CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Mat. 15
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Das Evangelium nach Matthäus

Kapitel 15

1 Da5119 kamen zu4334 ihm2424 die Schriftgelehrten1122 und2532 Pharisäer5330 von575 Jerusalem2414 und sprachen3004:

2 Warum1302 übertreten3845 deine4675 Jünger3101 der Ältesten4245 Aufsätze3862? Sie waschen3538 ihre Hände5495 nicht3756, wenn3752 sie Brot740 essen2068.

3 Er antwortete611 und1161 sprach2036 zu ihnen: Warum1302 übertretet3845 denn2532 ihr846 Gottes2316 Gebot1785 um1223 eurer5216 Aufsätze3862 willen?

4 GOtt2316 hat geboten1781: Du3004 sollst Vater3962 und1063 Mutter3384 ehren5091; wer aber2532 Vater3962 und2532 Mutter3384 flucht2551, der4675 soll des Todes2288 sterben5053.

5 Aber1161 ihr5210 lehret: Wer zum1537 Vater3962 oder2228 zur Mutter3384 spricht3004: Wenn1437 ich302‘s opfere, so ist‘s5623 dir viel nützer, der tut wohl.

6 Damit geschiehet es, daß niemand hinfort seinen Vater3962 oder2228 seine Mutter3384 ehret; und2532 habt also2532 Gottes2316 Gebot1785 aufgehoben208 um1223 eurer5216 Aufsätze3862 willen.

7 Ihr Heuchler5273, es hat wohl2573 Jesaja2268 von4012 euch5216 geweissaget und gesprochen3004:

8 Dies3778 Volk2992 nahet sich848 zu mir3165 mit seinem Munde4750 und2532 ehret mich3427 mit seinen Lippen5491, aber1161 ihr846 Herz2588 ist1448 ferne4206 von575 mir1700.

9 Aber1161 vergeblich3155 dienen sie4576 mir3165, dieweil sie lehren1321 solche Lehren1319, die nichts denn Menschengebot1778 sind.

10 Und2532 er846 rief das Volk3793 zu sich4341 und2532 sprach2036 zu ihnen: Höret191 zu und vernehmet‘s!

11 Was zum1519 Munde4750 eingehet1525, das5124 verunreiniget den444 Menschen nicht3756, sondern235 was zum1537 Munde4750 ausgehet, das verunreiniget den444 Menschen.

12 Da5119 traten seine846 Jünger3101 zu4334 ihm und sprachen2036: Weißt du191 auch, daß3754 sich die Pharisäer5330 ärgerten4624, da sie846 das1492 Wort3056 höreten?

13 Aber1161 er antwortete611 und sprach2036: Alle3956 Pflanzen5451, die3739 mein3450 himmlischen3770 Vater3962 nicht3756 gepflanzet, die werden ausgereutet1610.

14 Lasset863 sie846 fahren863! Sie sind1526 blind5185 und Blindenleiter3595. Wenn1437 aber1161 ein Blinder5185 den andern leitet3594, so fallen4098 sie beide297 in1519 die Grube999.

15 Da antwortete611 Petrus4074 und1161 sprach2036 zu ihm846: Deute5419 uns2254 dies5026 Gleichnis3850!

16 Und1161 JEsus2424 sprach2036 zu ihnen: Seid5210 ihr2075 denn auch2532 noch unverständig801?

17 Merket ihr3539 noch3768 nicht3768, daß3754 alles, was zum1519 Munde4750 eingehet, das3956 gehet in1519 den Bauch2836 und2532 wird durch1519 den natürlichen Gang856 ausgeworfen1544?

18 Was aber1161 zum1537 Munde4750 herausgehet, das2548 kommt1831 aus1607 dem3588 Herzen2588, und1537 das verunreiniget den444 Menschen.

19 Denn1063 aus1537 dem Herzen2588 kommen1831 arge4190 Gedanken1261: Mord5408, Ehebruch3430, Hurerei4202, Dieberei2829, falsche Zeugnisse, Lästerung988.

20 Das5023 sind2076 die Stücke, die den3588 Menschen verunreinigen2840. Aber1161 mit ungewaschenen449 Händen5495 essen5315 verunreiniget den444 Menschen nicht3756.

