalem3389 und sprich559: Höret die Worte1697 dieses Bundes1285 und tut danach!

7 Denn ich5749 habe8085 eure Väter1 bezeuget von dem Tage3117 an, da ich5749 sie aus Ägyptenland776 führete, bis auf5927 den heutigen Tag3117 und5749 zeugete früh7925 und sprach559: Gehorchet meiner Stimme6963!

8 Aber sie6680 gehorchten nicht, neigten5186 auch ihre Ohren241 nicht, sondern ein376 jeglicher ging nach seines bösen7451 Herzens3820 Gedünken8307. Darum will935 ich auch über sie gehen3212 lassen alle Worte1697 dieses Bundes1285, den ich geboten habe6213 zu8085 tun und sie doch nicht danach getan6213 haben.

9 Und376 der HErr3068 sprach559 zu mir7195: Ich weiß wohl, wie sie4672 in Juda3063 und Jerusalem3389 sich3427 rotten.

10 Sie kehren sich7725 eben zu1980 den Sünden5771 ihrer vorigen Väter1, welche auch nicht3985 gehorchen wollten meinen Worten und430 folgten auch andern312 Göttern nach310 und dieneten ihnen. Also hat8085 das1697 Haus1004 Israel3478 und das Haus1004 Juda3063 (immerdar) meinen Bund1285 gebrochen6565, den ich mit ihren Vätern1 gemacht3772 habe5647.

11 Darum siehe, spricht der HErr3068, ich3201 will ein Unglück über sie559 gehen935 lassen, dem sie nicht7451 sollen entgehen mögen; und3318 wenn sie zu8085 mir schreien2199, will ich sie nicht hören.

12 So laß3427 denn die Städte5892 Judas und430 die Bürger zu Jerusalem3389 hingehen und6256 zu den Göttern schreien2199, denen sie geräuchert haben1980; aber sie werden6999 ihnen nicht7451 helfen3467 in ihrer Not.

13 Denn manche4557 Stadt5892, so manche4557 Götter430 hast du, Juda3063; und7760 so manche Gassen2351 zu Jerusalem3389 sind, so manchen Schandaltar4196 habt ihr aufgerichtet, dem Baal1168 zu räuchern6999.

14 So bitte6419 du nun nicht5375 für dies Volk5971 und6256 tu kein Flehen noch Gebet8605 für sie7121; denn ich will sie nicht7451 hören, wenn sie zu8085 mir schreien7440 in ihrer Not.

15 Was haben meine Freunde3039 in5674 meinem Hause1004 zu schaffen? Sie treiben alle7227 Schalkheit4209 und meinen, das heilige6944 Fleisch1320 soll es von ihnen nehmen; und wenn sie übel tun6213, sind sie guter Dinge darüber5937.

16 Der8034 HErr3068 nannte7121 dich einen grünen7488, schönen3303, fruchtbaren8389 Ölbaum2132; aber nun hat7489 er mit einem großen1419 Mordgeschrei6963 ein Feuer784 um denselbigen angezündet, daß seine Aste verderben müssen.

17 Denn der HErr3068 Zebaoth6635, der dich gepflanzt hat5193, hat1696 dir ein Unglück7451 gedräuet um1558 der Bosheit7451. willen des Hauses1004 Israel3478 und des Hauses1004 Juda3063, welche sie treiben, daß sie mich erzürnen3707 mit ihrem Räuchern6999, das sie dem Baal1168 tun6213.

18 Der HErr3068 hat mir‘s offenbart, daß ich‘s weiß3045, und zeigte7200 mir ihr3045 Vornehmen4611,

19 nämlich daß sie mich wie441 ein arm Schaf3532 zur Schlachtbank2873 führen2986 wollen. Denn ich wußte3045 nicht, daß sie wider mich beratschlagt4284 hatten und gesagt: Laßt uns3899 den Baum6086 mit seinen Früchten verderben7843 und ihn8034 aus dem Lande776 der Lebendigen2416 ausrotten3772, daß seines Namens nimmermehr gedacht2803 werde2142!

