Библия - Обещанное Восстановление

Буття

Розділ 3

1 Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: „Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева ра́ю?“

2 І відповіла жінка змієві: „З плодів дерева раю ми можемо їсти,

3 але з плодів дерева, що в сере́дині ра́ю, — Бог сказав: „Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, — щоб вам не померти“.

4 І сказав змій до жінки: „Умерти — не вмрете!

5 Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло“.

6 І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, — і він з'їв.

7 І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що на́гі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі.

8 І почули вони голос Господа Бога, що по ра́ю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю.

9 І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: „Де ти?“

10 А той відповів: „Почув я Твій голос у раю́ — і злякався, бо наги́й я, — і сховався“.

11 І промовив Господь: „Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?“

12 А Адам відказав: „Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, — і я їв“.

13 Тоді Господь Бог промовив до жінки: „Що́ це ти наробила?“ А жінка сказала: „Змій спокусив мене, — і я їла“.

14 І до змія сказав Господь Бог: „3а те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойо́го життя.

15 І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жали́ти його в п'яту“.

16 До жінки промовив: „Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожада́ння твоє, — а він буде панувати над тобою“.

17 І до Адама сказав Він: „За те, що ти послу́хав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: „Від нього не їж“, — прокля́та через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойо́го життя.

18 Тернину й осо́т вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову.

19 У поті свойо́го лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, — і до пороху вернешся“.

20 І назвав Ада́м ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.

21 І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну́ — і зодягнув їх.

22 І сказав Господь Бог: „Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, — і не жив повік віку“.

23 І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був.

24 І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який оберта́вся навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.

Бытие

Глава 3

1 Самым хитрым из всех диких зверей, сотворённых Господом Богом, был змей. Он обратился к женщине с вопросом: «Женщина, правда ли, что Бог запретил вам есть плоды с деревьев в саду?»

2 Женщина ответила змею: «Мы можем есть плоды с деревьев в саду,

3 но существует одно дерево, плоды которого нам нельзя есть. Бог сказал нам: „Вы не должны есть плоды с того дерева, что посередине сада, не должны даже дотрагиваться до него, а то умрёте”».

4 Но змей возразил женщине: «Не умрёте.

5 Бог знает, что если вы съедите плод с того дерева, то узнаете о добре и зле и тогда уподобитесь Ему!»

6 Когда женщина увидела, какое красивое это дерево, поняла, что его плоды хороши для еды, но особенно привлекало её то, что дерево даст ей мудрость. Она набрала плодов с дерева и стала есть. Рядом с женщиной находился её муж ; она дала ему часть плодов, и он съел их.

7 И тут словно глаза у них открылись: они увидели, что на них нет одежды и что они нагие. Тогда они набрали фиговых листьев, сшили их вместе и стали носить как одежду.

8 Когда спала дневная жара, Господь Бог вышел прогуляться по саду. Услышав Его приближение, мужчина и женщина спрятались за деревьями,

9 но Господь Бог позвал мужчину: «Где ты?»

10 Мужчина ответил: «Я услышал, как Ты ходишь по саду и испугался, потому что я наг, и поэтому спрятался».

11 Тогда Господь Бог спросил мужчину: «Кто тебе сказал, что ты нагой? Не съел ли ты плода с того особого дерева? Я сказал тебе, чтобы ты не ел плодов с того дерева!»

12 Мужчина ответил: «Женщина, которую ты сотворил для меня, дала мне плоды с того дерева, и я съел их».

13 Тогда Господь Бог спросил женщину: «Что же ты сделала?» Женщина ответила: «Змей перехитрил меня, и я поела плодов».

14 Затем Господь Бог сказал змею: «Я накажу тебя за то, что ты сделал, — Я прокляну тебя. Тебе будет хуже, чем любому другому животному, домашнему или дикому: ты должен будешь всю свою жизнь ползать на животе и есть пыль.

15 Я сделаю женщину и тебя врагами, и её дети будут врагами твоих детей. Ты ужалишь её ребенка в ногу, а он размозжит тебе голову».

16 И сказал Господь Бог женщине: «Я обреку тебя на муки во время беременности. Ты будешь рожать в муках и будешь вожделеть к своему мужу, а он будет господствовать над тобой».

17 И сказал Господь Бог мужчине: «Я запретил тебе есть плоды с того дерева, ты же послушался свою жену и съел их. Из-за тебя Я прокляну землю, и ты будешь тяжко трудиться всю свою жизнь ради пищи, которую родит земля.

18 Земля будет плодоносить колючками и сорняками, и тебе придётся питаться дикими полевыми растениями.

19 Ты будешь тяжко трудиться до самой смерти, в поте лица добывая себе пропитание, а потом вновь обратишься в пыль, из которой Я тебя сотворил».

20 Адам назвал свою жену Евой, потому что Ева — мать всего рода человеческого.

21 Господь Бог сделал для Адама и его жены одежду из шкур животных и надел на них,

22 сказав: «Люди теперь подобны Нам: они знают о добре и зле. Как бы они не сорвали плоды с дерева жизни и не стали жить вечно».

23 Господь Бог изгнал Адама из райского сада, и ему пришлось обрабатывать землю, из которой он был сотворён.

24 Изгнав Адама из сада, Господь Бог поставил у входа в сад охрану: Ангелов-Херувимов и сверкающий огненный меч, который, вращаясь, преграждал путь к дереву жизни.

