Библия - Обещанное Восстановление

Буття

Розділ 20

1 І вирушив звідти Авраам до краю Неґев поміж Кадешем і поміж Шуром, і оселився часово в Ґерарі.

2 І сказав Авраам на Сарру, жінку свою: „Вона сестра моя“. І послав Авімеле́х, цар Ґерару, і взяв Сарру.

3 І прийшов Бог до Авімелеха у сні нічнім, і сказав до нього: „Ось ти вмираєш через жінку, яку взяв, бо вона має чоловіка“.

4 А Авімелех не зближався до неї, і сказав: „Господи, чи Ти вб'єш також люд праведний?

5 Чи ж не він був сказав мені: Вона моя сестра, а вона — також вона сказала: Він мій брат. Я те зробив у невинності серця свого й у чистоті рук своїх“.

6 І промовив до нього Бог у сні: „І Я знаю, що в чистоті свого серця вчинив ти оце, і Я теж удержав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутись до неї.

7 А тепер верни жінку цього мужа, бо він пророк, і буде молитися за тебе, і живи. А коли ти не вернеш, то знай, що справді помреш ти й усе, що твоє“.

8 І встав Авімелех рано вранці, і покликав усіх рабів своїх, та й сказав усі ці слова до їхніх ушей. А люди ті сильно злякалися.

9 І закликав Авімелех Авраама, і промовив до нього: „Що́ ти нам учинив? І чим згрішив я проти тебе, що ти приніс на мене й на царство моє великий гріх? Учинки, яких не роблять, ти зо мною вчинив!“

10 І сказав Авімелех Авраамові: „Що́ ти мав на увазі, що вчинив таку річ?“

11 І сказав Авраам: „Бо подумав я: Нема ж стра́ху Божого в місцевості цій, тому вб'ють мене за жінку мою.

12 І притім вона справді сестра моя, — вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, — і стала за жінку мені.

13 І сталося, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї: То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною: у кожній місцевості, куди прийдем, — говори ти на мене: він мій брат“.

14 I взяв Авімелех дрібну та велику худобу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його.

15 І сказав Авімелех: „Ось край мій перед обличчям твоїм, — осядь там, де тобі до вподоби“.

16 А Саррі сказав: „Ось тисячу се́клів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана“.

17 І помолився Авраам Богові, — і вздоро́вив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, — і почали вони знову роджати.

18 Бо справді стримав був Господь кожну утро́бу Авімелехового дому через Сарру, Авраамову жінку.

Бытие

Глава 20

1 Авраам ушёл оттуда и, придя в Негев, поселился в городе Герар, расположенном между Кадесом и Суром.

2 Авраам сказал людям, что Сарра его сестра. Авимелех, царь герарский, услышав это, захотел Сарру для себя и послал слуг привести её.

3 Однажды ночью Авимелеху во сне явился Бог и сказал: «Ты умрёшь, потому что женщина, которую ты взял, — замужем».

4 Но Авимелех ещё не познал Сарру и потому сказал: «Господи, я не виноват. Неужели Ты убьёшь невинного?

5 Сам Авраам сказал мне: „Эта женщина — моя сестра”, и женщина тоже сказала: „Этот человек — мой брат”. Я не виновен, так как не знал, что Сарра — жена Авраама».

6 Тогда Бог сказал Авимелеху во сне: «Я знаю, что ты не виноват и что ты не ведал, что делаешь. Я спас тебя, не позволив тебе познать её и тем самым согрешить против Меня.

7 Возврати Аврааму его жену, потому что он пророк, он помолится за тебя, и ты будешь жить. Если же не возвратишь Сарру Аврааму, то знай, что умрёшь и вся твоя семья умрёт вместе с тобой!»

8 Рано утром следующего дня, Авимелех созвал всех своих слуг и рассказал им про свой сон, и его слуги очень испугались.

9 Затем Авимелех призвал к себе Авраама и спросил: «Почему ты так поступил с нами? Что я тебе сделал плохого? Почему ты солгал и сказал, что она твоя сестра? Ты навлёк беду на моё царство, поступив со мной так! Тебе не следовало так вести себя!

10 Чего ты боялся? Зачем ты солгал мне?»

11 Тогда Авраам сказал: «Я думал, что здесь никто не боится Бога и что кто-нибудь убьёт меня, чтобы заполучить Сарру.

12 Она моя жена, но также и сестра, дочь моего отца, хотя и не моей матери.

13 Когда Бог увёл меня из дома моего отца и велел мне странствовать, я сказал Сарре: „Сделай для меня вот что: куда бы мы ни пришли, говори всем, что ты моя сестра”».

14 Тогда Авимелех возвратил Сарру Аврааму, дав ему также овец, скот и рабов,

15 и сказал: «Посмотри вокруг, это всё моя земля, живи, где тебе угодно».

16 Затем Авимелех сказал Сарре: «Я дал твоему брату Аврааму 1 000 серебряных монет в доказательство того, что сожалею о случившемся. Я хочу, чтобы все видели, что я поступил по справедливости».

17 Господь сделал всех женщин в доме Авимелеха бесплодными. Бог сделал это потому, что Авимелех забрал жену Авраама, Сарру, но Авраам помолился Богу, и Бог исцелил Авимелеха, его жену и служанок.