20 Aber du, HErr3068 Zebaoth6635, du gerechter6664 Richter8199, der du Nieren3629 und Herzen3820 prüfest, laß mich1540 deine Rache5360 über sie sehen7200; denn ich habe dir meine Sache7379 befohlen.

21 Darum spricht559 der HErr3068 also wider die Männer582 zu Anathoth6068, die dir nach deinem Leben5315 stehen1245 und sprechen: Weissage5012 uns nicht im Namen8034 des HErrn3068, willst du559 anders nicht von unsern Händen3027 sterben4191!

22 Darum spricht der HErr3068 Zebaoth6635 also: Siehe, ich will sie559 heimsuchen6485; ihre junge Mannschaft970 sollen mit dem Schwert2719 getötet4191 werden und ihre Söhne1121 und Töchter1323 Hungers7458 sterben4191, daß nichts von ihnen überbleibe;

23 denn ich will über6486 die Männer582 zu Anathoth6068 Unglück7451 gehen935 lassen des Jahrs, wenn sie8141 heimgesucht werden sollen.

Єремiя

Розділ 11

1 Слово, що було до Єремії від Господа, кажучи:

2 „Послухайте слів заповіту оцьо́го, і будете їх говорити юдеям і ме́шканцям Єрусалиму,

3 і скажеш ти їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Про́клята та люди́на, що не слухає слів заповіту цього́,

4 що його наказав був Я вашим батька́м того дня, коли їх виво́див із кра́ю єгипетського, із залізного го́рна, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і робіть усе те, що Я накажу́ вам, — і бу́дете ви народом Моїм, а Я бу́ду вам Богом,

5 щоб Я ви́повнив при́сягу ту, якою Я вашим батька́м присяга́в дати їм Край, що тече молоком, як сьогодні! А я відповів та сказав: Амі́нь, Господи!

6 І промовив до мене Госпо́дь: Виголо́шуй оці всі слова́ по юдейських міста́х та на вулицях Єрусалиму, говорячи: Слухайтесь слів заповіту цього́, і вико́нуйте їх!

7 Бо направду засвідчив Я вашим батька́м того дня, як виводив їх з кра́ю єгипетського, і до сьогодні Я пильно засві́дчую, кажучи: Слу́хайтеся Мого голосу!

8 Та не слухали й не прихиляли вони свого вуха, і кожен ходив за упе́ртістю злі́сного серця свого. І Я спровадив на них усі слова заповіту цього, що Я наказав був робити, вони ж не робили.

9 І промовив до мене Господь: Зна́йдений бунт між юдеями та між мешка́нцями Єрусалиму!

10 Повернулись вони до гріхів своїх давніх батькі́в, що слухатися Моїх слів не хотіли, і пішли за бога́ми чужими, щоб їм служити. Дім Ізраїлів і дім Юдин зламали Мого заповіта, якого Я склав з їхніми батька́ми.

11 Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я лихо на них наведу́, що вийти із нього не змо́жуть, і кли́кати бу́дуть до Мене, але не почую Я їх!

12 І пі́дуть юдейські міста́ та єрусалимські мешканці, і бу́дуть кричати до богів, що їм ка́дять вони, але ті помогти́ — не помо́жуть їм за ча́су їхнього лиха!

13 Бо богів твоїх — за числом твоїх міст, Юдо, і за числом вулиць Єрусалиму наста́влено же́ртівників для Моло́ха, же́ртівників, щоб кади́ти Ваалові.

14 А ти не молися за цього наро́да, і блага́ння й молитви за них не здійма́й, бо Я не почую за ча́су того́, коли кли́кати будуть до Мене з-за лиха свого́!

15 По́що Моєму коханому в домі Моєму чинити злі за́міри? Чи то́всті куски́ і м'ясо посвя́тне відве́рнуть від тебе нещастя твоє? Тоді б ти радів!

16 „Оли́вка зелена, гарна пло́дом хорошим“, — так кликнув Господь твоє йме́ння. Але з шумом великого вітру огонь запали́вся круг неї, і галу́зки її полама́ються!

