CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Deut. 31
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Deuteronomy

Chapter 31

1 AND Moses went and spoke all these words to all Israel.

2 And he said to them, I am a hundred and twenty years old this day; I can no longer go out and come in; and the LORD has said to me, You shall not cross the Jordan.

3 The LORD your God, he will go over before you, and he will destroy these nations from before you, and you shall possess them; and Joshua shall go over before you, as the LORD has said.

4 And the LORD shall do to them as he did to Sihon and to Og, the kings of the Amorites, and to their lands, which he destroyed.

5 And the LORD shall deliver them also before you, and you shall do to them according to all the commandments which I have commanded you.

6 Be strong and of good courage, fear not, nor tremble before them; for it is the LORD your God who goes with you; he will not fail you, nor forsake you.

7 Then Moses called Joshua, and said to him in the sight of all Israel, Be strong and of good courage; for you shall bring this people into the land which the LORD has sworn to their fathers to give them; and you shall cause them to inherit it.

8 And it is the LORD who goes before you; he will be with you, he will not fail you, nor forsake you; fear not, neither tremble, nor be dismayed.

9 And Moses wrote this law, and gave it to the priests, the sons of Levi, who carried the ark of the covenant of the LORD, and to all the elders of Israel.

10 And Moses commanded them, saying, At the end of every seven years, at the time of the year of release, at the feast of tabernacles,

11 When all Israel comes to appear before the LORD your God in the place which he shall choose, you shall read this law before all Israel in their hearing.

12 Gather the people together, men and women and children and the stranger who is within your cities, that they may hear, and that they may learn and revere the LORD your God and observe and do all the words of this law;

13 And that their children, who have not known anything, may hear and learn to fear the LORD your God, as long as you live in the land which you are crossing the Jordan to possess.

14 And the LORD said to Moses, Behold, the day is coming when you must die; call Joshua, and present yourselves in the tabernacle of the congregation, that I may give him a charge. And Moses and Joshua went, and presented themselves in the tabernacle of the congregation.

15 And the LORD appeared in the tabernacle in a pillar of cloud; and the pillar of cloud stood over the door of the tabernacle.

16 And the LORD said to Moses, Behold, you shall sleep with your fathers; and this people will rise up and go astray after strange gods of the land where they go to dwell among them, and will forsake me and break my covenant which I have made with them.

17 Then my anger shall be kindled against them in that day, and I will forsake them, and I will turn away my face from them, and they shall be devoured, and many evils and troubles shall befall them; so that they will say in that day, Are not these evils come upon us because our God is not in our midst?

18 And I will surely turn away from them in that day for all the evils which they have done, in that they have gone astray after other gods.

19 Now therefore write this song for them, and teach it to the children of Israel; and put it into their mouths; this song will be a witness for me against the children of Israel.

20 For I will bring them into the land which I swore to their fathers, a land that flows with milk and honey; and when they have eaten and are full, and live in luxury, then they will go astray after other gods and serve them, and provoke me, and break my covenant.

21 And when many evils and troubles are befallen them, then this song shall be read before them as a witness; for it shall not be forgotten out of the mouths of their descendants; for I know their inclination and all that they do here this day, before I have brought them into the land which I swore to their fathers.

22 Moses therefore wrote this song the same day, and taught it to the children of Israel.

23 And he gave Joshua the son of Nun a charge, and said to him, Be strong and of good courage; for you shall bring the children of Israel into the land which I swore to their fathers; and I will be with you.

24 And when Moses had made an end of writing the words of this law in a book, and they were finished,

25 He commanded the Levites who carried the ark of the covenant of the LORD, saying,

26 Take this book of the law, and put it in the side of the ark of the covenant of the LORD your God, that it may be there as a witness against you.

27 For I know how rebellious and stiffnecked you are; behold, while I am yet alive with you this day, you have been rebellious against the LORD; and how much more after my death?

28 Gather to me all the elders of your tribes and your scribes, that I may speak these words to you, and call heaven and earth to witness against you.

