CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Num. 35
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Numbers

Chapter 35

1 THE LORD spoke to Moses in the plains of Moab by the Jordan near Jericho, saying,

2 Command the children of Israel that they give to the Levites of the inheritance of their possession cities to dwell in; and they shall give also to the Levites the suburbs of the cities round about them.

3 And the cities they shall have to dwell in; and their suburbs shall be for their cattle and for their herds and for all their beasts.

4 And the suburbs of the cities which you shall give to the Levites shall reach from the wall of the city and outward a thousand cubits round about.

5 And you shall measure from outside the city on the east side two thousand cubits, and on the south side two thousand cubits, and on the west side two thousand cubits, and on the north side two thousand cubits; and the city shall be in the midst; this shall be to them the suburbs of the cities.

6 And among the cities which you shall give to the Levites, six cities shall be set aside for you for refuge, that the manslayer who had slain his neighbor without intent may flee thither; and to them you shall add forty-two other cities.

7 So all the cities which you shall give to the Levites shall be forty-eight cities in all, together with their suburbs.

8 And with regard to the cities which you shall give of the inheritance of the children of Israel: from those that have many you shall take many; but from those that have few you shall take few; every one shall give of his cities to the Levites in proportion to the inheritance which he inherits.

9 And the LORD spoke to Moses, saying,

10 Speak to the children of Israel and say to them, When you cross the Jordan into the land of Canaan,

11 Then you shall select for yourselves cities to he cities of refuge for you; that the person who kills someone unawares may flee there.

12 And they shall be to you cities for refuge from the avenger, that the manslayer may not be killed until he stand before the congregation in judgment.

13 And of these cities which you shall give, six cities shall you have for refuge.

14 You shall give three cities on this side of the Jordan, and three cities you shall give in the land of Canaan, which shall be cities of refuge.

15 These six cities shall be for refuge, both for the children of Israel and for the proselytes and for the sojourner among them; that every one who kills any person unawares may flee there.

16 But if he struck him with an instrument of iron, so that he might die, and he did die, he is a murderer; the murderer shall surely be put to death.

17 And if he struck him with a stone in the hand, so that he might die, and he did die, he is a murderer; the murderer shall surely be put to death.

18 Or if he struck him with an instrument of wood by hand, so that he might die, and he did die, he is a murderer; the murderer shall surely be put to death.

19 The avenger of blood himself shall slay the murderer when he meets him.

20 But if he wound him because of hatred, or shoot an arrow at him by lying in wait, that he might die, he is a murderer;

21 Or in enmity smite him with his hand, that he might die, and he did die, the murderer shall surely be put to death; the avenger of the blood himself shall slay the murderer when he meets him.

22 But if he thrust him suddenly without enmity, or have cast upon him anything without lying in wait,

23 Or with any stone with which a man may die, without seeing him when he cast it upon him, and he died, and was not his enemy, neither sought his harm;

24 Then the congregation shall judge between the slayer and the avenger of the blood according to these judgments;

25 And the congregation shall deliver the slayer from the hand of the avenger of blood, and the congregation shall send him to the city of refuge, to which he had fled; and he shall dwell in it until the death of the high priest, who was anointed with the holy oil.

26 But if the slayer shall at any time go outside the bounds of the city of his refuge, to which he has fled;

27 And the avenger of the blood find him outside the bounds of the city of his refuge, and the avenger of the blood kill the slayer; he shall not be guilty of blood;

28 Because he should have remained in the city of his refuge until the death of the high priest; but after the death of the high priest the slayer shall return to the land of his possession.

29 So these things shall be for a statute of judgment to you throughout your generations in all of your dwellings.

30 Whosoever kills any person, the murderer shall be put to death on the testimony of witnesses; but just one witness shall not testify against any person that he may be put to death.

31 Moreover you shall not accept a bribe for the life of a slayer, who is guilty of death; but he shall be surely put to death.

32 And you shall not take a bribe that he may flee to the city of refuge, that he should come again to dwell in the land, until the death of the high priest.

33 So you shall not pollute the land in which you live; for blood defiles the land; and the land in which blood is shed cannot be cleansed except by the shedding of the blood of him who shed it.

34 Defile not therefore the land in which you dwell, and wherein I dwell; for I the LORD dwell among the children of Israel.

