БуттяРозділ 20 |
|
1 |
|
2 І сказав Авраам на Сарру, жінку свою: „Вона сестра моя“. І послав Авімеле́х, цар Ґерару, і взяв Сарру. |
|
3 І прийшов Бог до Авімелеха у сні нічнім, і сказав до нього: „Ось ти вмираєш через жінку, яку взяв, бо вона має чоловіка“. |
|
4 А Авімелех не зближався до неї, і сказав: „Господи, чи Ти вб'єш також люд праведний? |
|
5 Чи ж не він був сказав мені: Вона моя сестра, а вона — також вона сказала: Він мій брат. Я те зробив у невинності серця свого й у чистоті рук своїх“. |
|
6 І промовив до нього Бог у сні: „І Я знаю, що в чистоті свого серця вчинив ти оце, і Я теж удержав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутись до неї. |
|
7 А тепер верни жінку цього мужа, бо він пророк, і буде молитися за тебе, і живи. А коли ти не вернеш, то знай, що справді помреш ти й усе, що твоє“. |
|
8 І встав Авімелех рано вранці, і покликав усіх рабів своїх, та й сказав усі ці слова до їхніх ушей. А люди ті сильно злякалися. |
|
9 І закликав Авімелех Авраама, і промовив до нього: „Що́ ти нам учинив? І чим згрішив я проти тебе, що ти приніс на мене й на царство моє великий гріх? Учинки, яких не роблять, ти зо мною вчинив!“ |
|
10 І сказав Авімелех Авраамові: „Що́ ти мав на увазі, що вчинив таку річ?“ |
|
11 І сказав Авраам: „Бо подумав я: Нема ж стра́ху Божого в місцевості цій, тому вб'ють мене за жінку мою. |
|
12 І притім вона справді сестра моя, — вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, — і стала за жінку мені. |
|
13 І сталося, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї: То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною: у кожній місцевості, куди прийдем, — говори ти на мене: він мій брат“. |
|
14 I взяв Авімелех дрібну та велику худобу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його. |
|
15 І сказав Авімелех: „Ось край мій перед обличчям твоїм, — осядь там, де тобі до вподоби“. |
|
16 А Саррі сказав: „Ось тисячу се́клів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана“. |
|
17 І помолився Авраам Богові, — і вздоро́вив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, — і почали вони знову роджати. |
|
18 Бо справді стримав був Господь кожну утро́бу Авімелехового дому через Сарру, Авраамову жінку. |
創世記第20章 |
|
1 亞伯拉罕徙於南方，旅於其臘，其地在迦鐵書耳間。 |
|
2 亞伯拉罕稱其妻撒拉爲妹，故其臘王亞庇米力召之入宮。 |
|
3 一夕上帝見夢諭亞庇米力曰：爾取此婦，當死，蓋人之妻也。 |
|
4 庇米力未玷婦身，故曰：爲義之民，主豈滅之乎？ |
|
5 彼非稱婦爲妹，婦稱夫爲兄乎，我之爲此，心本純良，手無污衊。 |
|
6 上帝曰：我知爾爲此，心本純良，故我阻爾，使爾不玷婦身，以干罪戾。 |
|
7 今以婦歸其夫，彼乃先知，可代爾祈，全爾生命，不然，爾與眷聚必死。 |
|
8 亞庇米力夙興，召僕衆，告以斯事，衆僕聞之，懼甚。 |
|
9 亞庇米力呼亞伯拉罕曰：爾果何爲，我曷嘗獲罪爾，乃陷我於重罪，爰及人民，爾之相待，甚非所宜。 |
|
10 又曰：爾至此何所見而行是。 |
|
11 亞伯拉罕曰：我意此邦不畏上帝，恐爲我妻而殺我。 |
|
12 彼誠我妹，同父異母，我娶爲室。 |
|
13 昔上帝命我離父家，遨遊於外，我囑婦曰：後所適之邦，必稱我爲兄，是則待我以恩。 |
|
14 亞庇米力遂將牛羊僕婢賜之，幷歸其妻。 |
|
15 亞庇米力曰：吾之土地，具在爾前，任意居之。 |
|
16 謂撒拉曰：我以千金賜爾兄，可蔽爾容，勿令衆見，言此蓋以責之。〇 |
|
17 |
|
