БуттяРозділ 20 |
|
1 |
|
2 І сказав Авраам на Сарру, жінку свою: „Вона сестра моя“. І послав Авімеле́х, цар Ґерару, і взяв Сарру. |
|
3 І прийшов Бог до Авімелеха у сні нічнім, і сказав до нього: „Ось ти вмираєш через жінку, яку взяв, бо вона має чоловіка“. |
|
4 А Авімелех не зближався до неї, і сказав: „Господи, чи Ти вб'єш також люд праведний? |
|
5 Чи ж не він був сказав мені: Вона моя сестра, а вона — також вона сказала: Він мій брат. Я те зробив у невинності серця свого й у чистоті рук своїх“. |
|
6 І промовив до нього Бог у сні: „І Я знаю, що в чистоті свого серця вчинив ти оце, і Я теж удержав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутись до неї. |
|
7 А тепер верни жінку цього мужа, бо він пророк, і буде молитися за тебе, і живи. А коли ти не вернеш, то знай, що справді помреш ти й усе, що твоє“. |
|
8 І встав Авімелех рано вранці, і покликав усіх рабів своїх, та й сказав усі ці слова до їхніх ушей. А люди ті сильно злякалися. |
|
9 І закликав Авімелех Авраама, і промовив до нього: „Що́ ти нам учинив? І чим згрішив я проти тебе, що ти приніс на мене й на царство моє великий гріх? Учинки, яких не роблять, ти зо мною вчинив!“ |
|
10 І сказав Авімелех Авраамові: „Що́ ти мав на увазі, що вчинив таку річ?“ |
|
11 І сказав Авраам: „Бо подумав я: Нема ж стра́ху Божого в місцевості цій, тому вб'ють мене за жінку мою. |
|
12 І притім вона справді сестра моя, — вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, — і стала за жінку мені. |
|
13 І сталося, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї: То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною: у кожній місцевості, куди прийдем, — говори ти на мене: він мій брат“. |
|
14 I взяв Авімелех дрібну та велику худобу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його. |
|
15 І сказав Авімелех: „Ось край мій перед обличчям твоїм, — осядь там, де тобі до вподоби“. |
|
16 А Саррі сказав: „Ось тисячу се́клів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана“. |
|
17 І помолився Авраам Богові, — і вздоро́вив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, — і почали вони знову роджати. |
|
18 Бо справді стримав був Господь кожну утро́бу Авімелехового дому через Сарру, Авраамову жінку. |
GenesisChapter 20 |
|
1 AND Abraham journeyed from thence toward the south country, and settled between Rakim and Gadar, and Abraham sojourned in Gadar. |
|
2 And Abraham said of Sarah his wife, She is my sister; and Abimeleck king of Gadar sent and took Sarah. |
|
3 But God came to Abimeleck in a dream by night and said to him, Behold, you will die on account of the woman whom you have taken; for she is another man's wife. |
|
4 But Abimeleck had not touched her; and he said, O LORD, wilt thou slay an innocent people? |
|
5 Behold, he said, She is my sister; and she herself also said, He is my brother; in the innocence of my heart and purity of my hands have I done this. |
|
6 And God said to him in a dream, Yea, I know that you have done this in the innocence of your heart; for I also restrained you from sinning against me; therefore I did not permit you to touch her. |
|
7 Now therefore restore the man's wife, for he is a prophet, and he shall pray for you, and you shall live; but if you do not restore her, then know that you will surely die, you, and all your family. |
|
8 Therefore Abimeleck rose early in the morning and called all of his servants and told them all these words; and the men were exceedingly afraid. |
|
9 Then Abimeleck called Abraham and said to him, What have I done to you? and what crime have I committed against you, that you have brought on me and on my kingdom such a great sin? You have done to me things that ought not to be done. |
|
10 And Abimeleck said to Abraham, What induced you to do this thing? |
|
11 And Abraham said, Because I thought, perhaps there is no fear of God in this country; and they will slay me for my wife's sake. |
|
12 And yet truly she is my sister; she is the daughter of my father, but not the daughter of my mother; and she became my wife. |
|
13 And it came to pass when God brought me forth out of my father's house, I said to her, This is the favor which you shall do to me; at every place whither we shall go, say of me, He is my brother. |
|
14 And Abimeleck took sheep and oxen and male and female servants and gave them to Abraham and restored to him Sarah his wife. |
|
15 Then Abimeleck said to Abraham, Behold, my land is before you; dwell wherever you please. |
|
16 And to Sarah he said, Behold, I have given a thousand pieces of silver to your brother; behold, it is given for you, because you have been humbled in the eyes of my people, and because of the other things for which I have reproved you. |
|
17 So Abraham prayed to God and God healed Abimeleck and his wife and his maidservants, and they bore children. |
|
18 For the LORD had fast closed up the wombs of all women in the household of Abimeleck because of Sarah, Abraham's wife. |
