Книга пророка Исаии

Глава 41

1 Молча внимайте Мне, острова, и народы да восприимут новые силы; пусть они приближатся и говорят: станем вместе на суд.

2 Кто воздвиг от востока того {Кира, царя персидского}, которого сретает правда, где только ступит нога его? кто предал ему народы и покорил царей, сравнял мечем его с прахом, луком его с соломиною, носимою ветром?

3 Он гонит их, идет спокойно дорогою, где не ходил ногами своими.

4 Кто делал и совершил? Тот, Кто от начала вызывает веки; Я Иегова первый, и в поздние роды Я тот же.

5 Увидели острова, и ужаснулись, концы земли затрепетали. Они приблизились и пришли;

6 Помогают друг другу и говорят брат брату: будь смел!

7 Так кузнец ободряет серебряника, разглаживающий листы молотом - кующего на наковальне; `хороша, говорит, спайка`; и укрепляют кумир гвоздями, чтобы недвижим был. -

8 А ты, Израиль, раб Мой; Иаков, которого Я избрал, племя Авраама, друга моего,

9 Ты, которого Я взял с концов земли, и вызвал с краев ее, и сказал тебе: ты Мой раб, Я избрал тебя, и не отвергну тебя`.

10 Не бойся, ибо Я с тобою; не ужасайся, ибо Я Бог твой; Я укреплю тебя, и помогу тебе, и поддержу тебя десницею правды Моей.

11 Се, в стыде останутся и будут посрамлены все разъярившиеся против тебя; будут как ничто, и погибнут препирающиеся с тобою.

12 Будешь искать их, и не найдешь их, враждующих с тобою; они будут как ничто, и борющиеся с тобою, как не существующее:

13 Ибо Иегова, Бог твой, держу тебя за правую руку твою; говорю тебе: `не бойся, Я помогаю тебе`.

14 Не бойся, червячок Иаков, народец Израиль, - Я помогаю тебе, говорит Иегова, и Искупитель твой, Святый Израилев.

15 Се, сделаю тебя молотилом острым, новым, зубчатым; ты будешь молотить и растирать горы, и раздробишь их, и холмы в плеву превратишь.

16 Ты будешь веять их, и ветер разнесет их, и вихрь раскидает их; а ты возрадуешься о Иегове, будешь хвалиться Святым Израилевым.

17 Страждущие и убогие ищут воды, и нет ее; язык их засох от жажды: Я, Иегова, слышу их; Я, Бог Израилев, не оставлю их.

18 Открою реки на высотах, и потоки среди долин; пустыню превращу в озеро вод, и землю сухую в источники вод.

19 Произращу в пустыне кедр, акацию, и мирту, и маслину; в дикой степи поставлю ель, явор и с ними бук,

20 Дабы все вкупе видели и знали, и внимали, и разумели, что рука Иеговы сделала это, и Святый Израилев сотворил сие. -

21 Представьте дело ваше, говорит Иегова; приведите свои доказательства, говорит Царь Иаковлев.

22 Пусть они представят, и покажут нам какое-либо происшествие; укажите на прежнее что-нибудь, и мы вникнем умом своим, и узнаем, как оно кончилось, или предуведомьте нас о будущем.

23 Скажите, что будет после, и мы будем знать, что вы боги; или сделайте что-нибудь, доброе ли, худое ли, и мы вместе с вами рассмотрим и увидим.

24 Но вы сами - ничто, и дело ваше ничтожно; мерзок тот, кто избрал вас.

25 Я воздвигнул от севера, и пришел он, от восхода солнца проповедует имя Мое, и попирает владык как грязь, и как горшечник топчет глину.

26 Кто из вас предрек это в начале, чтоб нам знать, и прежде, чтоб нам можно было сказать: `правда`? но никто не предрек, но никто не предуведомил, но никто не слыхал слов ваших.

27 Я первый сказал Сиону: `вот, вот оно`, и дал Иерусалиму благовестника.

28 Итак я смотрел, и никого не было, и искал у них, и не нашлось советника; и просил их, чтоб они дали ответ какой-нибудь.

29 Но все они - ничто, ничтожны деяния их, истуканы их - ветер и пустота.

Iсая

Розділ 41

1 Послу́хайте мовчки Мене, острови́, а наро́ди, чекайте навча́ння Мого! Хай піді́йдуть і скажуть: Приступі́мо всі ра́зом на су́д!