Числа

Розділ 35

1 І Господь промовляв до Мойсея на моавських степах над приерихо́нським Йорда́ном, говорячи:

2 „Накажи Ізраїлевим синам, і нехай вони дадуть Левитам зо спа́дку свого володіння міста́ на сидіння; і пасови́сько для міст навколо них дасте ви Левитам.

3 І будуть ті міста їм на сидіння, а їхні пасови́ська будуть для їхньої скотини, і для їхньої худоби та для всієї їхньої звірини.

4 А пасови́ська тих міст, що дасте Левитам, будуть тягнутись від міської стіни й назо́вні — тисяча локтів навко́ло.

5 І відміряєте поза містом на схі́дню сторону — дві тисячі лі́ктів, і на півде́нну сторону — дві тисячі ліктів, і на за́хідню сторону — дві тисячі ліктів, і на півні́чну сторону — дві тисячі ліктів, а місто — усере́дині. Це будуть для вас міські пасови́ська.

6 А з міст, що дасте́ Левитам, буде шість міст на схо́вища, що дасте, щоб утікати туди убі́йникові. А окрім них дасте́ сорок і два міста.

7 Усі ті міста, що дасте Левитам, — сорок і вісім їхніх міст та їхні пасови́ська.

8 А ті міста, що дасте з володіння Ізраїлевих синів, — від більшого дасте більше, а від меншого — менше, кожен за спа́дком своїм, яким володітиме, дасть із своїх міст Левитам“.

9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

10 „Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажи їм: Коли ви пере́йдете Йорда́н до ханаанського кра́ю,

11 то виберіть собі міста, — вони будуть на схо́вища для вас, і втече туди убійник, що заб'є душу невмисне.

12 І будуть для вас ті міста на схо́вища перед месником, і не помре убійник, поки не стане на суд перед громадою.

13 А ті міста, що дасте, — шість міст на схо́вища буде для вас.

14 Три місті дасте по той бік Йорда́ну, а три місті дасте в ханаанському кра́ї, — вони будуть міста на схо́вища.

15 Ці шість міст будуть на схо́вища для Ізраїлевих синів, і для прихо́дька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невми́сне.

16 А коли б хто вдарив кого залізним знаря́ддям, а той помер, — він убійник, буде конче забитий той убійник.

17 А якщо вдарив його ка́менем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, — він убійник, буде конче забитий той убійник.

18 Або вдарив його дерев'я́ним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, — він убійник, буде конче забитий той убійник.

19 Месник за кров — він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його.

20 А якщо пхне його з не́нависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре,

21 або з ворогува́ння вдарив його своєю рукою, а той помер, — буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; ме́сник за кров заб'є убійника, як спіткає його.

22 А як хто випадко́во, без не́нависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаря́ддям,

23 або якимбудь ка́менем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла,

24 то розсудить громада між убійником та між ме́сником за кров за цими постановами.

25 І громада ви́зволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста схо́вища його, що втік був туди. І ося́де він у ньому аж до смерти найвищого священика, пома́заного святою оливою.

26 А якщо убійник, виходячи, вийде з границі міста схо́вища його, куди втік був,

27 і зна́йде його месник за кров поза границями міста схо́вища його, і замордує месник за кров убійника, — нема йому вини кро́ви!

28 Бо він пови́нен сидіти в місті сховища свого аж до смерти найвищого священика. А по смерті найвищого священика ве́рнеться убійник до землі володіння свого.

29 І буде це для вас на правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях.

30 Коли хто заб'є кого, то месник за словами свідків заб'є убійника. А одного свідка не до́сить проти кого, щоб осудити на смерть.

31 І не ві́зьмете окупу для душі убійника, що він повинен умерти, бо буде він конче забитий.

32 І не ві́зьмете о́купу від змушеного втікати до міста схо́вища його, щоб вернувся сидіти в краю́ до смерти священика.

33 І не збезче́стите того кра́ю, що ви в ньому, бо та кров — вона безче́стить край, а краєві не проща́ється за кров, що проли́та в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив.

34 І не занечи́стиш того кра́ю, що ви сидите в ньому, що Я пробуваю серед нього. Бо Я — Господь, що пробуваю посеред синів Ізраїлевих!“

Numbers

Chapter 35

Числа

Розділ 35

1 THE LORD spoke to Moses in the plains of Moab by the Jordan near Jericho, saying,

1 І Господь промовляв до Мойсея на моавських степах над приерихо́нським Йорда́ном, говорячи:

2 Command the children of Israel that they give to the Levites of the inheritance of their possession cities to dwell in; and they shall give also to the Levites the suburbs of the cities round about them.

