CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
Бут. 3
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка

Буття

Розділ 3

1 Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: „Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева ра́ю?“

2 І відповіла жінка змієві: „З плодів дерева раю ми можемо їсти,

3 але з плодів дерева, що в сере́дині ра́ю, — Бог сказав: „Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, — щоб вам не померти“.

4 І сказав змій до жінки: „Умерти — не вмрете!

5 Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло“.

6 І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, — і він з'їв.

7 І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що на́гі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі.

8 І почули вони голос Господа Бога, що по ра́ю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю.

9 І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: „Де ти?“

10 А той відповів: „Почув я Твій голос у раю́ — і злякався, бо наги́й я, — і сховався“.

11 І промовив Господь: „Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?“

12 А Адам відказав: „Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, — і я їв“.

13 Тоді Господь Бог промовив до жінки: „Що́ це ти наробила?“ А жінка сказала: „Змій спокусив мене, — і я їла“.

14 І до змія сказав Господь Бог: „3а те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойо́го життя.

15 І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жали́ти його в п'яту“.

16 До жінки промовив: „Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожада́ння твоє, — а він буде панувати над тобою“.

17 І до Адама сказав Він: „За те, що ти послу́хав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: „Від нього не їж“, — прокля́та через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойо́го життя.

18 Тернину й осо́т вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову.

19 У поті свойо́го лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, — і до пороху вернешся“.

20 І назвав Ада́м ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.

21 І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну́ — і зодягнув їх.

22 І сказав Господь Бог: „Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, — і не жив повік віку“.

23 І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був.

24 І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який оберта́вся навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.

Das erste Buch Mose (Genesis)

Kapitel 3

1 Und die Schlange5175 war1961 listiger6175 denn alle Tiere2416 auf dem Felde7704, die GOtt430 der HErr3068 gemacht hatte6213, und sprach559 zu dem Weibe802: Ja637, sollte GOtt430 gesagt559 haben: Ihr sollt nicht essen398 von allerlei Bäumen6086 im Garten1588.

2 Da sprach559 das Weib802 zu der Schlange5175: Wir essen398 von den Früchten6529 der Bäume6086 im Garten1588;

3 aber von den Früchten6529 des Baumes6086 mitten8432 im Garten1588 hat5060 GOtt430 gesagt559: Esset398 nicht6435 davon, rühret es auch nicht an, daß ihr nicht sterbet4191!

4 Da sprach559 die Schlange5175 zum Weibe802: Ihr werdet mitnichten4191 des Todes4191 sterben;

5 sondern GOtt430 weiß3045, daß, welches Tages3117 ihr davon esset398, so werden6491 eure Augen5869 aufgetan, und werdet sein wie GOtt430 und wissen3045, was gut2896 und böse7451 ist.

6 Und das1931 Weib802 schauete an7200, daß von dem Baum6086 gut2896 zu essen3978 wäre und lieblich8378 anzusehen5869, daß es ein lustiger2530 Baum6086 wäre, weil er klug machte7919, und nahm3947 von der Frucht6529 und aß398 und gab5414 ihrem Mann376 auch1571 davon, und er aß398.

7 Da2290 wurden ihrer beiden Augen5869 aufgetan6491 und wurden gewahr3045, daß sie1992 nackend waren, und flochten Feigenblätter8384 zusammen5929 und machten8609 ihnen8147 Schürze6213.

8 Und sie8085 höreten die Stimme6963 Gottes430 des HErrn3068, der im8432 Garten1588 ging1980, da der Tag3117 kühl7307 worden war. Und Adam120 versteckte sich2244 mit seinem Weibe802 vor dem Angesicht Gottes430 des HErrn3068 unter6440 die Bäume6086 im Garten1588.

9 Und GOtt430 der HErr3068 rief7121 Adam120 und sprach559 zu ihm: Wo335 bist du?

10 Und er sprach559: Ich hörete deine Stimme6963 im Garten1588 und fürchtete3372 mich2244, denn595 ich bin nackend; darum versteckte ich mich.

11 Und er sprach: Wer4310 hat dir‘s gesagt559, daß du nackend bist? Hast du nicht gegessen398 von1115 dem Baum6086, davon ich dir gebot6680, du solltest nicht davon essen398?

12 Da sprach559 Adam120: Das1931 Weib802, das du mir5978 zugesellet hast5414, gab5414 mir von dem Baum6086, und ich aß398.

13 Da sprach559 GOtt430 der HErr3068 zum Weibe802: Warum hast du das getan6213? Das Weib802 sprach559: Die Schlange5175 betrog5377 mich also, daß ich aß398.

14 Da sprach559 GOtt430 der HErr3068 zu der Schlange5175: Weil du859 solches getan6213 hast, seiest du verflucht779 vor allem Vieh929 und vor allen Tieren2416 auf dem Felde7704. Auf deinem Bauch1512 sollst du gehen3212 und Erde6083 essen398 dein Leben2416 lang3117.