Буття Розділ 3	Бытие Глава 3
1 Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: „Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева ра́ю?“	1 Самым хитрым из всех диких зверей, сотворённых Господом Богом, был змей. Он обратился к женщине с вопросом: «Женщина, правда ли, что Бог запретил вам есть плоды с деревьев в саду?»
2 І відповіла жінка змієві: „З плодів дерева раю ми можемо їсти,	2 Женщина ответила змею: «Мы можем есть плоды с деревьев в саду,
3 але з плодів дерева, що в сере́дині ра́ю, — Бог сказав: „Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, — щоб вам не померти“.	3 но существует одно дерево, плоды которого нам нельзя есть. Бог сказал нам: „Вы не должны есть плоды с того дерева, что посередине сада, не должны даже дотрагиваться до него, а то умрёте”».
4 І сказав змій до жінки: „Умерти — не вмрете!	4 Но змей возразил женщине: «Не умрёте.
5 Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло“.	5 Бог знает, что если вы съедите плод с того дерева, то узнаете о добре и зле и тогда уподобитесь Ему!»
6 І побачила жінка, що дерево добре на їжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, — і він з'їв.	6 Когда женщина увидела, какое красивое это дерево, поняла, что его плоды хороши для еды, но особенно привлекало её то, что дерево даст ей мудрость. Она набрала плодов с дерева и стала есть. Рядом с женщиной находился её муж ; она дала ему часть плодов, и он съел их.
7 І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що на́гі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі.	7 И тут словно глаза у них открылись: они увидели, что на них нет одежды и что они нагие. Тогда они набрали фиговых листьев, сшили их вместе и стали носить как одежду.
8 І почули вони голос Господа Бога, що по ра́ю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю.	8 Когда спала дневная жара, Господь Бог вышел прогуляться по саду. Услышав Его приближение, мужчина и женщина спрятались за деревьями,
9 І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: „Де ти?“	9 но Господь Бог позвал мужчину: «Где ты?»
10 А той відповів: „Почув я Твій голос у раю́ — і злякався, бо наги́й я, — і сховався“.	10 Мужчина ответил: «Я услышал, как Ты ходишь по саду и испугался, потому что я наг, и поэтому спрятался».
11 І промовив Господь: „Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?“	11 Тогда Господь Бог спросил мужчину: «Кто тебе сказал, что ты нагой? Не съел ли ты плода с того особого дерева? Я сказал тебе, чтобы ты не ел плодов с того дерева!»
12 А Адам відказав: „Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, — і я їв“.	12 Мужчина ответил: «Женщина, которую ты сотворил для меня, дала мне плоды с того дерева, и я съел их».
13 Тоді Господь Бог промовив до жінки: „Що́ це ти наробила?“ А жінка сказала: „Змій спокусив мене, — і я їла“.	13 Тогда Господь Бог спросил женщину: «Что же ты сделала?» Женщина ответила: «Змей перехитрил меня, и я поела плодов».
14 І до змія сказав Господь Бог: „3а те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойо́го життя.	14 Затем Господь Бог сказал змею: «Я накажу тебя за то, что ты сделал, — Я прокляну тебя. Тебе будет хуже, чем любому другому животному, домашнему или дикому: ты должен будешь всю свою жизнь ползать на животе и есть пыль.
15 І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жали́ти його в п'яту“.	15 Я сделаю женщину и тебя врагами, и её дети будут врагами твоих детей. Ты ужалишь её ребенка в ногу, а он размозжит тебе голову».
16 До жінки промовив: „Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітности твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожада́ння твоє, — а він буде панувати над тобою“.	16 И сказал Господь Бог женщине: «Я обреку тебя на муки во время беременности. Ты будешь рожать в муках и будешь вожделеть к своему мужу, а он будет господствовать над тобой».
17 І до Адама сказав Він: „За те, що ти послу́хав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: „Від нього не їж“, — прокля́та через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойо́го життя.	17 И сказал Господь Бог мужчине: «Я запретил тебе есть плоды с того дерева, ты же послушался свою жену и съел их. Из-за тебя Я прокляну землю, и ты будешь тяжко трудиться всю свою жизнь ради пищи, которую родит земля.
18 Тернину й осо́т вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову.	18 Земля будет плодоносить колючками и сорняками, и тебе придётся питаться дикими полевыми растениями.
19 У поті свойо́го лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, — і до пороху вернешся“.	19 Ты будешь тяжко трудиться до самой смерти, в поте лица добывая себе пропитание, а потом вновь обратишься в пыль, из которой Я тебя сотворил».
20 І назвав Ада́м ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.	20 Адам назвал свою жену Евой, потому что Ева — мать всего рода человеческого.
21 І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну́ — і зодягнув їх.	21 Господь Бог сделал для Адама и его жены одежду из шкур животных и надел на них,
22 І сказав Господь Бог: „Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, — і не жив повік віку“.	22 сказав: «Люди теперь подобны Нам: они знают о добре и зле. Как бы они не сорвали плоды с дерева жизни и не стали жить вечно».
23 І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був.	23 Господь Бог изгнал Адама из райского сада, и ему пришлось обрабатывать землю, из которой он был сотворён.
24 І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який оберта́вся навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.	24 Изгнав Адама из сада, Господь Бог поставил у входа в сад охрану: Ангелов-Херувимов и сверкающий огненный меч, который, вращаясь, преграждал путь к дереву жизни.

Старий
завіт

Новий
завіт

Буття

Розділ 3

Бытие

Глава 3

Буття

Розділ 3

Бытие

Глава 3

Старий завіт

Новий завіт

Буття

Розділ 3

Бытие

Глава 3

Буття

Розділ 3

Бытие

Глава 3

Старий
завіт

Новий
завіт