MalachiChapter 2 |
|
1 NOW therefore, O priests, this commandment is for you. |
|
2 If you will not obey, and if you will not lay it to heart to give glory to my name, says the LORD of hosts, I will send curses upon you, and I will curse your blessings because you have not laid it to your heart. |
|
3 Behold, I will rebuke the seed of the ground, and spread dung upon your faces, even dung upon your solemn feasts; and I will cause you to be taken away with it. |
|
4 And you shall know that I have sent this commandment to you, that my covenant might be with Levi, says the LORD of hosts. |
|
5 My covenant was with him, and I gave him life and peace; and as for fear, he feared me and trembled before my name. |
|
6 The law of truth was in his mouth, and iniquity was not found in his lips; he walked with me in peace and uprightness, and he did turn many away from iniquity. |
|
7 For the lips of a priest should keep knowledge, because men seek the law from his mouth; for he is the messenger of the LORD of hosts. |
|
8 But you have turned aside from the way; you have caused many to stumble at the law; you have corrupted the covenant of Levi, says the LORD of hosts. |
|
9 Therefore have I also made you contemptible and humiliated before all the people, because you have not kept the ordinances, but have been partial in the law. |
|
10 Have we not all one father? Or has not one God created us? Why then do we deal treacherously every man against his brother by profaning the covenant of our fathers? |
|
11 Judah has dealt treacherously, and an abomination is committed in Israel and in Jerusalem; for Judah has defiled the sanctuary of the LORD of hosts and has loved and served foreign gods. |
|
12 The LORD will destroy the man who does this, and also his son and his son's son out of the tabernacle of Jacob; and he shall have none to present the offering to the LORD of hosts. |
|
13 And this is another thing that you have done: you have covered the altar of the LORD with tears, with weeping, and with groaning, because he does not regard your offering any more or accept it with good will at your hands. |
|
14 And if you say, For what reason? Because the LORD was witness between you and the wife of your youth, against whom you have dealt treacherously though she is your companion and the wife of your covenant. |
|
15 Did not he make them one? And the rest of the spirits are his also. And therefore a man seeks one offspring from God. Therefore take heed to your spirit, and let none deal treacherously against the wife of his youth. |
|
16 For the LORD, the God of Israel, says that no one should conceal the iniquity in his robe; therefore take heed to your spirit, and do not deal treacherously. |
|
17 You have wearied the LORD with your words. And if you say, In what have we wearied him? In that you say, Every one who does evil is good in the sight of the LORD, and he delights in such; or, Where is the God who judges righteous judgments? |
МалахiїРозділ 2 |
|
1 |
|
2 Якщо ви не послу́хаєтесь, і не покладе́те на серце собі, щоб Іме́нню Моєму давати хвалу́, — говорить Госпо́дь Савао́т, — то пошлю Я прокля́ття на вас, і прокляну́ благословення ваші, і вже проклина́ю, бо ви не бере́те до серця цього́! |
|
3 Ось Я обітну́ вам раме́но, і розпоро́шу нечистість на ваших обли́ччях, нечистість свят ваших, і до неї вас ви́несуть. |
|
4 І пізнаєте ви, що Я заповідь вам цю послав, щоб був заповіт Мій з Леві́єм, каже Госпо́дь Савао́т. |
|
5 Заповіт Мій з ним був для життя та для миру, і Я дав йому страх, і він налякався Мене, та боя́всь перед Іме́нням Моїм. |
