HoseaChapter 7 |
|
1 WHEN I would have healed Israel, then the iniquity of Ephraim was revealed and the wickedness of Samaria; for they committed falsehood in my presence; and the thief came in, and the robber robbed men in the streets. |
|
2 And they never said in their hearts that I remember all their wickedness; now their own devices have beset them about; they were before my face. |
|
3 They have made the kings glad with their wickedness, and the princes with their lies. |
|
4 Their rulers are all adulterers, their passion is as an oven heated to bake bread, the baker who kneads the dough ceases from going to the city, and waits until it is leavened. |
|
5 The day they start to give counsel, the princes begin to become inflamed with wine; they stretch out their hands with wicked men. |
|
6 Because their heart is hot like an oven with their plots, all night their anger is suppressed; and in the morning it burns as a flaming fire. |
|
7 They are all hot as an oven, and have devoured their judges; all their kings have fallen; there is none among them who calls upon me. |
|
8 Ephraim has mixed himself with Gentiles; Ephraim has become as a loaf of bread which is eaten before it is baked. |
|
9 Thus strangers have devoured his strength, and he knows it not: yea, gray hairs have grown upon him, yet he knows it not. |
|
10 And the pride of Israel has been humbled in his presence; and they do not return to the LORD their God, nor seek him for all this. |
|
11 Ephraim also is like a young dove without understanding; they have come to Egypt, they are gone to Assyria. |
|
12 Wherever they shall go, I will spread my net upon them; I will bring them down as the fowls of the air; I will chastise them according to the testimony which is heard against them. |
|
13 Woe to them! for they have fled from me; I will bring misfortune upon them because they have transgressed against me; though I have saved them, yet they have spoken lies against me. |
|
14 And they have not cried unto me with their heart, but they howled upon their beds; they quarrel over wheat and wine, and they have rebelled against me. |
|
15 Though I have disciplined and strengthened their arms, yet do they imagine mischief against me. |
|
16 They have perverted themselves for nothing; they have become like a deceitful bow; their princes shall fall by the sword because of the boldness of their tongue; such shall be their entanglement in the land of Egypt. |
ОсiяРозділ 7 |
|
1 |
|
2 І не ду́мають в серці своє́му, що Я пам'ятаю про все їхнє зло. тепер їхні вчинки ось їх оточи́ли і перед обличчям Моїм постава́ли. |
|
3 Вони злістю своєю втішають царя, а своїми обма́нами — зве́рхників. |
|
4 Усі вони чинять пере́люб, мов піч, яку пе́кар розпа́лює, що напа́лювати перестає́, як тісто замісить та вкисне воно. |
|
5 У святко́вий день нашого царя похворі́ли князі́ від жа́ру вина, і він простяг до насмі́шників руку свою. |
|
6 Бо їхнє ну́тро, як піч, у них пала́є їхнє серце: всю ніч спить їхній гнів, а на ра́нок горить, як палю́чий огонь. |
|
7 Вони́ всі гаря́чі, як піч, і су́ддів своїх пожира́ють. Усі царі їхні попа́дали, між ними ніко́го нема, хто б кли́кав до Мене. |
|
8 Змішався Єфрем із наро́дами, Єфрем став млинце́м, що печеться непереве́рнений. |
|
9 Його силу чужі пожирають, та про те він не знає, вже й воло́сся посивіло в нього, а того́ він не знає. |
|
10 І гордість Ізраїля свідчить на нього, і до Господа, Бога свого вони не верта́ються, і не шукають Його у всім цім. |
|
11 А Єфрем став, як голуб, — нерозумний, немудрий: закликають в Єгипет, а йдуть в Асирію. |
|
12 Як пі́дуть вони, розтягну́ Свою сітку над ними, — стягну їх додолу, мов птаство небесне, — за злобою їхньою Я їх караю. |
|
13 Горе їм, бо від Мене вони відійшли́, погу́ба на них, бо повстали вони проти Мене! Хоч Я викупив їх, та вони проти Мене говорять неправду. |
|
14 І вони в своїм серці не кличуть до Мене, як виють на ло́жах своїх, точать сварку за хліб та вино, і відступають від Мене. |
|
15 А Я їх картав, їхні раме́на зміцняв, а вони зло на Мене заду́мують. |
|
16 Вони наверта́ються, та не до Всевишнього, стали, немов той обма́нливий лук. Упадуть від меча їхні князі́ за гордість свого язика́, — це їхня нару́га в єгипетськім кра́ї! |