21 Und2532 JEsus2424 ging aus1831 von1564 dannen und2532 entwich402 in1519 die Gegend3313 von Tyrus5184 und Sidon4605.

22 Und2532 siehe2400, ein kanaanäisch Weib1135 ging aus1831 derselbigen Grenze und846 schrie2905 ihm1565 nach und sprach3004: Ach HErr2962, du Sohn Davids1138, erbarme dich1653 mein3165! Meine3450 Tochter2364 wird2560 vom575 Teufel übel geplaget.

23 Und1161 er846 antwortete611 ihr846 kein3756 Wort3056. Da traten zu4334 ihm seine846 Jünger3101, baten2065 ihn und2532 sprachen3004: Laß630 sie846 doch von dir630; denn3754 sie schreiet uns2257 nach3693.

24 Er antwortete611 aber1161 und1519 sprach2036: Ich bin nicht3756 gesandt649, denn1508 nur zu649 den verlornen Schafen4263 von dem Hause3624 Israel2474.

25 Sie846 kam2064 aber1161 und4352 fiel vor ihm nieder und sprach3004: HErr2962, hilf997 mir3427!

26 Aber1161 er antwortete611 und2532 sprach2036: Es ist2076 nicht3756 fein2570, daß man den Kindern5043 ihr Brot740 nehme2983 und werfe es vor906 die Hunde2952.

27 Sie sprach2036: Ja3483, HErr2962; aber1161 doch essen2068 die Hündlein2952 von575 den3588 Brosamen5589, die von575 ihrer Herren2962 Tisch5132 fallen4098.

28 Da5119 antwortete611 JEsus2424 und2532 sprach2036 zu575 ihr846:O Weib1135, dein4675 Glaube4102 ist groß3173; dir4671 geschehe1096, wie5613 du5599 willst2309! Und ihre846 Tochter2364 ward gesund2390 zu derselbigen Stunde5610.

29 Und2532 JEsus2424 ging von1564 dannen fürbaß und2532 kam2064 an3844 das galiläischen1056 Meer2281 und1519 ging auf305 einen Berg3735 und setzte2521 sich3327 allda1563.

30 Und2532 es kam zu4334 ihm viel4183 Volks3793 die hatten2192 mit3326 sich1438 Lahme2948, Blinde5185, Stumme2974, Krüppel5560 und2532 viel4183 andere2087 und2532 warfen4496 sie846 JEsu2424 vor3844 die Füße4228; und2532 er846 heilete sie846,

31 daß5620 sich das Volk3793 verwunderte2296, da2532 sie sahen991, daß die Stummen2974 redeten2980, die Krüppel5560 gesund5199 waren4043, die Lahmen2948 gingen, die Blinden5185 sahen991, und2532 preiseten den GOtt2316 Israels2474.

32 Und1161 JEsus2424 rief seine846 Jünger3101 zu5101 sich4341 und2532 sprach2036: Es jammert mich4697 des Volks3793; denn sie beharren nun2235 wohl drei5140 Tage2250 bei mir3427 und2532 haben4357 nichts zu1722 essen5315; und ich will2309 sie nicht3379 ungegessen3523 von mir lassen630, auf1909 daß3754 sie nicht verschmachten1590 auf dem Wege3598.

33 Da sprachen3004 zu ihm846 seine846 Jünger3101: Woher4159 mögen wir2254 so2532 viel5118 Brots740 nehmen in1722 der Wüste2047, daß5620 wir so viel5118 Volks3793 sättigen5526?

34 Und2532 JEsus2424 sprach3004 zu ihnen: Wieviel4214 Brots740 habt2192 ihr846? Sie sprachen2036: Sieben2033 und1161 ein wenig3641 Fischlein2485.

35 Und2532 er hieß2753 das Volk3793 sich377 lagern auf1909 die Erde1093.

36 Und2532 nahm2983 die sieben2033 Brote740 und2532 die Fische2486, dankete, brach2806 sie und2532 gab1325 sie seinen Jüngern3101, und1161 die Jünger3101 gaben sie dem Volk3793.

37 Und2532 sie aßen5315 alle3956 und2532 wurden satt5526 und2532 huben auf142, was überblieb von Brocken2801, sieben2033 Körbe4711 voll4134.