29 For I know that after my death you will surely become corrupt and turn aside from the way which I have commanded you; and evil will befall you in the latter days; when you have done evil in the sight of the LORD and have provoked him to anger through the work of your hands.

30 And Moses spoke the words of this song before all the congregation of the children of Israel, until they were ended.

Повторення Закону

Розділ 31

1 І пішов Мойсе́й, і промовляв до всього Ізраїля оці слова́,

2 та й сказав їм: „Я сьогодні віку ста й двадцяти́ літ. Не можу вже вихо́дити та вхо́дити, і Господь сказав мені: Не пере́йдеш ти цього Йорда́ну.

3 Господь, Бог твій, — Він пі́де перед тобою, Він вигубить ці народи перед тобою, і ти заволодієш ними. Ісус пере́йде перед тобою, як говорив був Господь.

4 І зробить їм Господь, як зробив був Сигонові та Оґові, аморейським царям та їхньому кра́єві, яких вигубив Він.

5 І дасть їх Господь перед вас, а ви зробите їм згідно з усією за́повіддю, що я вам наказав був.

6 Будьте сильні та відважні, не бі́йтеся, не лякайтеся перед ними, бо Господь, Бог твій, Він Той, хто ходить з тобою, — не опу́стить Він тебе й не покине тебе“.

7 І покликав Мойсей Ісуса, та й до нього сказав на оча́х усього Ізраїля: „Будь сильний та відважний, бо ти вві́йдеш з цим наро́дом до того кра́ю, якого Господь заприсягну́в їхнім батькам, щоб їм дати, і ти даси їм його на спа́док.

8 А Господь, Він Той, що пі́де перед тобою, — не опустить тебе й не покине тебе, — не бійся й не лякайся“.

9 І написав Мойсей цього Зако́на, та й дав його до священиків, Левієвих синів, що носять ковче́га Господнього заповіту, та до всіх Ізраїлевих старши́х.

10 І наказав їм Мойсей, говорячи: „У кінці́ семи літ, окре́сленого ча́су року відпу́щення, у свято Кучок,

11 коли при́йде ввесь Ізраїль з'явитися перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке вибере Він, будеш читати цього Зако́на перед усім Ізраїлем до їхніх ушей.

12 Збери той народ, — чоловіків, і жінок, і дітей, і прихо́дька свого, що в твоїх брамах, щоб вони чули й щоб навчалися, і боялися Господа, Бога вашого, і доде́ржували виконувати всі слова цього Зако́ну.

13 А їхні сини, що не знали, будуть чути та навчатися боятися Господа, Бога вашого, по всі дні, що ви жи́тимете на цій землі, куди ви перехо́дите Йорда́н, щоб посісти її“.

14 І сказав Господь до Мойсея: „Оце набли́зилися дні твої до смерти. Поклич Ісуса, і станьте в скинії заповіту, а Я йому накажу́“. І пішов Мойсей та Ісус, і стали в скинії заповіту.

15 І появився Господь у скинії в стовпі хмари, і став той стовп хмари біля скинійного входу.

16 І сказав Господь до Мойсея: „Ось ти спочинеш з батьками своїми, а цей наро́д устане та й буде блудодіяти з богами того чужого Кра́ю, куди він увіхо́дить, щоб бути в сере́дині його, і покине Мене, і зламає заповіта Мого, що склав був Я з ним.

17 І того дня запа́литься Мій гнів на нього, і Я покину їх, і сховаю Своє лице від них, а він буде знищений, і зна́йдуть його числе́нні нещастя та у́тиски. І скаже він того дня: „Хіба не через те, що нема в мене мого Бога, знайшли мене ці нещастя?“

18 А Я того дня конче сховаю лице Своє через усе те зло, що зробив він, бо зверну́вся до інших богів.

19 А тепер запишіть собі оцю пісню, і навчи її Ізраїлевих синів. Вклади її в їхні уста, щоб була мені ця пісня за свідка на Ізраїлевих синів.