2 „Накажи Ізраїлевим синам, і нехай вони дадуть Левитам зо спа́дку свого володіння міста́ на сидіння; і пасови́сько для міст навколо них дасте ви Левитам.

3 And the cities they shall have to dwell in; and their suburbs shall be for their cattle and for their herds and for all their beasts.

3 І будуть ті міста їм на сидіння, а їхні пасови́ська будуть для їхньої скотини, і для їхньої худоби та для всієї їхньої звірини.

4 And the suburbs of the cities which you shall give to the Levites shall reach from the wall of the city and outward a thousand cubits round about.

4 А пасови́ська тих міст, що дасте Левитам, будуть тягнутись від міської стіни й назо́вні — тисяча локтів навко́ло.

5 And you shall measure from outside the city on the east side two thousand cubits, and on the south side two thousand cubits, and on the west side two thousand cubits, and on the north side two thousand cubits; and the city shall be in the midst; this shall be to them the suburbs of the cities.

5 І відміряєте поза містом на схі́дню сторону — дві тисячі лі́ктів, і на півде́нну сторону — дві тисячі ліктів, і на за́хідню сторону — дві тисячі ліктів, і на півні́чну сторону — дві тисячі ліктів, а місто — усере́дині. Це будуть для вас міські пасови́ська.

6 And among the cities which you shall give to the Levites, six cities shall be set aside for you for refuge, that the manslayer who had slain his neighbor without intent may flee thither; and to them you shall add forty-two other cities.

6 А з міст, що дасте́ Левитам, буде шість міст на схо́вища, що дасте, щоб утікати туди убі́йникові. А окрім них дасте́ сорок і два міста.

7 So all the cities which you shall give to the Levites shall be forty-eight cities in all, together with their suburbs.

7 Усі ті міста, що дасте Левитам, — сорок і вісім їхніх міст та їхні пасови́ська.

8 And with regard to the cities which you shall give of the inheritance of the children of Israel: from those that have many you shall take many; but from those that have few you shall take few; every one shall give of his cities to the Levites in proportion to the inheritance which he inherits.

8 А ті міста, що дасте з володіння Ізраїлевих синів, — від більшого дасте більше, а від меншого — менше, кожен за спа́дком своїм, яким володітиме, дасть із своїх міст Левитам“.

9 And the LORD spoke to Moses, saying,

9 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

10 Speak to the children of Israel and say to them, When you cross the Jordan into the land of Canaan,

10 „Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажи їм: Коли ви пере́йдете Йорда́н до ханаанського кра́ю,

11 Then you shall select for yourselves cities to he cities of refuge for you; that the person who kills someone unawares may flee there.

11 то виберіть собі міста, — вони будуть на схо́вища для вас, і втече туди убійник, що заб'є душу невмисне.

12 And they shall be to you cities for refuge from the avenger, that the manslayer may not be killed until he stand before the congregation in judgment.

12 І будуть для вас ті міста на схо́вища перед месником, і не помре убійник, поки не стане на суд перед громадою.

13 And of these cities which you shall give, six cities shall you have for refuge.

13 А ті міста, що дасте, — шість міст на схо́вища буде для вас.

14 You shall give three cities on this side of the Jordan, and three cities you shall give in the land of Canaan, which shall be cities of refuge.

14 Три місті дасте по той бік Йорда́ну, а три місті дасте в ханаанському кра́ї, — вони будуть міста на схо́вища.

15 These six cities shall be for refuge, both for the children of Israel and for the proselytes and for the sojourner among them; that every one who kills any person unawares may flee there.

15 Ці шість міст будуть на схо́вища для Ізраїлевих синів, і для прихо́дька та для осілого серед них, щоб утік туди кожен, хто заб'є кого невми́сне.

16 But if he struck him with an instrument of iron, so that he might die, and he did die, he is a murderer; the murderer shall surely be put to death.

16 А коли б хто вдарив кого залізним знаря́ддям, а той помер, — він убійник, буде конче забитий той убійник.

17 And if he struck him with a stone in the hand, so that he might die, and he did die, he is a murderer; the murderer shall surely be put to death.