15 Und ich will Feindschaft342 setzen7896 zwischen dir und dem Weibe802 und zwischen deinem Samen2233 und ihrem Samen2233. Der selbe soll dir den Kopf7218 zertreten7779, und du wirst ihn in die Ferse6119 stechen.

16 Und zum7235 Weibe802 sprach559 er: Ich will dir viel7235 Schmerzen6093 schaffen, wenn du schwanger2032 wirst; du sollst mit Schmerzen6089 Kinder1121 gebären3205; und dein Wille soll deinem Mann376 unterworfen sein4910, und er soll dein Herr sein.

17 Und3605 zu Adam121 sprach559 er: Dieweil du hast8085 gehorchet der Stimme6963 deines Weibes802 und gegessen398 von dem398 Bäume6086, davon834 ich dir gebot6680 und sprach559: Du sollst nicht davon essen398; verflucht779 sei der Acker127 um deinetwillen; mit Kummer6093 sollst du dich drauf nähren dein Leben2416 lang3117.

18 Dornen und Disteln6975 soll er dir tragen6779, und sollst das Kraut6212 auf dem Felde7704 essen398.

19 Im Schweiß deines Angesichts639 sollst du859 dein Brot3899 essen398, bis5704 daß du wieder7725 zu Erde127 werdest7725, davon du genommen bist3947. Denn du bist Erde und sollst zu Erde werden.

20 Und Adam120 hieß7121 sein Weib802 Heva, darum daß sie8034 eine Mutter517 ist aller Lebendigen2416.

21 Und GOtt430 der HErr3068 machte6213 Adam120 und seinem Weibe802 Röcke3801 von Fellen5785 und zog3847 sie ihnen an,

22 Und GOtt430 der HErr3068 sprach559: Siehe2005, Adam120 ist3947 worden als unsereiner259 und weiß3045, was gut2896 und böse7451 ist. Nun aber, daß er nicht ausstrecke7971 seine Hand3027 und breche auch von dem Baum6086 des Lebens2416 und esse398 und lebe2425 ewiglich5769:

23 da ließ7971 ihn GOtt430 der HErr3068 aus dem Garten1588 Eden5731, daß er das Feld127 bauete, davon er genommen ist3947,

24 und trieb1644 Adam120 aus und lagerte7931 vor6924 den Garten1588 Eden5731 den Cherub3742 mit einem bloßen hauenden2015 Schwert2719, zu bewahren8104 den Weg1870 zu dem Baum6086 des Lebens2416.

Буття

Розділ 3

Das erste Buch Mose (Genesis)

Kapitel 3

1 Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: „Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева ра́ю?“

1 Und die Schlange5175 war1961 listiger6175 denn alle Tiere2416 auf dem Felde7704, die GOtt430 der HErr3068 gemacht hatte6213, und sprach559 zu dem Weibe802: Ja637, sollte GOtt430 gesagt559 haben: Ihr sollt nicht essen398 von allerlei Bäumen6086 im Garten1588.

2 І відповіла жінка змієві: „З плодів дерева раю ми можемо їсти,

2 Da sprach559 das Weib802 zu der Schlange5175: Wir essen398 von den Früchten6529 der Bäume6086 im Garten1588;

3 але з плодів дерева, що в сере́дині ра́ю, — Бог сказав: „Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, — щоб вам не померти“.

3 aber von den Früchten6529 des Baumes6086 mitten8432 im Garten1588 hat5060 GOtt430 gesagt559: Esset398 nicht6435 davon, rühret es auch nicht an, daß ihr nicht sterbet4191!

4 І сказав змій до жінки: „Умерти — не вмрете!

4 Da sprach559 die Schlange5175 zum Weibe802: Ihr werdet mitnichten4191 des Todes4191 sterben;

5 Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло“.

5 sondern GOtt430 weiß3045, daß, welches Tages3117 ihr davon esset398, so werden6491 eure Augen5869 aufgetan, und werdet sein wie GOtt430 und wissen3045, was gut2896 und böse7451 ist.

6 І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, — і він з'їв.

6 Und das1931 Weib802 schauete an7200, daß von dem Baum6086 gut2896 zu essen3978 wäre und lieblich8378 anzusehen5869, daß es ein lustiger2530 Baum6086 wäre, weil er klug machte7919, und nahm3947 von der Frucht6529 und aß398 und gab5414 ihrem Mann376 auch1571 davon, und er aß398.

7 І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що на́гі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі.

7 Da2290 wurden ihrer beiden Augen5869 aufgetan6491 und wurden gewahr3045, daß sie1992 nackend waren, und flochten Feigenblätter8384 zusammen5929 und machten8609 ihnen8147 Schürze6213.

8 І почули вони голос Господа Бога, що по ра́ю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю.

8 Und sie8085 höreten die Stimme6963 Gottes430 des HErrn3068, der im8432 Garten1588 ging1980, da der Tag3117 kühl7307 worden war. Und Adam120 versteckte sich2244 mit seinem Weibe802 vor dem Angesicht Gottes430 des HErrn3068 unter6440 die Bäume6086 im Garten1588.