20 Коли Я введу́ його до тієї землі, яку присягнув його батька́м, що тече молоком та медом, і він буде їсти й наси́титься, і потовстіє, і звернеться до інших богів, і будуть служити їм, а Мене кинуть з обра́зою, і зламає він заповіта Мого,

21 то станеться, коли зна́йдуть його численні нещастя та утиски, що пісня ця стане проти нього за свідка, бо вона не забу́деться з уст насіння його. Бо Я знаю наставлення серця його, що він чинить сьогодні, перше ніж введу його до того кра́ю, що Я присягнув“.

22 І написав Мойсей ту пісню того дня, і навчив її Ізраїлевих синів.

23 І наказав він Ісусові, Нави́новому синові, та й сказав: „Будь сильний та відважний, бо ти впрова́диш Ізраїлевих синів до того кра́ю, що Я присягнув їм, а Я буду з тобою“.

24 І сталося, як Мойсей скінчи́в писати слова цього Зако́ну до книги аж до кінця їх,

25 то Мойсей наказав Леви́там, що носять ковче́га Господнього заповіту, говорячи:

26 „Візьміть книгу цього Зако́ну, і покладіть її збоку ковче́га заповіту Господа, Бога вашого, і вона буде там на тебе за свідка.

27 Бо я знаю неслухня́ність твою та тверду́ твою шию. Бо ще сьогодні, коли я живу з вами, ви були́ неслухня́ні Господе́ві, а тим більш будете по смерті моїй!

28 Зберіть до мене всіх старши́х ваших племе́н та урядників ваших, а я буду промовляти до їхніх ушей ці слова́, і покличу небо й землю на сві́дчення проти них.

29 Бо я знаю, що по смерті моїй, псуючися, зіпсуєтеся ви, і відхилитесь з тієї дороги, яку я наказав вам, і в кінці днів спітка́є вас нещастя, коли будете робити зло в Господніх оча́х, щоб гніви́ти Його чином своїх рук“.

30 І промовляв Мойсей до ушей всієї Ізраїлевої громади слова́ оцієї пісні аж до закінчення їх:

Deuteronomy

Chapter 31

Повторення Закону

Розділ 31

1 AND Moses went and spoke all these words to all Israel.

1 І пішов Мойсе́й, і промовляв до всього Ізраїля оці слова́,

2 And he said to them, I am a hundred and twenty years old this day; I can no longer go out and come in; and the LORD has said to me, You shall not cross the Jordan.

2 та й сказав їм: „Я сьогодні віку ста й двадцяти́ літ. Не можу вже вихо́дити та вхо́дити, і Господь сказав мені: Не пере́йдеш ти цього Йорда́ну.

3 The LORD your God, he will go over before you, and he will destroy these nations from before you, and you shall possess them; and Joshua shall go over before you, as the LORD has said.

3 Господь, Бог твій, — Він пі́де перед тобою, Він вигубить ці народи перед тобою, і ти заволодієш ними. Ісус пере́йде перед тобою, як говорив був Господь.

4 And the LORD shall do to them as he did to Sihon and to Og, the kings of the Amorites, and to their lands, which he destroyed.

4 І зробить їм Господь, як зробив був Сигонові та Оґові, аморейським царям та їхньому кра́єві, яких вигубив Він.

5 And the LORD shall deliver them also before you, and you shall do to them according to all the commandments which I have commanded you.

5 І дасть їх Господь перед вас, а ви зробите їм згідно з усією за́повіддю, що я вам наказав був.

6 Be strong and of good courage, fear not, nor tremble before them; for it is the LORD your God who goes with you; he will not fail you, nor forsake you.

6 Будьте сильні та відважні, не бі́йтеся, не лякайтеся перед ними, бо Господь, Бог твій, Він Той, хто ходить з тобою, — не опу́стить Він тебе й не покине тебе“.

7 Then Moses called Joshua, and said to him in the sight of all Israel, Be strong and of good courage; for you shall bring this people into the land which the LORD has sworn to their fathers to give them; and you shall cause them to inherit it.