38 Und1161 die da gegessen hatten2068, der waren2258 viertausend5070 Mann435, ausgenommen5565 Weiber1135 und2532 Kinder3813.

39 Und2532 da er1684 das Volk3793 hatte630 von sich gelassen, trat er in ein Schiff4143 und2532 kam2064 in die Grenze Magdala.

Вiд Матвiя

Розділ 15

1 Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:

2 „Чого Твої учні ламають переда́ння старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають“.

3 А Він відповів і промовив до них: „А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради переда́ння вашого?

4 Бо Бог заповів: „Шануй ба́тька та матір“, та: „Хто злорі́чить на ба́тька чи матір, — хай смертю помре“.

5 А ви кажете: Коли скаже хто ба́тьку чи матері: „Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові“,

6 то може вже й не шанувати той ба́тька свого або матір свою. Так ви ради переда́ння вашого зні́вечили Боже Слово.

7 Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував, говорячи:

8 „Оці люди уста́ми шанують Мене, серце ж їхнє дале́ко від Мене!

9 Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.

10 І Він покликав наро́д, і промовив до нього: „Послухайте та зрозумійте!

11 Не те, що вхо́дить до уст, люди́ну скверни́ть, але те, що виходить із уст, те люди́ну скверни́ть“.

12 Тоді учні Його приступили й сказали Йому: „Чи Ти знаєш, що фарисеї, почуши це слово, спокуси́лися?“

13 А Він відповів і сказав: „Усяка росли́на, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.

14 Залишіть ви їх: це сліпі повода́тарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, — обо́є до ями впаду́ть“.

15 А Петро відповів і до Нього сказав: „Поясни нам цю при́тчу“.

16 А Він відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте?

17 Чи ж ви не розумієте, що все те, що́ входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?

18 Що ж виходить із уст, те походить із серця, — і воно опога́нює люди́ну.

19 Бо з серця виходять лихі думки́, душогубства, пере́люби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богознева́ги.

20 Оце те, що люди́ну опога́нює. А їсти руками невмитими, — не опога́нює це люди́ни!“

21 І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі ти́рські й сидо́нські.

22 І ось жінка одна ханане́янка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: „Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, — де́мон тяжко дочку́ мою мучить!“

23 А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: „Відпусти її, бо кричить услід за нами!“

24 А Він відповів і сказав: „Я по́сланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого“.

25 А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: „Господи, допоможи мені!“

26 А Він відповів і сказав: „Не годи́ться взяти хліб у дітей, і кинути щеня́там“.

27 Вона ж відказала: „Так, Господи! Але ж і щеня́та їдять ті кришки́, що спадають зо сто́лу їхніх панів“.

28 Тоді відповів і сказав їй Ісус: „О жінко, твоя віра велика, — нехай буде тобі, я́к ти хочеш“! І тієї години дочка́ її ви́дужала.

29 І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галіле́йського моря, і, зійшовши на го́ру, сів там.

30 І приступило до Нього багато наро́ду, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоро́влював їх.

31 А наро́д не вихо́див із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стаю́ть здорові, криві ходять, і бачать сліпі, — і сла́вив він Бога Ізраїлевого!

32 А Ісус Своїх у́чнів покликав і сказав: „Жаль Мені цих людей, що вже три́ дні зо Мною знахо́дяться, але їсти не мають чого́; відпустити їх без їжі не хо́чу, щоб вони не ослабли в дорозі“.

33 А учні Йому відказали: „Де́ нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки наро́ду?“

34 А Ісус запитав їх: „Скільки маєте хліба?“ Вони ж відказали: „Семеро, та трохи рибок“.

35 І Він ізвелів на землі посідати наро́дові.

36 І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав у́чням Своїм, а учні наро́дові.

37 І всі їли й наси́тилися, а з позосталих кусків назбирали сім ко́шиків по́вних...

38 Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.

39 І, відпустивши наро́д, усів Він до чо́вна, і прибув до землі Магдали́нської.

Das Evangelium nach Matthäus

Kapitel 15

Вiд Матвiя

Розділ 15

1 Da5119 kamen zu4334 ihm2424 die Schriftgelehrten1122 und2532 Pharisäer5330 von575 Jerusalem2414 und sprachen3004:

1 Тоді до Ісуса прийшли фарисеї та книжники з Єрусалиму й сказали:

2 Warum1302 übertreten3845 deine4675 Jünger3101 der Ältesten4245 Aufsätze3862? Sie waschen3538 ihre Hände5495 nicht3756, wenn3752 sie Brot740 essen2068.