Буття Розділ 20	Бытие Глава 20
1 І вирушив звідти Авраам до краю Неґев поміж Кадешем і поміж Шуром, і оселився часово в Ґерарі.	1 Авраам ушёл оттуда и, придя в Негев, поселился в городе Герар, расположенном между Кадесом и Суром.
2 І сказав Авраам на Сарру, жінку свою: „Вона сестра моя“. І послав Авімеле́х, цар Ґерару, і взяв Сарру.	2 Авраам сказал людям, что Сарра его сестра. Авимелех, царь герарский, услышав это, захотел Сарру для себя и послал слуг привести её.
3 І прийшов Бог до Авімелеха у сні нічнім, і сказав до нього: „Ось ти вмираєш через жінку, яку взяв, бо вона має чоловіка“.	3 Однажды ночью Авимелеху во сне явился Бог и сказал: «Ты умрёшь, потому что женщина, которую ты взял, — замужем».
4 А Авімелех не зближався до неї, і сказав: „Господи, чи Ти вб'єш також люд праведний?	4 Но Авимелех ещё не познал Сарру и потому сказал: «Господи, я не виноват. Неужели Ты убьёшь невинного?
5 Чи ж не він був сказав мені: Вона моя сестра, а вона — також вона сказала: Він мій брат. Я те зробив у невинності серця свого й у чистоті рук своїх“.	5 Сам Авраам сказал мне: „Эта женщина — моя сестра”, и женщина тоже сказала: „Этот человек — мой брат”. Я не виновен, так как не знал, что Сарра — жена Авраама».
6 І промовив до нього Бог у сні: „І Я знаю, що в чистоті свого серця вчинив ти оце, і Я теж удержав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутись до неї.	6 Тогда Бог сказал Авимелеху во сне: «Я знаю, что ты не виноват и что ты не ведал, что делаешь. Я спас тебя, не позволив тебе познать её и тем самым согрешить против Меня.
7 А тепер верни жінку цього мужа, бо він пророк, і буде молитися за тебе, і живи. А коли ти не вернеш, то знай, що справді помреш ти й усе, що твоє“.	7 Возврати Аврааму его жену, потому что он пророк, он помолится за тебя, и ты будешь жить. Если же не возвратишь Сарру Аврааму, то знай, что умрёшь и вся твоя семья умрёт вместе с тобой!»
8 І встав Авімелех рано вранці, і покликав усіх рабів своїх, та й сказав усі ці слова до їхніх ушей. А люди ті сильно злякалися.	8 Рано утром следующего дня, Авимелех созвал всех своих слуг и рассказал им про свой сон, и его слуги очень испугались.
9 І закликав Авімелех Авраама, і промовив до нього: „Що́ ти нам учинив? І чим згрішив я проти тебе, що ти приніс на мене й на царство моє великий гріх? Учинки, яких не роблять, ти зо мною вчинив!“	9 Затем Авимелех призвал к себе Авраама и спросил: «Почему ты так поступил с нами? Что я тебе сделал плохого? Почему ты солгал и сказал, что она твоя сестра? Ты навлёк беду на моё царство, поступив со мной так! Тебе не следовало так вести себя!
10 І сказав Авімелех Авраамові: „Що́ ти мав на увазі, що вчинив таку річ?“	10 Чего ты боялся? Зачем ты солгал мне?»
11 І сказав Авраам: „Бо подумав я: Нема ж стра́ху Божого в місцевості цій, тому вб'ють мене за жінку мою.	11 Тогда Авраам сказал: «Я думал, что здесь никто не боится Бога и что кто-нибудь убьёт меня, чтобы заполучить Сарру.
12 І притім вона справді сестра моя, — вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, — і стала за жінку мені.	12 Она моя жена, но также и сестра, дочь моего отца, хотя и не моей матери.
13 І сталося, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то сказав я до неї: То буде твоя ласка, яку вчиниш зо мною: у кожній місцевості, куди прийдем, — говори ти на мене: він мій брат“.	13 Когда Бог увёл меня из дома моего отца и велел мне странствовать, я сказал Сарре: „Сделай для меня вот что: куда бы мы ни пришли, говори всем, что ты моя сестра”».
14 I взяв Авімелех дрібну та велику худобу, і рабів та невільниць, та й дав Авраамові. І вернув йому Сарру, жінку його.	14 Тогда Авимелех возвратил Сарру Аврааму, дав ему также овец, скот и рабов,
15 І сказав Авімелех: „Ось край мій перед обличчям твоїм, — осядь там, де тобі до вподоби“.	15 и сказал: «Посмотри вокруг, это всё моя земля, живи, где тебе угодно».
16 А Саррі сказав: „Ось тисячу се́клів срібла я дав братові твоєму. Оце тобі накриття на очі перед усіма, хто з тобою. І перед усіма ти оправдана“.	16 Затем Авимелех сказал Сарре: «Я дал твоему брату Аврааму 1 000 серебряных монет в доказательство того, что сожалею о случившемся. Я хочу, чтобы все видели, что я поступил по справедливости».
17 І помолився Авраам Богові, — і вздоро́вив Бог Авімелеха, і жінку його, і невільниць його, — і почали вони знову роджати.	17 Господь сделал всех женщин в доме Авимелеха бесплодными. Бог сделал это потому, что Авимелех забрал жену Авраама, Сарру, но Авраам помолился Богу, и Бог исцелил Авимелеха, его жену и служанок.
18 Бо справді стримав був Господь кожну утро́бу Авімелехового дому через Сарру, Авраамову жінку.	18

Старий
завіт

Новий
завіт

Буття

Розділ 20

Бытие

Глава 20

Буття

Розділ 20

Бытие

Глава 20

Старий завіт

Новий завіт

Буття

Розділ 20

Бытие

Глава 20

Буття

Розділ 20

Бытие

Глава 20

Старий
завіт

Новий
завіт