9 І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: „Де ти?“

9 Und GOtt430 der HErr3068 rief7121 Adam120 und sprach559 zu ihm: Wo335 bist du?

10 А той відповів: „Почув я Твій голос у раю́ — і злякався, бо наги́й я, — і сховався“.

10 Und er sprach559: Ich hörete deine Stimme6963 im Garten1588 und fürchtete3372 mich2244, denn595 ich bin nackend; darum versteckte ich mich.

11 І промовив Господь: „Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?“

11 Und er sprach: Wer4310 hat dir‘s gesagt559, daß du nackend bist? Hast du nicht gegessen398 von1115 dem Baum6086, davon ich dir gebot6680, du solltest nicht davon essen398?

12 А Адам відказав: „Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, — і я їв“.

12 Da sprach559 Adam120: Das1931 Weib802, das du mir5978 zugesellet hast5414, gab5414 mir von dem Baum6086, und ich aß398.

13 Тоді Господь Бог промовив до жінки: „Що́ це ти наробила?“ А жінка сказала: „Змій спокусив мене, — і я їла“.

13 Da sprach559 GOtt430 der HErr3068 zum Weibe802: Warum hast du das getan6213? Das Weib802 sprach559: Die Schlange5175 betrog5377 mich also, daß ich aß398.

14 І до змія сказав Господь Бог: „3а те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойо́го життя.

14 Da sprach559 GOtt430 der HErr3068 zu der Schlange5175: Weil du859 solches getan6213 hast, seiest du verflucht779 vor allem Vieh929 und vor allen Tieren2416 auf dem Felde7704. Auf deinem Bauch1512 sollst du gehen3212 und Erde6083 essen398 dein Leben2416 lang3117.

15 І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жали́ти його в п'яту“.

15 Und ich will Feindschaft342 setzen7896 zwischen dir und dem Weibe802 und zwischen deinem Samen2233 und ihrem Samen2233. Der selbe soll dir den Kopf7218 zertreten7779, und du wirst ihn in die Ferse6119 stechen.

16 До жінки промовив: „Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожада́ння твоє, — а він буде панувати над тобою“.

16 Und zum7235 Weibe802 sprach559 er: Ich will dir viel7235 Schmerzen6093 schaffen, wenn du schwanger2032 wirst; du sollst mit Schmerzen6089 Kinder1121 gebären3205; und dein Wille soll deinem Mann376 unterworfen sein4910, und er soll dein Herr sein.

17 І до Адама сказав Він: „За те, що ти послу́хав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: „Від нього не їж“, — прокля́та через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойо́го життя.

17 Und3605 zu Adam121 sprach559 er: Dieweil du hast8085 gehorchet der Stimme6963 deines Weibes802 und gegessen398 von dem398 Bäume6086, davon834 ich dir gebot6680 und sprach559: Du sollst nicht davon essen398; verflucht779 sei der Acker127 um deinetwillen; mit Kummer6093 sollst du dich drauf nähren dein Leben2416 lang3117.

18 Тернину й осо́т вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову.

18 Dornen und Disteln6975 soll er dir tragen6779, und sollst das Kraut6212 auf dem Felde7704 essen398.

19 У поті свойо́го лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, — і до пороху вернешся“.

19 Im Schweiß deines Angesichts639 sollst du859 dein Brot3899 essen398, bis5704 daß du wieder7725 zu Erde127 werdest7725, davon du genommen bist3947. Denn du bist Erde und sollst zu Erde werden.

20 І назвав Ада́м ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.

20 Und Adam120 hieß7121 sein Weib802 Heva, darum daß sie8034 eine Mutter517 ist aller Lebendigen2416.

21 І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну́ — і зодягнув їх.

21 Und GOtt430 der HErr3068 machte6213 Adam120 und seinem Weibe802 Röcke3801 von Fellen5785 und zog3847 sie ihnen an,

22 І сказав Господь Бог: „Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, — і не жив повік віку“.

22 Und GOtt430 der HErr3068 sprach559: Siehe2005, Adam120 ist3947 worden als unsereiner259 und weiß3045, was gut2896 und böse7451 ist. Nun aber, daß er nicht ausstrecke7971 seine Hand3027 und breche auch von dem Baum6086 des Lebens2416 und esse398 und lebe2425 ewiglich5769:

23 І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був.

23 da ließ7971 ihn GOtt430 der HErr3068 aus dem Garten1588 Eden5731, daß er das Feld127 bauete, davon er genommen ist3947,

24 І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який оберта́вся навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.

24 und trieb1644 Adam120 aus und lagerte7931 vor6924 den Garten1588 Eden5731 den Cherub3742 mit einem bloßen hauenden2015 Schwert2719, zu bewahren8104 den Weg1870 zu dem Baum6086 des Lebens2416.