18 蓋耶和華因撒拉故，曾使亞庇米力之眷聚不能姙育。 |
БуттяРозділ 20 |
創世記第20章 |
|
1 |
1 亞伯拉罕徙於南方，旅於其臘，其地在迦鐵書耳間。 |
|
2 І сказав Авраам на Сарру, жінку свою: „Вона сестра моя“. І послав Авімеле́х, цар Ґерару, і взяв Сарру. |
2 亞伯拉罕稱其妻撒拉爲妹，故其臘王亞庇米力召之入宮。 |
|
3 І прийшов Бог до Авімелеха у сні нічнім, і сказав до нього: „Ось ти вмираєш через жінку, яку взяв, бо вона має чоловіка“. |
3 一夕上帝見夢諭亞庇米力曰：爾取此婦，當死，蓋人之妻也。 |
|
4 А Авімелех не зближався до неї, і сказав: „Господи, чи Ти вб'єш також люд праведний? |
4 庇米力未玷婦身，故曰：爲義之民，主豈滅之乎？ |
|
5 Чи ж не він був сказав мені: Вона моя сестра, а вона — також вона сказала: Він мій брат. Я те зробив у невинності серця свого й у чистоті рук своїх“. |
5 彼非稱婦爲妹，婦稱夫爲兄乎，我之爲此，心本純良，手無污衊。 |
|
6 І промовив до нього Бог у сні: „І Я знаю, що в чистоті свого серця вчинив ти оце, і Я теж удержав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутись до неї. |
6 上帝曰：我知爾爲此，心本純良，故我阻爾，使爾不玷婦身，以干罪戾。 |
|
7 А тепер верни жінку цього мужа, бо він пророк, і буде молитися за тебе, і живи. А коли ти не вернеш, то знай, що справді помреш ти й усе, що твоє“. |
7 今以婦歸其夫，彼乃先知，可代爾祈，全爾生命，不然，爾與眷聚必死。 |
|
8 І встав Авімелех рано вранці, і покликав усіх рабів своїх, та й сказав усі ці слова до їхніх ушей. А люди ті сильно злякалися. |
8 亞庇米力夙興，召僕衆，告以斯事，衆僕聞之，懼甚。 |
|
9 І закликав Авімелех Авраама, і промовив до нього: „Що́ ти нам учинив? І чим згрішив я проти тебе, що ти приніс на мене й на царство моє великий гріх? Учинки, яких не роблять, ти зо мною вчинив!“ |
9 亞庇米力呼亞伯拉罕曰：爾果何爲，我曷嘗獲罪爾，乃陷我於重罪，爰及人民，爾之相待，甚非所宜。 |
|
10 І сказав Авімелех Авраамові: „Що́ ти мав на увазі, що вчинив таку річ?“ |
10 又曰：爾至此何所見而行是。 |
|
11 І сказав Авраам: „Бо подумав я: Нема ж стра́ху Божого в місцевості цій, тому вб'ють мене за жінку мою. |
11 亞伯拉罕曰：我意此邦不畏上帝，恐爲我妻而殺我。 |
|
12 І притім вона справді сестра моя, — вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, — і стала за жінку мені. |
12 彼誠我妹，同父異母，我娶爲室。 |
|
13 І сталося, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї: То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною: у кожній місцевості, куди прийдем, — говори ти на мене: він мій брат“. |
13 昔上帝命我離父家，遨遊於外，我囑婦曰：後所適之邦，必稱我爲兄，是則待我以恩。 |
|
14 I взяв Авімелех дрібну та велику худобу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його. |
14 亞庇米力遂將牛羊僕婢賜之，幷歸其妻。 |
|
15 І сказав Авімелех: „Ось край мій перед обличчям твоїм, — осядь там, де тобі до вподоби“. |
15 亞庇米力曰：吾之土地，具在爾前，任意居之。 |
|
16 А Саррі сказав: „Ось тисячу се́клів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана“. |
16 謂撒拉曰：我以千金賜爾兄，可蔽爾容，勿令衆見，言此蓋以責之。〇 |
|
17 І помолився Авраам Богові, — і вздоро́вив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, — і почали вони знову роджати. |
17 |
|
18 Бо справді стримав був Господь кожну утро́бу Авімелехового дому через Сарру, Авраамову жінку. |
18 蓋耶和華因撒拉故，曾使亞庇米力之眷聚不能姙育。 |