|
6 Закон правди в уста́х його був, і не знайшла́сь на губа́х його кривда, — у мирі й просто́ті ходив він зо Мною, і багато-кого́ відверну́в від вини. |
|
7 Бо у́ста священикові знання́ стережу́ть та Зако́на шукають із уст його, бо він ангол Господа Саваота. |
|
8 А ви відхили́лись з дороги, вчини́ли таке, що багато спіткну́лись в Зако́ні, Леві́євого заповіта пони́щили, говорить Госпо́дь Савао́т. |
|
9 Тому́ то і Я вас зробив пого́рджуваними й низьки́ми для всього наро́ду, бо не стереже́те доріг Моїх ви, та не безсторо́нні в Зако́ні. |
|
10 Чи Оте́ць нам усім не оди́н? Хіба Бог не один нас створи́в? Чому́ ж один о́дного зраджуємо ми, щоб нам зневажа́ти запові́т батькі́в наших? |
|
11 |
|
12 Нехай Господь ви́губить кожного, хто́ таке робить, того, хто чува́є та відповідає з наме́тів Якова, і хто да́р прино́сить Господу Саваоту. |
|
13 І робите й друге таке: Господнього же́ртівника ви слізьми́ покриваєте, плаче́м та стогна́нням, бо до да́рів уже Він не зве́рнеться більше, і милої жертви з рук ваших не ві́зьме. |
|
14 А ви ще й говорите: „За́що?“ — За те, що засві́дчив Господь між тобою й жоною юна́цтва твого́, якій ти невірність вчинив, а вона ж твоя по́друга, і дружи́на умо́ви твоєї! |
|
15 Хіба Бог не один нас учинив? І за́лишок духу — Його́. А що цей один? Насіння від Бога шукав. Тому́ свого духа пильну́йте, і дружи́ну юна́цтва свойо́го не зраджуйте! |
|
16 Бо нена́виджу ро́звід, — говорить Госпо́дь, Бог Ізраїлів, — і того, хто вкриває наси́льством одежу свою, промовляє Госпо́дь Савао́т. Тому́ свого духа пильнуйте, — і не зраджу́йте! |
|
17 Словами своїми ви мучите Господа, та й пита́єте ще: „Чим ми мучимо?“ — Гово́ренням вашим: „Кожен, хто чинить ли́хе, той добрий у Господніх оча́х, і Він у них уподо́бання має“, або: „Де Бог правосу́ддя?“ |
MalachiChapter 2 |
МалахiїРозділ 2 |
|
1 NOW therefore, O priests, this commandment is for you. |
1 |
|
2 If you will not obey, and if you will not lay it to heart to give glory to my name, says the LORD of hosts, I will send curses upon you, and I will curse your blessings because you have not laid it to your heart. |
2 Якщо ви не послу́хаєтесь, і не покладе́те на серце собі, щоб Іме́нню Моєму давати хвалу́, — говорить Госпо́дь Савао́т, — то пошлю Я прокля́ття на вас, і прокляну́ благословення ваші, і вже проклина́ю, бо ви не бере́те до серця цього́! |
|
3 Behold, I will rebuke the seed of the ground, and spread dung upon your faces, even dung upon your solemn feasts; and I will cause you to be taken away with it. |
3 Ось Я обітну́ вам раме́но, і розпоро́шу нечистість на ваших обли́ччях, нечистість свят ваших, і до неї вас ви́несуть. |
|
4 And you shall know that I have sent this commandment to you, that my covenant might be with Levi, says the LORD of hosts. |
4 І пізнаєте ви, що Я заповідь вам цю послав, щоб був заповіт Мій з Леві́єм, каже Госпо́дь Савао́т. |
|
5 My covenant was with him, and I gave him life and peace; and as for fear, he feared me and trembled before my name. |
5 Заповіт Мій з ним був для життя та для миру, і Я дав йому страх, і він налякався Мене, та боя́всь перед Іме́нням Моїм. |
|
6 The law of truth was in his mouth, and iniquity was not found in his lips; he walked with me in peace and uprightness, and he did turn many away from iniquity. |
6 Закон правди в уста́х його був, і не знайшла́сь на губа́х його кривда, — у мирі й просто́ті ходив він зо Мною, і багато-кого́ відверну́в від вини. |
|
7 For the lips of a priest should keep knowledge, because men seek the law from his mouth; for he is the messenger of the LORD of hosts. |