17 А Господь Саваот, що тебе посадив, говорив був на тебе лихе за зло дому Ізраїля та дому Юди, що робили собі, щоб гніви́ти Мене, щоб кади́ти Ваа́лові.

18 А Господь дав пізна́ти мені — й я пізнав, і тоді Ти вчинив, що побачив я їхні діла́.

19 А я був, мов лагі́дна вівця́, що прова́дять її на зако́лення, і не знав, що на мене вони вимишля́ли заті́ї: „Пони́щмо це дерево з пло́дом його, і з кра́ю живих його ви́тнім, і йме́ння його не згадається більше!“

20 Але, Господи Саваоте, Ти Суддя сраведливий, що досліджуєш ни́рки та серце, — хай над ними побачу я по́мсту Твою, бо справу свою я дові́рив Тобі!

21 Тому так промовляє Господь на людей Анато́ту, що пошу́кують душу твою та говорять: „Не пророкуй Ім'я́м Господа, щоб не померти тобі від рук наших!“

22 Тому так промовляє Господь Савао́т: Ось Я навіщу́ їх: від меча юнаки́ повмирають, а сини їхні та їхні до́чки від голоду вмруть!

23 І оста́нку не буде по них, бо спрова́джу Я зло на людей Анато́ту у році наві́щення їх!

Der Prophet Jeremia

Kapitel 11

Єремiя

Розділ 11

1 Dies ist das Wort1697, das zu Jeremia3414 geschah vom HErrn3068 und sprach559:

1 Слово, що було до Єремії від Господа, кажучи:

2 Höret die Worte1697 dieses Bundes1285, daß ihr3427 sie denen in Juda3063 und376 den Bürgern zu8085 Jerusalem3389 saget1696.

2 „Послухайте слів заповіту оцьо́го, і будете їх говорити юдеям і ме́шканцям Єрусалиму,

3 Und376 sprich559 zu8085 ihnen: So spricht559 der HErr3068, der GOtt430 Israels3478: Verflucht779 sei, wer nicht gehorcht den Worten1697 dieses Bundes1285,

3 і скажеш ти їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Про́клята та люди́на, що не слухає слів заповіту цього́,

4 den ich euren Vätern1 gebot6680 des Tages3117, da ich sie6680 aus3318 Ägyptenland776 führete, aus dem eisernen Ofen1270, und sprach559: Gehorchet meiner Stimme6963 und tut, wie ich euch geboten habe6213, so sollt ihr8085 mein Volk5971 sein, und ich will euer GOtt430 sein,

4 що його наказав був Я вашим батька́м того дня, коли їх виво́див із кра́ю єгипетського, із залізного го́рна, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і робіть усе те, що Я накажу́ вам, — і бу́дете ви народом Моїм, а Я бу́ду вам Богом,

5 auf daß ich den Eid7621 halten möge, den ich euren Vätern1 geschworen7650 habe6965, ihnen zu geben5414 ein Land776, darin Milch2461 und Honig1706 fleußt, wie es denn heutigestages3117 stehet. Ich antwortete6030 und sprach559: HErr3068, ja, es sei also543!

5 щоб Я ви́повнив при́сягу ту, якою Я вашим батька́м присяга́в дати їм Край, що тече молоком, як сьогодні! А я відповів та сказав: Амі́нь, Господи!

6 Und der HErr3068 sprach559 zu8085 mir: Predige7121 alle diese Worte1697 in den Städten5892 Judas und auf den Gassen2351 zu6213 Jerusalem3389 und sprich559: Höret die Worte1697 dieses Bundes1285 und tut danach!

6 І промовив до мене Госпо́дь: Виголо́шуй оці всі слова́ по юдейських міста́х та на вулицях Єрусалиму, говорячи: Слухайтесь слів заповіту цього́, і вико́нуйте їх!

7 Denn ich5749 habe8085 eure Väter1 bezeuget von dem Tage3117 an, da ich5749 sie aus Ägyptenland776 führete, bis auf5927 den heutigen Tag3117 und5749 zeugete früh7925 und sprach559: Gehorchet meiner Stimme6963!