7 І покликав Мойсей Ісуса, та й до нього сказав на оча́х усього Ізраїля: „Будь сильний та відважний, бо ти вві́йдеш з цим наро́дом до того кра́ю, якого Господь заприсягну́в їхнім батькам, щоб їм дати, і ти даси їм його на спа́док.

8 And it is the LORD who goes before you; he will be with you, he will not fail you, nor forsake you; fear not, neither tremble, nor be dismayed.

8 А Господь, Він Той, що пі́де перед тобою, — не опустить тебе й не покине тебе, — не бійся й не лякайся“.

9 And Moses wrote this law, and gave it to the priests, the sons of Levi, who carried the ark of the covenant of the LORD, and to all the elders of Israel.

9 І написав Мойсей цього Зако́на, та й дав його до священиків, Левієвих синів, що носять ковче́га Господнього заповіту, та до всіх Ізраїлевих старши́х.

10 And Moses commanded them, saying, At the end of every seven years, at the time of the year of release, at the feast of tabernacles,

10 І наказав їм Мойсей, говорячи: „У кінці́ семи літ, окре́сленого ча́су року відпу́щення, у свято Кучок,

11 When all Israel comes to appear before the LORD your God in the place which he shall choose, you shall read this law before all Israel in their hearing.

11 коли при́йде ввесь Ізраїль з'явитися перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке вибере Він, будеш читати цього Зако́на перед усім Ізраїлем до їхніх ушей.

12 Gather the people together, men and women and children and the stranger who is within your cities, that they may hear, and that they may learn and revere the LORD your God and observe and do all the words of this law;

12 Збери той народ, — чоловіків, і жінок, і дітей, і прихо́дька свого, що в твоїх брамах, щоб вони чули й щоб навчалися, і боялися Господа, Бога вашого, і доде́ржували виконувати всі слова цього Зако́ну.

13 And that their children, who have not known anything, may hear and learn to fear the LORD your God, as long as you live in the land which you are crossing the Jordan to possess.

13 А їхні сини, що не знали, будуть чути та навчатися боятися Господа, Бога вашого, по всі дні, що ви жи́тимете на цій землі, куди ви перехо́дите Йорда́н, щоб посісти її“.

14 And the LORD said to Moses, Behold, the day is coming when you must die; call Joshua, and present yourselves in the tabernacle of the congregation, that I may give him a charge. And Moses and Joshua went, and presented themselves in the tabernacle of the congregation.

14 І сказав Господь до Мойсея: „Оце набли́зилися дні твої до смерти. Поклич Ісуса, і станьте в скинії заповіту, а Я йому накажу́“. І пішов Мойсей та Ісус, і стали в скинії заповіту.

15 And the LORD appeared in the tabernacle in a pillar of cloud; and the pillar of cloud stood over the door of the tabernacle.

15 І появився Господь у скинії в стовпі хмари, і став той стовп хмари біля скинійного входу.

16 And the LORD said to Moses, Behold, you shall sleep with your fathers; and this people will rise up and go astray after strange gods of the land where they go to dwell among them, and will forsake me and break my covenant which I have made with them.

16 І сказав Господь до Мойсея: „Ось ти спочинеш з батьками своїми, а цей наро́д устане та й буде блудодіяти з богами того чужого Кра́ю, куди він увіхо́дить, щоб бути в сере́дині його, і покине Мене, і зламає заповіта Мого, що склав був Я з ним.

17 Then my anger shall be kindled against them in that day, and I will forsake them, and I will turn away my face from them, and they shall be devoured, and many evils and troubles shall befall them; so that they will say in that day, Are not these evils come upon us because our God is not in our midst?

17 І того дня запа́литься Мій гнів на нього, і Я покину їх, і сховаю Своє лице від них, а він буде знищений, і зна́йдуть його числе́нні нещастя та у́тиски. І скаже він того дня: „Хіба не через те, що нема в мене мого Бога, знайшли мене ці нещастя?“

18 And I will surely turn away from them in that day for all the evils which they have done, in that they have gone astray after other gods.