7 Бо у́ста священикові знання́ стережу́ть та Зако́на шукають із уст його, бо він ангол Господа Саваота. |
|
8 But you have turned aside from the way; you have caused many to stumble at the law; you have corrupted the covenant of Levi, says the LORD of hosts. |
8 А ви відхили́лись з дороги, вчини́ли таке, що багато спіткну́лись в Зако́ні, Леві́євого заповіта пони́щили, говорить Госпо́дь Савао́т. |
|
9 Therefore have I also made you contemptible and humiliated before all the people, because you have not kept the ordinances, but have been partial in the law. |
9 Тому́ то і Я вас зробив пого́рджуваними й низьки́ми для всього наро́ду, бо не стереже́те доріг Моїх ви, та не безсторо́нні в Зако́ні. |
|
10 Have we not all one father? Or has not one God created us? Why then do we deal treacherously every man against his brother by profaning the covenant of our fathers? |
10 Чи Оте́ць нам усім не оди́н? Хіба Бог не один нас створи́в? Чому́ ж один о́дного зраджуємо ми, щоб нам зневажа́ти запові́т батькі́в наших? |
|
11 Judah has dealt treacherously, and an abomination is committed in Israel and in Jerusalem; for Judah has defiled the sanctuary of the LORD of hosts and has loved and served foreign gods. |
11 |
|
12 The LORD will destroy the man who does this, and also his son and his son's son out of the tabernacle of Jacob; and he shall have none to present the offering to the LORD of hosts. |
12 Нехай Господь ви́губить кожного, хто́ таке робить, того, хто чува́є та відповідає з наме́тів Якова, і хто да́р прино́сить Господу Саваоту. |
|
13 And this is another thing that you have done: you have covered the altar of the LORD with tears, with weeping, and with groaning, because he does not regard your offering any more or accept it with good will at your hands. |
13 І робите й друге таке: Господнього же́ртівника ви слізьми́ покриваєте, плаче́м та стогна́нням, бо до да́рів уже Він не зве́рнеться більше, і милої жертви з рук ваших не ві́зьме. |
|
14 And if you say, For what reason? Because the LORD was witness between you and the wife of your youth, against whom you have dealt treacherously though she is your companion and the wife of your covenant. |
14 А ви ще й говорите: „За́що?“ — За те, що засві́дчив Господь між тобою й жоною юна́цтва твого́, якій ти невірність вчинив, а вона ж твоя по́друга, і дружи́на умо́ви твоєї! |
|
15 Did not he make them one? And the rest of the spirits are his also. And therefore a man seeks one offspring from God. Therefore take heed to your spirit, and let none deal treacherously against the wife of his youth. |
15 Хіба Бог не один нас учинив? І за́лишок духу — Його́. А що цей один? Насіння від Бога шукав. Тому́ свого духа пильну́йте, і дружи́ну юна́цтва свойо́го не зраджуйте! |
|
16 For the LORD, the God of Israel, says that no one should conceal the iniquity in his robe; therefore take heed to your spirit, and do not deal treacherously. |
16 Бо нена́виджу ро́звід, — говорить Госпо́дь, Бог Ізраїлів, — і того, хто вкриває наси́льством одежу свою, промовляє Госпо́дь Савао́т. Тому́ свого духа пильнуйте, — і не зраджу́йте! |
|
17 You have wearied the LORD with your words. And if you say, In what have we wearied him? In that you say, Every one who does evil is good in the sight of the LORD, and he delights in such; or, Where is the God who judges righteous judgments? |
17 Словами своїми ви мучите Господа, та й пита́єте ще: „Чим ми мучимо?“ — Гово́ренням вашим: „Кожен, хто чинить ли́хе, той добрий у Господніх оча́х, і Він у них уподо́бання має“, або: „Де Бог правосу́ддя?“ |