БуттяРозділ 20 |
GenesisChapter 20 |
|
1 |
1 AND Abraham journeyed from thence toward the south country, and settled between Rakim and Gadar, and Abraham sojourned in Gadar. |
|
2 І сказав Авраам на Сарру, жінку свою: „Вона сестра моя“. І послав Авімеле́х, цар Ґерару, і взяв Сарру. |
2 And Abraham said of Sarah his wife, She is my sister; and Abimeleck king of Gadar sent and took Sarah. |
|
3 І прийшов Бог до Авімелеха у сні нічнім, і сказав до нього: „Ось ти вмираєш через жінку, яку взяв, бо вона має чоловіка“. |
3 But God came to Abimeleck in a dream by night and said to him, Behold, you will die on account of the woman whom you have taken; for she is another man's wife. |
|
4 А Авімелех не зближався до неї, і сказав: „Господи, чи Ти вб'єш також люд праведний? |
4 But Abimeleck had not touched her; and he said, O LORD, wilt thou slay an innocent people? |
|
5 Чи ж не він був сказав мені: Вона моя сестра, а вона — також вона сказала: Він мій брат. Я те зробив у невинності серця свого й у чистоті рук своїх“. |
5 Behold, he said, She is my sister; and she herself also said, He is my brother; in the innocence of my heart and purity of my hands have I done this. |
|
6 І промовив до нього Бог у сні: „І Я знаю, що в чистоті свого серця вчинив ти оце, і Я теж удержав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутись до неї. |
6 And God said to him in a dream, Yea, I know that you have done this in the innocence of your heart; for I also restrained you from sinning against me; therefore I did not permit you to touch her. |
|
7 А тепер верни жінку цього мужа, бо він пророк, і буде молитися за тебе, і живи. А коли ти не вернеш, то знай, що справді помреш ти й усе, що твоє“. |
7 Now therefore restore the man's wife, for he is a prophet, and he shall pray for you, and you shall live; but if you do not restore her, then know that you will surely die, you, and all your family. |
|
8 І встав Авімелех рано вранці, і покликав усіх рабів своїх, та й сказав усі ці слова до їхніх ушей. А люди ті сильно злякалися. |
8 Therefore Abimeleck rose early in the morning and called all of his servants and told them all these words; and the men were exceedingly afraid. |
|
9 І закликав Авімелех Авраама, і промовив до нього: „Що́ ти нам учинив? І чим згрішив я проти тебе, що ти приніс на мене й на царство моє великий гріх? Учинки, яких не роблять, ти зо мною вчинив!“ |
9 Then Abimeleck called Abraham and said to him, What have I done to you? and what crime have I committed against you, that you have brought on me and on my kingdom such a great sin? You have done to me things that ought not to be done. |
|
10 І сказав Авімелех Авраамові: „Що́ ти мав на увазі, що вчинив таку річ?“ |
10 And Abimeleck said to Abraham, What induced you to do this thing? |
|
11 І сказав Авраам: „Бо подумав я: Нема ж стра́ху Божого в місцевості цій, тому вб'ють мене за жінку мою. |
11 And Abraham said, Because I thought, perhaps there is no fear of God in this country; and they will slay me for my wife's sake. |
|
12 І притім вона справді сестра моя, — вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, — і стала за жінку мені. |
12 And yet truly she is my sister; she is the daughter of my father, but not the daughter of my mother; and she became my wife. |
|
13 І сталося, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї: То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною: у кожній місцевості, куди прийдем, — говори ти на мене: він мій брат“. |
13 And it came to pass when God brought me forth out of my father's house, I said to her, This is the favor which you shall do to me; at every place whither we shall go, say of me, He is my brother. |
|
14 I взяв Авімелех дрібну та велику худобу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його. |
14 And Abimeleck took sheep and oxen and male and female servants and gave them to Abraham and restored to him Sarah his wife. |
|
15 І сказав Авімелех: „Ось край мій перед обличчям твоїм, — осядь там, де тобі до вподоби“. |
15 Then Abimeleck said to Abraham, Behold, my land is before you; dwell wherever you please. |
|
16 А Саррі сказав: „Ось тисячу се́клів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана“. |
16 And to Sarah he said, Behold, I have given a thousand pieces of silver to your brother; behold, it is given for you, because you have been humbled in the eyes of my people, and because of the other things for which I have reproved you. |
|
17 І помолився Авраам Богові, — і вздоро́вив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, — і почали вони знову роджати. |
17 So Abraham prayed to God and God healed Abimeleck and his wife and his maidservants, and they bore children. |
|
18 Бо справді стримав був Господь кожну утро́бу Авімелехового дому через Сарру, Авраамову жінку. |
18 For the LORD had fast closed up the wombs of all women in the household of Abimeleck because of Sarah, Abraham's wife. |