2 Хто зо сходу того пробуди́в, що його супрово́дить в ході́ перемога? Він наро́ди дає перед ним та царів на топта́ння, їхнього меча оберта́є на порох, його лука — в солому розві́яну.

3 Він жене їх, спокійно доро́гою йде, якою він не перехо́див нога́ми своїми.

4 Хто вчинив та зробив це? Той, хто роди покликав відда́вна: Я, Господь, перший, і з останніми Я той же Самий!

5 Бачили це острови́ та жаха́лися, кі́нці землі трипоті́ли, набли́жувались та прихо́дили.

6 Один о́дному допомагає і гово́рить до брата свого́: „Будь міцни́й!“

7 І підбадьо́рує ма́йстер золотаря́, а той, хто молотом гла́дить, того, хто б'є на кова́длі, і каже про спо́єння: Добре воно! і його змі́цнює цвяхами, щоб не хита́лось.

8 Та ти, о Ізраїлю, рабе Мій, Якове, що Я тебе ви́брав, насі́ння Авраама, друга Мого,

9 ти, якого Я взяв був із кі́нців землі та покликав тебе із окра́їн її, і сказав був до тебе: Ти раб Мій, Я вибрав тебе й не відки́нув тебе,

10 не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню́ Я тебе, і тобі поможу́, і прави́цею правди Своєї тебе Я підтри́маю.

11 Отож, засоро́мляться та зніякові́ють усі проти тебе запа́лені, стануть нічим та погинуть твої супроти́вники.

12 Шукатимеш їх, але їх ти не зна́йдеш, своїх супроти́вників; стануть нічим та марно́тою ті, хто прова́дить війну проти те́бе.

13 Бо Я — Господь, Бог твій, що де́ржить тебе за прави́цю й говорить до тебе: Не бійся, — Я тобі поможу́!

14 Не бійся, ти Яковів че́рве, ти жме́нько Ізраїлева: Я тобі поможу́, говорить Господь, і твій Викупи́тель — Святий Ізраїлів!

15 Ось зроблю Я тебе молота́ркою го́строю, ново́ю, зубча́стою, — помоло́тиш ти го́ри та їх поторо́щиш, а підгі́рки поло́вою вчиниш!

16 Перевієш їх ти, й вітер їх рознесе́, і буря їх розпоро́шить, і ти будеш утіша́тися Господом, будеш хвали́тись Святим Ізраїлевим.

17 Убогі та бідні шукають води, та нема, язик їхній від пра́гнення висох, — Я, Господь, і їх ви́слухаю, Бог Ізраїлів, не лишу́ їх!

18 Я ріки відкрию на лисих гора́х, а джере́ла — посе́ред долин, оберну́ Я пустиню на о́зеро во́дне, а землю суху́ — на джере́ла!

19 На пустиню дам ке́дра, ака́цію, ми́рта й масли́ну, поста́влю Я ра́зом в степу́ кипари́са та я́вора й бука,

20 щоб ра́зом побачили й знали, і пересві́дчились та зрозумі́ли, що Господня рука це зроби́ла, і створив це Святий Ізраїлів!

21 Принесіть свою справу, говорить Господь, припрова́дьте Мені́ свої до́кази, каже Цар Яковів.

22 Хай піді́йдуть і хай нам розкажуть, що тра́питься! Ви́ясніть спра́ви минулі, що́ вони є, а ми серце наше на те покладе́мо й пізна́ємо їхній кінець, або сповістіть про майбу́тнє.

23 Розкажіть напере́д про майбутнє, і пізна́ємо ми, що ви бо́ги. Отож, учиніть ви добро́ чи зробіть що лихе́, щоб ми здивува́лись і ра́зом побачили.

24 Та ви менш від нічо́го, і менший ваш чин від марно́ти, — гидо́та, хто вас вибирає!

25 Я з пі́вночі мужа збудив — і прийшов він, зо схід со́нця в Ім'я́ Моє кличе, — і він буде чави́ти князі́в, мов ту грязю́ку, й як ганча́р глину то́пче!

26 Хто сказав це відда́вна, щоб знали те ми, і щоб напере́д ми сказали: „Це правда?“ Та ніхто не сказав, і ніхто не пові́в, і ніхто не почув ваших слів.

27 Я перший сказав до Сіону: Оце, то вони! А Єрусалимові дам благові́сника.

28 І Я дивлюсь, та ніко́го нема, і немає між ними пора́дника, щоб відповіли́, коли їх запита́ю.

29 Тож ніщо́ всі вони, їхні чини — марно́та, вітер та порожне́ча — їхні і́доли!