7 Бо направду засвідчив Я вашим батька́м того дня, як виводив їх з кра́ю єгипетського, і до сьогодні Я пильно засві́дчую, кажучи: Слу́хайтеся Мого голосу!

8 Aber sie6680 gehorchten nicht, neigten5186 auch ihre Ohren241 nicht, sondern ein376 jeglicher ging nach seines bösen7451 Herzens3820 Gedünken8307. Darum will935 ich auch über sie gehen3212 lassen alle Worte1697 dieses Bundes1285, den ich geboten habe6213 zu8085 tun und sie doch nicht danach getan6213 haben.

8 Та не слухали й не прихиляли вони свого вуха, і кожен ходив за упе́ртістю злі́сного серця свого. І Я спровадив на них усі слова заповіту цього, що Я наказав був робити, вони ж не робили.

9 Und376 der HErr3068 sprach559 zu mir7195: Ich weiß wohl, wie sie4672 in Juda3063 und Jerusalem3389 sich3427 rotten.

9 І промовив до мене Господь: Зна́йдений бунт між юдеями та між мешка́нцями Єрусалиму!

10 Sie kehren sich7725 eben zu1980 den Sünden5771 ihrer vorigen Väter1, welche auch nicht3985 gehorchen wollten meinen Worten und430 folgten auch andern312 Göttern nach310 und dieneten ihnen. Also hat8085 das1697 Haus1004 Israel3478 und das Haus1004 Juda3063 (immerdar) meinen Bund1285 gebrochen6565, den ich mit ihren Vätern1 gemacht3772 habe5647.

10 Повернулись вони до гріхів своїх давніх батькі́в, що слухатися Моїх слів не хотіли, і пішли за бога́ми чужими, щоб їм служити. Дім Ізраїлів і дім Юдин зламали Мого заповіта, якого Я склав з їхніми батька́ми.

11 Darum siehe, spricht der HErr3068, ich3201 will ein Unglück über sie559 gehen935 lassen, dem sie nicht7451 sollen entgehen mögen; und3318 wenn sie zu8085 mir schreien2199, will ich sie nicht hören.

11 Тому так промовляє Госпо́дь: Ось Я лихо на них наведу́, що вийти із нього не змо́жуть, і кли́кати бу́дуть до Мене, але не почую Я їх!

12 So laß3427 denn die Städte5892 Judas und430 die Bürger zu Jerusalem3389 hingehen und6256 zu den Göttern schreien2199, denen sie geräuchert haben1980; aber sie werden6999 ihnen nicht7451 helfen3467 in ihrer Not.

12 І пі́дуть юдейські міста́ та єрусалимські мешканці, і бу́дуть кричати до богів, що їм ка́дять вони, але ті помогти́ — не помо́жуть їм за ча́су їхнього лиха!

13 Denn manche4557 Stadt5892, so manche4557 Götter430 hast du, Juda3063; und7760 so manche Gassen2351 zu Jerusalem3389 sind, so manchen Schandaltar4196 habt ihr aufgerichtet, dem Baal1168 zu räuchern6999.

13 Бо богів твоїх — за числом твоїх міст, Юдо, і за числом вулиць Єрусалиму наста́влено же́ртівників для Моло́ха, же́ртівників, щоб кади́ти Ваалові.

14 So bitte6419 du nun nicht5375 für dies Volk5971 und6256 tu kein Flehen noch Gebet8605 für sie7121; denn ich will sie nicht7451 hören, wenn sie zu8085 mir schreien7440 in ihrer Not.

14 А ти не молися за цього наро́да, і блага́ння й молитви за них не здійма́й, бо Я не почую за ча́су того́, коли кли́кати будуть до Мене з-за лиха свого́!

15 Was haben meine Freunde3039 in5674 meinem Hause1004 zu schaffen? Sie treiben alle7227 Schalkheit4209 und meinen, das heilige6944 Fleisch1320 soll es von ihnen nehmen; und wenn sie übel tun6213, sind sie guter Dinge darüber5937.

