Die Sprüche Salomos (Sprichwörter)Kapitel 9 |
1 Die Weisheit |
2 schlachtete |
3 und sandte |
4 Wer albern ist |
5 Kommt |
6 Verlasset das alberne Wesen, so werdet ihr |
7 Wer den Spötter |
8 Strafe |
9 Gib |
10 Der Weisheit |
11 Denn durch mich wird deiner Tage |
12 Bist du weise |
13 Es ist aber ein töricht, wild |
14 die sitzt |
15 zu laden |
16 Wer ist |
17 Die verstohlenen Wasser |
18 Er |
ПриповiстiРозділ 9 |
1 |
2 Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила. |
3 Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х: |
4 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди,“ а хто нерозумний, говорить йому: |
5 „Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала! |
6 Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“ |
7 Хто карта́є насмішника, той собі га́ньбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває. |
8 Не доріка́й пересмі́шникові, щоб тебе не знена́видів він, ви́картай мудрого — й він покохає тебе. |
9 Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости! |
10 |
11 бо мною помно́жаться дні твої, і додаду́ть тобі ро́ків життя. |
12 Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш! |
13 |
14 Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста, |
15 щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є: |
16 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди,“ а хто нерозумний, то каже йому́: |
17 „Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“. |
18 І не відає він, що самі́ там мерці́, у глиби́нах шео́лу — запро́шені нею! |
Die Sprüche Salomos (Sprichwörter)Kapitel 9 |
ПриповiстiРозділ 9 |
1 Die Weisheit |
1 |
2 schlachtete |
2 Зарізала те, що було на зарі́з, змішала вино своє, і трапе́зу свою пригото́вила. |
3 und sandte |
3 Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висо́тах міськи́х: |
4 Wer albern ist |
4 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди,“ а хто нерозумний, говорить йому: |
5 Kommt |
5 „Ходіть, споживайте із хліба мого́, та пийте з вина, що його́ я змішала! |
6 Verlasset das alberne Wesen, so werdet ihr |
6 Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“ |
7 Wer den Spötter |
7 Хто карта́є насмішника, той собі га́ньбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває. |
8 Strafe |
8 Не доріка́й пересмі́шникові, щоб тебе не знена́видів він, ви́картай мудрого — й він покохає тебе. |
9 Gib |
9 Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибі́льшить він мудрости! |
10 Der Weisheit |
10 |
11 Denn durch mich wird deiner Tage |
11 бо мною помно́жаться дні твої, і додаду́ть тобі ро́ків життя. |
12 Bist du weise |
12 Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмі́шником, сам понесе́ш! |
13 Es ist aber ein töricht, wild |
13 |
14 die sitzt |
14 Сідає вона на сидінні при вході до дому свого́, на висо́костях міста, |
15 zu laden |
15 щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю просту́є: |
16 Wer ist |
16 „Хто бідний на розум, хай при́йде сюди,“ а хто нерозумний, то каже йому́: |
17 Die verstohlenen Wasser |
17 „Вода кра́дена — солодка, і приє́мний прихо́ваний хліб“. |
18 Er |
18 І не відає він, що самі́ там мерці́, у глиби́нах шео́лу — запро́шені нею! |