IсаяРозділ 44 |
|
1 |
|
2 Так говорить Госпо́дь, що тебе учини́в і тебе вформував від утро́би, і тобі помагає: Не бійся, рабе Мій, Якове, і Єшуру́не, якого Я ви́брав! |
|
3 Бо ви́ллю Я воду на спра́гнене, а теку́чі пото́ки на суході́л, — виллю Духа Свого на насі́ння твоє, а благослове́ння Моє на наща́дків твоїх, |
|
4 і будуть вони вироста́ти, немов між траво́ю, немов ті топо́лі при во́дних пото́ках! |
|
5 Цей буде казати: Я Госпо́дній, а той зватиметься йме́нням Якова, інший напише своєю рукою: для Господа я, і буде зватися йме́нням Ізраїля. |
|
6 Так говорить Господь, Цар Ізраїлів та Викупи́тель його, Господь Савао́т: Я перший, і Я останній, і Бога нема, окрім Ме́не! |
|
7 І хто зветься, як Я? Хай розкаже про те, й хай звісти́ть те Мені з того ча́су, коли Я закла́в у давни́ні наро́д, і хай нам розкаже майбу́тнє й прийде́шнє. |
|
8 Не бійтеся та не лякайтесь! Хіба зда́вна Я не розповів був тобі й не звісти́в? А ви свідки Мої! Чи є Бог, окрім Ме́не? І Скелі немає, не знаю ні жо́дної! |
|
9 |
|
10 Хто бога зробив та і́дола ви́лив, що він не помагає? |
|
11 Тож дру́зі його посоро́млені будуть усі, майстрі ж — вони тільки з людей. Хай вони всі зберу́ться та стануть: вони поляка́ються та посоро́мляться ра́зом! |
|
12 Коваль тне з заліза сокиру, і в горю́чім вугі́ллі працює, і формує божка́ молотка́ми та робить його своїм сильним раме́ном, а при тім той голодний й безсилий, не п'є води й му́читься. |
|
13 А те́сля витя́гує шну́ра, визна́чує шти́фтом його, того ідола, ге́мблями робить його та окре́слює ци́ркулем це, і робить його на подо́бу люди́ни, як розкішний зразо́к чоловіка, щоб у домі поста́вити. |
|
14 Настинає кедри́н він собі, і візьме гра́ба й ду́ба, і міцне́ собі ви́кохає між лісни́ми дере́вами, я́сен поса́дить, а до́щик виро́щує. |
|
15 І стане люди́ні оце все на па́ливо, — і ві́зьме частину із того й зогрі́ється, теж підпа́лить в печі́ й спече хліб. Також ви́робить бога й йому поклоня́ється, і́долом зробить його́, — і перед ним на коліна впада́є. |
|
16 Половину його він попа́лить в огні, на полови́ні його варить м'ясо та їсть, пече́ню пече́ й насича́ється, також гріється та пригово́рює: „Як добре, — нагрівся, відчу́в я огонь“. |
|
17 А останок його він за бога вчинив, за бовва́на свого, перед ним на колі́на впада́є та кла́няється, йому молиться й каже: „Рятуй же мене, бо ти бог мій!“ |
|
18 Не знають і не розуміють вони, бо їхні очі зажму́рені, щоб не побачити, і стверді́ли їхні серця, щоб не розуміти! |
|
19 І не покладе́ він до серця свого́, і немає знання́ ані розуму, щоб проказати: „Половину його попали́в я в огні, і на вугі́ллі його я пік хліб, смажив м'ясо та їв. А решту його за оги́ду вчиню́, — буду кланятися дерев'я́ній колоді?“ |
|
20 Він годується попелом! Звело́ його серце обма́нене, — і він не врятує своєї душі, та не скаже: „Хіба не брехня у прави́ці моїй?“ |
|
21 |
|
22 Провини твої постира́в Я, мов хма́ру, і немов мря́ку — гріхи твої, — наверни́ся ж до Мене, тебе бо Я ви́купив! |
|
23 Раді́йте, небеса́, бо Господь це зробив; викли́куйте радісно, глиби́ни землі; втішайтеся співом, о го́ри та лісе, та в нім всяке дерево, бо Господь викупив Якова, і просла́вивсь в Ізраїлі! |
|
24 Так говорить Господь, твій Відкупи́тель, та Той, що тебе вформува́в від утро́би: Я, Господь, Той, Хто чи́нить усе: Розтягну́в Я Сам небо та землю втверди́в, — хто при тім був зо Мною? |
|
25 Хто ознаки ламає брехли́вим, і робить безглу́здими чарівникі́в, Хто з нічим мудреці́в відсила́є, і їхні знання́ оберта́є в неро́зум, |
|
26 Хто спо́внює слово Свого раба, і виконує раду Своїх посланці́в, Хто Єрусалимові каже: „Ти будеш засе́лений!“ а юдейським містам: „Забудо́вані будете ви, а руїни його відбуду́ю!“ |
|
27 Хто глибі́ні проказує: „Ви́сохни, а річки́ твої Я повису́шую“, |
|
28 Хто до Кіра говорить: „Мій па́стирю“, і всяке Моє пожада́ння він ви́конає та Єрусалимові скаже: „Збудо́ваний будеш!“ а храмові: „Будеш закла́дений!“ |
IsaiahChapter 44 |
|
1 NOW hearken to me, O Jacob, my servant, and Israel, whom I have chosen; |
|
2 Thus says the LORD that made you and formed you from the womb and helped you: Fear not, O Jacob, my servant; and you, Israel, whom I have chosen. |
|
3 For I will give water in a parched ground and streams on the dry land; I will pour my spirit upon your descendants and my blessings upon your offspring; |