2 „Чого Твої учні ламають переда́ння старших? Бо не миють вони своїх рук, коли хліб споживають“.

3 Er antwortete611 und1161 sprach2036 zu ihnen: Warum1302 übertretet3845 denn2532 ihr846 Gottes2316 Gebot1785 um1223 eurer5216 Aufsätze3862 willen?

3 А Він відповів і промовив до них: „А чого й ви порушуєте Божу заповідь ради переда́ння вашого?

4 GOtt2316 hat geboten1781: Du3004 sollst Vater3962 und1063 Mutter3384 ehren5091; wer aber2532 Vater3962 und2532 Mutter3384 flucht2551, der4675 soll des Todes2288 sterben5053.

4 Бо Бог заповів: „Шануй ба́тька та матір“, та: „Хто злорі́чить на ба́тька чи матір, — хай смертю помре“.

5 Aber1161 ihr5210 lehret: Wer zum1537 Vater3962 oder2228 zur Mutter3384 spricht3004: Wenn1437 ich302‘s opfere, so ist‘s5623 dir viel nützer, der tut wohl.

5 А ви кажете: Коли скаже хто ба́тьку чи матері: „Те, чим би ви скористатись від мене хотіли, то дар Богові“,

6 Damit geschiehet es, daß niemand hinfort seinen Vater3962 oder2228 seine Mutter3384 ehret; und2532 habt also2532 Gottes2316 Gebot1785 aufgehoben208 um1223 eurer5216 Aufsätze3862 willen.

6 то може вже й не шанувати той ба́тька свого або матір свою. Так ви ради переда́ння вашого зні́вечили Боже Слово.

7 Ihr Heuchler5273, es hat wohl2573 Jesaja2268 von4012 euch5216 geweissaget und gesprochen3004:

7 Лицеміри! Про вас добре Ісая пророкував, говорячи:

8 Dies3778 Volk2992 nahet sich848 zu mir3165 mit seinem Munde4750 und2532 ehret mich3427 mit seinen Lippen5491, aber1161 ihr846 Herz2588 ist1448 ferne4206 von575 mir1700.

8 „Оці люди уста́ми шанують Мене, серце ж їхнє дале́ко від Мене!

9 Aber1161 vergeblich3155 dienen sie4576 mir3165, dieweil sie lehren1321 solche Lehren1319, die nichts denn Menschengebot1778 sind.

9 Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.

10 Und2532 er846 rief das Volk3793 zu sich4341 und2532 sprach2036 zu ihnen: Höret191 zu und vernehmet‘s!

10 І Він покликав наро́д, і промовив до нього: „Послухайте та зрозумійте!

11 Was zum1519 Munde4750 eingehet1525, das5124 verunreiniget den444 Menschen nicht3756, sondern235 was zum1537 Munde4750 ausgehet, das verunreiniget den444 Menschen.

11 Не те, що вхо́дить до уст, люди́ну скверни́ть, але те, що виходить із уст, те люди́ну скверни́ть“.

12 Da5119 traten seine846 Jünger3101 zu4334 ihm und sprachen2036: Weißt du191 auch, daß3754 sich die Pharisäer5330 ärgerten4624, da sie846 das1492 Wort3056 höreten?

12 Тоді учні Його приступили й сказали Йому: „Чи Ти знаєш, що фарисеї, почуши це слово, спокуси́лися?“

13 Aber1161 er antwortete611 und sprach2036: Alle3956 Pflanzen5451, die3739 mein3450 himmlischen3770 Vater3962 nicht3756 gepflanzet, die werden ausgereutet1610.

13 А Він відповів і сказав: „Усяка росли́на, яку насадив не Отець Мій Небесний, буде вирвана з коренем.

14 Lasset863 sie846 fahren863! Sie sind1526 blind5185 und Blindenleiter3595. Wenn1437 aber1161 ein Blinder5185 den andern leitet3594, so fallen4098 sie beide297 in1519 die Grube999.

14 Залишіть ви їх: це сліпі повода́тарі для сліпих. А коли сліпий водить сліпого, — обо́є до ями впаду́ть“.