17 А якщо вдарив його ка́менем, що був у руці, що від нього можна померти, і той помер, — він убійник, буде конче забитий той убійник.

18 Or if he struck him with an instrument of wood by hand, so that he might die, and he did die, he is a murderer; the murderer shall surely be put to death.

18 Або вдарив його дерев'я́ним знаряддям, що було в руці, що від нього можна померти, і той помер, — він убійник, буде конче забитий той убійник.

19 The avenger of blood himself shall slay the murderer when he meets him.

19 Месник за кров — він заб'є убійника; як спіткає його, він заб'є його.

20 But if he wound him because of hatred, or shoot an arrow at him by lying in wait, that he might die, he is a murderer;

20 А якщо пхне його з не́нависти, або кине на нього чим навмисне, а той помре,

21 Or in enmity smite him with his hand, that he might die, and he did die, the murderer shall surely be put to death; the avenger of the blood himself shall slay the murderer when he meets him.

21 або з ворогува́ння вдарив його своєю рукою, а той помер, — буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; ме́сник за кров заб'є убійника, як спіткає його.

22 But if he thrust him suddenly without enmity, or have cast upon him anything without lying in wait,

22 А як хто випадко́во, без не́нависти пхнув кого або кинув на нього невмисне якимбудь знаря́ддям,

23 Or with any stone with which a man may die, without seeing him when he cast it upon him, and he died, and was not his enemy, neither sought his harm;

23 або якимбудь ка́менем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, і той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла,

24 Then the congregation shall judge between the slayer and the avenger of the blood according to these judgments;

24 то розсудить громада між убійником та між ме́сником за кров за цими постановами.

25 And the congregation shall deliver the slayer from the hand of the avenger of blood, and the congregation shall send him to the city of refuge, to which he had fled; and he shall dwell in it until the death of the high priest, who was anointed with the holy oil.

25 І громада ви́зволить убійника з руки месника за кров, і громада верне його до міста схо́вища його, що втік був туди. І ося́де він у ньому аж до смерти найвищого священика, пома́заного святою оливою.

26 But if the slayer shall at any time go outside the bounds of the city of his refuge, to which he has fled;

26 А якщо убійник, виходячи, вийде з границі міста схо́вища його, куди втік був,

27 And the avenger of the blood find him outside the bounds of the city of his refuge, and the avenger of the blood kill the slayer; he shall not be guilty of blood;

27 і зна́йде його месник за кров поза границями міста схо́вища його, і замордує месник за кров убійника, — нема йому вини кро́ви!

28 Because he should have remained in the city of his refuge until the death of the high priest; but after the death of the high priest the slayer shall return to the land of his possession.

28 Бо він пови́нен сидіти в місті сховища свого аж до смерти найвищого священика. А по смерті найвищого священика ве́рнеться убійник до землі володіння свого.

29 So these things shall be for a statute of judgment to you throughout your generations in all of your dwellings.

29 І буде це для вас на правну постанову для ваших поколінь по всіх ваших оселях.

30 Whosoever kills any person, the murderer shall be put to death on the testimony of witnesses; but just one witness shall not testify against any person that he may be put to death.

30 Коли хто заб'є кого, то месник за словами свідків заб'є убійника. А одного свідка не до́сить проти кого, щоб осудити на смерть.

31 Moreover you shall not accept a bribe for the life of a slayer, who is guilty of death; but he shall be surely put to death.

31 І не ві́зьмете окупу для душі убійника, що він повинен умерти, бо буде він конче забитий.

32 And you shall not take a bribe that he may flee to the city of refuge, that he should come again to dwell in the land, until the death of the high priest.

32 І не ві́зьмете о́купу від змушеного втікати до міста схо́вища його, щоб вернувся сидіти в краю́ до смерти священика.

33 So you shall not pollute the land in which you live; for blood defiles the land; and the land in which blood is shed cannot be cleansed except by the shedding of the blood of him who shed it.

33 І не збезче́стите того кра́ю, що ви в ньому, бо та кров — вона безче́стить край, а краєві не проща́ється за кров, що проли́та в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив.

34 Defile not therefore the land in which you dwell, and wherein I dwell; for I the LORD dwell among the children of Israel.

34 І не занечи́стиш того кра́ю, що ви сидите в ньому, що Я пробуваю серед нього. Бо Я — Господь, що пробуваю посеред синів Ізраїлевих!“

1.0x