|
4 And they shall spring up as among the grass, as willows by the running streams. |
|
5 One shall say, I am the LORD'S; and another shall call himself by the name of Jacob; and another shall subscribe with his hand to the LORD and surname himself by the name of Israel. |
|
6 Thus says the LORD the King of Israel, and his Saviour, the LORD of hosts: I am the first and I am the last; and besides me there is no God. |
|
7 And who is like me? Let him announce it and set it in order and declare it, since I placed the people on the earth for ever. And let them show the wonders that are coming. |
|
8 Fear not, neither be alarmed; have not I announced to you from former time, and have declared it? You are my witnesses, that there is no God besides me, and no mighty one whom I do not know. |
|
9 The makers of images are all of them vanity; and there is no profit in the works which they desire to make; the craftsmen who make them are witnesses, for they see not, nor hear, nor know. |
|
10 Therefore let them be ashamed, those who make gods or graven and molten images that are profitable for nothing. |
|
11 Behold, all their craftsmen are dumb men; let them all be gathered together, let them stand up; they shall be ashamed and confounded together; |
|
12 The carpenter sharpens an iron instrument, he shapes the image with a plane and fashions it with a chisel and works it with the strength of his arm; yea, he becomes hungry and also thirsty, he drinks no water and is faint. |
|
13 The carpenter selects a piece of wood, and stretches out his rule; he marks it out with a line; he fashions it with planes and makes it into the likeness of a man, according to the beauty of a man; |
|
14 Then he makes it to stand in the house, a piece of wood which was cut down out of the forest, something which the rain has nourished, |
|
15 A thing for men to use as fuel; they take some of it and heat the oven and bake bread; yea, they also make a god of it and worship it; yea, they make it a graven image and worship it. |
|
16 Half of it they burn in the fire; and on its coals they roast meat, and they eat and are satisfied; they also warm themselves and say, Aha, I am warm, I have seen the fire; |
|
17 And of the rest they make a god, even a graven image; and they worship it and pray to it and say, Deliver us; for thou art our god. |
|
18 They have not known nor understood; for the vision of their eyes is shut that they cannot see, and the understanding of their hearts, so that they cannot understand. |
|
19 And they considered not in their heart, neither did they know nor did they reason, saying, Half of it we burned in the fire; yea, also we have baked bread on its coals; we have roasted meat and eaten it; and from the rest of it we have made for ourselves an idol of wood and worshipped it. |
|
20 Their imagination is dull; they are surely gone astray, and cannot deliver themselves, nor say, Our right hand has wrought falsehood. |
|
21 Remember these things, O Jacob and Israel, for you are my servant; I have formed you; you are my servant; O Israel, from henceforth forget me not. |
|
22 I have blotted out your iniquities as a thick mist, and your sins as a cloud; return to me, for I have saved you. |
|
23 Sing, O you heavens; for the LORD has done it; shout, O you foundations of the earth; break forth into singing, O mountains, O forest, and every tree therein! For the LORD has saved Jacob and glorified himself in Israel. |
|
24 Thus says the LORD, who saved you and who formed you from the womb and helped you: I am the LORD who made all things; who stretched out the heavens alone; who spread out the earth by myself; |
|
25 Who makes void the signs of the diviners and despises their divinations; who turns wise men backward and makes their knowledge foolish; |
|
26 Who confirms the word of his servant and performs the counsel of his messengers: who said to Jerusalem, You shall be inhabited, and to the cities of Judah, You shall be built and I will raise up the ruins thereof; |
|
27 Who said to the deep, Be dry, and who dried up the rivers; |
|
28 Who said of Cyrus, He is my shepherd and shall perform all my pleasure; even saying to Jerusalem, You shall be built; and to the temple, Your foundations shall be laid. |