15 Da antwortete611 Petrus4074 und1161 sprach2036 zu ihm846: Deute5419 uns2254 dies5026 Gleichnis3850!

15 А Петро відповів і до Нього сказав: „Поясни нам цю при́тчу“.

16 Und1161 JEsus2424 sprach2036 zu ihnen: Seid5210 ihr2075 denn auch2532 noch unverständig801?

16 А Він відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте?

17 Merket ihr3539 noch3768 nicht3768, daß3754 alles, was zum1519 Munde4750 eingehet, das3956 gehet in1519 den Bauch2836 und2532 wird durch1519 den natürlichen Gang856 ausgeworfen1544?

17 Чи ж ви не розумієте, що все те, що́ входить до уст, вступає в живіт, та й назовні виходить?

18 Was aber1161 zum1537 Munde4750 herausgehet, das2548 kommt1831 aus1607 dem3588 Herzen2588, und1537 das verunreiniget den444 Menschen.

18 Що ж виходить із уст, те походить із серця, — і воно опога́нює люди́ну.

19 Denn1063 aus1537 dem Herzen2588 kommen1831 arge4190 Gedanken1261: Mord5408, Ehebruch3430, Hurerei4202, Dieberei2829, falsche Zeugnisse, Lästerung988.

19 Бо з серця виходять лихі думки́, душогубства, пере́люби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богознева́ги.

20 Das5023 sind2076 die Stücke, die den3588 Menschen verunreinigen2840. Aber1161 mit ungewaschenen449 Händen5495 essen5315 verunreiniget den444 Menschen nicht3756.

20 Оце те, що люди́ну опога́нює. А їсти руками невмитими, — не опога́нює це люди́ни!“

21 Und2532 JEsus2424 ging aus1831 von1564 dannen und2532 entwich402 in1519 die Gegend3313 von Tyrus5184 und Sidon4605.

21 І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі ти́рські й сидо́нські.

22 Und2532 siehe2400, ein kanaanäisch Weib1135 ging aus1831 derselbigen Grenze und846 schrie2905 ihm1565 nach und sprach3004: Ach HErr2962, du Sohn Davids1138, erbarme dich1653 mein3165! Meine3450 Tochter2364 wird2560 vom575 Teufel übel geplaget.

22 І ось жінка одна ханане́янка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: „Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, — де́мон тяжко дочку́ мою мучить!“

23 Und1161 er846 antwortete611 ihr846 kein3756 Wort3056. Da traten zu4334 ihm seine846 Jünger3101, baten2065 ihn und2532 sprachen3004: Laß630 sie846 doch von dir630; denn3754 sie schreiet uns2257 nach3693.

23 А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: „Відпусти її, бо кричить услід за нами!“

24 Er antwortete611 aber1161 und1519 sprach2036: Ich bin nicht3756 gesandt649, denn1508 nur zu649 den verlornen Schafen4263 von dem Hause3624 Israel2474.

24 А Він відповів і сказав: „Я по́сланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого“.

25 Sie846 kam2064 aber1161 und4352 fiel vor ihm nieder und sprach3004: HErr2962, hilf997 mir3427!

25 А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: „Господи, допоможи мені!“

26 Aber1161 er antwortete611 und2532 sprach2036: Es ist2076 nicht3756 fein2570, daß man den Kindern5043 ihr Brot740 nehme2983 und werfe es vor906 die Hunde2952.

26 А Він відповів і сказав: „Не годи́ться взяти хліб у дітей, і кинути щеня́там“.

27 Sie sprach2036: Ja3483, HErr2962; aber1161 doch essen2068 die Hündlein2952 von575 den3588 Brosamen5589, die von575 ihrer Herren2962 Tisch5132 fallen4098.

27 Вона ж відказала: „Так, Господи! Але ж і щеня́та їдять ті кришки́, що спадають зо сто́лу їхніх панів“.

28 Da5119 antwortete611 JEsus2424 und2532 sprach2036 zu575 ihr846:O Weib1135, dein4675 Glaube4102 ist groß3173; dir4671 geschehe1096, wie5613 du5599 willst2309! Und ihre846 Tochter2364 ward gesund2390 zu derselbigen Stunde5610.

