| GenesisChapter 20 | 
| 1 And Abraham | 
| 2 And Abraham | 
| 3 But God | 
| 4 But Abimelech | 
| 5 Said | 
| 6 And God | 
| 7 Now | 
| 8 Therefore Abimelech | 
| 9 Then Abimelech | 
| 10 And Abimelech | 
| 11 And Abraham | 
| 12 And yet | 
| 13 And it came | 
| 14 And Abimelech | 
| 15 And Abimelech | 
| 16 And to Sarah | 
| 17 So Abraham | 
| 18 For the LORD | 
| БуттяРозділ 20 | 
| 1  | 
| 2 І сказав Авраам на Сарру, жінку свою: „Вона сестра моя“. І послав Авімеле́х, цар Ґерару, і взяв Сарру. | 
| 3 І прийшов Бог до Авімелеха у сні нічнім, і сказав до нього: „Ось ти вмираєш через жінку, яку взяв, бо вона має чоловіка“. | 
| 4 А Авімелех не зближався до неї, і сказав: „Господи, чи Ти вб'єш також люд праведний? | 
| 5 Чи ж не він був сказав мені: Вона моя сестра, а вона — також вона сказала: Він мій брат. Я те зробив у невинності серця свого й у чистоті рук своїх“. | 
| 6 І промовив до нього Бог у сні: „І Я знаю, що в чистоті свого серця вчинив ти оце, і Я теж удержав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутись до неї. | 
| 7 А тепер верни жінку цього мужа, бо він пророк, і буде молитися за тебе, і живи. А коли ти не вернеш, то знай, що справді помреш ти й усе, що твоє“. | 
| 8 І встав Авімелех рано вранці, і покликав усіх рабів своїх, та й сказав усі ці слова до їхніх ушей. А люди ті сильно злякалися. | 
| 9 І закликав Авімелех Авраама, і промовив до нього: „Що́ ти нам учинив? І чим згрішив я проти тебе, що ти приніс на мене й на царство моє великий гріх? Учинки, яких не роблять, ти зо мною вчинив!“ | 
| 10 І сказав Авімелех Авраамові: „Що́ ти мав на увазі, що вчинив таку річ?“ | 
| 11 І сказав Авраам: „Бо подумав я: Нема ж стра́ху Божого в місцевості цій, тому вб'ють мене за жінку мою. | 
| 12 І притім вона справді сестра моя, — вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, — і стала за жінку мені. | 
| 13 І сталося, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї: То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною: у кожній місцевості, куди прийдем, — говори ти на мене: він мій брат“. | 
| 14 I взяв Авімелех дрібну та велику худобу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його. | 
| 15 І сказав Авімелех: „Ось край мій перед обличчям твоїм, — осядь там, де тобі до вподоби“. | 
| 16 А Саррі сказав: „Ось тисячу се́клів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана“. | 
| 17 І помолився Авраам Богові, — і вздоро́вив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, — і почали вони знову роджати. | 
| 18 Бо справді стримав був Господь кожну утро́бу Авімелехового дому через Сарру, Авраамову жінку. | 
| GenesisChapter 20 | БуттяРозділ 20 | 
| 1 And Abraham | 1  | 
| 2 And Abraham | 2 І сказав Авраам на Сарру, жінку свою: „Вона сестра моя“. І послав Авімеле́х, цар Ґерару, і взяв Сарру. | 
| 3 But God | 3 І прийшов Бог до Авімелеха у сні нічнім, і сказав до нього: „Ось ти вмираєш через жінку, яку взяв, бо вона має чоловіка“. | 
| 4 But Abimelech | 4 А Авімелех не зближався до неї, і сказав: „Господи, чи Ти вб'єш також люд праведний? | 
| 5 Said | 5 Чи ж не він був сказав мені: Вона моя сестра, а вона — також вона сказала: Він мій брат. Я те зробив у невинності серця свого й у чистоті рук своїх“. | 
| 6 And God | 6 І промовив до нього Бог у сні: „І Я знаю, що в чистоті свого серця вчинив ти оце, і Я теж удержав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутись до неї. | 
| 7 Now | 7 А тепер верни жінку цього мужа, бо він пророк, і буде молитися за тебе, і живи. А коли ти не вернеш, то знай, що справді помреш ти й усе, що твоє“. | 
| 8 Therefore Abimelech | 8 І встав Авімелех рано вранці, і покликав усіх рабів своїх, та й сказав усі ці слова до їхніх ушей. А люди ті сильно злякалися. | 
| 9 Then Abimelech | 9 І закликав Авімелех Авраама, і промовив до нього: „Що́ ти нам учинив? І чим згрішив я проти тебе, що ти приніс на мене й на царство моє великий гріх? Учинки, яких не роблять, ти зо мною вчинив!“ | 
| 10 And Abimelech | 10 І сказав Авімелех Авраамові: „Що́ ти мав на увазі, що вчинив таку річ?“ | 
| 11 And Abraham | 11 І сказав Авраам: „Бо подумав я: Нема ж стра́ху Божого в місцевості цій, тому вб'ють мене за жінку мою. | 
| 12 And yet | 12 І притім вона справді сестра моя, — вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, — і стала за жінку мені. | 
| 13 And it came | 13 І сталося, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї: То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною: у кожній місцевості, куди прийдем, — говори ти на мене: він мій брат“. | 
| 14 And Abimelech | 14 I взяв Авімелех дрібну та велику худобу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його. | 
| 15 And Abimelech | 15 І сказав Авімелех: „Ось край мій перед обличчям твоїм, — осядь там, де тобі до вподоби“. | 
| 16 And to Sarah | 16 А Саррі сказав: „Ось тисячу се́клів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана“. | 
| 17 So Abraham | 17 І помолився Авраам Богові, — і вздоро́вив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, — і почали вони знову роджати. | 
| 18 For the LORD | 18 Бо справді стримав був Господь кожну утро́бу Авімелехового дому через Сарру, Авраамову жінку. |