IсаяРозділ 44 |
IsaiahChapter 44 |
|
1 |
1 NOW hearken to me, O Jacob, my servant, and Israel, whom I have chosen; |
|
2 Так говорить Госпо́дь, що тебе учини́в і тебе вформував від утро́би, і тобі помагає: Не бійся, рабе Мій, Якове, і Єшуру́не, якого Я ви́брав! |
2 Thus says the LORD that made you and formed you from the womb and helped you: Fear not, O Jacob, my servant; and you, Israel, whom I have chosen. |
|
3 Бо ви́ллю Я воду на спра́гнене, а теку́чі пото́ки на суході́л, — виллю Духа Свого на насі́ння твоє, а благослове́ння Моє на наща́дків твоїх, |
3 For I will give water in a parched ground and streams on the dry land; I will pour my spirit upon your descendants and my blessings upon your offspring; |
|
4 і будуть вони вироста́ти, немов між траво́ю, немов ті топо́лі при во́дних пото́ках! |
4 And they shall spring up as among the grass, as willows by the running streams. |
|
5 Цей буде казати: Я Госпо́дній, а той зватиметься йме́нням Якова, інший напише своєю рукою: для Господа я, і буде зватися йме́нням Ізраїля. |
5 One shall say, I am the LORD'S; and another shall call himself by the name of Jacob; and another shall subscribe with his hand to the LORD and surname himself by the name of Israel. |
|
6 Так говорить Господь, Цар Ізраїлів та Викупи́тель його, Господь Савао́т: Я перший, і Я останній, і Бога нема, окрім Ме́не! |
6 Thus says the LORD the King of Israel, and his Saviour, the LORD of hosts: I am the first and I am the last; and besides me there is no God. |
|
7 І хто зветься, як Я? Хай розкаже про те, й хай звісти́ть те Мені з того ча́су, коли Я закла́в у давни́ні наро́д, і хай нам розкаже майбу́тнє й прийде́шнє. |
7 And who is like me? Let him announce it and set it in order and declare it, since I placed the people on the earth for ever. And let them show the wonders that are coming. |
|
8 Не бійтеся та не лякайтесь! Хіба зда́вна Я не розповів був тобі й не звісти́в? А ви свідки Мої! Чи є Бог, окрім Ме́не? І Скелі немає, не знаю ні жо́дної! |
8 Fear not, neither be alarmed; have not I announced to you from former time, and have declared it? You are my witnesses, that there is no God besides me, and no mighty one whom I do not know. |
|
9 |
9 The makers of images are all of them vanity; and there is no profit in the works which they desire to make; the craftsmen who make them are witnesses, for they see not, nor hear, nor know. |
|
10 Хто бога зробив та і́дола ви́лив, що він не помагає? |
10 Therefore let them be ashamed, those who make gods or graven and molten images that are profitable for nothing. |
|
11 Тож дру́зі його посоро́млені будуть усі, майстрі ж — вони тільки з людей. Хай вони всі зберу́ться та стануть: вони поляка́ються та посоро́мляться ра́зом! |
11 Behold, all their craftsmen are dumb men; let them all be gathered together, let them stand up; they shall be ashamed and confounded together; |
|
12 Коваль тне з заліза сокиру, і в горю́чім вугі́ллі працює, і формує божка́ молотка́ми та робить його своїм сильним раме́ном, а при тім той голодний й безсилий, не п'є води й му́читься. |
12 The carpenter sharpens an iron instrument, he shapes the image with a plane and fashions it with a chisel and works it with the strength of his arm; yea, he becomes hungry and also thirsty, he drinks no water and is faint. |
|
13 А те́сля витя́гує шну́ра, визна́чує шти́фтом його, того ідола, ге́мблями робить його та окре́слює ци́ркулем це, і робить його на подо́бу люди́ни, як розкішний зразо́к чоловіка, щоб у домі поста́вити. |
13 The carpenter selects a piece of wood, and stretches out his rule; he marks it out with a line; he fashions it with planes and makes it into the likeness of a man, according to the beauty of a man; |
|
14 Настинає кедри́н він собі, і візьме гра́ба й ду́ба, і міцне́ собі ви́кохає між лісни́ми дере́вами, я́сен поса́дить, а до́щик виро́щує. |
14 Then he makes it to stand in the house, a piece of wood which was cut down out of the forest, something which the rain has nourished, |
|
15 І стане люди́ні оце все на па́ливо, — і ві́зьме частину із того й зогрі́ється, теж підпа́лить в печі́ й спече хліб. Також ви́робить бога й йому поклоня́ється, і́долом зробить його́, — і перед ним на коліна впада́є. |