Книга пророка Исаии

Глава 41

Iсая

Розділ 41

1 Молча внимайте Мне, острова, и народы да восприимут новые силы; пусть они приближатся и говорят: станем вместе на суд.

1 Послу́хайте мовчки Мене, острови́, а наро́ди, чекайте навча́ння Мого! Хай піді́йдуть і скажуть: Приступі́мо всі ра́зом на су́д!

2 Кто воздвиг от востока того {Кира, царя персидского}, которого сретает правда, где только ступит нога его? кто предал ему народы и покорил царей, сравнял мечем его с прахом, луком его с соломиною, носимою ветром?

2 Хто зо сходу того пробуди́в, що його супрово́дить в ході́ перемога? Він наро́ди дає перед ним та царів на топта́ння, їхнього меча оберта́є на порох, його лука — в солому розві́яну.

3 Он гонит их, идет спокойно дорогою, где не ходил ногами своими.

3 Він жене їх, спокійно доро́гою йде, якою він не перехо́див нога́ми своїми.

4 Кто делал и совершил? Тот, Кто от начала вызывает веки; Я Иегова первый, и в поздние роды Я тот же.

4 Хто вчинив та зробив це? Той, хто роди покликав відда́вна: Я, Господь, перший, і з останніми Я той же Самий!

5 Увидели острова, и ужаснулись, концы земли затрепетали. Они приблизились и пришли;

5 Бачили це острови́ та жаха́лися, кі́нці землі трипоті́ли, набли́жувались та прихо́дили.

6 Помогают друг другу и говорят брат брату: будь смел!

6 Один о́дному допомагає і гово́рить до брата свого́: „Будь міцни́й!“

7 Так кузнец ободряет серебряника, разглаживающий листы молотом - кующего на наковальне; `хороша, говорит, спайка`; и укрепляют кумир гвоздями, чтобы недвижим был. -

7 І підбадьо́рує ма́йстер золотаря́, а той, хто молотом гла́дить, того, хто б'є на кова́длі, і каже про спо́єння: Добре воно! і його змі́цнює цвяхами, щоб не хита́лось.

8 А ты, Израиль, раб Мой; Иаков, которого Я избрал, племя Авраама, друга моего,

8 Та ти, о Ізраїлю, рабе Мій, Якове, що Я тебе ви́брав, насі́ння Авраама, друга Мого,

9 Ты, которого Я взял с концов земли, и вызвал с краев ее, и сказал тебе: ты Мой раб, Я избрал тебя, и не отвергну тебя`.

9 ти, якого Я взяв був із кі́нців землі та покликав тебе із окра́їн її, і сказав був до тебе: Ти раб Мій, Я вибрав тебе й не відки́нув тебе,

10 Не бойся, ибо Я с тобою; не ужасайся, ибо Я Бог твой; Я укреплю тебя, и помогу тебе, и поддержу тебя десницею правды Моей.

10 не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню́ Я тебе, і тобі поможу́, і прави́цею правди Своєї тебе Я підтри́маю.

11 Се, в стыде останутся и будут посрамлены все разъярившиеся против тебя; будут как ничто, и погибнут препирающиеся с тобою.

11 Отож, засоро́мляться та зніякові́ють усі проти тебе запа́лені, стануть нічим та погинуть твої супроти́вники.

12 Будешь искать их, и не найдешь их, враждующих с тобою; они будут как ничто, и борющиеся с тобою, как не существующее:

12 Шукатимеш їх, але їх ти не зна́йдеш, своїх супроти́вників; стануть нічим та марно́тою ті, хто прова́дить війну проти те́бе.

13 Ибо Иегова, Бог твой, держу тебя за правую руку твою; говорю тебе: `не бойся, Я помогаю тебе`.

13 Бо Я — Господь, Бог твій, що де́ржить тебе за прави́цю й говорить до тебе: Не бійся, — Я тобі поможу́!

14 Не бойся, червячок Иаков, народец Израиль, - Я помогаю тебе, говорит Иегова, и Искупитель твой, Святый Израилев.

14 Не бійся, ти Яковів че́рве, ти жме́нько Ізраїлева: Я тобі поможу́, говорить Господь, і твій Викупи́тель — Святий Ізраїлів!

15 Се, сделаю тебя молотилом острым, новым, зубчатым; ты будешь молотить и растирать горы, и раздробишь их, и холмы в плеву превратишь.

15 Ось зроблю Я тебе молота́ркою го́строю, ново́ю, зубча́стою, — помоло́тиш ти го́ри та їх поторо́щиш, а підгі́рки поло́вою вчиниш!