15 По́що Моєму коханому в домі Моєму чинити злі за́міри? Чи то́всті куски́ і м'ясо посвя́тне відве́рнуть від тебе нещастя твоє? Тоді б ти радів!

16 Der8034 HErr3068 nannte7121 dich einen grünen7488, schönen3303, fruchtbaren8389 Ölbaum2132; aber nun hat7489 er mit einem großen1419 Mordgeschrei6963 ein Feuer784 um denselbigen angezündet, daß seine Aste verderben müssen.

16 „Оли́вка зелена, гарна пло́дом хорошим“, — так кликнув Господь твоє йме́ння. Але з шумом великого вітру огонь запали́вся круг неї, і галу́зки її полама́ються!

17 Denn der HErr3068 Zebaoth6635, der dich gepflanzt hat5193, hat1696 dir ein Unglück7451 gedräuet um1558 der Bosheit7451. willen des Hauses1004 Israel3478 und des Hauses1004 Juda3063, welche sie treiben, daß sie mich erzürnen3707 mit ihrem Räuchern6999, das sie dem Baal1168 tun6213.

17 А Господь Саваот, що тебе посадив, говорив був на тебе лихе за зло дому Ізраїля та дому Юди, що робили собі, щоб гніви́ти Мене, щоб кади́ти Ваа́лові.

18 Der HErr3068 hat mir‘s offenbart, daß ich‘s weiß3045, und zeigte7200 mir ihr3045 Vornehmen4611,

18 А Господь дав пізна́ти мені — й я пізнав, і тоді Ти вчинив, що побачив я їхні діла́.

19 nämlich daß sie mich wie441 ein arm Schaf3532 zur Schlachtbank2873 führen2986 wollen. Denn ich wußte3045 nicht, daß sie wider mich beratschlagt4284 hatten und gesagt: Laßt uns3899 den Baum6086 mit seinen Früchten verderben7843 und ihn8034 aus dem Lande776 der Lebendigen2416 ausrotten3772, daß seines Namens nimmermehr gedacht2803 werde2142!

19 А я був, мов лагі́дна вівця́, що прова́дять її на зако́лення, і не знав, що на мене вони вимишля́ли заті́ї: „Пони́щмо це дерево з пло́дом його, і з кра́ю живих його ви́тнім, і йме́ння його не згадається більше!“

20 Aber du, HErr3068 Zebaoth6635, du gerechter6664 Richter8199, der du Nieren3629 und Herzen3820 prüfest, laß mich1540 deine Rache5360 über sie sehen7200; denn ich habe dir meine Sache7379 befohlen.

20 Але, Господи Саваоте, Ти Суддя сраведливий, що досліджуєш ни́рки та серце, — хай над ними побачу я по́мсту Твою, бо справу свою я дові́рив Тобі!

21 Darum spricht559 der HErr3068 also wider die Männer582 zu Anathoth6068, die dir nach deinem Leben5315 stehen1245 und sprechen: Weissage5012 uns nicht im Namen8034 des HErrn3068, willst du559 anders nicht von unsern Händen3027 sterben4191!

21 Тому так промовляє Господь на людей Анато́ту, що пошу́кують душу твою та говорять: „Не пророкуй Ім'я́м Господа, щоб не померти тобі від рук наших!“

22 Darum spricht der HErr3068 Zebaoth6635 also: Siehe, ich will sie559 heimsuchen6485; ihre junge Mannschaft970 sollen mit dem Schwert2719 getötet4191 werden und ihre Söhne1121 und Töchter1323 Hungers7458 sterben4191, daß nichts von ihnen überbleibe;

22 Тому так промовляє Господь Савао́т: Ось Я навіщу́ їх: від меча юнаки́ повмирають, а сини їхні та їхні до́чки від голоду вмруть!

23 denn ich will über6486 die Männer582 zu Anathoth6068 Unglück7451 gehen935 lassen des Jahrs, wenn sie8141 heimgesucht werden sollen.

23 І оста́нку не буде по них, бо спрова́джу Я зло на людей Анато́ту у році наві́щення їх!

1.0x