PsalmsPsalm 77 |
|
1 |
|
2 |
|
3 |
|
4 |
|
5 |
|
6 |
|
7 |
|
8 |
|
9 |
|
10 |
|
11 |
|
12 |
|
13 |
|
14 |
|
15 |
|
16 |
|
17 |
|
18 |
|
19 |
|
20 |
ПсалмиПсалом 77 |
|
1 |
|
2 нехай я відкрию уста́ свої при́казкою, нехай старода́вні прислі́в'я я ви́словлю! |
|
3 Що́ ми чули й пізнали, і що́ розповідали батьки́ наші нам, — |
|
4 того не сховаємо від їхніх сині́в, будемо розповіда́ти про славу Господню аж до покоління оста́ннього, і про силу Його та про чу́да Його, які Він учинив! |
|
5 Він поставив засві́дчення в Якові, а Зако́на поклав ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батька́м завідо́мити про них синів їхніх, |
|
6 щоб знало про це поколі́ння майбу́тнє, сини, що наро́джені будуть, — уста́нуть і будуть розповідати своїм дітям. |
|
7 І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегти́муть. |
|
8 І не стануть вони, немов їхні батьки́, поколі́нням непокі́рливим та бунтівни́чим, поколінням, що серця свого́ не поста́вило міцно, і що дух його Богу невірний. |
|
9 Сини Єфрема, озбро́єні лу́чники, повернулися взад у день бо́ю: |
|
10 вони не берегли́ заповіту Божого, а ходити в Зако́ні Його відреклися, |
|
11 і забули вони Його чи́ни та чу́да Його, які їм показав. |
|
12 Він чудо вчинив був для їхніх батькі́в ув єгипетськім кра́ї, на полі Цоа́нськім: |
|
13 Він море розсік, і їх перепрова́див, а воду поставив, як вал; |
|
14 і прова́див їх хмарою вдень, а ся́йвом огню́ цілу ніч; |
|
15 на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безо́дні. |
|
16 Він витягнув із скелі пото́ки, і во́ди текли, немов ріки. |
|
17 Та гріши́ли вони проти Нього ще да́лі, і в пустіші гніви́ли Всевишнього, |
|
18 і Бога вони випробо́вували в своїм серці, для душ своїх ї́жі бажаючи. |
|
19 І вони говорили насу́проти Бога й казали: „Чи Бог зможе в пустині трапе́зу згото́вити?“ |
|
20 Тож ударив у скелю — і во́ди лину́ли, і полили́ся пото́ки! „Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'яси́ва наро́дові Своє́му?“ |
PsalmsPsalm 77 |
ПсалмиПсалом 77 |
|
1 |
1 |
|
2 |
2 нехай я відкрию уста́ свої при́казкою, нехай старода́вні прислі́в'я я ви́словлю! |
|
3 |
3 Що́ ми чули й пізнали, і що́ розповідали батьки́ наші нам, — |
|
4 |
4 того не сховаємо від їхніх сині́в, будемо розповіда́ти про славу Господню аж до покоління оста́ннього, і про силу Його та про чу́да Його, які Він учинив! |
|
5 |
5 Він поставив засві́дчення в Якові, а Зако́на поклав ув Ізраїлі, про які наказав був Він нашим батька́м завідо́мити про них синів їхніх, |
|
6 |
6 щоб знало про це поколі́ння майбу́тнє, сини, що наро́джені будуть, — уста́нуть і будуть розповідати своїм дітям. |
|
7 |
7 І положать на Бога надію свою, і не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегти́муть. |
|
8 |
8 І не стануть вони, немов їхні батьки́, поколі́нням непокі́рливим та бунтівни́чим, поколінням, що серця свого́ не поста́вило міцно, і що дух його Богу невірний. |
|
9 |
9 Сини Єфрема, озбро́єні лу́чники, повернулися взад у день бо́ю: |
|
10 |
10 вони не берегли́ заповіту Божого, а ходити в Зако́ні Його відреклися, |
|
11 |
11 і забули вони Його чи́ни та чу́да Його, які їм показав. |
|
12 |
12 Він чудо вчинив був для їхніх батькі́в ув єгипетськім кра́ї, на полі Цоа́нськім: |
|
13 |
13 Він море розсік, і їх перепрова́див, а воду поставив, як вал; |
|
14 |
14 і прова́див їх хмарою вдень, а ся́йвом огню́ цілу ніч; |
|
15 |
15 на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безо́дні. |
|
16 |
16 Він витягнув із скелі пото́ки, і во́ди текли, немов ріки. |
|
17 |
17 Та гріши́ли вони проти Нього ще да́лі, і в пустіші гніви́ли Всевишнього, |
|
18 |
18 і Бога вони випробо́вували в своїм серці, для душ своїх ї́жі бажаючи. |
|
19 |
19 І вони говорили насу́проти Бога й казали: „Чи Бог зможе в пустині трапе́зу згото́вити?“ |
|
20 |
20 Тож ударив у скелю — і во́ди лину́ли, і полили́ся пото́ки! „Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'яси́ва наро́дові Своє́му?“ |