15 A thing for men to use as fuel; they take some of it and heat the oven and bake bread; yea, they also make a god of it and worship it; yea, they make it a graven image and worship it. |
|
16 Половину його він попа́лить в огні, на полови́ні його варить м'ясо та їсть, пече́ню пече́ й насича́ється, також гріється та пригово́рює: „Як добре, — нагрівся, відчу́в я огонь“. |
16 Half of it they burn in the fire; and on its coals they roast meat, and they eat and are satisfied; they also warm themselves and say, Aha, I am warm, I have seen the fire; |
|
17 А останок його він за бога вчинив, за бовва́на свого, перед ним на колі́на впада́є та кла́няється, йому молиться й каже: „Рятуй же мене, бо ти бог мій!“ |
17 And of the rest they make a god, even a graven image; and they worship it and pray to it and say, Deliver us; for thou art our god. |
|
18 Не знають і не розуміють вони, бо їхні очі зажму́рені, щоб не побачити, і стверді́ли їхні серця, щоб не розуміти! |
18 They have not known nor understood; for the vision of their eyes is shut that they cannot see, and the understanding of their hearts, so that they cannot understand. |
|
19 І не покладе́ він до серця свого́, і немає знання́ ані розуму, щоб проказати: „Половину його попали́в я в огні, і на вугі́ллі його я пік хліб, смажив м'ясо та їв. А решту його за оги́ду вчиню́, — буду кланятися дерев'я́ній колоді?“ |
19 And they considered not in their heart, neither did they know nor did they reason, saying, Half of it we burned in the fire; yea, also we have baked bread on its coals; we have roasted meat and eaten it; and from the rest of it we have made for ourselves an idol of wood and worshipped it. |
|
20 Він годується попелом! Звело́ його серце обма́нене, — і він не врятує своєї душі, та не скаже: „Хіба не брехня у прави́ці моїй?“ |
20 Their imagination is dull; they are surely gone astray, and cannot deliver themselves, nor say, Our right hand has wrought falsehood. |
|
21 |
21 Remember these things, O Jacob and Israel, for you are my servant; I have formed you; you are my servant; O Israel, from henceforth forget me not. |
|
22 Провини твої постира́в Я, мов хма́ру, і немов мря́ку — гріхи твої, — наверни́ся ж до Мене, тебе бо Я ви́купив! |
22 I have blotted out your iniquities as a thick mist, and your sins as a cloud; return to me, for I have saved you. |
|
23 Раді́йте, небеса́, бо Господь це зробив; викли́куйте радісно, глиби́ни землі; втішайтеся співом, о го́ри та лісе, та в нім всяке дерево, бо Господь викупив Якова, і просла́вивсь в Ізраїлі! |
23 Sing, O you heavens; for the LORD has done it; shout, O you foundations of the earth; break forth into singing, O mountains, O forest, and every tree therein! For the LORD has saved Jacob and glorified himself in Israel. |
|
24 Так говорить Господь, твій Відкупи́тель, та Той, що тебе вформува́в від утро́би: Я, Господь, Той, Хто чи́нить усе: Розтягну́в Я Сам небо та землю втверди́в, — хто при тім був зо Мною? |
24 Thus says the LORD, who saved you and who formed you from the womb and helped you: I am the LORD who made all things; who stretched out the heavens alone; who spread out the earth by myself; |
|
25 Хто ознаки ламає брехли́вим, і робить безглу́здими чарівникі́в, Хто з нічим мудреці́в відсила́є, і їхні знання́ оберта́є в неро́зум, |
25 Who makes void the signs of the diviners and despises their divinations; who turns wise men backward and makes their knowledge foolish; |
|
26 Хто спо́внює слово Свого раба, і виконує раду Своїх посланці́в, Хто Єрусалимові каже: „Ти будеш засе́лений!“ а юдейським містам: „Забудо́вані будете ви, а руїни його відбуду́ю!“ |
26 Who confirms the word of his servant and performs the counsel of his messengers: who said to Jerusalem, You shall be inhabited, and to the cities of Judah, You shall be built and I will raise up the ruins thereof; |
|
27 Хто глибі́ні проказує: „Ви́сохни, а річки́ твої Я повису́шую“, |
27 Who said to the deep, Be dry, and who dried up the rivers; |
|
28 Хто до Кіра говорить: „Мій па́стирю“, і всяке Моє пожада́ння він ви́конає та Єрусалимові скаже: „Збудо́ваний будеш!“ а храмові: „Будеш закла́дений!“ |
28 Who said of Cyrus, He is my shepherd and shall perform all my pleasure; even saying to Jerusalem, You shall be built; and to the temple, Your foundations shall be laid. |