HoseaChapter 7 |
ОсiяРозділ 7 |
|
1 WHEN I would have healed Israel, then the iniquity of Ephraim was revealed and the wickedness of Samaria; for they committed falsehood in my presence; and the thief came in, and the robber robbed men in the streets. |
1 |
|
2 And they never said in their hearts that I remember all their wickedness; now their own devices have beset them about; they were before my face. |
2 І не ду́мають в серці своє́му, що Я пам'ятаю про все їхнє зло. тепер їхні вчинки ось їх оточи́ли і перед обличчям Моїм постава́ли. |
|
3 They have made the kings glad with their wickedness, and the princes with their lies. |
3 Вони злістю своєю втішають царя, а своїми обма́нами — зве́рхників. |
|
4 Their rulers are all adulterers, their passion is as an oven heated to bake bread, the baker who kneads the dough ceases from going to the city, and waits until it is leavened. |
4 Усі вони чинять пере́люб, мов піч, яку пе́кар розпа́лює, що напа́лювати перестає́, як тісто замісить та вкисне воно. |
|
5 The day they start to give counsel, the princes begin to become inflamed with wine; they stretch out their hands with wicked men. |
5 У святко́вий день нашого царя похворі́ли князі́ від жа́ру вина, і він простяг до насмі́шників руку свою. |
|
6 Because their heart is hot like an oven with their plots, all night their anger is suppressed; and in the morning it burns as a flaming fire. |
6 Бо їхнє ну́тро, як піч, у них пала́є їхнє серце: всю ніч спить їхній гнів, а на ра́нок горить, як палю́чий огонь. |
|
7 They are all hot as an oven, and have devoured their judges; all their kings have fallen; there is none among them who calls upon me. |
7 Вони́ всі гаря́чі, як піч, і су́ддів своїх пожира́ють. Усі царі їхні попа́дали, між ними ніко́го нема, хто б кли́кав до Мене. |
|
8 Ephraim has mixed himself with Gentiles; Ephraim has become as a loaf of bread which is eaten before it is baked. |
8 Змішався Єфрем із наро́дами, Єфрем став млинце́м, що печеться непереве́рнений. |
|
9 Thus strangers have devoured his strength, and he knows it not: yea, gray hairs have grown upon him, yet he knows it not. |
9 Його силу чужі пожирають, та про те він не знає, вже й воло́сся посивіло в нього, а того́ він не знає. |
|
10 And the pride of Israel has been humbled in his presence; and they do not return to the LORD their God, nor seek him for all this. |
10 І гордість Ізраїля свідчить на нього, і до Господа, Бога свого вони не верта́ються, і не шукають Його у всім цім. |
|
11 Ephraim also is like a young dove without understanding; they have come to Egypt, they are gone to Assyria. |
11 А Єфрем став, як голуб, — нерозумний, немудрий: закликають в Єгипет, а йдуть в Асирію. |
|
12 Wherever they shall go, I will spread my net upon them; I will bring them down as the fowls of the air; I will chastise them according to the testimony which is heard against them. |
12 Як пі́дуть вони, розтягну́ Свою сітку над ними, — стягну їх додолу, мов птаство небесне, — за злобою їхньою Я їх караю. |
|
13 Woe to them! for they have fled from me; I will bring misfortune upon them because they have transgressed against me; though I have saved them, yet they have spoken lies against me. |
13 Горе їм, бо від Мене вони відійшли́, погу́ба на них, бо повстали вони проти Мене! Хоч Я викупив їх, та вони проти Мене говорять неправду. |
|
14 And they have not cried unto me with their heart, but they howled upon their beds; they quarrel over wheat and wine, and they have rebelled against me. |
14 І вони в своїм серці не кличуть до Мене, як виють на ло́жах своїх, точать сварку за хліб та вино, і відступають від Мене. |
|
15 Though I have disciplined and strengthened their arms, yet do they imagine mischief against me. |
15 А Я їх картав, їхні раме́на зміцняв, а вони зло на Мене заду́мують. |
|
16 They have perverted themselves for nothing; they have become like a deceitful bow; their princes shall fall by the sword because of the boldness of their tongue; such shall be their entanglement in the land of Egypt. |
16 Вони наверта́ються, та не до Всевишнього, стали, немов той обма́нливий лук. Упадуть від меча їхні князі́ за гордість свого язика́, — це їхня нару́га в єгипетськім кра́ї! |