28 Тоді відповів і сказав їй Ісус: „О жінко, твоя віра велика, — нехай буде тобі, я́к ти хочеш“! І тієї години дочка́ її ви́дужала.

29 Und2532 JEsus2424 ging von1564 dannen fürbaß und2532 kam2064 an3844 das galiläischen1056 Meer2281 und1519 ging auf305 einen Berg3735 und setzte2521 sich3327 allda1563.

29 І, відійшовши звідти, Ісус прибув до Галіле́йського моря, і, зійшовши на го́ру, сів там.

30 Und2532 es kam zu4334 ihm viel4183 Volks3793 die hatten2192 mit3326 sich1438 Lahme2948, Blinde5185, Stumme2974, Krüppel5560 und2532 viel4183 andere2087 und2532 warfen4496 sie846 JEsu2424 vor3844 die Füße4228; und2532 er846 heilete sie846,

30 І приступило до Нього багато наро́ду, що мали з собою кривих, калік, сліпих, німих і інших багато, і клали їх до Ісусових ніг. І Він уздоро́влював їх.

31 daß5620 sich das Volk3793 verwunderte2296, da2532 sie sahen991, daß die Stummen2974 redeten2980, die Krüppel5560 gesund5199 waren4043, die Lahmen2948 gingen, die Blinden5185 sahen991, und2532 preiseten den GOtt2316 Israels2474.

31 А наро́д не вихо́див із дива, бо бачив, що говорять німі, каліки стаю́ть здорові, криві ходять, і бачать сліпі, — і сла́вив він Бога Ізраїлевого!

32 Und1161 JEsus2424 rief seine846 Jünger3101 zu5101 sich4341 und2532 sprach2036: Es jammert mich4697 des Volks3793; denn sie beharren nun2235 wohl drei5140 Tage2250 bei mir3427 und2532 haben4357 nichts zu1722 essen5315; und ich will2309 sie nicht3379 ungegessen3523 von mir lassen630, auf1909 daß3754 sie nicht verschmachten1590 auf dem Wege3598.

32 А Ісус Своїх у́чнів покликав і сказав: „Жаль Мені цих людей, що вже три́ дні зо Мною знахо́дяться, але їсти не мають чого́; відпустити їх без їжі не хо́чу, щоб вони не ослабли в дорозі“.

33 Da sprachen3004 zu ihm846 seine846 Jünger3101: Woher4159 mögen wir2254 so2532 viel5118 Brots740 nehmen in1722 der Wüste2047, daß5620 wir so viel5118 Volks3793 sättigen5526?

33 А учні Йому відказали: „Де́ нам узяти стільки хліба в пустині, щоб нагодувати стільки наро́ду?“

34 Und2532 JEsus2424 sprach3004 zu ihnen: Wieviel4214 Brots740 habt2192 ihr846? Sie sprachen2036: Sieben2033 und1161 ein wenig3641 Fischlein2485.

34 А Ісус запитав їх: „Скільки маєте хліба?“ Вони ж відказали: „Семеро, та трохи рибок“.

35 Und2532 er hieß2753 das Volk3793 sich377 lagern auf1909 die Erde1093.

35 І Він ізвелів на землі посідати наро́дові.

36 Und2532 nahm2983 die sieben2033 Brote740 und2532 die Fische2486, dankete, brach2806 sie und2532 gab1325 sie seinen Jüngern3101, und1161 die Jünger3101 gaben sie dem Volk3793.

36 І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав у́чням Своїм, а учні наро́дові.

37 Und2532 sie aßen5315 alle3956 und2532 wurden satt5526 und2532 huben auf142, was überblieb von Brocken2801, sieben2033 Körbe4711 voll4134.

37 І всі їли й наси́тилися, а з позосталих кусків назбирали сім ко́шиків по́вних...

38 Und1161 die da gegessen hatten2068, der waren2258 viertausend5070 Mann435, ausgenommen5565 Weiber1135 und2532 Kinder3813.

38 Їдців же було чотири тисячі мужа, окрім жінок та дітей.

39 Und2532 da er1684 das Volk3793 hatte630 von sich gelassen, trat er in ein Schiff4143 und2532 kam2064 in die Grenze Magdala.

39 І, відпустивши наро́д, усів Він до чо́вна, і прибув до землі Магдали́нської.