16 Ты будешь веять их, и ветер разнесет их, и вихрь раскидает их; а ты возрадуешься о Иегове, будешь хвалиться Святым Израилевым.

16 Перевієш їх ти, й вітер їх рознесе́, і буря їх розпоро́шить, і ти будеш утіша́тися Господом, будеш хвали́тись Святим Ізраїлевим.

17 Страждущие и убогие ищут воды, и нет ее; язык их засох от жажды: Я, Иегова, слышу их; Я, Бог Израилев, не оставлю их.

17 Убогі та бідні шукають води, та нема, язик їхній від пра́гнення висох, — Я, Господь, і їх ви́слухаю, Бог Ізраїлів, не лишу́ їх!

18 Открою реки на высотах, и потоки среди долин; пустыню превращу в озеро вод, и землю сухую в источники вод.

18 Я ріки відкрию на лисих гора́х, а джере́ла — посе́ред долин, оберну́ Я пустиню на о́зеро во́дне, а землю суху́ — на джере́ла!

19 Произращу в пустыне кедр, акацию, и мирту, и маслину; в дикой степи поставлю ель, явор и с ними бук,

19 На пустиню дам ке́дра, ака́цію, ми́рта й масли́ну, поста́влю Я ра́зом в степу́ кипари́са та я́вора й бука,

20 Дабы все вкупе видели и знали, и внимали, и разумели, что рука Иеговы сделала это, и Святый Израилев сотворил сие. -

20 щоб ра́зом побачили й знали, і пересві́дчились та зрозумі́ли, що Господня рука це зроби́ла, і створив це Святий Ізраїлів!

21 Представьте дело ваше, говорит Иегова; приведите свои доказательства, говорит Царь Иаковлев.

21 Принесіть свою справу, говорить Господь, припрова́дьте Мені́ свої до́кази, каже Цар Яковів.

22 Пусть они представят, и покажут нам какое-либо происшествие; укажите на прежнее что-нибудь, и мы вникнем умом своим, и узнаем, как оно кончилось, или предуведомьте нас о будущем.

22 Хай піді́йдуть і хай нам розкажуть, що тра́питься! Ви́ясніть спра́ви минулі, що́ вони є, а ми серце наше на те покладе́мо й пізна́ємо їхній кінець, або сповістіть про майбу́тнє.

23 Скажите, что будет после, и мы будем знать, что вы боги; или сделайте что-нибудь, доброе ли, худое ли, и мы вместе с вами рассмотрим и увидим.

23 Розкажіть напере́д про майбутнє, і пізна́ємо ми, що ви бо́ги. Отож, учиніть ви добро́ чи зробіть що лихе́, щоб ми здивува́лись і ра́зом побачили.

24 Но вы сами - ничто, и дело ваше ничтожно; мерзок тот, кто избрал вас.

24 Та ви менш від нічо́го, і менший ваш чин від марно́ти, — гидо́та, хто вас вибирає!

25 Я воздвигнул от севера, и пришел он, от восхода солнца проповедует имя Мое, и попирает владык как грязь, и как горшечник топчет глину.

25 Я з пі́вночі мужа збудив — і прийшов він, зо схід со́нця в Ім'я́ Моє кличе, — і він буде чави́ти князі́в, мов ту грязю́ку, й як ганча́р глину то́пче!

26 Кто из вас предрек это в начале, чтоб нам знать, и прежде, чтоб нам можно было сказать: `правда`? но никто не предрек, но никто не предуведомил, но никто не слыхал слов ваших.

26 Хто сказав це відда́вна, щоб знали те ми, і щоб напере́д ми сказали: „Це правда?“ Та ніхто не сказав, і ніхто не пові́в, і ніхто не почув ваших слів.

27 Я первый сказал Сиону: `вот, вот оно`, и дал Иерусалиму благовестника.

27 Я перший сказав до Сіону: Оце, то вони! А Єрусалимові дам благові́сника.

28 Итак я смотрел, и никого не было, и искал у них, и не нашлось советника; и просил их, чтоб они дали ответ какой-нибудь.

28 І Я дивлюсь, та ніко́го нема, і немає між ними пора́дника, щоб відповіли́, коли їх запита́ю.

29 Но все они - ничто, ничтожны деяния их, истуканы их - ветер и пустота.

29 Тож ніщо́ всі вони, їхні чини — марно́та, вітер та порожне́ча — їхні і́доли!

1.0x