18 А Я того дня конче сховаю лице Своє через усе те зло, що зробив він, бо зверну́вся до інших богів.

19 Now therefore write this song for them, and teach it to the children of Israel; and put it into their mouths; this song will be a witness for me against the children of Israel.

19 А тепер запишіть собі оцю пісню, і навчи її Ізраїлевих синів. Вклади її в їхні уста, щоб була мені ця пісня за свідка на Ізраїлевих синів.

20 For I will bring them into the land which I swore to their fathers, a land that flows with milk and honey; and when they have eaten and are full, and live in luxury, then they will go astray after other gods and serve them, and provoke me, and break my covenant.

20 Коли Я введу́ його до тієї землі, яку присягнув його батька́м, що тече молоком та медом, і він буде їсти й наси́титься, і потовстіє, і звернеться до інших богів, і будуть служити їм, а Мене кинуть з обра́зою, і зламає він заповіта Мого,

21 And when many evils and troubles are befallen them, then this song shall be read before them as a witness; for it shall not be forgotten out of the mouths of their descendants; for I know their inclination and all that they do here this day, before I have brought them into the land which I swore to their fathers.

21 то станеться, коли зна́йдуть його численні нещастя та утиски, що пісня ця стане проти нього за свідка, бо вона не забу́деться з уст насіння його. Бо Я знаю наставлення серця його, що він чинить сьогодні, перше ніж введу його до того кра́ю, що Я присягнув“.

22 Moses therefore wrote this song the same day, and taught it to the children of Israel.

22 І написав Мойсей ту пісню того дня, і навчив її Ізраїлевих синів.

23 And he gave Joshua the son of Nun a charge, and said to him, Be strong and of good courage; for you shall bring the children of Israel into the land which I swore to their fathers; and I will be with you.

23 І наказав він Ісусові, Нави́новому синові, та й сказав: „Будь сильний та відважний, бо ти впрова́диш Ізраїлевих синів до того кра́ю, що Я присягнув їм, а Я буду з тобою“.

24 And when Moses had made an end of writing the words of this law in a book, and they were finished,

24 І сталося, як Мойсей скінчи́в писати слова цього Зако́ну до книги аж до кінця їх,

25 He commanded the Levites who carried the ark of the covenant of the LORD, saying,

25 то Мойсей наказав Леви́там, що носять ковче́га Господнього заповіту, говорячи:

26 Take this book of the law, and put it in the side of the ark of the covenant of the LORD your God, that it may be there as a witness against you.

26 „Візьміть книгу цього Зако́ну, і покладіть її збоку ковче́га заповіту Господа, Бога вашого, і вона буде там на тебе за свідка.

27 For I know how rebellious and stiffnecked you are; behold, while I am yet alive with you this day, you have been rebellious against the LORD; and how much more after my death?

27 Бо я знаю неслухня́ність твою та тверду́ твою шию. Бо ще сьогодні, коли я живу з вами, ви були́ неслухня́ні Господе́ві, а тим більш будете по смерті моїй!

28 Gather to me all the elders of your tribes and your scribes, that I may speak these words to you, and call heaven and earth to witness against you.

28 Зберіть до мене всіх старши́х ваших племе́н та урядників ваших, а я буду промовляти до їхніх ушей ці слова́, і покличу небо й землю на сві́дчення проти них.

29 For I know that after my death you will surely become corrupt and turn aside from the way which I have commanded you; and evil will befall you in the latter days; when you have done evil in the sight of the LORD and have provoked him to anger through the work of your hands.

29 Бо я знаю, що по смерті моїй, псуючися, зіпсуєтеся ви, і відхилитесь з тієї дороги, яку я наказав вам, і в кінці днів спітка́є вас нещастя, коли будете робити зло в Господніх оча́х, щоб гніви́ти Його чином своїх рук“.

30 And Moses spoke the words of this song before all the congregation of the children of Israel, until they were ended.

30 І промовляв Мойсей до ушей всієї Ізраїлевої громади слова́ оцієї пісні аж до закінчення їх:

1.0x